Рішення № 141039493, 27.10.2026, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/72/26

Провадження № 2/604/571/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року селище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді - Федорович І.В.,

секретар судового засідання - Ілик Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в порядку перегляду заочного рішення цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позицій сторін.

Позивач ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла в результаті невиконання умов договору про відкриття кредитної лінії №1477-2542 від 28.11.2024, що був укладений з Відповідачем в електронній формі за допомогою вебсайту (navse.in.ua).

Позивач просить стягнути заборгованість в сумі 52 014,60 грн: за кредитом - 11 100,00 грн, за нарахованими процентами - 33 144,60 грн, за процентами на підставі ст. 625 ЦК - 5500,00 грн, комісії за видачу кредиту - 2200,00 грн.

Після скасування заочного рішення у справі, Відповідач через представника адвоката Колцуняка Ю.В. подала Відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що:

1)Відповідачка не укладала кредитного договору з Позивачем;

2)матеріали справи не містять доказів, що банківська платіжна картка належить саме Відповідачці і що переказ коштів був здійснений самі Відповідачці. Позивач не заявляв клопотання про витребування інформації, що містить банківську таємницю.

3)Довідка про перерахування коштів Відповідачці не є належним доказом, який підтверджує здійснення фінансової операції про переказ коштів на банківську карту саме Відповідачки. Матеріали справи не містять належних доказів щодо здійснення переказу грошової суми на банківський рахунок Відповідачки.

Процесуальні дії та рішення суду.

Відповідачка звернулася з заявою про перегляд заочного рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 08 квітня 2026 року.

Ухвалою суду від 24 червня 2026 року скасовано заочне рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 08 квітня 2026 року (повний текст рішення складений 13.04.2026) у справі №604/72/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами , призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Сторони в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Представник Позивача у позовній заяві просив розглядати справу без участі представника.

Позивач не подав жодних заперечень щодо заяви про скасування заочного рішення суду та не скористався правом на подання Відповіді на відзив чи інших письмових пояснень за аргументами Відповідачки.

Позивач не подавав клопотань про витребування інформації з банку, що становить банківську таємницю як при поданні позовної заяви, так і після скасування судом заочного рішення у цій справ.

Суд ухвалює повне рішення у відсутності сторін, без проголошення.

З урахуванням ч. 2 статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу не здійснюється.

Встановлені обставини справи та докази на їх підтвердження, зміст спірних правовідносин.

28.11.2024 ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) уклали Договір про відкриття кредитної лінії № 1477-2542 продукту «НА ВСЕ» у вигляді електронного договору (далі - Договір, кредитний договір). Кредитодавець відкриває для Позичальника кредитну лінію на умовах Договору.

Вказаний Договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором А6578.

Розділом 3 Договору передбачено технологію укладення Договору. Зокрема, цей договір укладається у розумінні Закону України «Про електронну комерцію», позичальник заповнює відповідну заявку на вебсайті кредитодавця або у мобільному додатку, заповнюючи інформацію щодо особистих даних.

Відповідно до п. 3.3. Договору для позичальника формується особистий кабінет, доступ до якого відбувається позичальником після авторизації шляхом використання одноразового ідентифікатора, який надсилається кредитодавцем позичальнику каналом комунікації, який наданий позичальником.

Згідно з п.3.12. Договору сторони домовилися, що Кредитодавець надсилає Позичальнику підписаний Договір в особистий кабінет позичальника та на його електронну адресу zbaraskanadia@gmail.com.

Згідно з умовами Договору (пункти 4.1, 4.4, 4.6, 4.7, 4.9, 4.12 ):

сума кредиту становить - 11 100,00 грн;

дата надання - 28/11/2024;

базовий період - 14 календарний день;

процентна ставка: стандартна - 1,00 % в день;

комісія за видачу кредиту - 20.00 % від суми виданого кредиту;

строк кредитування - 300 календарних днів;

дата повернення кредиту: 23.09.2025;

денна процентна ставка - 0,946 %.

Відповідачка зазначає, що не укладала вказаного Договору.

Разом з тим, Відповідачка не подає доказів того, що одноразовий ідентифікатор не був надісланий на її електронну адресу чи шляхом смс- повідомлення.

Відповідачка не надає доказів укладення такого Договору від її імені третіми особами поза її волею, чи внаслідок шахрайських дій.

Без отримання смс-повідомлення, без здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна і пароля до Особистого кабінету, електронний кредитний договір між сторонами не був би укладений, укладення кредитного договору у запропонованій формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системі відповідає Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Таким чином, твердження Відповідачки про неукладення вказаного Договору не є підтвердженими належними доказами.

Позивач стверджує, що виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, перерахувавши Відповідачу кошти у сумі 11 100,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією платіжної системи LIQPAY від 28.11.2024 про перерахування АТ КБ «ПриватБанк» коштів на суму 11100,00 грн, призначення платіжної операції - «видача кредитних коштів за договором 1477-2542, від 28.11.2024», а також Довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту за договором №1477-2542 від 28.11.2024 на карту НОМЕР_1 .

Вказана квитанція не містить повного номера банківської карти, ідентифікації отримувача коштів в особі Маланич Н.Ю., не вказано її РНОКПП, не вказано, що така є отримувачем коштів.

З розрахунку заборгованості вбачається, що Відповідачка не здійснювала жодних оплат за Договором.

Норми права, застосовані судом.

За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 1048 ЦК України, норми якої в силу частини другої статті 1054 Цивільного кодексу України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію").

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У пункті 1 частини першої статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зазначено, що автентифікація - це електронний процес, що дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних.24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року № 3498-IX. Пунктом 5 розділу I цього Закону було внесено зміни до Закону України "Про споживче кредитування", зокрема, статтю 8 доповнено частиною п`ятою такого змісту: "Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %".

Відповідно до пункту 10 постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)» від 03 листопада 2021 року № 113 передбачено, що договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення повинні містити номер такого рахунку споживача за стандартом IBAN, сформований відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань запровадження міжнародного номера рахунку, та/або номер такого особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі НОМЕР_1 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).

Відповідно до п.п. 159 та 160 розділу VIII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого Постановою Правління НБУ № 164 від 29.07.2022 р., документи за операціями з використанням платіжних інструментів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

160. Квитанція повинна містити такі обов`язкові реквізити:

1) повне або скорочене (за наявності) найменування та ідентифікатор еквайра або інші реквізити, за допомогою яких є можливість ідентифікувати еквайра;

2) ідентифікатор отримувача:

для юридичної особи - найменування та код за ЄДРПОУ;

для фізичної особи-підприємця та фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, - прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) та РНОКПП або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);

для фізичної особи, якій надається послуга еквайрингу, - прізвище та власне ім`я, номер рахунку в форматі IBAN або РНОКПП, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);

для фізичної особи - унікальний (повний) номер платіжного інструменту або номер рахунку в форматі IBAN, або номер електронного гаманця, або унікальний ідентифікатор, якщо унікальний ідентифікатор було використано під час ініціювання платіжної операції;

3) ідентифікатор платіжного термінала;

4) дату та час здійснення операції;

5) суму та валюту операції;

6) суму комісійної винагороди еквайра, яка утримується з держателя (за наявності);

7) унікальний номер платіжного інструменту держателя [зазначається унікальний (повний) номер платіжного інструменту держателя, включаючи платіжні операції, здійснені на користь фізичної особи]. Унікальний номер платіжного інструменту держателя може зазначатися у форматі, що дозволений правилами безпеки емітента або платіжної системи (для платіжних інструментів, що використовуються для здійснення операцій у платіжній системі), у разі здійснення платіжної операції на користь торговця (платіжної операції, метою якої є оплата вартості товарів чи послуг цього торговця);

8) призначення платіжної операції або тип платіжної операції. За платіжною операцією, ініційованою на користь фізичної особи, якій надається послуга еквайрингу, має зазначатися мета такого переказу (включаючи "переказ коштів за надані послуги", "переказ коштів за продаж вживаних товарів");

9) унікальний код операції/у разі використання платіжного інструменту в платіжній системі: найменування платіжної системи та код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі;

10) код категорії діяльності отримувача.

Внутрішні документи надавача платіжних послуг та/або правила платіжних систем можуть передбачати також інші додаткові реквізити документів за операціями з використанням платіжних інструментів.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду, наголошуючи на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування, зазначила, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Мотиви та висновки суду.

Відповідач у відзиві на позов посилається на відсутність належних первинних документів на підтвердження отримання коштів за кредитним договором № 1477-2542 від 28.11.2024, а також на відсутність доказів на підтвердження того, що номер платіжного інструменту (банківської картки) належить саме Відповідачці, просить відмовити у задоволенні позову.

Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять даних, підтверджуючих належність електронного платіжного засобу, реквізити якого неповно зазначені у тексті Договору та у квитанції платіжної системи LIQPAY від 28.11.2024, саме ОСОБА_1 .

Заповненої позичальником Заявки на отримання кредиту (з повним номером карти) Позивач не долучив до матеріалів справи.

З огляду на докази, наявні в матеріалах справи, суд позбавлений можливості ідентифікувати належність електронного платіжного засобу Відповідачу, оскільки повної інформації щодо номеру банківської картки або ж номеру банківського рахунку Відповідача матеріали справи не містять.

У матеріалах справи також відсутня виписка по картковому рахунку, яка б підтверджувала надходження та рух коштів. Довідка Позивача про переказ коштів також не є первинним документом про підтвердження фінансової операції.

Суд позбавлений можливості ідентифікувати належність електронного платіжного засобу Відповідачу, оскільки повної інформації щодо номеру банківської картки або ж номеру банківського рахунку відповідача матеріали справи не містять.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості. Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18.

Позивач клопотання про витребування додаткових доказів, зокрема про витребування інформації у банку, яка містить банківську таємницю щодо персональних фінансових даних Відповідача, не заявляв, ані на стадії подання позовної заяви та судового розгляду, ані після скасування заочного рішення суду на підставі заяви Відповідачки. Відповіді на відзив не подавав.

Позивач несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.

З огляду на викладене, Позивач не довів належними та достатніми доказами, що кредитні кошти були перераховані саме Відповідачу на платіжний інструмент, який належить Відповідачу.

Крім того, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не надало суду і доказів існування правовідносин з АТ КБ «ПриватБанк», яке, згідно доводів ТОВ «Укр Кредит Фінанс», здійснило переказ коштів на рахунок відповідача від імені позивача. Позивач зазначив про існування такого Договору № 4010 від 02.12.2019 в змісті позовної заяви, однак не долучив такого Договору до позовної заяви. Суд не має можливості перевірити строк дії та чинність такого Договору, зокрема станом на момент здійснення платіжної операції.

У відповідності до статтей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про відмову в позові за недоведеністю Позивачем позову належними доказами, зокрема в частині здійснення переказу грошових коштів Відповідачу.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою в позові судовий збір за подання позову покладається на Позивача.

Разом з тим, Відповідачка при поданні заяви про скасування заочного рішення не оплатила судовий збір, посилаючись на наявність пільг для сплати судового збору.

Відповідно до п.п. В п.2 ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю.

Однак вказана норма не містить регулювання питання щодо звільнення від сплати судового збору, а лише щодо відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.

Представник заявника зазначає, що заявниця може бути звільнена від сплати судового збору, оскільки вона є одинокою матір`ю чотирьох дітей, троє з яких - віком до 14-ти років, та долучив копію Посвідчення відділу соціального захисту населення, сімї, молоді та спорту Підволочиської селищної ради, дійне до 2034 року.

Суд на підставі наведеного дійшов висновку, що з Відповідачки підлягає до стягнення в користь держави судовий збір за подання заяви про перегляд заочного рішення.

Керуючись ст.ст.12, 13, 78, 81, 89, 141, 247, 263 - 265, 289 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

відмовити у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,6 грн за подання заяви про перегляд заочного рішення у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» - ЄДРПОУ 38548598, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя І. В. Федорович