Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 171/578/25
2/171/1482/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" жовтня 2026 р. м. Апостолове
Апостолівський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Кодрян Л.І.
за участю секретаря судових засідань Перепеткевич Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Апостолове цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ТОВ «Таліон плюс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Посилався на те, що 06.07.2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 906011461 у формі електронного документа, який підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов якого відповідач отримала від товариства кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 22600 грн 00 коп. (двадцять дві тисячі шістсот гривень 00 копійок).
Відповідно до умов договору товариство зобов`язалося надати відповідачу кредитні кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за їх користування відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», що є невід`ємною частиною договору, текст яких розміщений на сайті товариства -www.moneyveo.ua. Згідно умов Договору грошові кошти надаються позичальнику шляхом переказу на рахунок, використовуючи реквізити платіжної картки вказаної позичальником в особистому кабінеті, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання позичальником чергового траншу за договором. На виконання умов договору грошові кошти були перераховані товариством на банківську карту відповідача № 4149-49XX-XXXX-1494 вказану при укладанні договору.
08.10.2024 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» уклали договір Факторингу № МВ-ТП/3, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон плюс» право вимоги, в тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 906011461 від 06.07.2024.
Зобов`язання зі сторони кредитора за договором виконані в повному обсязі, в свою чергу відповідач свої зобов`язання по поверненню кредиту належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 83550,14 грн. Розмір штрафних санкцій включено до загального розрахунку заборгованості, однак позивач не включає їх до розміру позовних вимог, тому загальна заборгованість за кредитним договором заявлена до стягнення позивачем становить - 72250,32 грн., з яких заборгованість по кредиту - 22 599,64 грн. та заборгованість по процентам за користування кредитом - 49650,68 грн.
Просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 72250,32 та понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 22.06.2026 року у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачка та представник відповідачки в судове засідання не з`явились.
Представником відповідачки до суду надано відзив в якому позовні вимоги відповідачка визнала частково, вважає, що задоволенню підлягають позовні вимоги в загальному розмірі 22015, 80 грн, з яких 18800,00 грн тіло кредиту, 3214,80 грн - відсотки. Просила стягнути понесені нею судові витрати в сумі 9000 грн.
В обґрунтування відзиву вказує, що сторона відповідача не погоджується в частині стягнення відсотків у розмірі 49650,68 грн. Зазначає, що згідно умов кредитного договору дисконтний період кредитування становить 30 днів з 06.07.2024 по 05.08.2024, який є періодом протягом якого сторони можуть здійснювати свої права та виконувати обов`язки, зокрема, позичальник у цей період може отримувати нові транші кредиту за умови сплати процентів та повернення частини першого (попереднього) траншу кредиту тощо. Вказує, що кінцевою датою дисконтного періоду є 05.08.2024, яка є рекомендованою (не обов`язковою) датою для повного повернення усієї суми кредиту за всіма наданими траншами. Рекомендаційний характер цієї умови договору ґрунтується на умовах щодо можливості продовження/поновлення дисконтного періоду відповідно до умов договору.
Вважає, що відповідним правом на продовження дисконтного періоду кредитування (30 днів) на той самий строк відповідачка не скористалася, оскільки не виконала умови, визначені договором для зміни (продовження/поновлення) строку кредитування. За таких обставин права та обов`язки сторін, що визначені цим договором, на думку представника відповідача, припинилися в останній день 30-денного строку кредитування 05.08.2024. Вважає, що після цієї дати користування кредитними коштами відповідачем набуло характеру неправомірного користування чужими коштами. Вказує, оскільки відповідачка у період з 06 липня 2024 року по 05 серпня 2024 року не виконувала свої обов`язки (не сплатила проценти) та не скористалася правом щодо продовження кредитування на умовах дисконтного періоду, строк кредитування за договором кредитної лінії № 906011461 від 06 липня 2024 року закінчився одночасно із закінченням дисконтного періоду кредитування, а саме 05.08.2024.
Представник відповідача вважає, що з огляду на правові висновки Верховного Суду до даних правовідносин підлягає застосуванню принцип contra proferentem, оскільки позивач при формулюванні умов договору допустив двозначність, з тексту договору неможливо з`ясувати справжній зміст його умов. Тому при стягненні заявленої позивачем заборгованості не підлягають врахуванню завуальовані, неоднозначні умови, які дозволили кредитодавцю нараховувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом, поза чітко вказаного строку кредитування.
Крім того, представник відповідачки зазначає, що позивачем не надано доказів отримання відповідачкою другого траншу кредиту в сумі 3800,00 грн. Вказує, що факт надання другого траншу кредиту поза межами періоду кредитування 30 днів порушує умови кредитного договору.
Представник позивача надав відповідь на відзив, у якій заявлені позивачем вимоги підтримав у повному обсязі.
Згідно положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Судом встановлено, що 06.07.2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 906011461 (а.с.23-34).
Кредитний договір відповідачем підписаний електронним підписом з застосуванням одноразового ідентифікатора KKPF відправленого та введеного 06.07.2024.
Правилами надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», які є невід`ємною частиною договору, встановлюється порядок надання фінансових послуг клієнтам, які здійснюється Кредитодавцем за допомогою використання дистанційних каналів обслуговування шляхом укладення відповідного Електронного договору в наступному порядку: 4.1.1. клієнт обирає доступний йому кредитний продукт та ознайомлюється з цими Правилами, заповнює заявку, вказує всі дані, визначені в заявці як обов`язкові, зазначає суму грошових коштів, яку він бажає отримати; 4.1.2. Кредитодавець перевіряє кредитоспроможність клієнта шляхом здійснення аналізу вказаних в заявці даних, своєчасності здійснення платежів за раніше укладеними Електронними договорами з Кредитодавцем (за наявності) та інформації, отриманої з інших джерел в тому числі з бюро кредитних історій; 4.1.3. на основі оцінки фінансового стану та кредитоспроможності клієнта за діючою на момент оцінки внутрішньою методикою прийняття кредитного рішення Кредитодавець визначає суму кредиту (кредитного ліміту); 4.1.4. інформаційно-комунікаційна система Кредитодавця здійснює ідентифікацію, автентифікацію та авторизацію Клієнта, формує його особистий кабінет, надає доступ Клієнту до Особистого кабінету та генерує оферту (типову форму Електронного договору);
Згідно з умовами кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії, в сумі кредитного ліміту у розмірі 22600,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (п. 2.1. кредитного договору).
Пунктом 2.3. кредитного договору визначено, що кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором у сумі 18800,00 грн. 06.07.2024 року (що є датою надання кредиту).
Другий та решта траншів за договором надаються протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим договором (п. 2.4. кредитного договору).
Згідно з п. 2.5. кредитного договору кредит надається з метою задоволення поточних споживчих потреб позичальника (не цільовий кредит), окрім участі в азартних іграх.
Відповідно до п.5.1 кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 4149-49XX-XXXX-1494, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.
Відповідно до п. 7.1. кредитного договору рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування 05.08.2024 року, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого траншу позичальником. У разі пролонгації чи поновлення дисконтного періоду рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту зміщується на відповідну дату закінчення дисконтного періоду, визначену за правилами цього договору.
Згідно з п. 7.2. кредитного договору в обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин:
7.2.1. закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п. 11.1. договору;
7.2.2. дострокового припинення дії договору, в порядку передбаченому п. 9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. договору.
Кінцева дата повернення (виплати) кредиту 05.08.2029 року (п. 7.3. кредитного договору).
Згідно з п. 7.4. кредитного договору проценти за договором сплачуються в наступному порядку:
7.4.1. протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування чи поновлення дисконтного періоду, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього договору;
7.4.2. після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно.
Згідно з п. 8.3. кредитного договору базова процентна ставка складає 1,50 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 547,50 (п`ятсот сорок сім цілих п`ять десятих) відсотків річних. У разі отримання додаткових траншів за цим договором після 21.08.2024, базова процентна ставка, яка використовується нарахування процентів за користування цими додатковим траншами, обмежується та розраховується від максимального розміру денної процентної ставки зазначеної в ч.5 ст.8 Закону, що складає 1% за день користування таким траншем.
Відповідно до п.8.4 для суми кредиту отриманої за першим траншем, що вказана в п. 2.3. договору, за перші 30 днів дисконтного періоду та без повного дострокового повернення всієї суми кредиту протягом дисконтного періоду, орієнтовна загальна вартість кредиту складе 27260 грн 00 коп. (двадцять сім тисяч двісті шістдесят гривень 00 коп.) та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 8460 грн 00 коп. та суму кредиту у розмірі 18800 грн 00 коп.. Орієнтовна реальна річна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, з припущення користування кредитом протягом дисконтного періоду зі сплатою процентів за базовою ставкою, розрахована згідно методики Національного банку України, складе 9089,90 відсотків річних. Денна процентна ставка, за методикою розрахунку передбаченою частиною 4 статті 8 Закону, розраховується наступним чином: (загальні витрати за користування сумою першого траншу за весь строк кредитування: 514932,00 грн) / (сума першого траншу за договором: 18800 грн 00 коп.) / (строк кредитування: 1826 днів) ? 100% = 1,50 відсотків в день.
Пунктом 8.5.1 передбачено що за період від дати видачі першого траншу до 05.08.2024 (включно) розрахунок витрат за Кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою 0,57 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 208,05 (двісті вісім цілих п`ять сотих) відсотків річних.
У разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2. договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів або здійснить поновлення дисконтного періоду, на період після 05.08.2024 розрахунок витрат за кредитом здійснюється за індивідуальною ставкою 1,43 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 523,48 (п`ятсот двадцять три цілих сорок вісім сотих) відсотків річних. Кредитодавець має право зменшити розмір індивідуальної процентної ставки у наступних періодах пролонгації, зокрема у разі отримання позичальником від кредитодавця та введення в особистому кабінеті спеціального набору символів (промокоду), які дають право на отримання додаткової знижки на індивідуальну процентну ставку (п.8.5.2 договору)
ТОВ «ПрофітГід» надано підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, з яких вбачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок відповідача грошові кошти 06.07.2024 в сумі 18800,00 грн., а також 16.08.2024 в сумі 3800,00 грн. У графі призначення платежу зазначено: Сredittransaction ІНН 2971025524 ОСОБА_1 Договір (оферта): 906011461 від 06.07.2024 (а.с.39-40).
Зазначені реквізити банківської карти співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача, вказаними у заяві на отримання кредиту.
08.10.2024 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ "Таліон плюс" укладений договір факторингу № МВ-ТП/3, згідно з умовами якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 906011461 від 06.07.2024 (а.с.10-13).
Витягом із реєстру прав вимог від 08.10.2024 року до зазначеного договору факторингу підтверджується відступлення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 906011461 від 06.07.2024, сума заборгованості становить 55074,98 грн (а.с.14).
Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за договором кредитної лінії № 906011461 від 06.07.2024, загальна сума заборгованості відповідача за період з 06.07.2024 по 08.10.2024 (дата продажу) становила 55074,98 грн, з яких: 22599,64 грн - за тілом кредиту, 21175,52 грн - за процентами, 11299,82 грн за іншими нарахуваннями. З розрахунку також вбачається, що відповідачем здійснено оплату 04.08.2024 у сумі 3108,00 грн, які були спрямовані первісним кредитором на оплату тіла кредиту та процентів (а.с.16-17).
Відповідно до розрахунку заборгованості складеного ТОВ «Таліон Плюс» вбачається що за ОСОБА_1 обліковується заборгованість за кредитним договором № 906011461 від 06.07.2024 у розмірі 83550,14 грн з яких: 22599,64 грн. тіло кредиту, 49650,68 грн відсотки, 11299,82 грн неустойка. Жодних платежів відповідачка на погашення заборгованості за кредитним договором ТОВ «Таліон Плюс» не здійснювала (а.с.18-19).
Позивач заявляє позовні вимоги про стягнення тіла кредиту та процентів на загальну суму 72250,32 грн.
18.07.2025 року ТОВ «Таліон Плюс» повідомило ОСОБА_1 шляхом надсилання листа на її електронну пошту про дострокове розірвання кредитного договору № 906011461 від 06.07.2024 на підставі пунктів 7.2.2., 9.1.1.7. з 01.01.2025 та необхідність оплати всієї суми заборгованості (а.с.44).
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною 3 ст.203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За нормами ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Згідно ч.1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
З договору № 906011461 від 06.07.2024 укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачкою вбачається, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства. Оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.
Факт отримання грошових коштів відповідачем підтверджується довідками ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» щодо здійснення переказу грошових коштів 06.07.2024 у сумі 18800,00 грн на карту отримувача ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , номер транзакції №42027-15836-72453 та 16.08.2024 в сумі 3800,00 грн на карту отримувача ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , , номер транзакції №42383-46044-78654 (а.с.41-42).
Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, які викладені у постанові від 12.02.2025 по справі 679/1103/23 в яких викладено що довідка про перерахування за допомогою платіжної системи кредиту на вказану позичальником картку є належним доказом отримання відповідачем кредитних коштів.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі, а відповідно ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі ст.10 Закону України «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).
Відповідно до ч.3 та ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За змістом ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Статтею 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною, тип процентної ставки визначається кредитним договором.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 року по справі №202/4494/16-ц, провадження №14-318цс18 викладено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч.1,ч.5, ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч.1, ч.2 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
18.07.2025 року ТОВ «Таліон Плюс» звернулося до ОСОБА_1 про дострокове розірвання кредитного договору № 906011461 від 06.07.2024 на підставі пунктів 7.2.2., 9.1.1.7. з 01.01.2025 та необхідність оплати всієї суми заборгованості. Відповідачка заборгованість за вказаним договором не сплатила.
Звертаючись до суду з позовом ТОВ «Таліон Плюс» надало розрахунок заборгованості за кредитним договором № 906011461 від 06.07.2024 відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 83550,14 грн., з яких: 22599,64 грн. тіло кредиту, 49650,68 грн відсотки, 11299,82 грн неустойка. Позивач заявляє позовні вимоги про стягнення тіла кредиту та процентів на загальну суму 72250,32 грн.
Відповідно до складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» розрахунку, заборгованості відповідача за період з 06.07.2024 по 08.10.2024 (дата продажу) становила 55074,98 грн, з яких: 22599,64 грн - за тілом кредиту, 21175,52 грн - за процентами, 11299,82 грн за іншими нарахуваннями.
З розрахунку також вбачається, що відповідачем здійснено оплату 04.08.2024 у сумі 3108,00 грн, які були спрямовані первісним кредитором на оплату тіла кредиту та процентів.
Відповідно до розрахунку заборгованості складеного ТОВ «Таліон Плюс» вбачається що за ОСОБА_1 обліковується заборгованість за кредитним договором №906011461 від 06.07.2024 у розмірі 83550,14 грн з яких: 22599,64 грн. тіло кредиту, 49650,68 грн відсотки, 11299,82 грн неустойка. Жодних платежів відповідачка на погашення заборгованості за кредитним договором ТОВ «Таліон Плюс» не здійснювала. Позивач заявляє позовні вимоги про стягнення тіла кредиту та процентів на загальну суму 72250,32 грн., з яких заборгованість по кредиту - 22 599,64 грн. та заборгованість по процентам за користування кредитом - 49650,68 грн.
Дослідивши матеріали справи, суд не в повній мірі погоджується із наданим позивачем розрахунком заборгованості.
Так, відповідно до умов кредитного договору визначено:
7.4.1. протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування чи поновлення дисконтного періоду, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього договору;
7.4.2. після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно.
Згідно з п. 8.3. кредитного договору базова процентна ставка складає 1,50 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 547,50 (п`ятсот сорок сім цілих п`ять десятих) відсотків річних. У разі отримання додаткових траншів за цим договором після 21.08.2024 року базова процентна ставка, яка використовується нарахування процентів за користування цим додатковим траншем, обмежується та розраховується від максимального розміру денної процентної ставки зазначеної в частині 5 статті 8 Закону, що складає 1% за день користування таким траншем.
Відповідно до п.8.4 для суми кредиту отриманої за першим траншем, що вказана в п. 2.3. договору, за перші 30 днів дисконтного періоду та без повного дострокового повернення всієї суми кредиту протягом дисконтного періоду, орієнтовна загальна вартість кредиту складе 27260 грн 00 коп. (двадцять сім тисяч двісті шістдесят гривень 00 коп.) та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 8460 грн 00 коп. та суму кредиту у розмірі 18800 грн 00 коп.. Орієнтовна реальна річна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, з припущення користування кредитом протягом дисконтного періоду зі сплатою процентів за базовою ставкою, розрахована згідно методики Національного банку України, складе 9089,90 відсотків річних. Денна процентна ставка, за методикою розрахунку передбаченою частиною 4 статті 8 Закону, розраховується наступним чином: (загальні витрати за користування сумою першого траншу за весь строк кредитування: 514932,00 грн) / (сума першого траншу за договором: 18800 грн 00 коп.) / (строк кредитування: 1826 днів) ? 100% = 1,50 відсотків в день.
Пунктом 8.5.1 передбачено що за період від дати видачі першого траншу до 05.08.2024 (включно) розрахунок витрат за Кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою 0,57 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 208,05 (двісті вісім цілих п`ять сотих) відсотків річних.
У разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2. договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів або здійснить поновлення дисконтного періоду, на період після 05.08.2024 розрахунок витрат за кредитом здійснюється за індивідуальною ставкою 1,43 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 523,48 (п`ятсот двадцять три цілих сорок вісім сотих) відсотків річних. Кредитодавець має право зменшити розмір індивідуальної процентної ставки у наступних періодах пролонгації, зокрема у разі отримання позичальником від кредитодавця та введення в особистому кабінеті спеціального набору символів (промокоду), які дають право на отримання додаткової знижки на індивідуальну процентну ставку (п.8.5.2 договору)
Як вбачається з наданого розрахунку за період з 21.08.2024 по 31.12.2024 первісним кредитором та позивачем нараховувались проценти за користування кредитними коштами з використання процентної ставки у розмірі 1,5% що суперечить нормам діючого законодавства.
Так, 22.11.2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі по тексту Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп.6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 %; - протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: - з 24.12.2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, - з 23.04.2024 року - денна ставка не більше 1,5%, - з 21.08.2024 року - денна ставка не більше 1%.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне за період з 21.08.2024 року по 31.12.2024 року здійснити перерахунок відсотків із урахування максимальної процентної ставки в день у розмірі 1%. Тому загальна сума нарахованих процентів у вказаний період становить 30056,67 грн.
Отже, загальна сума заборгованості відповідача за договором кредитної лінії №906011461 від 06.07.2024 становить 60120,92 грн., з яких заборгованість по кредиту - 22 599,64 грн. та заборгованість по процентам за користування кредитом 37521,28 грн.
Доводи представника відповідачки про те, що права та обов`язки сторін, визначені кредитним договором припинилися в останній день 30-денного строку кредитування (05.08.2024) та після цієї дати користування кредитними коштами відповідачкою набуло характеру неправомірного користування чужими коштами є безпідставними, оскільки як встановлено зі змісту договору кінцевою датою повернення (виплати) кредиту є 05.08.2029 року (п. 7.3. кредитного договору).
Аргументи про те, що відповідним правом на продовження дисконтного періоду кредитування (30 днів) на той самий строк відповідачка не скористалася, оскільки не виконала умови, визначені договором для зміни (продовження/поновлення) строку кредитування спростовуються наявними в матеріалах справах доказами, відповідно до яких встановлено, що ОСОБА_1 04 серпня 2024 року здійснила оплату нарахованих відсотків в сумі 3108,00 грн, за 30 днів дисконтного періоду, чим вчинила дії на підтвердження продовження строку кредитування.
Що стосується доводів про відсутність доказів отримання відповідачкою другого траншу кредиту в сумі 3800,00 грн, то слід зазначити, що факт отримання грошових коштів відповідачкою підтверджується довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» щодо здійснення переказу грошових коштів за договором від 06.07.2024 в сумі 3800,00 грн на карту отримувача ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , , ідентифікатор платіжної операції №42383-46044-78654, дата завершення платіжної операції 16.08.2024 (а.с.42).
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно ч.ч.1,3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1,2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як встановлено згідно наданих представником позивача письмових доказів позивач поніс витрати на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн. та сплату судового збору в сумі 2422,40 грн. У зв`язку з частковим задоволенням позову, стягненню підлягає сума за понесені витрати пропорційна розміру задоволених вимог, а саме витрати на правову допомогу у сумі 4160,60 грн. (5000,00 грн х 60120,92 грн : 72250,32 грн) та судовий збір у сумі 2015,73 грн (2422,40 грн х 60120,92 грн : 72250,32 грн).
Згідно наданих представником відповідача письмових доказів відповідач понесла витрати на правничу допомогу в сумі 9000,00 грн.
Представником позивача заявлено клопотання про зменшення суми витрат на правничу допомогу з огляду на її не співмірність із складністю справи.
Оцінюючи надані стороною відповідача докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, співмірність витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, необхідним та достатнім на їх виконання, виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає, що визначена заявником сума в розмірі 9 000,00 грн підлягає зменшенню до 4000, 00 грн.
У зв`язку з частковим задоволенням позову, стягненню з позивача підлягає сума за понесені витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у розмірі 671,20 грн
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 4,12,13,76-83,130,131,141,259,263-265,280-282 ЦПК України суд,
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон плюс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» (ЄДРПОУ 39700642, місцезнаходження: 14017, м.Чернігів, вул.Жабинського, буд.13,) заборгованість за кредитним договором №906011461 від 06.07.2024 у розмірі 60120,92 грн.(шістдесят тисяч сто двадцять гривень 92 коп.) та понесені судові витрати у розмірі 2015,73 грн судового збору та 4160,60 грн витрати на правничу допомогу.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» (ЄДРПОУ 39700642, місцезнаходження: 14017, м.Чернігів, вул.Жабинського, буд.13,) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 671,20 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
СуддяЛ. І. Кодрян
Судове рішення № 141039236, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області було прийнято 26.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 171/578/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: