Рішення № 141036358, 29.10.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

. 29 жовтня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/9507/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) справу №440/9507/26 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-2002" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення і картки,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тандем - 2002" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Хмельницької митниці, в якій просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA400000/2026/000011/2 від 15.01.2026;

визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Хмельницької митниці № UA400040/2026/000029 від 15.01.2026.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, та в порушення положень Митного кодексу України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових митної вартості. На переконання позивача, декларантом на підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи. Ці документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну товару. Натомість, зазначені митницею у рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості. Позивач вважає, що зауваження митного органу були зроблені без будь-якого належного аналізу змісту наданих до митного оформлення документів.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Хмельницька митниця подала до суду відзив на адміністративний позов, у якому проти задоволення позовних вимог заперечила в повному обсязі. Відповідач вказав про те, що під час здійснення митного оформлення було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та виявлено, що надані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Так, в результаті опрацювання документів, поданих згідно ч.2 та ч.3 ст. 53 МКУ виявлено розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме: - заявлений декларантом рівень митної вартості товару 5,53 євро/кг не відповідає рівню митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких здійснено раніше 6,0053 євро/кг. Крім того, фактурна вартість імпортованого товару (5,50 євро/кг) є нижчою ніж ринкова ціна на такий товар відповідно до наданого декларантом витягу (5,89 євро/кг) - згідно Графіка з Feed Info 2021-2025 рр. Хмельницька митниця, здійснюючи порівняння по базах даних ЄАІС, окрім коду УКТ ЗЕД, також враховувала опис товару, загальні характеристики, діючу речовину, умови поставки, вагу, обсяг партії, застосований метод визначення митної вартості, тощо та часові проміжки митного оформлення найбільш наближенні до дати подання МД Позивачем.

Також, наявні розбіжності в частині об`ємів та вартості згідно листа щодо цін відправника, до митного оформлення не надано передбачену договором на транспортно-експедиторське обслуговування заявку на перевезення. Крім того, статистична вартість товару, зазначена в копії митної декларації країни відправлення відрізняється від загальної вартості, заявленої до митного оформлення.

У відповіді на відзив представник позивача, наполягаючи на раніше наведених аргументах, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У запереченні на відповідь на відзив представник відповідача, наполягаючи на раніше наведених аргументах, просив відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 01.09.2026 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи № 440/9507/26 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Враховуючи вимоги статті 262 КАС України, судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Між ТОВ «ТАНДЕМ-2002» та компанією DSM Nutritional Products Sp. z o.o. (Польща) (далі Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу товарів № UA-001-2024 від 07.12.2023 (далі Контракт), за умовами якого продавець продає, а покупець купляє вітамінізовані корми та премікси (надалі Товар). Кількість Товару, назва товару, загальна вартість Товару, умови поставки, що здійснюватиметься відповідно до Контракту, вказуються в Додатках до Контракту, які з моменту підписання сторонами становлять невід`ємну частину Контракту, та інвойсах. Відповідно до умов Додатку (Специфікації) № 14 від 08.12.2025 та рахунку-фактури (комерційного інвойсу) № 6531181722 від 13.01.2026, Сторонами було узгоджено поставку товару: Органічні хімічні сполуки: вітамін Е та його похідні: Ровімікс Е 50 адсорбат / Rovimix E 50 ADSORBATE торговельної марки «ROVIMIX» у кількості 22 000 кг (вага нетто) за ціною 5,50 євро за кілограм на загальну вартість 121 000,00 євро на умовах поставки FCA Мщонов (Польща) згідно з правилами Інкотермс. Виробником товару є компанія DSM Nutritional Products Ltd., Site Sisseln (Швейцарія).

Продавцем поставлено узгоджену кількість Товару на вказаних умовах, на підтвердження чого Продавцем було надано оригінал рахунку-фактури (інвойсу) № 6531181722 від 13.01.2026, оригінал пакувального листа (Packing list) б/н від 13.01.2026, оригінал сертифікату аналізу б/н від 11.12.2025, оригінал ветеринарного сертифікату б/н від 13.01.2026, оригінал сертифікату про походження товару № PL/MF/AU 0293794 від 13.01.2026, копію митної декларації країни відправлення № 25PL4450100090HFB3 від 22.12.2025, договір №05012026 від 02.01.2026 між позивачем та ПП «Транслогістик» про надання транспортноекспедиторських послуг по організації перевезення вантажів у міжміському та міжнародному сполученні, рахунок про ТЕО, рахунок ПП «Транслогістик» №5 від 13 січня 2026, довідка ПП «Транслогістик» про транспортні витрати №5 від 13.01.2026.

Для забезпечення доставки вантажу автомобільним транспортом до пункту призначення між Позивачем та перевізником було укладено Договір про перевезення № 05012026 від 02.01.2026, а також оформлено автотранспортну накладну б/н від 13.01.2026, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № 5 від 13.01.2026 та документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 13.01.2026.

15.01.2026 декларантом було подано до Хмельницької митниці електронну митну декларацію № 26UA400040000578U4, у якій для митного оформлення задекларовано вищевказаний товар. Митна вартість товару визначена позивачем із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відповідно до ст. 58 МК України. Загальна митна вартість партії товару, розрахована декларантом в ЕМД, становила 6 119 652,90 гривень, виходячи з контрактної вартості 121 000,00 EUR за офіційним курсом НБУ на дату оформлення - 50,2649 грн за 1 євро.

Також, долучено наступні документи:

Пакувальний лист (Packing list) б/н 13.01.2026

Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) 6531181722 13.01.2026

Автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н 13.01.2026

Мiжнародний ветеринарний сертифiкат або ветеринарне свідоцтво (Veterinary certificate)

Ветеринарний сертифікат б/н 13.01.2026

Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) PL/MF/AU 0293794 13.01.2026

Статус особи, яка подає митну декларацію 2 Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 13.01.2026

Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 13.01.2026

Некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001 3021, 3023)

лист б/н 08.12.2025

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів UA-001-2024 07.12.2023

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 30.12.2024

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 08.12.2025

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 30.12.2025

Договір про надання послуг митного брокера 02.01.2026

Договір (контракт) про перевезення 05012026 02.01.2026

Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) 13894353 14.01.2026

Інші некласифіковані документи лист-пояснення б/н 25.12.2025

Інші некласифіковані документи Сертифікат аналізу б/н 11.12.2025

Копія митної декларації країни відправлення 25PL4450100090HFB3 22.12.2025.

В результаті опрацювання документів, поданих згідно ч.2 та ч.3 ст. 53 МКУ виявлено розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

15.01.2026 відповідач прийняв картку відмови в митному оформленні № UA400040/2026/000029 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA400000/2026/000011/2. Митний орган застосував другорядний (резервний) метод і скоригував вартість товару Позивача з контрактної ціни 5,50 EUR/кг до рівня 6,0053 EUR/кг, посилаючись на інформацію про оформлення ідентичного товару за ЕМД № 25UA100100442246U9 від 10.11.2025. Таким чином, загальну митну вартість усієї партії товару було збільшено до 132 116,60 EUR (що за курсом склало 6 640 827,69 грн) замість розрахованої декларантом вартості 6 119 652,90 грн. Товар випущено у вільний обіг на підставі оформленої нової митної декларації № 26UA400040000616U6 від 15.01.2026.

Не погоджуючись із прийнятим митницею рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови, ТОВ "Тандем-2002" звернулося до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту) та щодо суми транспортних витрат.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, суд зазначає наступне.

Позиція Хмельницької митниці обґрунтована тим, що в результаті опрацювання документів, поданих згідно ч.2 та ч.3 ст. 53 МКУ виявлено розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме: - заявлений декларантом рівень митної вартості товару 5,53 євро/кг не відповідає рівню митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких здійснено раніше 6,0053 євро/кг. Крім того, фактурна вартість імпортованого товару (5,50 євро/кг) є нижчою ніж ринкова ціна на такий товар відповідно до наданого декларантом витягу (5,89 євро/кг) - згідно Графіка з Feed Info 2021-2025 рр. Хмельницька митниця, здійснюючи порівняння по базах даних ЄАІС, окрім коду УКТ ЗЕД, також враховувала опис товару, загальні характеристики, діючу речовину, умови поставки, вагу, обсяг партії, застосований метод визначення митної вартості, тощо та часові проміжки митного оформлення найбільш наближенні до дати подання МД Позивачем.

Верховним Судом сформована стала та послідовна судова практика, висновки якої, якщо їх систематизувати, зводяться до того, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає контролюючому органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено. Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК України документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив у ряді постанов, а саме, від 30.01.2018 у справі №804/16980/14, від 06.02.2018 у справі №815/2013/15, від 22.01.2019 у справі №815/6794/17, від 18.12.2019 у справі №160/8775/18, від 17.04.2018 у справі №815/329/17, від 15.06.2021 у справі №804/2584/16, від 15.05.2018 у справі №820/3881/17.

При цьому, суд наголошує щодо посилання митниці на вищий рівень вартості ідентичних товарів (6,0053 євро/кг за МД від 10.11.2025), представником позивача вірно зауважено, що сама по собі наявність в інформаційних базах митного органу відомостей про оформлення ідентичного або подібного товару за вищою ціною не є законодавчим приводом для коригування та не свідчить про недостовірність заявленої Позивачем вартості. Митна вартість за основним методом базується на витратах, фактично понесених у конкретній операції (ст. 58 МКУ). Крім того, порівнювана митницею декларація оформлена 10.11.2025, тобто з різницею у часі, тоді як ціноутворення на ринку кормових добавок має динамічний характер. Кожний контракт має унікальні комерційні умови, обсяги та історію взаємовідносин сторін.

Верховний Суд в постанові від 02.07.2020 у справі №804/2061/17 зауважив, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами, як помилково вважає митний орган.

Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 25.06.2020 у справі №826/3096/16 вказав, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Також за сталою практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19), навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Тотожні висновки підтримані Верховним Судом у постанові від 11.02.2026 у справі №560/2740/25.

На спростування посилання Відповідача на невідповідність фактурної ціни 5,50 євро/кг ринковій ціні з витягу Feed Info 5,89євро/кг представником позивача наголошено, що останнє не є підставою для коригування митної вартості, адже витяги з аналітичних видань (зокрема, Feed Info) відображають усереднені, індикативні світові чи регіональні тренди й не можуть превалювати над реальними договірними зобов`язаннями сторін. Позивач реалізував своє право на купівлю товару за індивідуальною ціною, узгодженою в Додатку № 14 від 08.12.2025 р. в межах довгострокового Контракту. Надання декларантом цього витягу підтверджує його прозорість, а незначне відхилення фактичної ціни від індикативу є природним результатом комерційних переговорів, обсягу закупівлі 22 000 кг та умов оплати (відстрочення платежу 60 днів).

Вказана ціна є результатом принципу свободи договору, що є гарантованим правом суб`єктів господарської діяльності та, як зазначено вище, має бути враховано митним органом під час оцінки можливості застосування другорядних методів визначення митної вартості товарів, як про те вказано у постанові Верховного Суду від 11.02.2026 у справі № 560/2740/25.

Твердження митниці стосовно розбіжностей в частині об`ємів та вартості згідно листа щодо цін відправника суд вважає безпідставими, оскільки в рішенні не зазначено, в чому саме полягають ці розбіжності. Наявні у справі документи: Контракт, додаток № 14, комерційний інвойс № 6531181722 та пакувальний лист, містять абсолютно ідентичні, чіткі й несуперечливі дані: об`єм партії становить 22 000 кг (вага нетто), а загальна вартість - 121 000,00 євро. Жодних розбіжностей у числових значеннях первинних документів немає.

В контексті вказаних припущень митного органу варто звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі "Suominen v. Finland", заява № 37801/97, пункт 36), відповідно до якої орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 11.09.2023 у справі № 420/14943/21 сформулював правовий висновок про те, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є:

логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення;

пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять легітимну основу такого рішення; наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих заявником документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення суб`єкта владних повноважень;

відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи;

відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.

Однак, зазначені у спірному рішенні посилання митного органу про розбіжностей в частині об`ємів та вартості згідно листа щодо цін відправника не відповідають наведеним вище вимогам до рішення суб`єкта владних повноважень.

Щодо доводів митного органу стосовно ненадання заявки на перевезення, представником відповідача відзначено, що товар постачався на умовах FCA Мщонов (Польща), за якими обов`язок організації транспортування покладається на Покупця, а отже, вартість перевезення не входить до ціни товару за контрактом і не впливає на його фактурну вартість від продавця.

Також, позивач надав до митного оформлення Договір про перевезення № 05012026, автотранспортну накладну (CMR), рахунок за перевезення № 5 та документ про вартість доставки. Відсутність внутрішньої технічної заявки між імпортером та перевізником за наявності підтвердженого рахунку та CMR не є розбіжністю в розумінні ст. 53 МКУ та не заважає перевірити числове значення вартості перевезення.

В свою чергу, заявка не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість перевезення товару, а є лише передумовою виконання взятих на себе перевізником зобов`язань та ніяк не впливає на визначення митної вартості товарів.

Відповідно до висновку викладеного в постанові Верховного Суду від 31 травня 2019 року у справі № 804/16553/14 якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи, або заявки на перевезення), а тому довідка про транспортні витрати, яка була надана позивачем до митного оформлення, є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів (див. також зокрема постанову Верховного Суду від 15.10.2024 у справ № 520/6058/24).

Щодо розбіжностей між статистичною вартістю в експортній декларації країни відправлення та фактурною вартістю в Україні, суд вважає обґрунтованими доводи представника позивача, що законодавство іноземних держав (зокрема ЄС) має власні правила формування внутрішньої «статистичної вартості» (Statistical value) в митних цілях, які можуть включати внутрішні логістичні витрати по території ЄС до кордону, калькуляцію податків чи специфічні формули розрахунку. Експортна декларація оформлюється не Позивачем, а відправником у країні експорту. Визначальним для митної вартості в Україні згідно з Митним кодексом є виключно сума, фактично сплачена або яка підлягає сплаті Покупцем на користь Продавця відповідно до рахунку-фактури 121 000,00 євро.

Так, експортна декларація країни відправлення не є первинним документом підтвердження митної вартості товару, а відтак не може підтверджувати заявлену позивачем митну вартість товару.

Отже, її відсутність не впливає на повноту визначення митної вартості товару.

Аналогічна правова позиція щодо безпідставності витребування та посилань на інформацію митної декларації країни відправлення, як на підставу коригування митної вартості, викладена Верховним Судом у постановах від 15.02.2024 у справі № 815/5838/17, від 11.09.2023 у справі № 815/5414/16.

Зауваження відповідача щодо відсутності у документах числових значень витрат на комісійні, брокерів, завантаження, пакування (ч. 10 ст. 58 МКУ) судом не приймаються як належні, адже за п. 4.2 Контракту та умов інвойсу, вартість тари та упаковки вже включена до вартості самого товару. Окремі витрати на завантаження Продавець Покупцеві не виставляв. Щодо комісійних (брокерських) винагород - залучення сторонніх посередників у даній прямій операції між виробником та Покупцем не передбачено, тому такі витрати фактично відсутні. Законодавство зобов`язує декларувати лише ті складові, які реально понесені, а вимога митниці надати числові значення для неіснуючих витрат є протиправною.

Крім того, митниця не має права коригувати вартість лише на основі інформації з бази даних, якщо документи декларанта є повними та автентичними.

Таким чином, подані декларантом документи у своїй сукупності містять достовірні відомості щодо загальної вартості транспортування, узгоджуються між собою, підтверджують реальні витрати, понесені у зв`язку з перевезенням товару та не містять розбіжностей, які могли б вплинути на визначення митної вартості.

Відтак, висновок митного органу про подання декларантом недостовірних відомостей є необґрунтованим, зробленим без урахування змісту та взаємозв`язку наданих документів, а також без оцінки їх правової природи, що свідчить про формальний підхід до здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів.

З урахуванням наведеного, висновки у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведених розрахунків митної вартості, зазначених у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Таким чином, доводи митного органу про наявність істотних розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи та суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Можливість поставки товару іншим покупцям за більшою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірного рішення відповідач керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а спирався вже на наявну в митного органу цінову інформацію.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Сам факт здійснення митого оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Також, Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 у справі №815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митною органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Аналогічні висновки зроблено Верховним Судом у постанові від 10.10.2019 у справі № 809/1469/16.

Таким чином, суд зазначає, що прийняте Хмельницькою митницею рішення про коригування митної вартості товару є протиправним та підлягає скасуванню.

Як було зазначено вище, за наведеною вище митною декларацією позивачу було відмовлено у митному оформленні товару шляхом винесення картки відмови № UA400040/2026/000029 від 15.01.2026.

Відповідно до статті 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом, рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Пунктами 7.1, 7.2 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631 передбачено, що у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку. У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

Враховуючи, що спірна картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є похідною від оспорюваного рішення про коригування митної вартості товару, яке підлягає скасуванню, то її також слід визнати протиправною та скасувати.

Згідно із частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує з матеріалів справи при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-2002" (вул. Вокзальна, 6 А, м. Полтава, Полтавська область, 36009, код ЄДРПОУ 32081777) до Хмельницької митниці (вул. Пілотська, буд. 2, м. Хмельницький, 29010, код ЄДРПОУ 43997560) про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA400000/2026/000011/2 від 15.01.2026.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Хмельницької митниці № UA400040/2026/000029 від 15.01.2026.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-2002" (вул. Вокзальна, 6 А, м. Полтава, Полтавська область, 36009, код ЄДРПОУ 32081777) за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці (вул. Пілотська, буд. 2, м. Хмельницький, 29010, код ЄДРПОУ 43997560) судові витрати у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддяА.О. Чеснокова