Ухвала суду № 141036251, 27.10.2026, Великомихайлівський районний суд Одеської області

Справа №498/1624/26

Провадження №2-з/498/5/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року с-ще. Велика Михайлівка

Суддя Великомихайлівського районного суду Одеської області Чернецька Н.С., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Рожнів Ярослава Ярославовича до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування Виконавчий комітет Великоплосківської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, орган опіки та піклування Виконавчий комітет Одеської міської ради про забезпечення позову що подається одночасно з позовною заявою,

ВСТАНОВИВ:

13 жовтня 2026 року до Великомихайлівського районного суду Одеської області звернувся представник позивача ОСОБА_1 адвокат Рожнів Ярослава Ярославовича про забезпечення позову що подається одночасно з позовною заявою. Мотивуючи її тим, що одночасно з заявою забезпечення позову подано позов про усунення перешкод у спілкуванні ОСОБА_1 із сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та у його вихованні і про визначення способу участі матері у вихованні дитини. В заяві представник пояснює, що з літа 2026 року відповідач блокує зв`язок матері з дитиною, забирає в дитини телефон і обумовлює будь-яке спілкування відмовою від стягнення аліментів. 08.10.2026 він написав, що починає війну і що позивачка дитину не побачить. Розгляд справи триватиме місяці. За цей час дванадцятирічна дитина, яка вже боїться казати батькові про розмови з матір`ю, може втратити з матір`ю емоційний зв`язок. Невиконання майбутнього рішення про спосіб участі стане значно важчим, бо фактичного контакту, який рішення має впорядкувати, вже не буде. Просить суд, зобов`язати ОСОБА_2 не блокувати номери телефонів ОСОБА_1 та її облікові записи у Viber, Telegram і WhatsApp, не вимагати від сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , блокувати матір і не вилучати в дитини телефон чи інший засіб зв`язку з метою недопущення спілкування з матір`ю; зобов`язати відповідача забезпечити відеозв`язок позивачки з дитиною щовівторка, щочетверга та щосуботи з 18:00 до 18:30 за київським часом через Viber, Telegram або WhatsApp. Під час сеансу відповідач та інші дорослі в приміщенні з дитиною не перебувають, розмову не прослуховують і не записують. Відповідач забезпечує дитині заряджений телефон із доступом до мережі Інтернет; заборонити відповідачу особисто і через інших осіб вивозити дитину за межі України та вчиняти дії, спрямовані на перетинання дитиною державного кордону України, до набрання рішенням у цій справі законної сили. Ця заборона не поширюється на виїзд разом з позивачкою або за її письмовою згодою; зобов`язати відповідача на час кожного перебування позивачки на території України до вирішення справи по суті передавати їй дитину для спільного проживання з ночівлею за адресою: АДРЕСА_1 , або за іншою адресою в Україні, яку позивачка повідомить. Передати дитину до 12:00 у день початку перебування позивачки, повернути дитину відповідачу після 18:00 у день закінчення цього перебування. Під час такого перебування відповідач із дитиною і позивачкою не проживає і їхньому спілкуванню не перешкоджає.

Згідно ч.1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до положень ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Оскільки відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, то враховуючи положення ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Також, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Отже, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник.

Відтак, заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто бути безпосередньо зв`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.

А тому, слід враховувати, що регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише певної особи, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв адекватності (відповідності вимогам, виключно в межах яких допускається застосування відповідних заходів; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову) та співмірності (співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів).

Відповідно до ст. 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до ст.159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.

Відповідно до ст.19 СК України у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування. При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову стороною позивача вказано, що між сторонами по справі виник спір з приводу усунення перешкод матері у вихованні та спілкуванні з сином, а також визначення способу участі матері у спілкуванні та вихованні дитини.

Вимоги, викладені у заяві про забезпечення позову стосуються встановлення графіку участі матері у вихованні дитини та усунення перешкод у спілкуванні матері із дитиною, що за своєю суттю є фактичним вирішенням спору про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі матері у вихованні та спілкуванні з дитиною.

Відповідно до ч.10 ст.150 ЦПК України, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Зі наведеного вбачається, що вимоги позивача є тотожними і спір ще не вирішений по суті.

27 жовтня 2026 року Великомихайлівським судом Одеської області постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Великоплосківська сільська рада Роздільнянського району Одеської області, орган опіки та піклування Виконавчий комітет Одеської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні і визначення способу участі матері у вихованні дитини.

Тому, враховуючи викладені обставини в їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. 149,153 ЦПК України

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Рожнів Ярослава Ярославовича до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування Виконавчий комітет Великоплосківської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, орган опіки та піклування Виконавчий комітет Одеської міської ради про забезпечення позову що подається одночасно з позовною заявою.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Н.С.Чернецька