Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/26706/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі судді Бутенка А.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Стислий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо ненарахування та невиплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_2 за період з 01.10.2024 по 31.01.2026 року;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_1 допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам за період з 01.10.2024 по 31.01.2026 у сумі 48 000,00 грн.
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області як внутрішньо переміщена особа та є законним представником свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , 2014 року народження, який також перебуває на обліку як ВПО. ОСОБА_2 має статус дитини з інвалідністю віком до 18 років підгрупи А. Позивач, як законний представник ОСОБА_2 , до жовтня 2024 року щомісячно отримувала допомогу на проживання в розмірі 3000,00 грн. на дитину. Згідно абзацу третього п. 13-1 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №332 від 20 березня 2022 року (далі - Порядок № 332) ОСОБА_3 , як дитині з інвалідністю з дитинства виплата допомоги мала бути продовжена автоматично. Але з жовтня 2024 року грошова допомога більше не надходила. Позивач звернулась з заявою до ПФУ в Одеській області через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України з вимогою нарахувати та провести виплату коштів недоотриманої допомоги за період з 1 жовтня 2024 року по 31 січня (включно) 2026 року ОСОБА_3 . На зазначене звернення відповідач надав відповідь, яка за своєю суттю є формальною та не містить жодного розгляду порушених у заяві питань. Відповідач обмежився лише констатацією відомого факту призначення виплат на дитину з 01.02.2026 по 31.07.2026 року, повністю проігнорувавши вимогу щодо нарахування заборгованості за попередні 16 місяців (з 01 жовтня 2024 року по 31 січня 2026 року). Вважаючи такі дії та бездіяльність відповідача протиправними та такими, що порушують права дитини на соціальний захист та право позивача на отримання належного адміністративного рішення, позивач звернувся до суду з цим позовом.
23.09.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що Позивач 17.12.2025 звернулася до Головного управління зі зверненням, поданим через вебпортал Пенсійного фонду України, в якому порушила питання щодо виплати її сину, ОСОБА_2 , допомоги на проживання внутрішньо переміщеної особи. Звернення було розглянуто відповідно до Закону України Про звернення громадян та листом за вих. № 2661-43172/І-02/8-1500/26 від 20.01.2026 Головним управлінням було роз`яснено Позивачу, що електронну справу сина Позивача як отримувача допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам було передано до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від структурного підрозділу з питань соціального захисту населення шляхом міграції баз даних з терміном дії по 30.09.2024. Оскільки електронна справа не містила відомостей про наявність підстав для автоматичного продовження виплати, виплата була призупинена з 01.10.2024 у зв`язку з відсутністю підстав для автоматичного продовження виплати. Абзацом 4 пункту 13-1 Порядку № 332 передбачено, що у разі коли особі не було продовжено виплату допомоги автоматично, але вона належить до категорій осіб, які мають право на її отримання, їй може бути призначено допомогу за заявою. Таким чином, підставою для продовження виплати відповідної допомоги у разі, якщо виплату не було продовжено автоматично, є належним чином оформлена заява особи про призначення виплати. На підставі наведених норм права, у листі Головного управління було рекомендовано Позивачу звернутися до будь-якого відділу обслуговування громадян (сервісного центру) Пенсійного фонду України та подати заяву з бажаною датою призначення 01.10.2024 та відповідні документи, а саме: паспорт громадянина України, реєстраційні номера облікових карток платників податків, довідки внутрішньо переміщених осіб, свідоцтво про народження дитини, довідку про відкритий рахунок в банку. В подальшому, Позивач звернулася до Головного управління з заявою від 30.04.2026 про призначення допомоги відповідно до Порядку № 332. За заявою від 30.04.2026 та долученими документами Позивачу було призначено допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам на дітей на період з 01.02.2026 по 31.07.2026 у розмірі 6000,00 грн.
23.09.2026 року від позивача надійшла відповідь на відзив в якій позивач підтримав позицію викладену в позовній заяві та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Заяви чи клопотання від сторін не надходили.
Процесуальні дії, вчинені судом.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07.09.2026 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Обставини справи.
ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданого Відділом ДРАЦС по Придніпровському району міста Черкаси реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції 04.09.2014 року.
ОСОБА_1 є законним представником свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 02.06.2020 року № 5137-5000284616, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є внутрішньо переміщеною особою.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 23.07.2020 року ОСОБА_2 є особою з інвалідністю з дитинства.
Позивач до жовтня 2024 року щомісячно отримувала допомогу на проживання в розмірі 3000 грн.
16.12.2025 року ОСОБА_1 , як законний представник малолітньої дитини ОСОБА_2 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про поновлення виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Листом від 20.01.2026 року за № 2661-43172/І-02/8-1500/26 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило, що електронну справу як отримувача допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - допомога) передано до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від структурного підрозділу з питань соціального захисту населення шляхом міграції баз даних з терміном дії по 30.09.2024. Виплату призначеної допомоги автоматично призупинено з 01.10.2024 для визначення права отримання допомоги на наступний період. Отже, для призначення допомоги рекомендуємо Вам звернутися до будь-якого відділу обслуговування громадян (сервісного центру) Пенсійного фонду України та подати заяву з бажаною датою призначення 01.10.2024 та відповідні документи, а саме: паспорт громадянина України, реєстраційні номера облікових карток платників податків, довідки внутрішньо переміщених осіб, свідоцтво про народження дитини, довідку про відкритий рахунок в банку.
26.06.2026 року позивач повторно звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про виплату коштів недотриманої допомоги за період з 1 жовтня 2024 року по 31 січня (включно) 2026 року ОСОБА_2 .
Листом від 23.07.2026 року за № 40993-36899/І-02/8-1500/26 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило, що за заявою від 30.04.2026 та долученими документами призначено допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам на дітей на період з 01.02.2026 по 31.07.2026 у розмірі 6000,00 грн. Кошти зазначеної допомоги нараховано та включено до виплатних документів для виплати, через банківську установу АТ «Ощадбанк»: у травні 2026 року за період з 01.02.2026 по 31.05.2026 в сумі 24000,00 грн; у червні 2026 року за червень поточного року у розмірі 6000,00 грн.
Вважаючи протиправною бездіяльність щодо непризначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Джерела права й акти їх застосування.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам визначений Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 р. № 709).
Відповідно до абз.2 п.1 Порядку №332 допомога призначається для забезпечення соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб із числа незахищених верств населення та стимулювання до працевлаштування внутрішньо переміщених осіб працездатного віку.
Згідно з п.2 Порядку №332, з 1 серпня 2023 р. допомога призначається на шість місяців внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця внутрішньо переміщеній особі або уповноваженій особі на внутрішньо переміщену особу у випадку недієздатності отримувача або дитину (далі - уповноважена особа) у такому розмірі:
для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;
для інших осіб - 2000 гривень.
Допомога призначається на кожну внутрішньо переміщену особу (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.
Згідно з п.4 Порядку №322, для призначення допомоги внутрішньо переміщена особа або уповноважена особа подає заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з додатком 5 (далі - заява). Така заява подається органу Пенсійного фонду України або уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі утворення) ради (далі - посадова особа виконавчого органу) або адміністратору центру надання адміністративних послуг за місцем взяття на облік внутрішньо переміщеної особи із використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (за технічної можливості) та електронних систем Мінсоцполітики.
Так, у відповідності до п.5 Порядку №322, допомога призначається внутрішньо переміщеним особам:
які перемістилися (повторно перемістилися) з 1 січня 2022 р. з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку (далі - перелік територій), щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації;
у яких житлове приміщення знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання) та інформація про яке внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Реєстр пошкодженого та знищеного майна) (за технічної можливості), або щодо якого подано документальне підтвердження органом місцевого самоврядування, а в разі його відсутності - обласною державною (військовою) адміністрацією факту пошкодження/знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації.
Згідно з п. 13 Порядку №322, особам, які мають право на виплату допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 р. № 709 Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб (Офіційний вісник України, 2023 р., № 69, ст. 3990), та особам/сім`ям, які є отримувачами допомоги відповідно до цього Порядку, особам, які перемістилися з територій, включених до переліку територій, для яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, та (або) у яких житлове приміщення знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання), та особам, які отримували допомогу та відмовилися від неї/ яким вона була припинена та (або) яких було знято з обліку як внутрішньо переміщених осіб у разі повернення осіб до покинутого місця проживання, з якого здійснилося переміщення, та повторного взяття на облік як внутрішньо переміщених осіб, особам, визначеним пунктами 13-6 і 13-7 цього Порядку, її виплата може бути продовжена на наступний шестимісячний період за умови відповідності таких осіб критеріям, зазначеним у пунктах 13-1-13-5 цього Порядку, з урахуванням вимог, зазначених у пунктах 7 і 7-1 цього Порядку.
Виплата допомоги уповноваженим особам/отримувачам, які мали право на її виплату відповідно до пунктів 13-1, 13-2, 13-4 (крім абзацу четвертого пункту 13-4), пунктів 13-6 і 13-7 цього Порядку, продовжується автоматично на наступний шестимісячний період без додаткового звернення.
Протягом місяця з дати продовження виплати допомоги орган Пенсійного фонду України проводить перевірку щодо таких уповноважених осіб/отримувачів на відповідність критеріям, зазначеним у пунктах 13-1-13-4 (крім абзацу четвертого пункту 13-4) цього Порядку, з урахуванням вимог, зазначених у пунктах 7 і 7-1 цього Порядку. У разі виявлення невідповідності таких уповноважених осіб/отримувачів зазначеним критеріям або вимогам виплата їм допомоги припиняється з місяця, що настає після місяця автоматичного продовження виплати допомоги.
У разі коли уповноваженій особі/отримувачу не було продовжено виплату допомоги автоматично відповідно до абзаців другого та третього цього пункту, їм може бути призначено допомогу за заявою.
Продовження виплати допомоги відповідно до цього пункту можливе під час надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, але не більше ніж на шість шестимісячних періодів.
Відповідно до абз.3 п. 13-1 Порядку № 632, виплата допомоги продовжується на наступний шестимісячний період автоматично, зокрема, особам з інвалідністю I чи II групи, дитині з інвалідністю віком до 18 років, дитині, хворій на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність, що підтверджується документально.
У разі коли особі не було продовжено виплату допомоги автоматично, але вона належить до категорій осіб, визначених абзацами другим - четвертим цього пункту, їй може бути призначено допомогу за заявою.
Іншим членам сім`ї виплата допомоги може бути продовжена на підставі подання заяви на призначення допомоги.
Якщо за результатами опрацювання особових справ отримувачів допомоги виявлено, що особі не продовжено виплату допомоги автоматично із застосуванням засобів Єдиної інформаційної системи соціальної сфери і така особа не отримала допомогу, але мала на неї право, допомога надається їй за період, протягом якого на неї поширювалося таке право, але не раніше ніж з 1 березня 2024 року.
Висновки суду.
З аналізу вищевказаних норм законодавства вбачається, що виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі продовжується на наступний шестимісячний період автоматично, зокрема, дитині з інвалідністю віком до 18 років. І лише, у разі коли такій особі не було продовжено виплату допомоги автоматично, але вона належить до категорій осіб, визначених абзацами другим - четвертим пункту 13-1 Порядку № 632, їй може бути призначено допомогу за заявою.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 23.07.2020 року ОСОБА_2 є особою з інвалідністю з дитинства віком до 18 років.
Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 20.01.2026 року 2661-43172/І-02/8-1500/26 виплату призначеної допомоги автоматично призупинено з 01.10.2024 року для визначення права отримання допомоги на наступний період.
Однак автоматичного поновлення виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі з 01.10.2024 року дитині з інвалідністю віком до 18 років не відбулося.
Матеріалами справи також підтверджено звернення позивача із відповідною заявою про поновлення виплати зазначеної допомоги з 01.10.2024 року.
Проте, допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам на дітей була призначена на період з 01.02.2026 року по 31.07.2026 року.
Жодних дій щодо поновлення виплати допомоги з 01.10.2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснено не було.
З огляду на вказане суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо ненарахування та невиплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_2 за період з 01.10.2024 по 31.01.2026 року.
Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_1 допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам за період з 01.10.2024 по 31.01.2026 у сумі 48 000,00 грн, суд зазначає наступне.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оскільки відповідачем не було вчинено жодних дій щодо автоматичного продовження виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі з 01.10.2024 року по 31.01.2026 року, поряд з цим встановлено, що позивач має право на отримання допомоги на проживання відповідно до Порядку №332, суд, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, з метою відновлення порушеного права позивача вважає за необхідне зобов`язати відповідача призначити позивачеві допомогу на проживання відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332, за період з 01.10.2024 року по 31.01.2026 року.
Щодо вимог про виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам у сумі 48 000,00 грн. суд зазначає, що обчислення суми заборгованості є компетенцією самого пенсійного органу.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Розподіл судових витрат.
Згідно з вимогами ст.139 КАС України судові витрати не стягуються, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо ненарахування та невиплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_2 за період з 01.10.2024 по 31.01.2026 року.
3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_1 допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам, відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332, за період з 01.10.2024 року по 31.01.2026 року.
4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя А.В. Бутенко
Судове рішення № 141036001, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 29.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/26706/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: