Рішення № 141035994, 28.10.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/37056/26

Провадження № 2/761/16269/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Матвєєва Ю.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Києва звернулося з позовною заявою АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 19949,38 грн. та судових витрат.

Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що відповідно до умов Заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 09.02.2022 р. відповідачу було надано позивачем кредит на суму 129800,00 грн. з процентною ставкою 18% річних. Згідно з розрахунком заборгованості, станом на 09.08.2026 р. за вказаним кредитним договором відповідач перед позивачем має заборгованість у загальному розмірі 19949,38 грн. Таким чином, у зв`язку з виникненням у відповідача вказаної заборгованості за договором, яку він в добровільному порядку не сплачує, представник позивача звернувся до суду з даним позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 19949,38 грн., а також витрат по сплаті судового збору.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2026 матеріали позовної заяви передані на розгляд судді Матвєєвій Ю.О.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 вересня 2026 р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності ч.8 ст. 178 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання банківських послуг б/н, за умовами якого відповідач виявив бажання отримати послугу «Оплата частинами», ознайомився із умовами та правилами кредитування та 09 лютого 2022 року підписав паспорт кредиту за допомогою ОПТ пароля.

Відповідно до поданої заяви й умов договору, сторони узгодили розмір кредиту 129800,00 грн, термін кредитування - 36 місяців. Відповідно до п 2.4. заяви процентна ставка 18% річних.

Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 11 серпня 2026 року встановлено, що ОСОБА_1 09 лютого 2022 року встановлювались кредитні ліміти в розмірі до 129800,00 грн.

09 лютого 2022 року ОСОБА_1 за допомогою використання простого електронного підпису підписав паспорт споживчого кредиту, графік платежів, та заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг.

В заяві про надання кредиту «оплата частинами» 22020932948826 від 09.02.2022 року сторони узгодили, тип та розмір кредиту у розмірі 129800,00 грн.; строк кредитування 36 місяців; процентна ставка - 18% щомісячно;

За наданим позивачем АТ КБ «ПриватБанк» розрахунком заборгованості та випискою з особового рахунку, станом на 09 серпня 2026 року, утворилася заборгованість в загальному розмірі 19949,38 грн., яка складається з: 12161,92 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 7787,46 грн. - заборгованість з простроченими відсотками.

Між сторонами виник спір стосовно неналежного виконання відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов`язань.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України). Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 64 ЦПК України - письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Звертаючись до суду, на підтвердження заявлених позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» надав анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил, яка підписана сторонами; довідку про умови кредитування; розрахунок заборгованості за кредитним договором; витяг з Умов та Правил надання банківських послуг.

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Саме на позивача покладено процесуальний обов`язок довести заявлені позовні вимоги.

Як видно з довідки про умови кредитування, яка підписана позичальником, а також договору про споживче кредитування, містяться відомості щодо погодженого між сторонами розміру відсоткової ставки за користування кредитними коштами та сумою кредиту за програмою «оплата частинами».

У зв`язку з тим, що відповідачем не надано до суду заперечень проти позову, доказів в підтвердження того, що ним належним чином виконувалися умови кредитного договору, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими.

Надання банком відповідачу кредитних коштів підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості, та випискою з особового рахунку, з якого видно, що позичальник активно користувався кредитним коштами. Відповідач не спростував наданий позивачем розрахунок заборгованості.

Судом перевірений розрахунок заборгованості наданий представником позивача, який суд вважає вірним. Відповідач не виконав узяті на себе зобов`язання щодо повернення використаних кредитних коштів у повному обсязі, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 19949,38 грн, підлягає стягненню зі ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» в сумі фактично використаних коштів та нарахованих відсотків.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають покладенню на сторону відповідача. Відповідно до платіжного доручення, позивачем сплачено 2662,40 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 259, 265, 268, 273, 289, 352, 353-355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь АТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором у розмірі 19949,38 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь АТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) витрати по оплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.О. Матвєєва

28 жовтня 2026 року