Рішення № 141035752, 28.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
28.10.2026
Номер справи
420/19233/26
Номер документу
141035752
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 420/19233/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:

визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №133950020246 від 13.05.2026 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 пенсію у зв`язку з втратою годувальника, починаючи з 05.05.2026 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 05.05.2026 року звернулась до Головного управління ПФУ у Львівській області із заявою щодо призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, відповідно до ч.1 ст. 36 закону України «Про загальнобов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV. Головним управлінням ПФУ в Одеській області 13.05.2026 року було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії з якого вбачається, що ПФУ відмовив у проведенні перерахунку пенсії позивачу, у зв`язку із тим, що у позивача відсутній страховий стаж 33 роки.

Позивач вказує, що з вказаною позицією відповідача та рішенням №0133950020246 про відмову у призначенні пенсії позивач не погоджується. Пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, при цьому необхідною умовою для призначення вказаним особам пенсії у зв`язку з втратою годувальника або переведення на такий вид пенсії є встановлення їм інвалідності або досягнення ними пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-ІV. На час звернення до відповідача за призначенням пенсії у разі втрати годувальника, позивач досягла 60-річного віку, визначеного положеннями ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Прив`язка для цілей призначення пенсії саме по втраті годувальника до наявності страхового стажу, є помилковою, оскільки така необхідна саме для пенсії за віком. Формулювання в нормі закону відсилки до ст. 26 Закону вимагає саме дотримання віку за цією статтею, а не страхового стажу.

Ухвалою суду від 03 липня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

До суду від відповідача надійшов відзив, в якому представник відповідача вказує, що позовні вимоги є безпідставними та підлягають залишенню без задоволення.

Представник відповідача зазначає, що станом на дату звернення з заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника (05.05.2026) позивач на досягла пенсійного віку в розумінні ст. 26 Закону № 1058. Посилання позивача на те, що ст. 26 Закону № 1058 не містить поняття пенсійного віку, а містить лише вимоги до страхового стажу є безпідставними, оскільки ст. 26 Закону № 1058 містить 5 частин, кожна з яких визначає окремі умови для призначення пенсії в залежності від страхового стажу особи. Оскільки позивач не досягнула пенсійного віку в розумінні ст. 26 Закону № 1058, позивач на момент звернення не вважалася непрацездатною особою та не мала права на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

До суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 05.05.2026 року звернулася до органів пенсійного фонду України із заявою щодо призначення їй пенсії у зв`язку з втратою годувальника - чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .

13.05.2026 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії № 133950020246, з тих підстав, що: … Результати розгляду документів, доданих до заяви по заявниці:

Пенсійний вік заявниці визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" становить 60 років.

Вік заявниці 60 років.

Необхідний страховий стаж статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" становить 33 роки.

У разі відсутності, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 років мають особи за наявності страхового стажу від 25 до 35 років.

У разі відсутності починаючи з 1 січня 2019 року страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення 65 років мають особи за наявності страхового стажу від 15 до 25 років.

Страховий стаж заявниці становить 21 рік 04 місяці 22 дні.

за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди.

Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення № 133950020246 від 13.05.2026 року (далі Рішення) про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 36 Закону за відсутності необхідного страхового стажу заявниці - 33 роки.

Дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату з 30.03.2031.

Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі також - Закон №1058-IV) визначені принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам (далі - Закон №1058).

Розділом V Закону № 1058-ІV визначено порядок та умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону № 1058 пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається зазначеним у частині другій цієї статті членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності у годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії у разі встановлення III групи інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та зазначеним у частині другій цієї статті членам сім`ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Члени сім`ї, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону (п. 1 ч. 2 ст. 36 Закону № 1058).

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Пунктом 1 частини 2 статті 36 Закону № 1058 визначено, що до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону № 1058 пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім`ї померлого годувальника має право на таку пенсію згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що умовами для призначення особі пенсії у зв`язку з втратою годувальника є:

1) наявність у члена сім`ї годувальника статусу особи з інвалідністю або досягнення віку 65 років або досягнення визначеного статтею 26 Закону № 1058 пенсійного віку 60 років;

2) перебування члена сім`є на утриманні в годувальника;

3) наявність у годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії у разі встановлення III групи інвалідності

Як вбачається з оскаржуваного рішення, підставою для відмови позивачу у призначенні їй пенсії у зв`язку з втратою годувальника є відсутність необхідного страхового стажу заявниці 33 роки.

Водночас, відповідачем у відзиві на позов зазначено, що оскільки позивач не досягнула пенсійного віку в розумінні ст. 26 Закону № 1058, вона на момент звернення не вважалася непрацездатною особою та не мала права на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Суд зазначає, що позивач досягла визначеного ст. 26 Закону № 1058 пенсійного віку 60 років у березні 2026 року, при цьому за призначенням їй пенсії у зв`язку з втратою годувальника звернулась 05.05.2026, а тому такі доводи відповідача є повністю безпідставними та необґрунтованими.

Щодо доводів оскаржуваного рішення про відсутність у позивача необхідного страхового стажу заявниці 33 роки суд також вважає їх необгрунтованими зважаючи на те, що статтею 36 Закону № 1058 не передбачено такої умови для призначення особі пенсії у зв`язку з втратою годувальника як наявність у такої особи визначеного ст. 26 Закону № 1058 страхового стажу.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що відповідач відмовляючи у призначені позивачу пенсії по втраті годувальника, допустив порушення вимог законодавства, що призвело до порушення права позивача на отримання пенсії по втраті годувальника, внаслідок чого, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №133950020246 від 13.05.2026 року є протиправним.

Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Відтак, вимоги щодо зобов`язання вчинити дії підлягають задоволенню шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію у зв`язку з втратою годувальника починаючи з 05.05.2026 року.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

З урахуванням того, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1064,96 грн. на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 13.05.2026 № 133950020246 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію у зв`язку з втратою годувальника починаючи з 05.05.2026 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65609).

Суддя П.П. Марин

Часті запитання

Який тип судового документу № 141035752 ?

Документ № 141035752 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141035752 ?

Дата ухвалення - 28.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141035752 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141035752 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141035752, Одеський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 141035752, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 28.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 141035752 відноситься до справи № 420/19233/26

Це рішення відноситься до справи № 420/19233/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141035749
Наступний документ : 141035756