Рішення № 141035667, 29.10.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
29.10.2026
Номер справи
400/12342/26
Номер документу
141035667
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 р.№ 400/12342/26м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення від 30.07.2026 № 948030166585, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2026 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про:

визнання протиправним і скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 30.07.2026 № 948030166585 про відмову в перерахунку пенсії;

зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відставці позивачки на підставі довідок про суддівську винагороду станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024 та 01.01.2026, виданих Миколаївським апеляційним адміністративним судом.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона є суддею у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання відповідно до статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». На виконання судових рішень у справах № 400/7479/24 і № 400/3941/26 Миколаївський апеляційний суд видав їй довідки про суддівську винагороду, яка обчислена на підставі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді. Позивачка подала до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області заяву про перерахунок її щомісячного довічного утримання судді у відставці на підставі вищезазначених довідок, за результатами розгляду якої Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області прийняло рішення від 30.07.2026 № 948030166585 про відмову в перерахунку пенсії. На думку позивачки, це рішення є протиправним, оскільки органи Пенсійного фонду України зобов`язані були перерахувати її щомісячне довічне утримання судді у відставці з базового розміру посадового окладу судді від прожиткових мінімумів для працездатних осіб, які були установлені законами України про Державний бюджет України станом на 01 січня відповідних років.

У відзивах на позовну заяву Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 14.10.2026 і Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 19.10.2026 заперечили проти позову і просили відмовити в його задоволенні у повному обсязі. Відзиви аргументовано тим, що відповідно до законів України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік» і «Про Державний бюджет України на 2024 рік» і «Про Державний бюджет України на 2026 рік» для визначення базового розміру посадового окладу судді відповідно з 01.01.2021, з 01.01.2022, з 01.01.2023, з 01.01.2024 та з 01.01.2026 підлягав застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2102,00 гривні. Тобто у 2021, 2022, 2023, 2024 і 2026 роках розмір суддівської винагороди на відповідній посаді не змінився у порівняні з 2020 роком. Тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 30.07.2026 № 948030166585 є правомірним.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ, ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

02.10.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі, про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 263 КАС України (без виклику сторін у судове засідання).

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України, суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 27.03.2018 № 898/0/15-18 позивачку звільнено з посади судді апеляційного суду Миколаївської області у зв`язку з поданням заяви про відставку.

На виконання постанови Верховного Суду від 14.07.2026 у справі № 400/7479/24 Миколаївський апеляційний суд надав позивачці довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період 2021-2024 роки, а на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.06.2026 у справі № 400/3941/26 за 2026 рік.

23.07.2026 позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням вищезазначених довідок.

У зв`язку з тим, що призначення / перерахунок пенсій відповідно до абзацу чотирнадцятого пункту 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, здійснюється за екстериторіальним принципом, вищенаведена заява позивача була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

30.07.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області прийняло рішення № 948030166585 про відмову в перерахунку пенсії (далі Рішення від 30.07.2026) у зв`язку з тим, що базовий розмір окладу судді у 2021-2024 і 2026 роках порівняно з 2020 роком не змінювався і становив 2102,00 гривні.

Зазначене рішення було надіслано позивачці супровідним листом Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 17.09.2026 № 1400-0216-8/75530.

Вважаючи Рішення від 30.07.2026 протиправним, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 126 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.

Відповідно до статті 8 Основного Закону України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 130 Конституції України закріплено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Отже, Основний Закон України містить положення, які закріплюють спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що «розмір винагороди встановлюється законом про судоустрій».

Відповідно до частини першої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон № 1402-VIII) суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

У преамбулі Закону № 1402-VIII зазначено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Статтею 4 Закону № 1402-VIII визначено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Таким чином, розмір суддівської винагороди визначений Законом № 1402-VIII, який з огляду на свою назву, так і сферу правового регулювання, означену в преамбулі, є законом про судоустрій в значені частини другої статті 130 Конституції України.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 22.06.2023 у справі № 400/4904/21.

За частиною другою статті 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII (яка згідно з рішенням Конституційного Суду від 11.03.2020 № 4-р/2020 діє в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII) базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Частиною третьою статті 46 Конституції України встановлено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

У змісті наведеної норми Закону України «Про прожитковий мінімум» закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум.

Статтею 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Отже, Законом України «Про прожитковий мінімум» не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді».

Також цим Законом судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Абзацом п`ятим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», абзацом п`ятим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», абзацом п`ятим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», абзацом п`ятим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», абзацом п`ятим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 01 січня відповідних років прожитковий мінімум на одну особу для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 гривні.

Натомість абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірах відповідно 2270,00 грн, 2481,00 грн, 2684,00 грн, 3028,00 грн і 3323,00 гривні.

Отже, між пунктом 1 частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII та положеннями законів України про Державний бюджет України на відповідні роки існує нормативна суперечність щодо виду розрахункової величини, яка має застосовуватися для визначення базового розміру посадового окладу судді: загального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, чи окремо встановленої бюджетними законами величини у розмірі 2102 гривні.

У рішенні від 09.07.2007 № 6-рп/2007 Конституційний Суд України дійшов висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.

Водночас у рішенні Конституційного Суду України від 18.06.2020 № 5-р (ІІ)/2020 наголошено на тому, що принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori) «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali) «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість (абзац другий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини рішення).

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що у спірних правовідносинах застосуванню підлягають норми Закону № 1402-VIII, як спеціальні норми, а не норми законів України про Державний бюджет України, як загальні норми.

Отже, для обчислення суддівської винагороди, що є базою для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, має враховуватися прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений на 1 січня відповідного календарного року. Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, відмовляючи у перерахунку, неправильно застосувало розрахункову величину 2102 гривні замість величини, передбаченої спеціальним законом.

У постанові від 17.02.2026 у справі № 200/2309/25 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформував такі висновки:

«у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання;

для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.»

Також в цій постанові Верховний Суд акцентував увагу на відмінності спірних правовідносин та фактичних обставин у справі № 200/2309/25 та у справі № 240/9028/24, оскільки остання стосувалась проведення розрахунку при звільненні та виключенні зі штату судді Вищого адміністративного суду України, а предмет справи № 200/2309/25 стосується перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді місцевого суду у відставці.

Таким чином, є протиправним Рішення від 30.07.2026, яким позивачці, як судді у відставці, відмовлено в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на тій підставі, що з 01.01.2020 не змінювався розмір прожиткового мінімуму, який застосовується для обрахунку посадового окладу судді.

У позовній заяві позивачка не зазначила, з якої дати вона просить здійснити їй перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі відповідних довідок.

У постановах від 27.10.2022 у справі № 640/10564/21 і від 12.09.2024 у справі № 580/2522/24 Верховний Суд дійшов висновку, що довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою не є юридичним фактом, з яким пов`язується виникнення права на перерахунок. Суддівська винагорода визначається безпосередньо Законом.

Тому при вирішенні питання, з якою дати необхідно зобов`язати органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суд повинен застосувати правові норми щодо строку звернення до адміністративного суду з відповідними позовними вимогами.

Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, оскільки позивачка подала цей позов до адміністративного суду 30.09.2026, позовні вимоги щодо перерахунку їй щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці підлягають задоволенню з 30.03.2026.

Крім того, згідно з абзацом чотирнадцятим пункту 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до абзацу другого пункту 4.3 розділу IV Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Таким чином, дії зобов`язального характеру щодо здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

Відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про перерахунок пенсії (щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці), є суб`єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23.

Тому позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області в частині здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці задоволенню не підлягають.

Проте, до повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області належить виплата позивачці щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, бо саме в ньому вона перебуває на обліку.

Відповідно до частини другої статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Для ефективного захисту порушеного права суд вважає за необхідне визначити належного суб`єкта виконання обов`язку та дату, з якої має бути проведений перерахунок, хоча позовну вимогу про зобов`язання здійснити перерахунок заявлено до іншого територіального органу Пенсійного фонду України. Такий спосіб захисту має відповідати встановленому судом розмежуванню повноважень між відповідачами та не змінювати предмет спору.

Тому суд дійшов висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог, а саме:

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок з 30.03.2026 щомісячного довічного утримання судді у відставці позивачці на підставі довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024 та 01.01.2026, виданих Миколаївським апеляційним судом;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити виплату з 30.03.2026 щомісячного довічного утримання судді у відставці позивачці на підставі довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024 та 01.01.2026, виданих Миколаївським апеляційним судом, з урахуванням раніше виплачених сум.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Квитанцією до платіжної інструкції від 28.09.2026 № 11 підтверджується понесення позивачем судових витрат у розмірі 1331,20 грн на сплату судового збору за подачу адміністративного позову.

З урахуванням того, що цим рішенням позов задоволено, тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів необхідно стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме: по 665,60 грн з кожного (?1331,20 : 2 = ?665,60).

Керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 30.07.2026 № 948030166585 про відмову в перерахунку пенсії.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок з 30.03.2026 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024 та 01.01.2026, виданих Миколаївським апеляційним судом.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити виплату з 30.03.2026 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024 та 01.01.2026, виданих Миколаївським апеляційним судом, з урахуванням раніше виплачених сум.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області судовий збір у розмірі 665 (Шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

7. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області судовий збір у розмірі 665 (Шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

8. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

9. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

10. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

11. Учасники справи:

позивачка: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідачі:

Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54020; код ЄДРПОУ 13844159);

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільський район, Тернопільська область, 46001; код ЄДРПОУ 14035769).

12. Повний текст рішення суду складений 29.10.2026.

Суддя В.Г.Ярощук

Часті запитання

Який тип судового документу № 141035667 ?

Документ № 141035667 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141035667 ?

Дата ухвалення - 29.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141035667 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141035667 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141035667, Миколаївський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 141035667, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 29.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.

Судове рішення № 141035667 відноситься до справи № 400/12342/26

Це рішення відноситься до справи № 400/12342/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141035665
Наступний документ : 141035669