Ухвала суду № 141035281, 28.10.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(повний текст)

м. Миколаїв

28 жовтня 2026 р.справа № 400/10700/26

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Клепки А.В.,

представника позивача: Проніної О.О.,

представника відповідача: Буділовської О.О.,

представника третьої особи 1: Кадєєвої А.О.,

представника третьої особи 2: не з`явився,

у відкритому судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, розглянув клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаЗаводського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, вул. Робоча, 1, м. Миколаїв, Миколаївський р-н, Миколаївська обл., 54006,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спорутретя особа 1: Миколаївська обласна прокуратура, вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54006, третя особа 2: виконавчий комітет Миколаївської міської ради в особі Служби у справах дітей Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54005,

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Заводського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач або Заводський відділ ДВС), в якому просить суд:

1) визнати неправомірною бездіяльність Заводського відділу ДВС, пов`язану з нерозглядом заяви адвоката Проніної О.О. від 15.08.2026 р. про зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 , а саме з 7/25 частки домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , накладений згідно з постановою головного державного виконавця Заводського відділу ДВС Буділовської О.О. за виконавчим провадженням № 79289478 від 10.10.2025 р.;

2) зобов`язати Заводський відділ ДВС зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 , а саме з 7/25 частки домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , накладений за постановою головного державного виконавця Заводського відділу ДВС Буділовської О.О. за виконавчим провадженням № 79289478 від 10.10.2025 р. та видалити запис, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 61854302 від10.10.2025 р.

За даним позовом 16.10.2026 р. Миколаївським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі.

16.09.2026 р. відповідач через систему "Електронний суд" подав клопотання про закриття провадження у справі, яке мотивовано тим, що по суті позивач оскаржує дії Заводського відділу ДВС щодо накладення арешту, однак, ст. 74 ч. 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає можливість оскарження рішень, дій (бездіяльності) виключно до суду, який видав виконавчий документ. У зв`язку тим, що Заводським відділом ДВС виконується вирок Снігурівського районного суду Миколаївської області у кримінальній справі, юрисдикція адміністративного суду не поширюється на спірні правовідносини, а оскарження бездіяльності державного виконавця та його постанов повинна відбуватись до названого суду.

В судовому засіданні представник відповідача клопотання підтримав.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання про закриття провадження у справі, пояснивши, що ним не допущено порушення правил юрисдикції (підсудності) справи саме адміністративному суду.

Представник третьої особи вирішення клопотання залишив на розсуд суду.

Вирішуючи клопотання відповідача про закриття провадження у справі суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 05.09.2025 р. Снігурівський районний суду Миколаївської області видав виконавчий лист, згідно з яким ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 263 ч. 1 та ст. 307 ч. 3 КК України і за сукупністю кримінальних правопорушень йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна.

08.10.2025 р. за цим виконавчим листом Заводським відділом ДВС відкрито виконавче провадження № 79289478.

За приписами ст. 74 ч. 1, 2 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, за загальним правилом, встановленим Законом України "Про виконавче провадження", оскарження рішень, дій (бездіяльності) посадових осіб та органів виконавчої служби при виконанні ними рішень судів, відбувається до того суду, який видав виконавчий документ, а в разі виконання ними рішень інших органів чи посадових осіб, тобто не судових рішень, таке оскарження здійснюється до адміністративного суду.

Відповідно до ст. 287 ч. 1 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).

Таким чином, враховуючи приписи Закону України "Про виконавче провадження" та КАС України, слід зробити висновок, що до адміністративного суду можуть бути оскаржені рішення, дії (бездіяльність) посадових осіб і органів виконавчої служби у разі, коли такий суд (адміністративний) видав виконавчий документ, або у разі коли виконується рішення не адміністративного суду, але законом не встановленого іншого порядку оскарження таких рішень, дій чи бездіяльності.

Статтею 535 ч. 3 КПК України передбачено, що у разі якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем, суд видає виконавчий лист, який звертається до виконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження.

Згідно із ст. 537 ч. 1 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання:

1) про відстрочку виконання вироку;

2) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання;

2-1) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби;

3) про заміну невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким;

4) про звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;

5) про направлення для відбування покарання жінок, звільнених від відбування покарання внаслідок їх вагітності або наявності дітей віком до трьох років;

6) про звільнення від покарання за хворобою;

7) про застосування до засуджених примусового лікування та його припинення;

7-1) про застосування до засуджених примусового годування;

8) про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком;

9) про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку;

10) про заміну покарання відповідно до частини п`ятої статті 53, частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України;

11) про застосування покарання за наявності кількох вироків;

12) про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв`язку з розглядом справи в суді;

13) про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України;

13-1) про оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи виконання покарань;

13-2) про застосування заходу стягнення до осіб, позбавлених волі, у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери);

13-3) про зміну обов`язків, покладених на засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням;

13-4) про звільнення від відбування покарання у зв`язку з прийняттям рішення про передачу особи для обміну як військовополоненого;

14) інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Аналіз наведеної норми свідчить про те, що в порядку КПК України вирішуються тільки ті питання виконання вироку, які випливають з правовідносин у кримінальній сфері.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач примусово виконує виконавчий лист Снігурівського районного суду Миколаївської області, виданий за наслідками розгляду кримінальної справи, але у зв`язку з тим, що КПК України, як єдиний процесуальний закон, який регламентує повноваження та порядок провадження кримінального суду, не передбачає можливості оскарження до нього бездіяльності державного виконавця щодо розгляду заяви про зняття арешту з майна та зобов`язаня зняти такий арешт, таке оскарження відбувається за правилами КАС України до адміністративного суду.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 238, 248, 250, 256 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання Заводського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про закриття провадження у справі, відмовити.

2. Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст. ст. 295-297 КАС України.

Повний текст ухвали складено

29 жовтня 2026 р.

Суддя А. О. Мороз