Рішення № 141035226, 01.10.2026, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/5318/25

Провадження № 2/444/724/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Мікула В. Є.

секретар судового засідання Сенько М.В.

з участю представника позивача Бакум О.В.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовкві Львівської області цивільну справу за позовом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області (ел. пошта info@zhovkvarada.gov.ua, тел. 380325221264, адреса Львівська область, Львівський район, м. Жовква, вул. Львівська, 40 80300 ЄДРПОУ 04056248) до ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Жовківська міська рада Львівського району Львівської області через свого

представника, ОСОБА_2 звернулася з позовом до відповідача ОСОБА_1 та

з підстав наведених в позовній заяві просить стягнути з відповідача 343848,45 гривень

безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки кадастровий номер

4622710100:01:011:0042 без належним чином оформленого права власності чи права

користування за період з 02.04.2017 по 31.12.2025 (включно).

Представник позивача в судових засіданнях заявлений позов про стягнення безпідставно

збережених коштів в сумі 343848,45 гривень підтримала, просила враховувати фактичні

дані та обставини викладені у позовній заяві.

Відповідач надав усні заперечення щодо заявлених позовних вимог, однак у встановлений

судом строк письмового відзиву на позовну заяву не надав. В судовому засіданні

Відповідач повідомив, що не користувався будівлею, оскільки вона була без комунікацій,

звертався до Жовківської міської ради для передачі земельної ділянки у власність чи

оренду, однак позитивного рішення не отримав. В 2025 році відчужив по договору

купівлі-продажу належне йому нерухоме майно - будівлю клубу (907,1 м.кв.) згідно

договору…..

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні

обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено наступне.

Відповідач, ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від

23.05.2007 ОСОБА_1 (НОМЕР_1) набув у власність будівлю клубу, яка

розташована в АДРЕСА_2 .

Речове право власності на будівлю клубу (907,1 м.кв.) зареєстровано за

ОСОБА_1 03.04.2015. Як встановлено Жовківською міською радою, будівля клубу

розташована на земельній ділянці, кадастровий номер 4622710100:01:011:0042 площею

0,3693 га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови

(КВЦПЗ 03.15), яка відноситься до земель комунальної власності.

29.08.2025 між ОСОБА_1 та Жовківською міською радою укладено

договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 4622710100:01:011:0042 площею

0,3693 га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови

(КВЦПЗ 03.15). З моменту набуття права власності на об`єкт нерухомого майна та по

28.08.2025 ОСОБА_1 використовував земельну ділянку кадастровий номер

4622710100:01:011:0042 площею 0,3693 га для будівництва та обслуговування інших

будівель громадської забудови, яка перебуває у комунальній власності, без належних

правових підстав (без виникнення права власності/користування та без державної

реєстрації цих прав).

Плата за земельну ділянку кадастровий номер 4622710100:01:011:0042

ОСОБА_1 не справляється.

Жовківська міська рада як власник земельної ділянки має обґрунтовані сподівання на

отримання орендної плати за використання земельної ділянки в належному розмірі, однак

не змогла їх реалізувати внаслідок відсутності між сторонами відносин щодо її

використання в порядку, встановленому законом.

Верховний Суд у своїй постанові від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 виклав

висновок щодо питання застосування положень статті 1212 ЦК України у відносинах з

фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без

укладеного договору оренди, договору купівлі- продажу) у подібних правовідносинах.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України

збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її

право не було порушене (упущена вигода).

Частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України встановлює, що шкода,

завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою,

яка її завдала.

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник

земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю,

навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною

ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом «д» частини

першої статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки,

заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної

ділянки.

За змістом указаних приписів Цивільного та Земельного кодексів України

відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду

майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою,

яка її завдала (частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України). Підставою для

відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як:

шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв'язок між шкодою та

протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих

елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду,

звільняється від обов'язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її

вини (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України).

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що

виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані

спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа,

яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без

достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути

потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій

воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України

застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було

результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи

збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи

збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно

набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх

правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює

застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних

зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема,

зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без

достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання

відповідальності в деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина

не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна

однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте

(збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки

набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або

вартість цього майна.

Предметом в цій справі є стягнення з власника об'єктів нерухомого майна

безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних

на те правових підстав земельною ділянкою, на якій ці об'єкти розміщені.

Частиною 4 статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття

права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного),

іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній

ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у

відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно

право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий

об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника)

такого об`єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Волевиявлення

орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника),

набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису,

суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не

вимагається.

Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які

розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною

ділянкою у попереднього землекористувача (пункт «е» частини першої статті 141 цього

Кодексу).

За змістом глави 15 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент

виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою

комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди

земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування

земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої

діяльності. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату

(пункт «в» частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права

(стаття 125 Земельного кодексу України).

Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю,

споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони

розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди

земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної

реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного

кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі,

споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на

якій розташоване це нерухоме майно.

Таким чином, встановлено, що ОСОБА_1 користувався земельною

ділянкою кадастровий номер 4622710100:01:011:0042 площею 0,3693 га для будівництва

та обслуговування інших будівель громадської забудови (КВЦПЗ 03.15), яка розташована

в АДРЕСА_2 та відноситься до

земель комунальної власності без достатньої правової підстави.

Отже, ОСОБА_1 як фактичний користувач земельної ділянки, що без

достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав

заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної

ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного

Суду від 23 травня 2018 року у справі 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), а також

у постановах Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі №

922/1008/15 (провадження № 3-1271гс16), від 07 грудня 2016 року у справі № 922/1009/15

(провадження № 3-1348гс16), від 12 квітня 2017 року у справах № 922/207/15

(провадження № 3-1345гс16) і № 922/5468/14 (провадження № 3-1347гс16).

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є

платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється

відповідно до закону.

Плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється

у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і

комунальної власності (стаття 14 Податкового кодексу України).

Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних

ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною

платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж за

користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах

оренди (підпунк ти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття

«земельний податок» і «орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної

власності».

Відповідно до статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати

встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за

розмір земельного податку.

Рішенням Жовківської міської ради №11 від 09.04.2009 «Про затвердження зміни

ставки орендної плати за земельні ділянки, що орендують на території м. Жовква»

встановлено ставку орендної плати за землю на території Жовківської міської ради в

розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земель окремих земельних ділянок в м.

Жовква, але не менше 3-х кратного розміру земельного податку. Рішенням Жовківської

міської ради №27 від 15.12.2022 «Про встановлення розміру ставки орендної плати у

договорах оренди земельних ділянок та додаткових договорів (угод) до договорів оренди

земельних ділянок, що розташовані на території Жовківської міської ради Львівського

району Львівської області» (набрало чинності 01.01.2023), встановлено ставку орендної

плати у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки для всіх інших

підрозділів коду виду цільового призначення, які не згадані в пункті 1 цього рішення. В

пункті 1 згаданого рішення встановлено ставку орендної плати у розмірі 12% від

нормативної грошової оцінки за земельні ділянки сільськогосподарського призначення

(земельні ділянки, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення

сільськогосподарської науково- дослідної та навчальної діяльності, розміщення

відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків

сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей; земельні ділянки, надані

для діяльності у сфері надання послуг у сільському господарстві, та інше), за земельні

ділянки водного фонду (земельні ділянки, зайняті морями, річками, озерами,

водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими

лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім

земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та

каналами, а також земельні ділянки, виділені під смуги відведення для них; береговими

смугами водних шляхів), за земельні ділянки зв`язку (земельні ділянки, надані під

повітряні і кабельні телефонно-телеграфні лінії та супутникові засоби зв`язку, а також

підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності), а також

за земельні ділянки будь-якої категорії, що надаються (надані) або використовуються для

роздрібної або оптової торгівлі пальним, паливом, дизелем, бензином скрапленим

нафтовим газом, оливами, мастилами тощо та за земельні ділянки будь-якої категорії, що

надаються (надані) або використовуються для заправлення транспортних засобів пальним

та/або електрикою. Листом 0-13-0.91-376/15-25 від 18.02.2025 Відділ № 1 Управління

забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного

управління Держгеокадастру у Львівській області проінформував Жовківську міську раду,

що нормативно грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер

4622710100:01:011:0042 в попередні роки становила: 2022 рік - 442133,53 грн.; 2023 рік -

718583,94 грн.; 2024 рік - 755231,72 грн.. Листом 0-13-0.91-3625/15-24 від 05.11.2024

Відділ № 1 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних

відносин Головного управління Держгеокадастру у Львівській області проінформував

Жовківську міську раду, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки кадастровий

номер 4622710100:01:011:0042 в попередні роки становила: 2016 рік - 379188,27 грн.;

2017 рік - 401939,57 грн.; 2018-2022 роки - 442133,53 грн.; 2023 рік - 718583,94 грн..

Згідно витягу № НВ-9920319812025 із технічної документації з нормативної грошової

оцінки земельних ділянок нормативно грошова оцінка земельної ділянки кадастровий

номер 4622710100:01:011:0042 в 2025 році становить 1074868,91 грн.

Відповідач - ОСОБА_1 не сплачує і не сплачував орендної плати за земельну

ділянку кадастровий номер 4622710100:01:011:0042.

Велика Палата Верховного Суду у справі 910/18489/20 від 06.09.2023 зробила такий

висновок: «Отже, спеціальна позовна давність в один рік, передбачена статтею 681 ЦК

України для вимог щодо виявлення у господарських відносинах прихованих недоліків

товару, на який встановлений гарантійний строк, та передбачена пунктом 1 частини другої

статті 258 ЦК України для вимоги про стягнення штрафу мала би спливти 1 жовтня 2020

року. Однак з 2 квітня 2020 року набрав чинності Закон № 540-ІХ, згідно з яким під час дії

карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню

коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, статтями 258, 681 ЦК

України продовжуються на строк його дії. Тому позовна давність за вказаними вимогами

покупця, заявленими 24 листопада 2020 року, не спливла. Навіть якщо врахувати лист-

відповідь постачальника покупцеві від 19 липня 2019 року (т. 1, а. с 67 - 68), в якому

постачальник визнав недоліки переданого ним товару, то перебіг позовної давності мав би

спливти 20 липня 2020 року, якщо б на той час не набрав чинності Закон № 540-ІХ. З

огляду на вказане відсутні підстави для відступу від висновку, який Верховний Суд у

складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду виклав у

постанові від 1 грудня 2021 року у справі № 373/651/20 (№ у ЄДРСР 101808795; цей

висновок стосувався спливу позовної давності до моменту набрання чинності Законом №

540- ІХ).». У зв`язку з наведеним, розрахунок упущеної вигоди розраховувався з

02.04.2017. Отже, загальна сума упущеної вигоди з 02.04.2017 по 28.08.2025 складає 343

848,45 грн.

Із врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає до

задоволення та з відповідача слід стягнути в користь позивача 343 848,45 гривень

безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки кадастровий номер

4622710100:01:011:0042 без належним чином оформленого права власності чи права

користування за період з 02.04.2017 по 28.08.2025 (включно), а також стягнути витрати по

оплаті судового збору.

Керуючись ч. 1 ст. 5, ч. 3 ст. 12, ст. 23, ч. 1 ст. 81, ч. 3 ст. 131, ст. 141, ч. 2 ст. 247,

статтями 258, 259, 264, 265, 280, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити .

Стягувати з ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в користь Жовківської міської ради Львівського району Львівської області (ел. пошта info@zhovkvarada.gov.ua, тел. 380325221264, адреса Львівська область, Львівський район, м. Жовква, вул. Львівська, 40 80300 ЄДРПОУ 04056248) 343848,45 грн. безпідставно збережених крштів за використання земельної ділянки кадастровий номер 4622710100:01:011:0042, без належного чином оформленого права власності чи правакористування за період х 02.04.2017 року по 28.08.2025 року включно.

Стягувати з ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в користь Жовківської міської ради Львівського району Львівської області (ел. пошта info@zhovkvarada.gov.ua, тел. 380325221264, адреса Львівська область, Львівський район, м. Жовква, вул. Львівська, 40 80300 ЄДРПОУ 04056248) 343848,45 грн. судовий збір в розмірі 4126,18 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін у справі:

Позивач: Жовківська міська рада Львівського району Львівської області, ел. пошта

info@zho vkva- rada.gov.ua, тел. 380325221264, адреса вул. Львівська, 40, м. Жовква,

Львівського району, Львівської області, ЄДРПОУ 04056248.

Представник позивача ІВАЩУК ІРИНА ПЕТРІВНА, ел. пошта

ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_2 , адреса

АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач ОСОБА_1 , адреса

АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення виготовлено 19.10.2026 року.

Суддя: Мікула В. Є.