Рішення № 141034369, 29.10.2026, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/2449/26

Провадження № 2/309/1312/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 року Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Сідей Я.Я.

за участю секретаря судового засідання Росоха Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом:

товариства з обмеженою відповідальністю

«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ»

до

ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за договором - ,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 10.04.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 5450342 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Сторони погодили наступні умови договору: тип кредиту кредит; - сума кредиту складає 6 000,00 грн.; - строк кредиту 360 днів: з 10.04.2025 року по 05.04.2026 року; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів.

Відповідно до умов Договору № 5450342 від 10.04.2025 року, укладеного між сторонами, відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «12168».

30.12.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 30/12/2025.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», 30.12.2025 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 30/12/2025 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача.

Враховуючи зазначене, до позивача відповідно до укладеного Договору факторингу від 30.12.2025 року № 30/12/2025 перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором № 5450342 від 10.04.2025 року на загальну суму заборгованості 21 543,56 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 5 999,99 грн., заборгованості за процентами 13 848,57 грн., заборгованість за штрафними санкціями 1 695,00 грн.

Станом на дату укладання Договору факторингу від 30.12.2025 року №30/12/2025, строк дії Договору № 5450342 від 10.04.2025 року не закінчився.

В межах строку дії Договору, укладеного між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 31.12.2025 року по 05.04.2026 року (96 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 5 472,00 грн.

У даному випадку проценти нараховано у межах погодженого строку надання кредиту, зазначеному в п. 1.3. Договору № 5450342 від 10.04.2025 року, а тому заборгованість з нарахованих процентів за користування грошовими коштами підлягає стягненню з Відповідача у сумі 19 320,57 грн. (нараховані проценти первісним кредитором у сумі 13 848,57 грн., проценти нараховані ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у сумі 5 472,00 грн.).

Відповідач свої зобов`язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість за Договором № 5450342 від 10.04.2025 року на загальну суму: 25 320,56 грн., яка складається з тіла кредиту 5 999,99 грн., нарахованих процентів первісним кредитором 13 848,57 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 96 календарних днів 5 472,00 грн.

01.07.2026 року ухвалою Хустського районного суду відкрито провадження у справі та призначено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

30.09.2026 року ухвалою Хустського районного суду у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» витребувано наступні докази :

- чи належить платіжна картка НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 );

- підтвердження факту зарахування коштів з 10.04.2025 р. по 19.04.2025 р. на вказану платіжну картку у сумі 6000 грн. за ініціативою ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» через платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК».

05.10.2026 до суду від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» надійшла витребувана інформація.

Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, в позовній заяві просить суд справу розглядати за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Чопик В.В. в судове засідання не з`явилися. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Заяв, клопотань до суду не подавали. Відзив на позовну заяву, в порядку ст. 178 ЦПК України відповідачем подано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступних висновків.

10.04.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 5450342 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

На умовах, встановлених Договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати Клієнту грошові кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 його зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. (п.1.2.)

За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: відповідно до п. 1.2. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 6 000,00 грн.

Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів.

На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу НОМЕР_1 , яку відповідач вказав під час укладання Договору.

Згідно п.1 п.1.4.1. стандартна процентна ставка 0,95 % в день.

Згідно Довідки ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПЕЙТЕК» Вих. № 20251230-473 від 30.12.2025 12:55:35, вбачається успішне перерахування коштів на платіжну картку клієнта: 2025-04-10 09:54:11 на суму 6 000,00 грн., електронний платіжний засіб НОМЕР_3 , номер транзакції в системі ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 54503421744268048.

Крім того, згідно з інформацією АТ «Універсал Банк» №БТ/Е-43403 від 30.09.2026 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) в Банку емітовано картку № НОМЕР_3 на яку в період з 10.04.2025 по 19.04.2025 року було зараховано кошти у сумі 6 000 грн.

30.12.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 30/12/2025.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору факторингу № 30/12/2025 від 30.12.2025 року ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 5450342 від 10.04.2025 року у сумі 21 543,56 грн., з яких: - заборгованість за тілом кредиту 5 999,99 грн.; - заборгованість за нарахованими процентами 13 848,57 грн.; - заборгованість по комісії 0,00 грн.; - заборгованість за штрафами 1 695,00 грн.

Відповідно до Розрахунку заборгованості ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» за Договором № 5450342 від 30.12.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 24.05.2024 заборгованість становить 21 543,56 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 5 999,99 грн.; заборгованість за нарахованими процентами 13 848,57 грн.; заборгованість за штрафами 1 695,00 грн.

Відповідно до Розрахунку заборгованості Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Капітал» за Договором № 5450342 про надання споживчого кредиту від 10.04.2025 року за 96 календарних днів (31.12.2025 - 05.04.2026) сума основного боргу, на яку нараховується процентна ставка: 5 999,99 грн. Процентна ставка: 0.95%. Сума нарахованих процентів за користування грошовими коштами: 5 472,00 грн.

Розглядаючи спір по суті суд враховує наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України). Визначення поняття зобов`язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року у справі № 127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

З врахуванням встановленого суд приходить до висновку про укладеність вищевказаного кредитного договору між сторонами, невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів, та наявності у відповідача боргових зобов`язань перед позивачем. При цьому слід зробити висновок, що відповідач була належним чином ознайомлений з умовами вищевказаного кредитного договору.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сторони вказаного вище договору узгодили розмір позики (кредиту), грошову одиницю, в якій надано позику (кредит), строки та умови надання грошових коштів у позику (кредит), що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

При цьому право дострокового повернення означає, що кредитор вимагає виконання зобов`язання до настання строку виконання, визначеного договором.

Так, одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно з ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Таким чином, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за кредитним договором №5450342 від 10.04.2025 року, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 25 320,56 грн., з яких: з яких сума кредиту 5 999,99 грн., сума процентів за користування кредитом 13 848,57 грн., нараховані позивачем проценти за 96 календарних днів 5 472,00 грн., яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ".

Щодо відшкодування на користь позивача понесених ним витрат з надання правничої допомоги у розмірі 10 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності витрат з надання правничої допомоги (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Понесення витрат на професійну правничу допомогу позивач підтвердив Договором №10/12-2024 про надання правової допомоги від 10.12.2024 року, актом № 20699 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, заявкою № 20699 на виконання доручення до Договору №10/12-2024 від 10.12.2024 року, рахунком на оплату № 20699-12/06-2026 від 12 червня 2026 року, ордером та свідоцтвом.

Суд вважає, що витрати з надання правничої допомоги у сумі 10 000,00 грн. не є співмірними із складністю цієї справи. Тому з відповідача на користь позивача підлягають частковому стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн., що відповідає критерію об`єктивності та буде співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 18, 76-81, 263-265, 279, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610, 629, 1048-1050, 1054, 1077, 1078 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» суму заборгованості за Договором № 5450342 від 10.04.2025 року в розмірі 25 320,56 грн., з яких: сума кредиту - 5 999,99 грн., сума процентів за користування кредитом - 13 848,57 грн., нараховані позивачем проценти за 96 календарних днів - 5 472,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 6 000,00 гривень.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Хустського

районного суду: Сідей Я.Я.