Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 755/12411/26
У Х В А Л А
про залишення зустрічної позовної заяви без руху
"29" жовтня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого - судді Гаврилової О.В., вивчивши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, поданої в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, -
в с т а н о в и в :
В провадженні Дніпровського районного суду міста Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 10 серпня 2026 року відкрито провадження в даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
27 жовтня 2026 року до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, поданий представником - адвокатом Терещенко А.В. через систему «Електронний суд».
Вивчивши матеріали зустрічної позовної заяви, вважаю, що вона не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, з огляду на наступне.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно положень ч.1 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 5 ст.177 ЦПК України).
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».
Платником судового збору виступає особа (фізична або юридична), яка звертається до суду (ст.2 Закону України «Про судовий збір»).
Пільги щодо сплати судового збору, визначені у статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Положеннями пункту 1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 331,20 грн); за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (1 331,20 грн - 16 640,00 грн).
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»)
За змістом зустрічних позовних вимог вбачається, що предметом спору є нерухоме майно - нежитлові приміщення, що знаходяться в будинку АДРЕСА_1 .
До матеріалів зустрічної позовної заяви не додано квитанцію про сплату судового збору.
При цьому, вказуючи в зустрічній позовній заяві ціну в розмірі 1 025 150,00 грн, позивач посилається на умови договору купівлі-продажу, укладеного 25 грудня 2006 року.
Проте, відповідно до п. 2, 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов`язок покладається на позивача.
Однак матеріали зустрічної позовної заяви не містять звіту про оцінку майна та/або інших доказів дійсної актуальної вартості спірного майна станом на дату звернення з позовом до суду, а наведена в договорі купівлі-продажу вартість нерухомості не є актуальною.
Отже, на виконання ухвали суду, позивач має надати суду документи, що підтверджують дійсну актуальну вартість зазначеного у зустрічному позові спірного майна, та долучити документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір» за вимогою майнового характеру, виходячи з дійсної актуальної вартості спірного нерухомого майна.
При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: рахунок №UA478999980313141206000026005, код отримувача № 37993783, отримувач ГУК у м. Києві/Дніпров.р-н/22030101.
Згідно положень ч.2 ст. 194 ЦПК України до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, зустрічна позовна заява підлягає залишенню без руху, позивачу необхідно в п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків позовної заяви відповідач має подати до суду документи, що підтверджують дійсну актуальну вартість зазначеного у позові спірного майна, та долучити документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір» за вимогою майнового характеру, виходячи з дійсної актуальної вартості нерухомого майна, а також докази надсилання цих документів іншому учаснику справи листом з описом вкладення чи до електронного кабінету іншого учасника справи.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 4, 175, 177, 185, 194, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
постановив:
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху та запропонувати позивачу за зустрічним позовом в п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки.
У випадку неусунення недоліків, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала оформлена у відповідності до ч. 5 ст. 259 ЦПК України.
С у д д я :
Судове рішення № 141034251, Дніпровський районний суд міста Києва було прийнято 29.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 755/12411/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: