Постанова № 14103396, 28.02.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.02.2011 р. справа №12/192пн

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Величко Н.Л.

Суддів Алєєвої І.В., М'ясищева А.М

При секретарі Натаріній О.О.

За участю представників сторін:

від позивачів: ОСОБА_2 - ордер від 28.01.2011р.

від відповідача 1: Султан Л.В. за дов. від 27.01.2011р.

від відповідачів 2,3: не з'явились

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Кальміус”, м. Маріуполь

на рішення господарського суду Донецької області від 23.12.2010р. (підписане 27.12.2010р.) у справі № 12/192пн (суддя Склярук О.І.)

за позовом ОСОБА_4, м. Маріуполь, ОСОБА_5, м. Маріуполь

до відповідачів: - Товариства з обмеженою відповідальністю “Кальміус”, м. Маріуполь

-Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь

-Відділу реєстрації юридичних та фізичних осіб Маріупольської міської ради, м. Маріуполь

про визнання права власності

встановив:

1.Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду

Рішенням господарського суду Донецької області від 23.12.2010р. (підписане 27.12.2010р.) у справі № 12/192пн (суддя Склярук О.І.) позов задоволений та визнано за ОСОБА_4 право власності на долю у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “Кальміус” (ідентифікаційний код 19376937) право власності на долю у статутному капіталі товариства “Кальміус” у розмірі 78% вартістю 294,78 грн.; визнано за ОСОБА_5 право власності на долю у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “Кальміус” у розмірі 7, 2 % вартістю 27,08 грн.; зобов'язано державного реєстратора виконкому Маріупольської міської Ради здійснити реєстраційні дії про проведенню державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи ТОВ “Кальміус” згідно протоколу № 1 від 28.04.2006 р. про затвердження долей учасників товариства ОСОБА_4 у статутному капіталі товариства у розмірі 78 %, що складає 294,78 грн та внести відповідну запис у Державний реєстр, яка відображає ОСОБА_4 в якості учасника товариства з обмеженою відповідальністю “Кальміус” з долею у статутному капіталі у розмірі 78 %, що складає 294,78 грн.; зобов'язано державного реєстратора виконкому Маріупольської міської Ради здійснити реєстраційні дії про проведенню державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи ТОВ “Кальміус” згідно протоколу № 1 від 28.04.2006 р. про затвердження долей учасників товариства ОСОБА_5 у статутному капіталі товариства у розмірі 7,2 %, що складає 27,08 грн. та внести відповідний запис у Державний реєстр, яка відображає ОСОБА_5 в якості учасника товариства з обмеженою відповідальністю “Кальміус” з долею у статутному капіталі у розмірі 7,2 %, що складає 27,08грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кальміус” на користь ОСОБА_4 витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. та витрати по сплаті за інформаційне-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення

Відповідач, ТОВ “Кальміус”, з рішенням господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно зясовані та не доказані обставини, які мають значення для справи.

Скаржник посилається на те, що суд першої інстанції неправомірно відмовив ОСОБА_6 у прийнятті її позову, як третьої особи з самостійними вимогами про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ "Кальміус", яке оформлене протоколом № 1 від 28.04.2006р. в межах справи № 12/192пн.

Заявник апеляційної скарги вважає, що суд першої інстанції не з'ясував обставини на які посилались відповідачі, а саме, що ОСОБА_7 зверталась 11.03.2010р. щодо проведення державної реєстрації даних змін, але їй було відмовлено на підставі того, що подані документи не відповідали вимогам ЗУ "Про державну реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців". А саме документи не відповідали вимогам ст.8 Закону, так як держреєстратору не було подано два екземпляра оригіналів Статуту, нотаріально засвідчені, не була надана заява про вихід з складу учасників ОСОБА_8, документи подавались особою не уповноваженою на такі дії, про відмову ОСОБА_7 було видано повідомлення № 311 от 11.03.2010р.

Посилається на ст.7 Закону України „Про господарські товариства" відповідно до якої, зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства. Товариство зобов'язане у п'ятиденний строк повідомити орган, що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в установчих документах, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Скаржник вважає, що позивачі втратили можливість звернення до суду за захистом своїх прав, які порушені у звязку з не проведенням державної реєстрації протоколів загальних зборів від 15.06.2004р. та від 28.04.2006р., так як строк позовної давності сплив 20.06.2007р. та 03.05.2009р.

3.Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу

Позивачі надали відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечили та просили залишити рішення господарського суду Донецької без змін, оскільки рішення суду винесено в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з'ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи.

Інші відповідачі відзивів на апеляційну скаргу не надали, своїх представників у судове засідання не направили.

Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутність представників відповідачів 2 та 3 за наявними у матеріалах справи доказами, оскільки їх явка при порушенні апеляційного провадження у справі та при відкладенні розгляду справи була визнана необов'язковою, вони повідомленні про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

4. Дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку, про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Стаття 316 ЦК України встановлює, що правом власності є право особи на річ (майно) яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його права власності.

Тобто позов про визнання права власності подається особою якщо її право кимось оспорюється або не визнається.

Вимога про визнання права власності обґрунтована тим, що рішенням у справі №32/106пн від 08.02.2010р. позивачі відновлені у складі учасників товариства, рішенням у справі №31/37пн від 13.07.2010р. було встановлено, що в результаті перерозподілу долей рішенням загальних зборів, оформлених протоколом №2 від 15.06.2004р. визначено долю ОСОБА_7 у статутному фонді в розмірі 57,5%. Згідно рішенню загальних зборів, оформлених протоколом №1 від 28.04.2006р. були затверджені долі учасників товариства ОСОБА_7 78% вартістю 294грн.78 коп., ОСОБА_9 7,2% вартістю 27грн.08 коп.

У позовній заяві та заяві про зміну предмету позову позивачі не зазначають ким їх право власності на частки у статному фонді товариства не визнається.

Згідно п.5 ст.63 Господарського кодексу України корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Відповідно до п.4 ст.82 Господарського кодексу України статут товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у частині другій цієї статті, повинен містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів.

Статтею 86 Господарського кодексу України, що кореспондується з ст.13 ЗУ "Про господарські товариства" визначено, що:

Вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника та засновника у статутному фонді товариства.

Згідно п.1 статті 87 Господарського кодексу України сума вкладів засновників та учасників господарського товариства становить статутний фонд товариства.

Статтею 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Відповідно до пункту 1 статті 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Статтею 190 Цивільного кодексу України визначено, що майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Стаття 334 Цивільного кодексу України визначає, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, корпоративні права є різновидністю майнових прав, які безпосередньо пов'язані з майном і не можуть відчужуватися окремо від майна.

Аналіз зазначених норм господарського та цивільного кодексів дають підстави зробити висновок,що:

Корпоративні відносини - відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Корпоративні відносини поділяються на відносини засновників щодо утворення господарського товариства, які виникають з моменту прийняття рішення загальними зборами засновників (учасників) про утворення господарського товариства та затвердження його статуту;

- відносини між утвореним господарським товариством - юридичною особою та його вищим органом та учасниками щодо виникнення права на участь в управлінні господарським товариством через його вищий орган загальні збори учасників;

- відносини між учасниками (засновниками), або учасниками та уповноваженим органом юридичної особи щодо ліквідації утвореного господарського товариства.

Згідно до ст.58 ЗУ "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів пропорційну розміру їх часток у статутному фонді.

Право учасника брати участь в управлінні справами товариства передбачене п."а", абз.1 ст.10 ЗУ "Про господарські товариства" кореспондується з обовязком учасника товариства виконувати свої зобовязання перед товариством, в тому числі і повязані з майновою участю, а також вносити вклади у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами відповідно п."б", абз.1ст.11 вищезазначеного закону.

Таким чином, відповідно до норм господарського, цивільного законодавства та Закону України "Про господарські товариства" право власності на частку (долю) у статутному фонді виникає у учасника з моменту передачі вкладу (майна) у власність господарського товариства для формування статутного фонду в обмін на корпоративне право управляти справами господарського товариства через його вищій орган або з моменту купівлі (придбання) частки учасника іншою особою.

В матеріалах справи наявна копія квитанції Ощадбанку від 8.06.2006р. про внесення ОСОБА_1 до статутного фонду ТОВ "Кальміус" 7грн.28коп. та квитанція Ощадбанку від 8.06.2006р. про внесення до статутного фонду ТОВ 78 грн.86 коп. (арк. спр.85). У жодному рішенні Господарського суду у справах №32/106пн від 08.02.2010р., №31/37пн від 13.07.2010р не досліджувались питання формування статутного фонду та не встановлювались факти щодо фактичного внесення внесків учасниками.

За таких підстав, у суду першої інстанції були відсутні підстави визнавати право власності на долю у статутному капіталі ТОВ " Кальміус" за ОСОБА_4 у розмірі 78% вартістю 294 грн.78 коп. та за ОСОБА_5 право власності на долю у статутному капіталі ТОВ "Кальміус" у розмірі 7,2% вартістю 27 грн.08 коп.

Стаття 19 Закону України від 15.05.2003р. № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначений порядок внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Якщо реєстраційна картка про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, подається особисто особою, уповноваженою виконавчим органом юридичної особи, державному реєстратору додатково пред'являються її паспорт та документ, що підтверджує її повноваження.

Відповідно до ст.29 Закону України від 15.05.2003р. № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридична особа повинна подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи:

заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи;

примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію рішення про внесення змін до установчих документів. Документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення про внесення змін до установчих документів;

оригінали установчих документів юридичної особи з відміткою про їх державну реєстрацію з усіма змінами, чинними на дату подачі документів, або копія опублікованого в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про втрату всіх або частини зазначених оригіналів установчих документів;

два примірники змін до установчих документів юридичної особи у вигляді окремих додатків або два примірники установчих документів у новій редакції;

документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації змін до установчих документів.

У разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально засвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально засвідчена копія документа про перехід чи передання частки учасника у статутному капіталі товариства, або нотаріально посвідчений договір про такий перехід чи передання, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.

Тобто, правом подання документів для проведення державної реєстрації змін до установчих документів має виконавчий орган юридичної особи, або особа, яка уповноважена на здійснення таких дій. Учасники товариства не наділені правом представляти інтереси юридичної особи з цих питань.

У поясненнях державний реєстратор відділу реєстрації юридичних та фізичних осіб Маріупольської міської ради Даниленко О.Г. (а.с.61-64) зазначив, що 11.03.2010р. ОСОБА_4 були надані документи на проведення державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ "Кальміус" та державним реєстратором відповідно до ч.11 ст.29 Закону України від 15.05.2003р. № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" документи залишені без розгляду на підставі того, що документи не відповідають вимогам ч.1, ч.5 ст.8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (державна мова та 2екз.оригіналів статуту засвідчені нотаріально); документи подані не в повному обсязі та подані особою яка не має повноважень, про що було видане повідомлення № 311 від 11.03.2010р.

Згідно витягу з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців керівником ТОВ " Кальміус" є ОСОБА_3 станом на 07.02.2011р., тобто ОСОБА_4 не є особою, яка має право представляти інтереси юридичної особи без доручення, документів, які б підтверджували ці повноваження матеріали справи не містять.

Також відсутні докази, які б підтверджували звернення виконавчого органу ТОВ "Кальміус" або іншої уповноваженої особи до державного реєстратора для реєстрації змін до установчих документів в установленому порядку з доданням необхідних для здійснення реєстраційних дій документів, за таких підстав у суду першої інстанції були відсутні правові підстави зобовязувати державного реєстратора здійснити реєстраційні дії по внесенню змін до установчих документів тільки на підставі протоколу №1 від 28.04.2006р. загальних зборів ТОВ "Кальміус".

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд першої інстанції приймаючи рішення у справі у порушення ст. 43 ГПК України не дослідив всіх наявних у справі доказів та не зясував усі обставини, які мають значення для вирішення справи по суті, невірно застосував норми матеріального права, що є підставою для його скасування з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.49, ст.99, ст.101, п.2 ст.103, п.4 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Кальміус”, м. Маріуполь, задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 23.12.2010р. (підписане 27.12.2010р.) у справі № 12/192пн скасувати.

Відмовити у позові ОСОБА_4, м. Маріуполь, ОСОБА_5, м. Маріуполь, про визнання за ОСОБА_4 право власності на долю у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “Кальміус” (іден код 19376937) у розмірі 78% вартістю 294,78 грн.; визнання за ОСОБА_5 право власності на долю у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “Кальміус” у розмірі 7,2 % вартістю 27,08 грн.; зобов'язання державного реєстратора виконкому Маріупольської міської Ради здійснити реєстраційні дії про проведенню державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи ТОВ “Кальміус” (код ЄДРПОУ 19376937 згідно протоколу № 1 від 28.04.2006 р. про затвердження долей учасників товариства ОСОБА_4 у статутному капіталі товариства у розмірі 78 %, що складає 294,78 грн. та внесення відповідного запису у Державний реєстр, яка відображає ОСОБА_4 в якості учасника товариства з обмеженою відповідальністю “Кальміус” з долею у статутному капіталі у розмірі 78 %, що складає 294,78 грн.; зобов'язання державного реєстратора виконкому Маріупольської міської Ради здійснити реєстраційні дії про проведенню державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи ТОВ “Кальміус” згідно протоколу № 1 від 28.04.2006 р. про затвердження долей учасників товариства ОСОБА_5 у статутному капіталі товариства у розмірі 7,2 %, що складає 27,08 грн. та внесення відповідного запису у Державний реєстр, яка відображає ОСОБА_5 в якості учасника товариства з обмеженою відповідальністю “Кальміус” з долею у статутному капіталі у розмірі 7,2 %, що складає 27,08грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Кальміус” витрати по сплаті державного мита у сумі 51 грн., сплаченого при поданні апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Донецької області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.

Головуючий суддя-доповідач Н.Л. Величко

Судді І.В. Алєєва

А.М. М'ясищев

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 04.03.2011р.

Надруковано 8 пр.:

5- сторонам по справі

1 - у справу

1 ГСДО, 1- ДАГС