Ухвала суду № 141033590, 27.10.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/13579/26

Провадження №: 6/752/591/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2026 року Голосіївський районний суд міста Києва,

у складі головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.

за участю секретаря - Процюка Б.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» звернулося до Голосіївського районного суду м. Києва із заявою, відповідно до змісту якої просить суд замінити стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, відкритому на підставі виконавчого напису нотаріуса № 71277 про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 .

У жовтні 2026, заявником подано заяву про залишення без розгляду поданої заяви про заміну стягувача його правонаступником.

Розглянувши заяву представника заявника про залишення заяви про заміну стягувача його правонаступником без розгляду, суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 442 ЦПК України або будь-якою іншою нормою процесуального права не передбачено випадків, за яких заява про заміну сторони її правонаступником підлягає залишенню без розгляду.

Разом з тим, суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема у постановах від 26.06.2019 у справі № 905/1956/15, від 27.11.2019 року у справі № 629/847/15-к, від 16.06.2020 у справі № 922/4519/14, від 13.01.2021 року у справі № 0306/7567/12, від 28.09.2021 року у справі № 761/45721/16-ц.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

У разі відсутності спеціальної норми, щодо вирішення певних процесуальних питань, які виникають при розгляді заяв, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах, до таких заяв можуть застосовуватись положення ЦПК України, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема статті 257 ЦПК України, яка стосується розгляду заяв у позовному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частина 3 ст. 13 ЦПК України визначає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

У даному випадку, з огляду на те, що судовий розгляд здійснюється не інакше як за волевиявленням особи, яка звернулась із відповідною заявою, не бажанням заявника підтримувати подану до суду заяву про заміну сторони стягувача її правонаступником, суд вважає за можливе застосувати приписи п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України і до заяви заявника, яка була подана в межах розділу VI ЦПК України.

Так, положеннями п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Вказане право заявника може бути реалізоване лише до початку розгляду справи по суті та є абсолютним, тобто, не залежить від мотивів заявника чи волі сторін у справі.

Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право заявника, передбачене нормами ЦПК України. При цьому, суд не перевіряє підстави подання такої заяви.

Саме по собі подання заяви про залишення заяви без розгляду не є необґрунтованими діями заявника, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, який не містить обмежень в його реалізації, і не містить посилань, що таке питання можливо вирішити під певною умовою.

Судом встановлено, що заява про залишення без розгляду заяви про заміну стягувача його правонаступником підписана представником за довіреністю ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» Кролевець Р.І., який має право на вчинення відповідної процесуальної дії.

З огляду на викладене, враховуючи реалізацію заявником свого процесуального права на подання заяви про залишення заяви без розгляду, суд дійшов висновку про залишення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Онлайн Фінанс» без розгляду у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 257, 260, 261 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження - залишити без розгляду.

Відповідно до ст. 261 ЦПК дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 15 днів до Харківського апеляційного суду.

Суддя Мазур Ю.Ю.