Ухвала суду № 141033395, 28.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№ 380/20090/26

У Х В А Л А

щодо залишення позову без розгляду

28 жовтня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного університету «Львівська політехніка» про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Національного університету «Львівська політехніка», у якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Національного університету «Львівська політехніка» щодо неналежного та незавершеного розгляду заяви ОСОБА_1 від 26.01.2026, зареєстрованої за вх. № 69-01-9Л, яка полягає у неприйнятті та/або неповідомленні Позивачу передбаченого законом кінцевого результату її розгляду;

- як похідний спосіб захисту порушеного права - зобов`язати Національний університет «Львівська політехніка» здійснити належний та завершений розгляд заяви від 26.01.2026 № 69-01-9Л з урахуванням її фактичного змісту та вимог Закону України «Про запобігання корупції», а саме: надати їй належну правову кваліфікацію, застосувати передбачену законом процедуру розгляду відповідно до такої кваліфікації, прийняти за результатами розгляду рішення в межах своєї компетенції та надати Позивачу детальну письмову інформацію про кінцеві результати розгляду і фактично вжиті заходи; а у разі встановлення невідповідності заяви вимогам до повідомлення, передбаченого Законом України «Про запобігання корупції», - забезпечити її подальший розгляд у належному передбаченому законом порядку та письмово повідомити Позивача про це і про результати такого розгляду.

Ухвалою суду від 28.09.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

22.10.2026 до суду надійшло клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.

Клопотання обґрунтоване тим, що заява ОСОБА_1 зареєстрована в Університеті 26.01.2026 за № 69-01-9Л. Граничним строком здійснення її попереднього розгляду відповідно до вимог антикорупційного законодавства є 10.02.2026. Представник відповідача вважає, що про можливе порушення своїх прав (невнесення відомостей до Єдиного порталу повідомлень викривачів або невчинення дій за Законом України «Про запобігання корупції») позивач повинен був дізнатися не пізніше 11.02.2026. За таких обставин передбачений частиною другою статті 122 КАС України 6 місячний строк звернення до суду розпочав свій перебіг 11.02.2026 та остаточно сплив 11.08.2026. Натомість позовна заява була сформована в системі «Електронний суд» та подана лише 22.09.2026, тобто з пропуском установленого законом процесуального строку більше ніж на місяць.

З урахуванням офіційної процесуальної позиції позивача, представник відповідача вважає, що перебіг 6-місячного строку звернення до суду розпочався у лютому 2026 року та закінчився у серпні 2026 року, тоді як позов подано лише 22.09.2026.

На думку представника відповідача, навіть якщо застосувати максимально допустимий законом строк (строк 45 днів), який є найбільш сприятливим для позивача, останнім днем розгляду його заяви від 26.01.2026 є 12.03.2026, 6-місячний строк звернення до суду закінчився 14.09.2026. Отже, за будь-якого варіанта правової кваліфікації заяви та застосовного законодавства граничний строк її розгляду сплив ще раніше, що беззаперечно свідчить про пропуск строку звернення до суду.

У поданій до суду заяві від 23.10.2026 про поновлення процесуального строку позивач, зокрема, вказує, що позов подано в межах установленого частиною другою статті 122 КАС України строку, оскільки Акт комплексної перевірки за результатами розгляду його повідомлення від 26.01.2026 був отриманий лише 15.04.2026, а до подання позовної заяви 22.09.2026 минуло менше шести місяців.

Крім цього, 23.10.2026 до суду надійшли заперечення позивача на клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду. Позивач просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки відповідач не навів жодного нового факту, якого не існувало або про який суд не міг знати на момент відкриття провадження. Клопотання містить лише повторну юридичну інтерпретацію тих самих дат та обставин, які вже були викладені в позові.

Також позивач вказує, що частина друга статті 122 КАС України пов`язує початок шестимісячного строку не з абстрактним закінченням строку виконання певного обов`язку, а з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Університет не надав жодного доказу того, що 11.02.2026 позивачеві було відомо: що його повідомлення не внесене до Порталу; що керівник уповноваженого підрозділу вже здійснив його правову кваліфікацію; що повідомлення визнане таким, що не відповідає вимогам Закону; що попередній розгляд завершено; що Університет відмовився застосовувати спеціальну антикорупційну процедуру; що заяву передано або не передано для розгляду за Законом України «Про звернення громадян». Відсутність відповіді у певну розрахункову дату сама по собі не розкривала позивачеві, які саме внутрішні рішення прийняв Університет і за якою процедурою фактично розглядав заяву.

26.10.2026 до суду надійшли заперечення представника відповідача на заперечення позивача щодо клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Представник відповідача, зокрема, зазначає, що наведені позивачем причини не підтверджують наявності об`єктивних і непереборних перешкод для своєчасного звернення до адміністративного суду та не можуть без додаткових доказів визнаватися поважними для поновлення строку.

26.10.2026 до суду надійшли додаткові пояснення позивача, у яких, зокрема, зазначає, що до отримання результатів перевірки він не знав і не міг достовірно знати, яку саме правову кваліфікацію надали його заяві, чи внесено інформацію до ЄППВ, чи проводиться попередній розгляд та яке рішення планує прийняти уповноважена особа.

Надаючи оцінку доводам представника відповідача щодо строку звернення позивача до суду із даним позовом, суд зазначає таке.

Підстави та порядок залишення позовної заяви без розгляду визначені статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

За загальним правилом, строк звернення до адміністративного суду становить шість місяців, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Згідно ч. 2 ст. 52-1 Закону України «Про запобігання корупції» інформація про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень вноситься до Єдиного порталу повідомлень викривачів уповноваженими на це особами відповідних суб`єктів не пізніше наступного робочого дня з моменту її отримання або з моменту її виявлення уповноваженою особою суб`єкта, до повноважень якого належить здійснення розгляду чи розслідування фактів, викладених у повідомленні.

Порядок здійснення перевірки за повідомленням викривача визначений ст. 53-2 Закону України «Про запобігання корупції».

Частиною третьою статті 52-1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, здійснене через зовнішні або внутрішні канали повідомлення такої інформації, підлягає попередньому розгляду уповноваженою особою у строк не більше десяти робочих днів з дня внесення цієї інформації до Єдиного порталу повідомлень викривачів.

У разі якщо під час попереднього розгляду повідомлення встановлено, що воно не відповідає вимогам цього Закону, його подальший розгляд здійснюється у порядку, визначеному для розгляду звернень громадян, про що інформується особа, яка здійснила повідомлення.

У разі якщо під час попереднього розгляду повідомлення встановлено, що воно не належить до компетенції органу або юридичної особи, до якого (якої) воно надійшло, подальший розгляд такого повідомлення припиняється, про що інформується особа, яка здійснила повідомлення, з одночасним роз`ясненням щодо компетенції органу або юридичної особи, уповноважених на здійснення розгляду чи розслідування фактів, викладених у повідомленні.

У разі якщо наведена у повідомленні інформація стосується уповноваженої особи органу або юридичної особи, до якого (якої) надійшло таке повідомлення, порядок розгляду такого повідомлення визначається керівником відповідного органу або юридичної особи.

У разі якщо наведена у повідомленні інформація стосується керівника органу або юридичної особи, до якого (якої) воно надійшло, таке повідомлення у триденний строк надсилається суб`єкту, уповноваженому здійснювати розгляд чи розслідування фактів, викладених у повідомленні, про що інформується особа, яка здійснила повідомлення.

У разі якщо за результатами попереднього розгляду повідомлення викладена у ньому інформація підтверджується, винні особи притягаються до дисциплінарної відповідальності уповноваженим на це суб`єктом відповідного органу або юридичної особи.

У разі якщо в ході проведення попереднього розгляду виявляються ознаки корупційного правопорушення чи правопорушення, пов`язаного з корупцією, матеріали передаються відповідному спеціально уповноваженому суб`єкту у сфері протидії корупції або Державному бюро розслідувань.

Дисциплінарне провадження за повідомленням проводиться у строк не більше 30 днів з дня завершення попереднього розгляду. Якщо в зазначений строк перевірити повідомлену інформацію неможливо, строк дисциплінарного провадження може бути продовжено до 45 днів. Повторне продовження строку внутрішньої перевірки не допускається.

Особі, яка здійснила повідомлення, надається детальна інформація про результати попереднього розгляду, а також дисциплінарного провадження (якщо воно проводилося) у триденний строк з дня завершення відповідного розгляду чи провадження.

Інформація про можливі факти кримінальних правопорушень, одержана органами досудового розслідування, розглядається в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Інформація про можливі факти адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, одержана органами, уповноважені особи яких мають право складати протоколи про відповідні адміністративні правопорушення, розглядається в порядку, визначеному законом.

Суд зауважує, що у позові та у заяві від 22.10.2026 про поновлення процесуального строку позивач стверджує, що відповідачем не було повідомлено його про прийняття за повідомленням можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень від 26.01.2026 будь-якого рішення, передбаченого статтею 53-2 Закону України «Про запобігання корупції».

Позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неналежного та незавершеного розгляду його заяви від 26.01.2026, зареєстрованої за вх. № 69-01-9Л, яка полягає у неприйнятті та/або неповідомленні позивачу передбаченого законом кінцевого результату її розгляду.

Суд зазначає, що під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб, в тому числі не прийняття рішення у випадках, коли таке рішення повинно бути прийнято відповідно до вимог закону. Сама по собі бездіяльність це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити.

Верховний Суд у постанові від 17.11.2021 у справі №554/10413/15-а зазначив, що триваюче правопорушення повинне бути припинено та усунуто на майбутнє. З огляду на це, строк звернення до суду не застосовується до вимог, спрямованих на захист від триваючого порушення.

У постанові від 01.04.2021 у справі №280/4453/18 Верховний Суд зробив правовий висновок про те, що проступок, пов`язаний із триваючим безперервним невиконанням суб`єктом обов`язків, передбачених законом, визнається триваючим порушенням. Триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи допустила бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності) та, відповідно, порушення закону. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку: усунення стану за якого об`єктивно існує певний обов`язок у суб`єкта, що вчиняє правопорушення; виконанням обов`язку відповідним суб`єктом; припиненням дії відповідної норми закону.

Також, у постанові від 23.10.2019 у справі № 127/2-2177/2005 Верховний Суд наголосив, що бездіяльність на відміну від дії не має моменту вчинення. Бездіяльність має триваючий характер та існує до часу початку дій, які свідчать про припинення бездіяльності. Триваюче правопорушення передбачає перебування у стані безперервного тривалого вчинення особою протиправних дій (бездіяльності), у зв`язку із чим, неправомірна бездіяльність може бути оскаржена упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення.

Представник відповідача стверджує, що позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а саме невнесення відомостей до Єдиного порталу повідомлень викривачів або невчинення дій за Законом України «Про запобігання корупції», позивач повинен був дізнатися не пізніше 11.02.2026, а останнім днем розгляду його заяви від 26.01.2026 є 12.03.2026, з огляду на максимально допустимий законом строк (45 днів).

Водночас суд зазначає, що належна оцінка доводів сторін щодо розгляду заяви позивача від 26.01.2026 та надання/отримання результатів розгляду такої заяви може бути надана судом лише в ході розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, суд відхиляє доводи представника відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду як безпідставне та необґрунтоване.

Відтак, подане представником відповідача клопотання про залишення позову без розгляду - задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 122, 240, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного університету «Львівська політехніка» про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала з питань залишення позовної клопотання без розгляду окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 28.10.2026 року.

Суддя Костецький Н.В.