Ухвала суду № 141033304, 29.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/20436/26

У Х В А Л А

про продовження строку для усунення недоліків

29 жовтня 2026 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Брильовський Р.М., розглянувши позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ( 79007, місто Львів, площа Шашкевича М., 1, ЄДРПОУ 45813957) про визнання протиправною бездіяльність, скасування постанови,-

встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 до Львівського міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, у якій просить суд:

- визнати протиправною Міністерства бездіяльність та юстиції України та зобов`язати Львівське міжрегіонального управління Міністерства юстиції України завершити виконавче провадження ВП №81684321, у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду за виконавчим листом №380/12342/25, виданим 19.06.2026;

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Борелюк Валерії Олегівни від 07.08.2026 ВП №81684321 про стягнення виконавчого збору в сумі 34588 гривень.

Ухвалою судді від 30 вересня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді від 15 жовтня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення Військової частини НОМЕР_1 від сплати судового збору та відстрочення його сплату до ухвалення судового рішення у справі; відмовлено у задоволенні клопотання про визнання належним відповідачем у справі №380/20436/26 - Старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Борелюк Валерію Олегівну; продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Представник Військової частини НОМЕР_1 подав клопотання про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Зазначає про те, що військова частина НОМЕР_1 позбавлена фактичної можливості сплатити судовий збір у встановлений строк через затримку бюджетного фінансування за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», за яким здійснюється відповідна оплата. Заявку-розрахунок на фінансування подано (вих. № 1/2394 від 08.10.2026), однак кошти на рахунок військової частини не надійшли. Їх виділення очікується орієнтовно у грудні 2026 року, після чого судовий збір буде сплачено з наданням суду відповідного платіжного документа. Згідно з статтями 22, 23, 48, 119 Бюджетного кодексу України бюджетні кошти використовуються виключно за цільовим призначенням і в межах бюджетних асигнувань. Відповідно до пункту 2.6 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333, сплата судового збору бюджетними установами здійснюється за КЕКВ 2800. Виписка Державної казначейської служби України за рахунком військової частини станом на 12.10.2026 підтверджує відсутність коштів за зазначеним кодом видатків: вхідний залишок, рух коштів та вихідний залишок становлять 0,00 грн. Використання коштів за іншими кодами економічної класифікації для сплати судового збору неможливе через їх цільове призначення. Також просить врахувати, що військова частина НОМЕР_1 із червня 2024 року безперервно виконує завдання в районах ведення бойових дій, а строки виділення бюджетних коштів не залежать від її волевиявлення. Відтак, просить повторно розглянути питання про відстрочення сплати судового збору до надходження відповідних бюджетних коштів, але не пізніше ухвалення судового рішення у справі.

Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору суддя вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Водночас, частино першою статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 132 КАС України).

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовані Законом України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI), відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 якого судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 8 Закону №3674-VI передбачено, що, ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;

або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Положеннями частини другої статті 8 Закону №3674-VI закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведений перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення чи звільнення від його сплати є вичерпним, а тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону.

Зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх сплати є правом, а не обов`язком суду і можливе лише за наявності для цього вичерпного переліку умов, визначених Законом.

Вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, слід ураховувати майновий стан сторони, що є оціночним поняттям і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Обмежене ж фінансування бюджетної установи, суб`єкта владних повноважень, не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Отже, незабезпечення державою достатнього фінансування органу державної влади, що діє в її інтересах, не є законодавчо визначеною підставою для звільнення від сплати судового збору.

Зважаючи на те, що вищезазначені умови за наявності яких скаржнику можливо було б відстрочити сплату судового збору, відсутні, і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання даного позову - відсутні.

Суд зауважує, що позивач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.

Таким чином особа, яка звертається до суду, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позову щодо сплати судового збору за подання адміністративного позову та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку.

Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.

При цьому, суд також наголошує, що сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на звернення до суду кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Отже у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Особливості інституту процесуальних строків врегульовано главою 6 розділу І КАС України.

Процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом (ч. 1 ст. 118 КАС України).

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відтак пропущений з поважної причини процесуальний строк може бути поновлений за заявою учасника справи, а встановлений судом процесуальний строк - продовжений судом, який встановив такий строк, як за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду, про що в письмовому провадженні постановляється відповідна ухвала суду.

Також представник позивача 27.10.2026 подав на адресу суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій відповідачем зазначив Львівське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України ( 79007, місто Львів, площа Шашкевича М., 1, ЄДРПОУ 45813957)

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Крім того суд повторно наголошує, що положеннями частини третьої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Аналіз вищезазначених норм процесуального законодавства свідчить про те, що в адміністративних справах вказаної категорії відповідачам є орган державної виконавчої служби, якими під час виконання своїх повноважень було порушено права фізичних та/або юридичних осіб.

Частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Так, статтею 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено, що систему органів примусового виконання рішень становлять: Міністерство юстиції України; органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Зі змісту вищезазначених норм слідує, що система органів державної виконавчої служби визначена на рівні закону, зокрема, статтею 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Отже, суд повторно наголошує про те, що відповідачем у справах, передбачених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України є відповідний орган державної виконавчої служби, який має адміністративну процесуальну дієздатність, тобто є юридичною особою.

У вказаному випадку відповідачем повинен бути Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (Рівненська область, м. Рівне, вул. Замкова, 29, ЄДРПОУ 45813957, як це зазначено у постанові ВП №81684321 від 7.08.2026 про стягнення виконавчого збору), а не Львівське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (79007, місто Львів, площа Шашкевича М., 1, ЄДРПОУ 45813957).

З метою недопущення порушення прав та інтересів позивача та забезпечення права доступу до правосуддя, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків шляхом:

- шляхом подання до суду заяви про уточнення позовних вимог;

- долучення до позовної заяви квитанції про сплату судового збору у розмірі 6 656,00 грн.

Керуючись ст. ст. 5, 118, 121, 133, 160, 248 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання про звільнення Військової частини НОМЕР_1 від сплати судового збору та відстрочення його сплату до ухвалення судового рішення у справі.

Продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви у справі за позовом Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ( 79007, місто Львів, площа Шашкевича М., 1, ЄДРПОУ 45813957) про визнання протиправною бездіяльність, скасування постанови.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви 30 днів з дати отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Брильовський Р.М.