Рішення № 141033277, 29.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/14719/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про стягнення коштів

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного ЄДРПОУ 08410370, місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Героїв Майдану, 32 (далі позивач) до ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , (далі відповідач, ОСОБА_1 ), в якій позивач просить:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного витрати, пов`язані з його утриманням у зазначеному закладі вищої освіти у розмірі 1 064 312 грн 08 коп.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що наказом начальника Національної академії від 01.08.2023 року №28-КС (по особовому складу) ОСОБА_1 було зараховано на перший курс навчання до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Наказом начальника Національної академії від 03.08.2023 року № 30-КС (по особовому складу) ОСОБА_1 було призначено курсантом навчального курсу факультету ракетних військ і артилерії. Наказом начальника Національної академії від 03.08.2023 року №246 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу Національної академії та на всі види забезпечення. 03.08.2023 року між Міністерством оборони України в особі начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та солдатом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу. Згідно з пунктом 1 вказаного контракту відповідач зобов`язувався, зокрема, відшкодовувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані із його утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), у разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.

Продовжує, що 24.04.2026 року солдат ОСОБА_1 подав рапорт про відрахування його з числа курсантів Національної академії через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням). Крім того, у даному рапорті відповідач зазначив про свою обізнаність із обов`язком відшкодувати витрати, пов`язані із його утриманням у навчальному закладі, на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 964 від 12 липня 2006 року «Про затвердження порядку відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах» та зобов`язався їх відшкодувати.

Зазначає, що Наказом начальника Національної академії від 08.06.2026 року №129 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу Національної академії та всіх видів забезпечення, визначено відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням в Національній академії за період з 03.08.2023 року по 08.06.2026 року в сумі 1064312,08 грн.

Вказує, що солдата ОСОБА_1 під підпис було ознайомлено із довідкою- розрахунком №49 про відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням в Національній академії, у сумі 1064312,08 грн., в касу або на рахунок Національної академії до 23.06.2026 року.

Далі продовжує, що після відрахування ОСОБА_1 та визначення розміру витрат Національною академією було вжито заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення 19.06.2026 року вих. №738/10215 відповідачу письмової вимоги про добровільне відшкодування витрат із наданням строку для добровільної сплати до 03.07.2026. Однак, відповідачем борг не сплачено. Вказані вище обставини стали підставою для звернення позивача до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

Представник відповідача подала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що відповідач не заперечує факту свого відрахування з навчального закладу за власним бажанням, однак не погоджується з обґрунтованістю заявленої до стягнення суми. Зокрема, заперечує проти стягнення витрат на виплачене мені грошове забезпечення в заявленому позивачем розмірі, а також вважає, що решта заявлених витрат є завищеною та потребує належного документального підтвердження і перевірки правильності розрахунків.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якому зазначив ті ж самі аргументи, що і у позовній заяві.

Відповідно до пункту третього частини третьої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) суд зазначає, що ухвалою від 21.07.2026 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.

Наказом начальника Національної академії від 01.08.2023 року №28-КС (по особовому складу) ОСОБА_1 було зараховано на перший курс навчання до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Відповідно до наказу начальника Національної академії від 03.08.2023 року № 30-КС (по особовому складу) ОСОБА_1 було призначено курсантом навчального курсу факультету ракетних військ і артилерії.

Наказом начальника Національної академії від 03.08.2023 року №246 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу Національної академії та на всі види забезпечення.

03.08.2023 року між Міністерством оборони України в особі начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та солдатом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу.

Згідно з пунктом 1 вказаного контракту відповідач зобов`язувався, зокрема, відшкодовувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані із його утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), у разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.

Наказом начальника Національної академії від 05.06.2026 року №26-КС (по особовому складу) із солдатом ОСОБА_1 відповідно до частини 11 статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та пунктів 3,7 розділу II Особливостей 877, достроково розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, відраховано його з числа курсантів третього курсу через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням), звільнено з займаної посади, визначено вважати таким, що проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Наказом начальника Національної академії від 08.06.2026 року №129 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу Національної академії та всіх видів забезпечення, визначено відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням в Національній академії за період з 03.08.2023 року по 08.06.2026 року в сумі 1064312,08 грн.

Згідно із довідкою-розрахунком Національної академії від 08.06.2026 року №49 витрати на утримання відповідача у сумі 1064312,08 грн (за період з 03.08.2023 року по 08.06.2026 року) становлять: грошове забезпечення - 790074,98 грн, продовольче забезпечення - 118729,38 грн, речове забезпечення - 82141,61 грн, медичне забезпечення - 2412,00 грн, спожиті комунальні послуги та енергоносії - 70954,11 грн.

19.06.2026 позивач надіслав на адресу відповідача письмову вимогу про добровільне відшкодування витрат із наданням строку для добровільної сплати до 03.07.2026.

Оскільки відповідач, у добровільному порядку не відшкодував витрати, пов`язані з його утриманням, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XIІ (далі Законом № 2232-XII).

Згідно з пунктом 3 частини першої, частиною третьою статті 24 Закону № 2232-XI ( тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), початком проходження військової служби вважається день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов`язаних.

Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Частинами першою, третьою, п`ятою та восьмою статті 25 Закону № 2232-XI визначено, підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб сержантського, старшинського та офіцерського складу проводиться у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад`юнктів і докторантів.

Підготовка громадян України, прийнятих на військову службу за контрактом, може здійснюватися у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах, навчальних частинах (центрах), військових частинах шляхом навчання на спеціальних курсах підготовки. Порядок та умови направлення, проходження військової служби громадянами України під час такої підготовки визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Зарахування громадян України до закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.

З громадянами України - курсантами закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами п`ятим, восьмим і дев`ятим частини другої статті 23 цього Закону.

Курсантам, які не мали військового звання до зарахування до закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, присвоюється військове звання рядового складу. За військовослужбовцями та військовозобов`язаними зберігаються військові звання, які вони отримали під час проходження військової служби.

За правилами частини десятої статті 25 Закону № 2232-XI курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності), в інших випадках, передбачених законом, та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб сержантського, старшинського або офіцерського складу після закінчення відповідно закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "з", "и" пункту 1, підпунктів "д", "е", "ж", "з" пункту 2 та підпункту "в" пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі фахової передвищої військової освіти, вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, відповідно до порядку та умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Відповідно статті 25 Закону № 2232-XI, Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 затверджено Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти (далі Порядок № 964).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 964, цей Порядок визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти (далі - заклади вищої освіти) відповідно до підпунктів д, е, є, з, и пункту 1 та підпунктів д, е, є, ж, з пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладі вищої освіти.

Пунктами 3, 4 Порядку № 964 визначено, що відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних із:

грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням;

перевезенням до місця проведення канікулярної відпустки та у зворотному напрямку;

оплатою комунальних послуг.

Порядок розрахунку витрат встановлюється Міноборони та центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані заклади фахової передвищої військової освіти, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти.

Витрати відшкодовуються в повному розмірі:

курсантами, які вислужили встановлений законодавством строк базової військової служби до вступу в заклад фахової передвищої військової освіти, вищий військовий навчальний заклад, військовий навчальний підрозділ закладу вищої освіти, а також курсантами жіночої статі - за весь період навчання;

курсантами, які навчалися понад встановлений законодавством строк базової військової служби, - за період навчання, що перевищує цей строк;

особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (10 років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів д, е, з, и пункту 1, підпунктів д, е, ж, з пункту 2 і підпункту в пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, - за весь період навчання.

Крім того, на виконання пункту 3 Порядку № 964, Міністерством оборони України, Міністерством фінансів України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством транспорту та зв`язку України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Управлінням державної охорони України, Службою безпеки України видано спільний наказ від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534 "Про затвердження Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах" (далі - Порядок розрахунку витрат).

Так, курсанти, які підпадають під дію пункту 5 Порядку № 964, за визначений період навчання відшкодовують фактично отримане грошове забезпечення (підпункт 2.1.1.1 пункту 2.1 Порядку розрахунку витрат).

Для курсантів, які підпадають під дію пункту 6 Порядку № 964, до розрахунку береться різниця між грошовим забезпеченням, фактично отриманим курсантом за відповідний період навчання, та витратами на виплату посадового окладу за відповідною посадою військовослужбовця строкової військової служби за цей самий період (підпункт 2.1.1.2 пункту 2.1 Порядку розрахунку витрат).

Згідно з пунктом 3 Порядку розрахунку витрат, відшкодовані за утримання курсантів у ВНЗ кошти враховуються у кошторисних показниках спеціального фонду відповідних центральних органів виконавчої влади як власні надходження ВНЗ та витрати на утримання курсантів.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку розрахунку витрат, відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат, окрім іншого, на грошове забезпечення, продовольче забезпечення, медичне забезпечення та оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Згідно з пунктом 2.1.1 Порядку розрахунку витрат, витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.

Витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування (пункт 2.1.2 Порядку розрахунку витрат).

За змістом пункт 2.1.4 Порядку розрахунку витрат, витратами на медичне забезпечення є витрати, пов`язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.

Приписами пункту 2.1.5 Порядку розрахунку витрат передбачено, що витрати на перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад визначаються виходячи з фактичних витрат, пов`язаних з оплатою транспортних послуг (вартість квитків, зборів та платежів, постільної білизни тощо).

Відповідно до пункту 2.1.6 Порядку розрахунку витрат до спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави дійти висновку, що у разі укладення контракту про проходження військової служби між вищим військовим навчальним закладом, військовим навчальним підрозділом вищого навчального закладу та курсантом, та проходження ним військової служби (навчання), на останнього покладаються відповідні обов`язки передбачені чинним законодавством України та контрактом.

У разі дострокового розірвання контракту, зокрема, через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту, курсант зобов`язаний відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у закладі освіти.

Водночас, вказані витрати, що підлягають відшкодуванню включають в себе витрати на грошове забезпечення - отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання.

Як видно зі змісту заперечень викладених у відзиві на позовну заяву, відповідач не погоджується з сумою нарахованої заборгованості.

Суд встановив, що відповідно до умов Контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, ОСОБА_1 був обізнаний щодо наявності у нього обов`язку із відшкодування витрат за навчання у навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту (за власним бажанням).

Суд вказує, що відповідач, підписавши Контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, взяв на себе зобов`язання щодо відшкодування витрат (коштів) державі в разі дострокового розірвання контракту.

З матеріалів справи видно, що згідно із довідкою-розрахунком Національної академії від 08.06.2026 року №49 витрати на утримання відповідача у сумі 1064312,08 грн (за період з 03.08.2023 року по 08.06.2026 року) становлять: грошове забезпечення - 790074,98 грн, продовольче забезпечення - 118729,38 грн, речове забезпечення - 82141,61 грн, медичне забезпечення - 2412,00 грн, спожиті комунальні послуги та енергоносії - 70954,11 грн.

Суд звертає увагу, що відповідач підписував контракт особисто та був обізнаний про необхідність відшкодування витрат.

Факт ознайомлення відповідача з розрахунками та зобов`язання оплатити суму в касу або на рахунок Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до 23.06.2026. підтверджено особистим підписом ОСОБА_1 на довідці-розрахунку №49 від 08.06.2026.

Оскільки відповідач, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, на даний час зазначену вище суму коштів у повному обсязі не відшкодував, доказів на спростування зазначеного не надав, то суд дійшов висновку про наявність підстав для їх стягнення з відповідача в судовому порядку.

Суд наголошує, що курсанти, які навчаються у Національній академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання є державними (бюджетними). Водночас, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, відповідач на теперішній час зазначену вище суму коштів не відшкодував, що є підставою для задоволення позову повністю.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення із ОСОБА_1 витрати, пов`язані з його утриманням у зазначеному закладі вищої освіти у розмірі 1064312 грн 08 коп є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З огляду на наведене, оскільки позивачем не надано суду доказів понесення інших судових витрат ніж сплата судового збору, підстави для їх стягнення з відповідача відсутні.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

позов Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного витрати, пов`язані з його утриманням у зазначеному закладі вищої освіти у розмірі 1 064 312 (один мільйон шістдесят чотири тисячі триста дванадцять) грн 08 коп.

Судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.

Рішення суду першої інстанції набуває чинності сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Мричко Н.І.