Рішення № 141033225, 29.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 рокусправа № 380/4107/26

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Костецького Н.В. розглянувши в письмовому провадженні, у м. Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства СВІТЧАЙ до Львівської митниці про скасування рішень,

у с т а н о в и в :

Приватне товариство СВІТЧАЙ звернулося з позовною заявою до Львівської митниці, в якій просить:

- Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/900516/1 від 08.09.2025.

-Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900533/1 від 24.09.2025.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач ввіз на митну територію України товар квіти троянди (Гібіскус) сушені, відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту №23/11/23 від 23.11.2023, укладеним із «BIN KHALIFA SPICES NIGERIA LTD» (Нігерія) та №30/05/25 від 30.05.2025, укладеним із «ANNASHUA GLOBAL INVESTMENT LTD» (Нігерія). Митну вартість визначено за основним методом за ціною договору (вартість операції). В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем, за результатами перевірки поданих позивачем митних декларацій, прийняте оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів. Вважає такі рішення необґрунтованими та такими, що суперечать нормам чинного законодавства. Зазначає, що надані позивачем до митного органу документи на підтвердження митної вартості товару не містять розбіжностей та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору, шляхом застосування основного методу, що свідчить про порушення відповідачем передбаченого ст. 57 Митного кодексу України порядку визначення митної вартості товару. У зв`язку з наведеним просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику (повідомлення) сторін.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Свою позицію обґрунтовує тим, що подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Поставка товару здійснюється згідно Контракту, проте він не є поданим до митного оформлення. У CMR № 2096 від 07.09.2025 наявні штампи перевізника N`UNIT LLC. Однак, документи, які визначають договірні відносини з N`UNIT LLC та передбачають факт погодження вартості, маршруту та способів розрахунку відсутні. Натомість, рахунок фактура на оплату транспортних послуг № А2509004 від 08.09.2025 виставлений на «ТзОВ Альфатранс» відповідно до Договору про транспортно експедиторське обслуговування № 200059 від 21.08.2020. Згідно п.1.2 даного Договору послуги надаються на підставі заявки Замовника, в якій зазначається: вид транспортно експедиторського обслуговування, назва й транспортні характеристики вантажу, вантажовідправник, вантажоодержувач, пункт відправлення й призначення вантажу, терміни виконання зобов`язань, підтвердження згоди оплати вартості послуг виконавця, перелік інших послуг, які замовник доручає виконавцеві, а також будь які додаткові інструкції з доставки і видачі вантажу одержувачу. У разі відсутності письмової заявки довіреність замовника є належним доказом доручення Замовником Виконавцеві приступати до надання послуг. Жодних із перелічених документів (Заявки, доручення) до митного оформлення не подано. Таким чином, відсутність Заявки не дає можливості митному органу здійснити перевірку оплати вартості транспортних послуг. Згідно з товаросупровідними документами транспортування товару здійснювалось за маршрутом порт- Apapa, Нігерія порт Гданськ, Польща м. Львів Україна на заявлених умовах поставки CIF Gdansk, Польща. При цьому, коносамент від 09.07.2025 № MAEU 255296741 підтверджує транспортування товару за маршрутами порт Apapa, Нігерія порт Гданськ, Польща; УМВС накладна від 29.08.2025 № 31522723 за маршрутами порт Глівіце, Польща с. Мостиська Другі, Україна; CMR від 03.09.2025 № 9509 за маршрутом с. Мостиська Другі, Україна м. Львів, Україна. Зазначене свідчить про перевезення товару за маршрутом порт Гданськ, Польща Глівіце, Польща (відстань близько 500 км), а також здійснення навантаження/ перевантаження товару у Глівіце, Польща. Таким чином, до митного оформлення не подано транспортний документ від Гданську до Глівіце, а також документи які підтверджують витрати по навантаженню/розвантаженню товару в Глівіце, що не дає змоги митному органу здійснити перевірку складових митної вартості (навантаження/розвантаження) в Глівіце. У гр. 16 та гр.23 наданої декларантом до митного оформлення CMR № 6386 від 22.09.2025 наявні штампи перевізника N`UNIT LLC. Однак, документи, які визначають договірні відносини з N`UNIT LLC та передбачають факт погодження вартості, маршруту та способів розрахунку відсутні. Натомість, рахунок-фактура на оплату транспортних послуг № А2508015 від 08.08.2025 виставлений на «ТзОВ Альфатранс» відповідно до Договору обслуговування № 200059 від 21.08.2020. про транспортно-експедиторське Згідно п.1.2 даного Договору послуги надаються на підставі заявки Замовника, в якій зазначається: вид транспортно-експедиторського обслуговування, назва й транспортні характеристики вантажу, вантажовідправник, вантажоодержувач, пункт відправлення й призначення вантажу, терміни виконання зобов`язань, підтвердження згоди оплати вартості Послуг Виконавця, перелік інших послуг, які замовник доручає Виконавцеві, а також будь які додаткові інструкції з доставки і видачі вантажу одержувачу. У разі відсутності письмової заявки довіреність замовника є належним доказом доручення Замовником Виконавцеві приступати до надання послуг. Жодних із перелічених документів (Заявки, доручення) до митного оформлення не подано. Таким чином, відсутність Заявки не дає можливості митному органу здійснити перевірку транспортних послуг. Слід зауважити, що рахунок на оплату витрат на транспортування № А2508015 від 08.08.2025, проте, відповідно до відміток на товаросупровідних документах, (СМГС), вантаж перетнув кордон 14.09.2025, тобто, на момент складання рахунку відомості щодо витрат на транспортування та страхування на відрізку шляху Гданськ Мостиська ІІ не були відомі у повному обсязі. Окрім того, відповідно до п.3.3 Договору від 21.08.2020 № 200059 послуги Виконавця оплачуються Замовником на підставі виставлених рахунків попередньою оплатою до надання Послуг протягом 21 календарного дня з моменту виставлення рахунку. Однак будь-які платіжні документи що підтверджують факт оплати послуг за рахунком № А2508015 від 08.08.2025 року декларантом до митного оформлення не надано. Слід зазначити, що відсутність оплати отриманих послуг не дає можливості митному органу здійснити контроль правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки числових значень складових митної вартості в частині вартості отриманих транспортно-експедиційних послуг. Таким чином, поданий до митного оформлення коносамент № MAEU 255815673 без печаток (штампів) перевізника та підпису капітана судна або іншого представника перевізника, не може підтверджувати факт прийняття вантажу до перевезення. У зв`язку з чим можна дійти висновку, що декларантом до митного оформлення не надано належного транспортного (перевізного) документа, на підставі якого здійснювався морський фрахт. У сукупності перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Отже, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Відповідач стверджує, що посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Між ПП СВІТЧАЙ (Покупець) та «BIN KHALIFA SPICES NIGERIA LTD» (Нігерія), (Продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт № 23/11/23 від 23.11.2023. Також між ПП СВІТЧАЙ (Покупець) та «ANNASHUA GLOBAL INVESTMENT LTD» (Нігерія) було укладено зовнішньоекономічний контракт №30/05/25 від 30.05.2025.

Приватним підприємством СВІТЧАЙ (Позивачем у справі) було ввезено на митну територію України товар (квіти троянди (Гібіскус) сушені) згідно із згаданими вище контрактами, у зв`язку із чим було подано до Львівської митниці для митного оформлення товару митну декларацію №25UA209170077232U5 та №25UA209170082156U7 із визначенням митної вартості товару за першим методом за ціною договору.

08.09.2025 по митному оформленні товару згідно із МД №25UA209170077232U5 Львівською митницею (Відповідачем у справі) прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900516/1, на підставі якого митним органом Позивачу видана Картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/064297.

24.09.2025 по митному оформленні товару згідно із МД №25UA209170082156U7 Львівською митницею було прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900533/1, на підставі якого митним органом Позивачу видана Картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/064339.

Так, після ввезення товару на митну територію України 08.09.2025 ПП «СВІТЧАЙ» (через уповноваженого представника ТОВ «БРОК СВІФТ») подано до Львівської митниці МД №25UA209170077232U5 на: «Інші продукти рослинного походження які використовуються для харчових цілей: Квіти троянди (Гібіскус) сушені. RED HIBISCUS Упаковані в мішках. Виробник: Bin Khalifa Spices Nigeria LTD Країна походження: NG» На підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи: пакувальний лист (Packing list) №000041 від 08.07.2025; рахунок-фактура (invoice) №INV-0000041 від 27.04.2025; коносамент (Bill of lading) №MAEU 255296741 від 09.07.2025; накладна УМВС (СМСГ) №31522724 від 29.08.2025; автотранспортна накладна (Road consignment note) (CMR) №2096 від 07.09.2025; супровідний транспортний документ Т1 (Dispatch note model T1) 25PL322080NUPV15L3 від 14.08.2025; фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) IK2025/6388 від 30.06.2025; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 08.09.2025; рахунок на оплату №А2509004 від 08.09.2025 про надання транспортних послуг довідка про транспортні витрати №128 від 08.09.2025; контракт №23/11/23 від 23.11.2023; додаткова угода №2 до контракту від 01.01.2025; договір-доручення №607/0821-МБП на надання митно-брокерських послуг від 12.08.2021; сертифікат якості (certificate of quality) №0067576 від 28.06.2025; сертифікат про походження товару (certificate of origin) №00065176 від 08.07.2025; договір про транспортно експедиторське обслуговування №200059 від 21.08.2020; митна декларація країни відправлення №Е2019 від 27.06.2025. На вимогу митного органу декларантом було додатково надано такі документи: прас-лист (прейскурант) від 01.04.2025, банківська платіжна інструкція №353 від 22.07.2025.

За результатами здійснення контролю Львівська митниця згідно із митною декларацією №25UA209170077232U5 не визнала заявлену позивачем митну вартість товару RED (Інші продукти рослинного походження які використовуються для харчових цілей: Квіти троянди (Гібіскус) сушені. HIBISCUS Упаковані в мішках. Виробник: Bin Khalifa Spices Nigeria LTD Країна походження: NG) та прийняла рішення про коригування митної вартості №UA209000/2025/900516/1 від 08.09.2025, згідно з яким застосувала резервний метод: митну вартість ввезеного товару визначила в в розмірі 37738,40 USD. Таким чином, різниця між митною вартістю товару, заявленою позивачем (19338 USD x 41,2199 (курс USD) + 58891,69 грн. (вартість перевезення до кордону) = 858002,12 грн.) та визначеною відповідачем (37738,40 USD x 41,2199 (курс USD) = 1555573,07 грн.) становить 697570,95 грн.

Окрім того, після ввезення товару на митну територію України 24.09.2025 ПП «СВІТЧАЙ» (через уповноваженого представника ТОВ «БРОК СВІФТ») подано до Львівської митниці МД №25UA209170082156U7 на: «Інші продукти рослинного походження які використовуються для харчових цілей: Квіти троянди (Гібіскус) сушені. HIBISCUS FLOWER Упаковані в мішках по 25 кг. Виробник: ANNASHUA GLOBAL INVESTMENT LTD Країна походження: NG» На підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи: пакувальний лист (Packing list) №1241775 від 23.07.2025; рахунок-фактура (commercial invoice) №INV/2025/00227 від 23.07.2025; коносамент (Bill of lading) №MAEU 255815673 від 15.08.2025; накладна УМВС (СМСГ) №00001211 від 11.09.2025; автотранспортна накладна (Road consignment note) (CMR) №6386 від 22.09.2025; супровідний транспортний документ Т1 (Dispatch note model T1) 25PL322080NSQJKCK7 від 08.09.2025; фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) IK2025/5321 від 22.07.2025; сертифікат про походження товару (certificate of origin) №0008962 від 14.07.2025; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №209050/2025/95 від 23.09.2025; платіжна інструкція №1098 від 06.08.2025; рахунок на оплату транспортних послуг №А2508015 від 08.08.2025; довідка про транспортні витрати №142 від 19.09.2025; контракт №30/05/25 від 30.05.2025; договір-доручення №607/0821-МБП на надання митно-брокерських послуг від 12.08.2021; договір про транспортно-експедиторське обслуговування №200059 від 21.08.2020; сертифікат якості 01420 від 28.07.2025, а також прас-лист від 01.06.2025.

За результатами здійснення контролю Львівська митниця згідно із митною декларацією №25UA209170082156U7 не визнала заявлену Позивачем митну вартість товару (Інші продукти рослинного походження які використовуються для харчових цілей: Квіти троянди (Гібіскус) сушені. HIBISCUS FLOWER Упаковані в мішках по 25 кг. Виробник: Виробник: ANNASHUA GLOBAL INVESTMENT LTD Країна походження: NG) та прийняла рішення про коригування митної вартості №UA209000/2025/900533/1 від 24.09.2025, згідно з яким застосувала резервний метод: митну вартість ввезеного товару визначила в розмірі 41860,00 USD. Таким чином, різниця між митною вартістю товару, заявленою Позивачем (20150,00 USD x 41,378 (курс USD) + 123020,56 грн. (вартість перевезення до кордону) = 956787,26 грн.) та визначеною Відповідачем (41860 USD x 41,378 (курс USD) = 1732083,08 грн.) становить 775295,82 грн.

Позивач із спірними рішеннями про коригування митної вартості товару та карткою відмови не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що суперечать поданим декларантом документам та нормам чинного законодавства, а тому звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Митний Кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Порядок визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України.

Згідно з статтею 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МК України.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з статтею 374 Митного кодексу України товари, які ввозяться громадянами на митну територію України, підлягають оподаткуванню в порядку та на умовах, визначених законами України.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною другою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 Митного кодексу України.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (ч. 2 ст. 54 МК України).

Як уже зазначалося, декларантом одночасно із митними деклараціями було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний основний метод її визначення за ціною договору.

Згідно з ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості має право:

- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

- письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 Митного кодексу України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Також, відповідно до положень частини 7 статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Частиною першою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною першою статті 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції) (частина друга статті 57 Митного кодексу України).

Згідно з правилами частин третьої - шостої статті 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини четвертій статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 Митного кодексу України).

Згідно з пунктом 5 частини десятої статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, серед іншого, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Як встановлено з матеріалів справи декларант надав до митного органу низку документів, що дають змогу митному органу визначити митну вартість товарів: первинно з митними деклараціями, за якими було відмовлено у випуску товарів та на вимогу митниці. Зауваження митниці до поданих документів не стосується числових значень складових митної вартості та були спростовані документами, що подані до митного контролю та додатково разом з заявами в порядку ст. 55 Митного кодексу України.

Таким чином, на переконання суду, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару, а підстав для невизнання позивачем заявленої митної вартості не було.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2021 року у справі №815/3976/16, а також в постановах Верховного Суду у справах №821/1617/17 від 14.08.2018 року, №815/6827/17 від 29.01.2019 року, №804/2256/16 від 12.11.2021 року, №1/380/2019/002016 від 04.11.2021 року №480/3558/19 від 17.11.2021 року, у яких суд прийшов до висновку, що витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі - Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Суд враховує, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У вказаному випадку, дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями ч.1 ст. 58 Митного кодексу України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованих товарів за ціною договору.

Суд звертає увагу на те, що аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи зобов`язані здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, чітко визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

У цій справі суд встановив, що позивач визначив митну вартість товару за ціною договору, яка зазначена рахунку-фактурі (інвойсі).

Як зазначено у спірних рішеннях № UA209000/2025/900516/1 від 08.09.2025 та №UA209000/2025/900533/1 від 24.09.2025 відповідач за результатами опрацювання документів дійшов висновку про відсутність у них всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар.

Судом встановлено, що на виконання умов Контракту №23/11/23 від 23.11.2023, укладеного між ПП «СВІТЧАЙ» (Покупець) та «BIN KHALIFA SPICES NIGERIA LTD» (Нігерія) (Продавець) (відповідно до умов якого (п.1.1.) продавець продає, а покупець купує продукцію: гібіскус (всі сорти), трави, спеції, насіння та горіхи, в кількості і асортименті відповідно до проформи, інвойсу, що складаються до кожної поставки, і які є невід`ємною частиною цього Контракту) було здійснено, зокрема, поставку: «Інші продукти рослинного походження які використовуються для харчових цілей: Квіти троянди (Гібіскус) сушені. RED HIBISCUS Упаковані в мішки. Виробник: Bin Khalifa Spices Nigeria LTD Країна походження: NG »

Відповідно до інвойсу №INV-0000041 від 27.04.2025 (що був складений на дві поставки зазначеного товару: RED HIBISCUS (11720 кг х 2 поставки = 23440 кг) вартість товару, який зобов`язаний поставити продавець («BIN KHALIFA SPICES NIGERIA LTD») покупцю (ПП «СВІТЧАЙ»), становить 38676,00 USD (1,65 USD/кг х 23440,00 кг).

Також, декларантом було долучено прайс-лист від 01.04.2025, наданий продавцем на ціну товару RED HIBISCUS (що був предметом поставки), яка дійсна з 01.04.2025.

Так, відповідно до вказаного документу (прайсу) на RED HIBISCUS, артикул 1212 99 95 00, встановлено ціну у розмірі 1,65 USD.

Окрім того, ціна товару (його статистична вартість) міститься і в експортній декларації країни відправлення 2025/01LP/E/3648 від 27.06.2025 (реєстраційний №Е2019) (графа 42). Платіжна інструкція №353 від 22.07.2025, яка була представлена митному органу, підтверджує оплату в розмірі 38676,00 USD із призначенням платежу: «оплата за товар згідно із контрактом 23/11/23 від 23.11.2023, інвойсу №INV-0000041».

Крім цього, згідно контракту №30/05/25 від 30.05.2025, укладеного між ПП «СВІТЧАЙ» (Покупець) та «ANNASHUA GLOBAL INVESTMENT LTD» (Нігерія) (Продавець) (відповідно до умов якого (п.1.1.) продавець продає, а покупець купує продукцію: гібіскус (всі сорти), трави, спеції, насіння та горіхи, в кількості і асортименті відповідно до проформи, інвойсу, що складаються до кожної поставки, і які є невід`ємною частиною цього Контракту) було здійснено, зокрема, поставку: «Інші продукти рослинного походження які використовуються для харчових цілей: Квіти троянди (Гібіскус) сушені. HIBISCUS FLOWER. Упаковані в мішках по 25 кг. Виробник: ANNASHUA GLOBAL INVESTMENT LTD Країна походження: NG »

Відповідно до інвойсу №INV/2025/00227 від 23.07.2025 вартість товару, який зобов`язаний поставити продавець («ANNASHUA GLOBAL INVESTMENT LTD») покупцю (ПП «СВІТЧАЙ»), становить 20150,00 USD (1,55 USD/кг х 13000,00 кг).

Також, декларантом було долучено прайс-лист від 01.06.2025, наданий продавцем на ціну товару NIGERIAN HIBISCUS FLOWER (що був предметом поставки), яка дійсна з 30.05.2025 по 31.12.2025.

Так, відповідно до вказаного документу (прайсу) на NIGERIAN HIBISCUS FLOWER, артикул 1212 99 95 00, встановлено ціну у розмірі 1,55 USD. Платіжна інструкція №1098 від 06.08.2025, яка була представлена митному органу, підтверджує оплату в розмірі 20150,00 USD із призначенням платежу: «оплата за товар згідно із контрактом 30/05/25 від 30.05.2025».

В оскаржуваному рішенні №UA209000/2025/900516/1 відповідачем зазначено, що поставка товару здійснюється згідно Контракту від 23.11.2023 № 23/11/23, який є зазначений у гр.44 МД під кодом 4104 з буквою «m», проте не є поданим до митного оформлення.

Разом з цим судом встановлено, що у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/064297 серед перелічених документів, наданих для перевірки митної декларації, зазначено «Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів - №23/11/23 від 23.11.2023».

Щодо тверджень відповідача в рішенні №UA20900/2025/900516/1 про те, що у CMR №2096 від 07.09.2025 року наявні штампи перевізника NUNIT LLC, однак, документи, які визначають договірні відносини з NUNIT LLC та передбачають факт погодження вартості, маршруту та способів розрахунку відсутні. Натомість, рахунок-фактура на оплату транспортних послуг № А2509004 від 08.08.2025р. виставлений на «ТзОВ Альфатранс» відповідно до Договору про транспортно експедиторське обслуговування №200059… та аналогічного застереження в рішенні №UA209000/2025/900533/1 про те, що у гр. 16 та гр.23 наданої декларантом до митного оформлення CMR №6386 від 22.09.2025 року наявні штампи перевізника N`UNIT LLC. Однак, документи, які визначають договірні відносини з N`UNIT LLC та передбачають факт погодження вартості, маршруту та способів розрахунку відсутні. Натомість, рахунок-фактура на оплату транспортних послуг №А2508015 від 08.08.2025р. виставлений на «ТзОВ Альфатранс» відповідно до Договору про транспортно експедиторське обслуговування №200059 від 21.08.2020р.

Судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що з метою підтвердження понесених декларантом витрат на транспортування заявленої оформлення партії товару згідно із МД №25UA209170077232U5 позивачем було надано митному органу: рахунок на оплату №А2508004 від 08.09.2025 про надання транспортних послуг, довідку про транспортні витрати №128 від 08.09.2025, а згідно із МД №25UA209170082156U7 рахунок на оплату №А2508015 від 08.08.2025 про надання транспортних послуг, довідку про транспортні витрати №142 від 19.09.2025 (надані ТОВ «Альфатранс» - виконавцем транспортно-експедиторських послуг згідно з укладеним договором №200059 від 21.08.2020), а також цей договір про транспортно-експедиторське обслуговування №200059 від 21.08.2020.

Суд звертає увагу на те, що Договором про транспортно-експедиторське обслуговування №200059 від 21.08.2020 передбачена можливість залучення Виконавцем (ТОВ «АЛЬФАТРАНС») третіх осіб до виконання вказаного договору (надання транспортно-експедиторських послуг Замовнику (ПП «СВІТЧАЙ»). Про факт залучення до надання ПП «СВІТЧАЙ» транспортно-експедиційних послуг третіх осіб свідчать рахунки на оплату та довідки про транспортні витрати, де, відповідно, відображено «компенсацію витрат третіх осіб».

Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14 та від 22.08.2019 у справі №810/2784/18 дійшов такого правового висновку: оскільки Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів. Отже, вказана обставина, що слугувала підставою для його винесення, не впливає на митну вартість оцінюваного товару, а заявлена митна вартість може бути визнана на підставі інших, наданих до митного оформлення, документів.

Як виснував Верховний Суд у своїй постанові від 15 лютого 2024 року у справі № 815/5838/17: У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Перелік основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений у статті 53 Митного кодексу України. Декларант під час митного оформлення імпортованого товару зобов`язаний надати такі документи для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно з основним методом (ціною договору). Повноваження контрольного органу витребувати додаткові документи стосується лише тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх документів, визначених статтею 53 цього Кодексу.

Стосовно твердження митного органу про те, що до митного оформлення не подано заявки, доручення, суд зазначає таке.

Статтею 53 МК України визначено перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, і серед того переліку немає заявок (замовлень) чи будь-яких інших попередніх документів. При цьому згідно з ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відтак замовлення (заявка) до договору про надання транспортних послуг не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару, оскільки у заявці (замовленні) може міститися лише інформація про послугу, яка замовляється. І така заявка не має вплив на числові визначення митної вартості. Тому дане зауваження не є обставиною, яка може впливати на митну вартість товару.

При цьому необхідно звернути увагу на позицію Верховного Суду, що викладена у постанові від 22.08.2019 у справі №810/2784/18, де вказано: Цивільні (господарські) відносини реалізуються на засадах диспозитивності. У процесі реалізації належних їм прав-обов`язків договірні сторони можуть відступити від визначеного договором алгоритму їх реалізації за умови відсутності заперечень з боку іншої сторони. Для цілей митного законодавства важливою є об`єктивна підтверджуваність реалізації відповідних операцій.

Частини 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України не визначають заявку на перевезення документом, що обґрунтовує заявлену митну вартість та повинен безумовно чи на вимогу митниці подаватися до митного контролю. Згідно з ч.5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Заявка не є обов`язковим документом, відповідно до частини 2 статті 53 МК України, не містить числових значень та не доводить правильність визначення митної вартості, тому відповідач не може посилатися на неповноту відомостей заявки, як на підставу для коригування митної вартості товару. Суд також зазначає, що оскаржуване рішення не містить мотивування, яким чином ненадання такого документа як заявка покупця обумовило висновок про відсутність документального підтвердження складової митної вартості за наявності всіх інших підтверджуючих документів. Заявка на поставку товару є попереднім замовленням покупця, що не виступає товаросупровідним документом, не є документом із остаточною інформацією про товар, його кількість чи ціну.

Аналогічна позиція щодо вимагання від імпортерів надання заявки на перевезення висловлена Верховним Судом у постанові від 16.11.2018 у справі №813/1012/17 зокрема вказано, що … серед документів, перелічених у ч. 2 ст. 53 МК України, відсутня заявка на перевезення вантажу, оскільки така заявка не є первинним чи розрахунковим документом та, відповідно, не підтверджує факт надання транспортних послуг чи їх вартість, тому вимога про її надання є безпідставною.

Ненадання заявки, яка стосується вказаної поставки не могло жодним чином унеможливити перевірку витрат на транспортування відповідачем на підставі інших документів.

Щодо застосування відповідачем резервного методу судом встановлено наступне.

Частина друга статті 55 МК України визначає, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Зазначені висновки випливають, зокрема, з приписів пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, за яким у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, відображеною у постанові від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19, у постанові від 04.11.2021 у справі №120/2634/19-а, у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15, у постанові від 14.08.2018 по справі №821/1617/17 та у постанові від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19.

В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідач посилається на митну декларацію №UA110140/2025/6624 від 12.08.2025, де рівень митної вартості становить 3,22 дол.США/кг та здійснює коригування митної вартості товарів за методом 2ґ.

Однак, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно імпортовано до України.

Суд зазначає, що при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), відповідачем не доведено те, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

А тому за наведених обставин посилання Відповідача на відомості, зазначені в наведеній МД визнаються судом недопустимим, а тому остання не може вважатись належним підтвердженням обґрунтованості коригування митної вартості.

Наведене свідчить про необґрунтованість прийнятих відповідачем рішень про коригування митної вартості товару №UA209000/2025/900516/1 від 08.09.2025 та №UA209000/2025/900533/1 від 24.09.2025, а відтак про наявність підстав для визнання їх протиправними та скасування.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, оскаржувані рішення не відповідають критеріям правомірності та обґрунтованості передбаченим п.1 та п.3 ч.2 ст.2 КАС України.

Відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат то згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

1.Адміністративний позов Приватного підприємства СВІТЧАЙ (81146, Львівська обл., с. Підберізці, вул. Енергетична 5, ЄДРПОУ 30051782) до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка 1, ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900516/1 від 08.09.2025 та №UA209000/2025/900533/1 від 24.09.2025.

3.Стягнути на користь Приватного підприємства СВІТЧАЙ (ЄДРПОУ 30051782) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (код ЄДРПОУ: 43971343) сплачений судовий збір в сумі 6730 (шість тисяч сімсот тридцять) грн 52 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 29.10.2026 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович