Рішення № 141032327, 29.10.2026, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/1191/26

Провадження № 2/353/989/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої - судді Луковкіної У.Ю.,

з участю: секретаря судового засідання Мороз М.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумачі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Олешанської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання права власності, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Олешанської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свої вимоги обґрунтовував тим, що в нотаріальному порядку йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказане нерухоме майно, оскільки у правовстановлюючому документі, що посвідчує право власності на спадкове домоволодіння (Свідоцтво про право власності на жилий будинок), наявна розбіжність стосовно імені спадкодавця ОСОБА_2 (« ОСОБА_3 » та « ОСОБА_4 »). У зв`язку з цим також просив суд в мотивувальній частині рішення суду встановити факт приналежності спадкодавцю ОСОБА_2 правовстановлюючого документу, а саме Свідоцтва про право власності на жилий будинок, виданого 22.12.1988 року виконавчим комітетом Тлумацької районної ради народних депутатів. Окрім цього, позивач просив суд витребувати у приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Дузінкевич С.М. належним чином засвідчену копію спадкової справи № 157/2015, заведену після смерті ОСОБА_2

12.10.2026 року ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання. Крім цього, даною ухвалою було встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ним відзиву на позовну заяву та роз`яснено право пред`явити зустрічний позов. Також вказаною ухвалою було зобов`язано приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Дузінкевич С.М. надати суду належним чином посвідчену копію спадкової справи № 157/2015, у разі її відкриття, та витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі спадкової справи, зокрема щодо майна: ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє місце проживання якої було с. Живачів Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

14.10.2026 року на адресу суду від приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Дузінкевич С.М. до суду надійшла копія спадкової справи № 157/2015.

В підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, однак у позовній заяві просив розгляд справи провести у його відсутності.

Представник відповідача Олешанської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області в підготовче судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не подав, однак подав до суду письмову заяву, в якій вказав, що позов визнає, не заперечує проти позитивного вирішення справи та просив розгляд справи провести без його участі.

У зв`язку з неявкою в підготовче судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно з копією Свідоцтва про право власності на жилий будинок, виданого виконавчим комітетом Тлумацької районної ради народних депутатів 22.12.1988 року, ОСОБА_2 на праві приватної власності належить домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_1 (а.с. 3). Відповідно до копії довідки ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» від 23.09.2026 року нерухоме майно, право власності на яке зареєстровано за головою колгоспного двору - ОСОБА_2 на підставі вищевказаного свідоцтва про право власності, складається з житлового будинку та приналежних до нього господарських будівель та споруд (а.с. 4-4 зворот). Згідно з копією технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 23.09.2026 року за адресою: АДРЕСА_1 розташовані житловий будинок, побудований у 1985 році, господарські будівлями та споруди, які не є самовільним будівництвом (а.с. 12-14). Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 08.10.2026 року відомості щодо речових прав на нерухоме майно, що розташоване по АДРЕСА_1 , у Державному реєстрі відсутні (а.с. 6).

Відповідно до копії повторного свідоцтва про народження позивача його матір`ю є ОСОБА_2 (а.с. 10).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (мати) померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 8).

В силу ст. 1268 ЦК України (в редакції 2003 року), спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або її не прийняти. Відповідно до ст.ст. 1268, 1269 ЦК України (в редакції 2003 р.), діями, які свідчать про прийняття спадщини вважається: постійне проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подача спадкоємцем у шестимісячний термін заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

ОСОБА_1 (позивач) прийняв спадщину в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , оскільки він постійно проживав та був зареєстрований разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини по АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Олешанської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області № 216 від 21.09.2026 року (а.с. 7).

Дані обставини також підтверджуються копією спадкової справи № 157/2015, заведеної приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу Івано-Франківської області Дузінкевич С.М. після смерті ОСОБА_2 (мати позивача) (а.с. 32-48), з якої вбачається, що ОСОБА_1 (позивач) є єдиним спадкоємцем в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , який бажав прийняти та прийняв спадщину, інших спадкоємців в порядку спадкування за законом та за заповітом, які б бажали прийняти спадщину, та які б мали обов`язкову частку у спадщині немає.

Однак позивачу ОСОБА_1 (позивач) в нотаріальному порядку відмовлено в оформленні спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що у Свідоцтві про право власності на спірне нерухоме майно ім`я власника вказано ОСОБА_2 , тоді як спадкодавцем є ОСОБА_2 , що підтверджується постановою приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Дузінкевич С.М. № 327/02-31 від 01.10.2026 року (а.с. 5).

Зазначені обставини перешкоджають позивачу належним чином оформити спадщину на спадкове майно, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 в нотаріальному порядку.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Так, згідно п. 2 постанови пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд на підставі ч. 6 ст. 294 ЦПК України залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17 (провадження № 61-15965св19) зазначено, що «справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах».

У постанові Верховного Суду від 23 грудня 2021 рокуу справі № 442/1904/20 (провадження № 61-7816св21) зазначено, що «під спором про право в справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви. Визначальним при розгляді заяви про встановлення певних фактів, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки, має значення наявність чи відсутність спору між спадкоємцями. Процесуальний закон вимагає встановити наявність спору про право, а не припускати його можливість. Такий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року в справі № 640/10329/16».

У постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі № 760/5425/17 (провадження № 61-18392св19) вказано, що «справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 26.01.2022 року по справі № 165/2486/19 (провадження № 61-1355св21).

З позовних вимог вбачається спір про право, а саме про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, які належали спадкодавцю, а тому позивач звернувся також з взаємопов`язаною вимогою про встановлення факту приналежності правовстановлюючого документу в порядку позовного провадження, оскільки встановлення даного факту має для нього юридичне значення та надає йому право на спадкування за законом.

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 20.02.2009 року вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла саме ОСОБА_2 . Також відповідно до копії повторного свідоцтва про народження позивача його матір`ю вказано ОСОБА_2 ». Тоді як з копії Свідоцтва про право власності на жилий будинок, виданого виконавчим комітетом Тлумацької районної ради народних депутатів 22.12.1988 року, вбачається, що воно видане на ім`я ОСОБА_2 . Водночас відповідно до архівного витягу з рішення 15 сесії 21 демократичного скликання Живачівської сільської ради народних депутатів від 30.12.1993 року земельна ділянка площею 0,85 га призначена для обслуговування житлового будинку (0,25 га) та ведення особистого підсобного господарства (0,60 га) у с. Живачів була передана у приватну власність саме ОСОБА_2 (а.с. 11).

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає встановленим факт приналежності спадкодавцю ОСОБА_2 правовстановлюючого документу, де помилково вказано її ім`я, а саме Свідоцтва про право власності на жилий будинок, виданого виконавчим комітетом Тлумацької районної ради народних депутатів 22.12.1988 року, оскільки встановлення даного факту має для позивача юридичне значення та надасть йому можливість оформити спадщину у встановленому порядку.

Отже на момент звернення до суду позивач правомірно претендує на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 .

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже ОСОБА_1 (позивач), будучи належним спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_2 , має право на оформлення спадщини з переоформленням права власності на спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами на своє ім`я.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Оскільки таке становище має місце по даній справі, суд вважає встановленими обставини, викладені позивачкою в позовній заяві на обгрунтування своїх вимог.

У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За встановлених судом обставин, позов слід задовольнити.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що сторонами по справі не заявлялось вимог про відшкодування судових витрат, клопотань про відшкодування витрат до закінчення судових дебатів до суду не надходило, суд не може вийти за межі заявлених вимог, а тому питання розподілу судових витрат судом не вирішується.

На підставі ст.ст. 316-319, 368, 391, 392, 1216-1222, 1225, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 13, 82, 141, 200, 206, 247, 263-265, 268, 273, 315, 354-355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителем АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГоловуючийУ. Ю. ЛУКОВКІНА