Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
щодо розгляду заяв в порядку статей 382, 383 КАС України
29 жовтня 2026 року м. Київ справа №320/8703/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції в Київській області, вчинених на виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, у якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Київській області щодо відмови у перерахунку та виплаті неврахованої частини одноразової грошової допомоги при звільненні внаслідок втрати працездатності на підставі довідки про грошове забезпечення Головного управління Національної поліції від 16.06.2022 №224;
- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Київській області здійснити перерахунок на підставі довідки про грошове забезпечення Головного управління Національної поліції від 16.06.2022 №224, з урахуванням всіх видів грошового забезпечення та виплатити різницю недоотриманої частини одноразової грошової допомоги при звільненні внаслідок втрати працездатності ОСОБА_1 відповідно до Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2019 №260, та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за №669/28799 на підставі довідки Головного управління Національної поліції від 16.06.2022 №224, з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення (з урахуванням раніше виплачених сум).
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2023, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2024, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Київській області щодо не включення до складу місячного грошового забезпечення для нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 виплаченої йому додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».
Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні з включенням до складу місячного грошового забезпечення для її нарахування виплаченої додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
10.01.2025 на виконання судового рішення був виданий виконавчий лист.
28.01.2026 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання цього рішення, в якій позивач просить суд:
- прийняти до провадження для вирішення в порядку письмового провадження заяву позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем, на виконання рішення суду у справі №320/8703/22 в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України та визнати протиправними дії відповідача щодо навмисного невиконання рішення суду;
- у зв`язку з систематичним порушенням законів та рішення суду встановити судовий контроль за виконанням рішення суду відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Означена заява мотивована тим, що відповідачем неналежним чином виконано рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 у справі №320/8703/22, оскільки, незважаючи на здійснену у травні 2025 року виплату в сумі 21 147,00 грн, позивач вважає, що належний йому розмір одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, визначено неправильно. Позивач зазначає, що 19.08.2025 звернувся до відповідача з вимогою про належне виконання судового рішення, однак листом від 01.09.2025 відповідач повідомив про його повне виконання, не усунувши, на думку позивача, допущених порушень. У зв`язку з цим позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо неналежного виконання судового рішення, зокрема в частині виплати належної суми, а також встановити судовий контроль за його виконанням.
Розглянувши вказану заяву в частині визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання цього рішення, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.
Суд ухвалює рішення іменем України, а судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).
Зазначені норми Конституції України знайшли своє відображення в процесуальному законодавстві України.
Так стаття 14 КАС України передбачає, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
За приписами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Положеннями статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено спеціальний механізм судового контролю за виконанням судових рішень.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
За приписами частини третьої статті 383 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Ці норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із виконанням або невиконанням судового рішення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2026 у справі №990/282/24 підтвердила самостійне процесуальне значення інституту судового контролю за виконанням судових рішень як невід`ємної складової судового захисту та наголосила на його безпосередньому призначенні забезпечити реальне, повне й належне виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Зазначений інститут спрямований не на повторний розгляд спору по суті та не на повторне встановлення прав і обов`язків його учасників, а на забезпечення практичної реалізації вже здійсненого судом захисту порушеного права та перевірку того, чи виконано суб`єктом владних повноважень покладений на нього судовим рішенням обов`язок у визначений цим рішенням спосіб і обсязі.
Наявність у КАС України спеціальних процесуальних механізмів, спрямованих на забезпечення належного та повного виконання судового рішення, виключає необхідність звернення з новим позовом з метою спонукання відповідача до його виконання. Судове рішення підлягає безпосередньому виконанню без ухвалення додаткового судового рішення, а питання щодо його невиконання чи неналежного виконання підлягають вирішенню в порядку судового контролю, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, та/або із застосуванням заходів, визначених законодавством про виконавче провадження.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.09.2026 у справі №120/7326/26.
Як вбачається з матеріалів заяви, листом Головного управління Національної поліції в Київській області від 02.06.2025 №66163-2025 начальникові ВПЗ ГУНП в Київській області надано пояснення щодо розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, здійсненого на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 у справі №320/8703/22.
У зазначеному листі повідомлено, що на виконання судового рішення до складу місячного грошового забезпечення позивача включено додаткову винагороду за Постановою №168 у сумі 2 120,00 грн. Відповідно, місячне грошове забезпечення для обчислення одноразової грошової допомоги визначено в сумі 16 762,57 грн, а розмір допомоги з урахуванням вислуги років у сумі 176 006,99 грн. Після відрахування раніше нарахованої та виплаченої допомоги в сумі 153 746,99 грн відповідач визначив суму доплати в розмірі 22 260,00 грн, з якої після утримання обов`язкових податків і зборів позивачу 29.05.2025 перераховано 21 147,00 грн.
Обґрунтовуючи застосований підхід, відповідач зазначив, що на день звільнення позивача додаткова винагорода не була встановлена відповідними наказами, а зміни до наказів про її встановлення за відповідний період внесено лише наказом від 11.02.2025 №304. На думку відповідача, оскільки судовим рішенням не визначено конкретного розміру доплати та методики її обчислення, рішення виконано шляхом включення до місячного грошового забезпечення суми додаткової винагороди, встановленої позивачу станом на день звільнення.
Тобто, з означеного листа вбачається про роз`яснення щодо застосованого алгоритму розрахунку, складових місячного грошового забезпечення, суми визначеної доплати та факт її перерахування.
Водночас суд зазначає, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 у справі №320/8703/22 не визначено конкретного розміру одноразової грошової допомоги, що підлягає виплаті позивачу, а встановлено обов`язок відповідача здійснити її нарахування та виплату з включенням до складу місячного грошового забезпечення виплаченої додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 з урахуванням раніше виплачених сум.
Отже, предметом судового розгляду у справі №320/8703/22 було питання щодо необхідності врахування додаткової винагороди під час обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні, тоді як питання правильності визначення конкретного розміру такої допомоги, зокрема перевірки застосованої відповідачем методики розрахунку та визначених ним сум, не охоплювалося спірними правовідносинами. Відтак у межах розгляду заяви за статтею 383 КАС України суд не може виходити за межі обов`язку, встановленого судовим рішенням, та вирішувати питання, які не були предметом первісного спору.
Крім того, як вбачається з наявних в матеріалах справи пояснень відповідача, викладених у листі на №66163-2025 від 02.06.2025, на виконання рішення суду Головним управлінням Національної поліції в Київській області внесено зміни до відповідних наказів про встановлення додаткової винагороди позивачу, після чого проведено перерахунок одноразової грошової допомоги з урахуванням додаткової винагороди в сумі 2 120,00 грн. Відповідач навів послідовний розрахунок суми допомоги, визначивши її загальний розмір, суму раніше нарахованої допомоги та різницю, що підлягала доплаті, а також надав відомості про фактичне перерахування позивачу відповідних коштів.
При цьому доказів оскарження наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 11.02.2025 №304 або відповідних наказів, до яких внесено зміни щодо встановлення позивачу додаткової винагороди, матеріали заяви не містять. За таких обставин у суду відсутні підстави у межах розгляду цієї заяви виходити з того, що визначені зазначеними наказами обставини встановлення позивачу додаткової винагороди є протиправними або не можуть бути покладені в основу проведеного відповідачем розрахунку.
Водночас наведений позивачем власний розрахунок одноразової грошової допомоги та його незгода з визначеною відповідачем сумою виплати самі по собі не підтверджують протиправності дій відповідача під час виконання судового рішення у цій справі. Заявлені позивачем вимоги фактично спрямовані на перевірку правильності визначення розміру одноразової грошової допомоги, тоді як процедура, передбачена статтею 383 КАС України, має на меті перевірку дотримання суб`єктом владних повноважень установленого судовим рішенням обов`язку, а не повторний розгляд спору чи вирішення питань, що виходять за межі такого обов`язку.
Враховуючи означені обставини, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності відповідача, вчинених на виконання зазначеного судового рішення.
Відповідно до частини шостої статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
З огляду на викладене суд доходить висновку про наявність підстав для залишення без задоволення заяву позивача в частині про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем, на виконання рішення суду у справі №320/8703/22 в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо поданої позивачем заяви в частині встановлення судового контролю в порядку статті 382 КАС України, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частинами першою-другою статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Як зазначено вище, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 зобов`язано Головне управління Національної поліції в Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні з включенням до складу місячного грошового забезпечення для її нарахування виплаченої додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 з урахуванням раніше виплачених сум.
Обґрунтовуючи вказану заяву, позивач зазначив, що Головним управлінням Національної поліції в Київській області нараховано позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 21097,00 грн.
Проте, за розрахунком позивача розмір одноразової грошової допомоги за березень становить 97500,00 грн., а за квітень - 81975,57 грн.
За розрахунком позивача сума невиплаченої відповідачем одноразової грошової допомоги без утримання обов`язкових податків та зборів становить 788500,69 грн.
Матеріали справи містять заперечення відповідача на попередньо подану заяву позивача про встановлення судового контролю, в якому відповідач зазначив, що на виконання рішення суду додаткову винагороду, встановлену ОСОБА_1 наказами Головного управління станом на день звільнення (30.04.2022), в розмірі 2120,00 грн. було включено до складу його місячного грошового забезпечення: 14642,57 грн. +2120,00 грн. = 16762,57 грн. (сума місячного грошового забезпечення на виконання рішення суду). 16762,57 грн. * 50% * 21 повний календарний рік вислуги = 176006,99 грн. (ОГД із включенням до складу місячного грошового забезпечення для її нарахування додаткової винагороди). 176006,99 грн. - 153746,99 грн. (ОГД, нарахована у травні 2022 року) = 22260,00 грн. (нарахована сума ОГД із включенням до складу місячного грошового забезпечення для її нарахування додаткової винагороди з урахуванням раніше виплаченої суми).
До вказаних заперечень відповідач долучив платіжну інструкцію від 27.05.2025 №7917 по нарахування позивачу грошових коштів у розмірі 21147,00 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 позивачу вже було відмовлено у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 у справі №320/8703/22, оскільки спірні правовідносини у справі стосувалися питання включення до складу місячного грошового забезпечення позивача для нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні виплаченої йому додаткової винагороди відповідно до Постанови №168. При цьому, суд наголосив, що питання правильності визначення контролюючим органом суми одноразової грошової допомоги при звільненні не охоплюється спірними правовідносинами та виснував, що здійснення відповідачем нарахування та виплата позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 21097,00 грн не свідчить про невиконання суб`єктом владних повноважень рішення у даній справі.
За таких обставин суд зазначає, що доводи позивача щодо неправильного визначення відповідачем розміру одноразової грошової допомоги при звільненні фактично стосуються незгоди з проведеним розрахунком, а не з невиконанням відповідачем обов`язку, покладеного на нього судовим рішенням.
При цьому рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 у справі №320/8703/22 не визначено конкретного розміру одноразової грошової допомоги, що підлягає виплаті позивачу, а встановлено обов`язок відповідача здійснити її нарахування та виплату з включенням до складу місячного грошового забезпечення виплаченої додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 з урахуванням раніше виплачених сум.
Як убачається з наданих відповідачем пояснень, на виконання зазначеного рішення до складу місячного грошового забезпечення позивача включено додаткову винагороду в сумі 2 120,00 грн, після чого проведено перерахунок одноразової грошової допомоги та виплачено визначену різницю у сумі 21 097,00 грн. Отже, відповідачем вчинено дії, спрямовані на виконання покладеного на нього судом обов`язку.
Водночас наведений позивачем власний розрахунок належної йому допомоги, за яким її розмір є більшим, ніж визначений відповідачем, сам по собі не свідчить про невиконання судового рішення, оскільки питання правильності визначення конкретного розміру допомоги виходить за межі предмета спору, вирішеного у справі №320/8703/22.
Суд наголошує, що процедура судового контролю не може підміняти собою розгляд нового спору щодо правильності проведеного розрахунку.
Крім того, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 вже надано оцінку обставинам виконання відповідачем зазначеного судового рішення та відмовлено у встановленні судового контролю. У поданій заяві позивач не навів нових обставин, які б свідчили про невиконання відповідачем визначеного судовим рішенням обов`язку та зумовлювали необхідність повторного застосування заходів судового контролю.
З огляду на викладене суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача в частині встановлення судового контролю за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 у справі № 320/8703/22.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 248, 382, 382-1, 383 КАС України, суд
у х в а л и в:
Залишити без задоволення заяву ОСОБА_1 в частині про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем, на виконання рішення суду у справі №320/8703/22 в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 у справі №320/8703/22.
Копію ухвали надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Дудін С.О.
Судове рішення № 141032128, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 29.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/8703/22. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: