Рішення № 141032114, 28.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
28.10.2026
Номер справи
320/23498/25
Номер документу
141032114
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року справа №320/23498/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКАНВ» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКАНВ» (далі позивач, ТОВ «НІКАНВ») з позовом до Державної податкової служби України (далі відповідач-1, ДПС України) та Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач-2, ГУ ДПС у м. Києві), у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 07.11.2024 №12021530/42753728;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 06.12.2024 №12163041/42753728;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 06.03.2025 №12587634/42753728;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, щодо якої прийнято рішення від 07.11.2024 №12021530/42753728, датою її фактичного подання;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, щодо якої прийнято рішення від 06.12.2024 №12163041/42753728, датою її фактичного подання;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, щодо якої прийнято рішення від 06.03.2025 №12587634/42753728, датою її фактичного подання;

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2025 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з недотриманням вимог щодо сплати судового збору.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ним відповідно до приписів Податкового кодексу України було сформовано та подано до контролюючого органу податкові накладні для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак контролюючим органом безпідставно зупинено їх реєстрацію з огляду на відповідність платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Позивач вказує на протиправність оскаржуваних рішень відповідача-2, оскільки вони прийняті за відсутності належних правових підстав та без урахування поданих ним пояснень і документів.

Одночасно позивач звертає увагу на те, що після зупинення реєстрації податкових накладних ним було подано до контролюючого органу всі необхідні первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з надання послуг з оренди нежитлового приміщення. На переконання позивача, подані документи підтверджують реальність господарських операцій та не містять недоліків, які могли б бути підставою для відмови в реєстрації податкових накладних.

Також позивач наголошує, що в оскаржуваних рішеннях Комісією не зазначено конкретних підстав для відмови в реєстрації податкових накладних, не визначено, які саме документи не надані на підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних, та не вказано, які документи складені або оформлені з порушенням законодавства, у чому полягають такі порушення та які саме обставини унеможливили прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

На думку позивача, оскаржувані рішення не містять належного обґрунтування та не дають можливості встановити причини відмови в реєстрації податкових накладних, у зв`язку з чим є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідачами подано до суду відзиви на позовну заяву, у яких вони заперечують проти задоволення позовних вимог та просять відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Свою позицію відповідачі обґрунтовують тим, що реєстрацію податкових накладних було зупинено правомірно, а за результатами розгляду поданих позивачем пояснень і документів Комісією встановлено, що наданими документами неможливо підтвердити реальність здійснених господарських операцій.

Відповідачі посилаються на те, що під час прийняття оскаржуваних рішень діяли в межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством України, з дотриманням положень Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, та Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520.

Крім того, відповідачі зазначають про неприпустимість втручання суду в дискреційні повноваження ДПС України та вважають, що підстави для задоволення позову відсутні.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКАНВ» (код ЄДРПОУ 42753728) є юридичною особою, зареєстрованою за адресою: 01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 50, кв. 16, та перебуває на обліку як платник податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та Акціонерним товариством комерційний банк «ПРИВАТБАНК» укладено договір оренди нежитлового приміщення від 15.05.2021, предметом якого є передача в оренду нежитлового приміщення загальною площею 225 кв. м, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Митрополита Андрея Шептицького, 10.

На виконання умов зазначеного договору позивачем здійснювалося надання послуг з оренди нежитлового приміщення, у зв`язку з чим ним складено податкові накладні та направлено їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зокрема, позивачем складено податкову накладну № 1 за операцією з надання послуг з оренди нежитлового приміщення за листопад 2023 року на загальну суму 148 500,00 грн, у тому числі податок на додану вартість у розмірі 24 750,00 грн.

Також позивачем складено податкову накладну № 2 за операцією з надання послуг з оренди нежитлового приміщення за грудень 2023 року на загальну суму 148 500,00 грн, у тому числі податок на додану вартість у розмірі 24 750,00 грн.

Крім того, позивачем складено податкову накладну № 1 від 04.03.2024 за операцією з надання послуг з оренди нежитлового приміщення за березень 2024 року на загальну суму 148 500,00 грн, у тому числі податок на додану вартість у розмірі 24 750,00 грн.

Покупцем послуг за вказаними господарськими операціями є Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», податковий номер 143605704021.

За результатами опрацювання податкових накладних контролюючим органом направлено платнику податку квитанції про зупинення їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У квитанціях зазначено, що реєстрацію податкових накладних зупинено з огляду на відповідність платника податку критерію ризиковості платника податку, визначеному пунктом 8 додатка 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.

Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання вимог контролюючого органу позивачем подано пояснення та копії документів на підтвердження здійснення господарських операцій, зокрема документи щодо оренди нежитлового приміщення, первинні документи щодо надання послуг, документи щодо розрахунків та банківські виписки.

За результатами розгляду поданих позивачем пояснень і документів Комісією Головного управління ДПС у м. Києві прийнято рішення від 07.11.2024 №12021530/42753728, від 06.12.2024 №12163041/42753728 та від 06.03.2025 №12587634/42753728 про відмову в реєстрації відповідних податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як підставу для відмови у реєстрації податкових накладних у зазначених рішеннях контролюючим органом наведено надання платником податку копій документів, складених або оформлених із порушенням законодавства.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.

Правові засади функціонування податкової системи України, перелік податків і зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права й обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, перевіряється на відповідність критеріям ризиковості платника податку та показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі відповідності платника податку хоча б одному критерію ризиковості платника податку реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування може бути зупинена в порядку, визначеному цим Порядком.

Пунктом 8 додатка 1 до Порядку № 1165 визначено критерій ризиковості платника податку, відповідно до якого платник податку може бути віднесений до ризикових за наявності податкової інформації, яка стала відома контролюючому органу в процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій та визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Водночас відповідність платника податку критеріям ризиковості та зупинення реєстрації податкової накладної не звільняють контролюючий орган від обов`язку дотримуватися встановленого законодавством порядку розгляду пояснень і документів платника податку та приймати мотивоване рішення за результатами такого розгляду.

Відповідно до пункту 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі Порядок № 520), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення для розгляду питання щодо прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання щодо прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, може включати договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, що одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання та придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження та розвантаження продукції, складські документи, рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів/послуг з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції тощо.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня за результатами розгляду пояснень та документів платника податку приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі приймається в разі ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Отже, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної може бути прийняте лише за наявності передбачених Порядком № 520 підстав. При цьому відповідне рішення має бути обґрунтованим, а наведена в ньому підстава повинна дозволяти платнику податку зрозуміти, які саме обставини та недоліки поданих документів стали причиною відмови.

Як вбачається з оскаржуваних рішень, підставою для відмови у реєстрації податкових накладних зазначено надання платником податку копій документів, складених або оформлених із порушенням законодавства.

Водночас у рішеннях не конкретизовано, які саме документи позивача складено чи оформлено з порушенням законодавства, у чому полягають такі порушення, які реквізити документів не відповідають установленим вимогам або які саме обставини викликають сумнів у достовірності відомостей, наведених у документах.

Загальне посилання на неналежне оформлення документів без зазначення конкретних документів та суті порушень не може вважатися достатнім обґрунтуванням відмови в реєстрації податкових накладних, якщо платнику податку не повідомлено, які саме недоліки необхідно усунути та яким чином подані документи не підтверджують відображені в податкових накладних господарські операції.

Суд зазначає, що процедура зупинення реєстрації податкової накладної має превентивний характер і спрямована на запобігання формуванню необґрунтованого податкового кредиту. Водночас така процедура не повинна підміняти собою податкову перевірку та не може використовуватися контролюючим органом як підстава для безпідставної відмови в реєстрації податкової накладної за умови подання платником податку документів на підтвердження відповідної господарської операції.

Контролюючий орган, приймаючи рішення за результатами розгляду пояснень і документів платника податку, зобов`язаний не лише формально послатися на передбачену нормативним актом підставу для відмови, а й навести достатні мотиви, які дають змогу встановити, чому подані документи не підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній, або чому вони оформлені з порушенням законодавства.

За відсутності такого обґрунтування платник податку позбавляється можливості зрозуміти причини прийняття рішення та належним чином реалізувати право на його оскарження.

При цьому суд враховує, що предметом розгляду в цій справі є правомірність рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних, а не визначення податкових зобов`язань позивача за результатами податкової перевірки. У межах цього спору суд перевіряє, чи дотримався контролюючий орган установленої процедури, чи навів достатні підстави для прийняття оскаржуваних рішень та чи були такі рішення прийняті з урахуванням поданих платником податку пояснень і документів.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є обов`язковими для суду під час перевірки рішень суб`єкта владних повноважень на відповідність вимогам законності.

У цій справі контролюючий орган повинен був установити обставини, які мають значення для вирішення питання про реєстрацію кожної податкової накладної, оцінити надані позивачем документи та навести в рішенні конкретні мотиви, з яких він дійшов висновку про наявність підстав для відмови.

Однак загальне посилання на надання документів, складених або оформлених із порушенням законодавства, без зазначення конкретних документів та змісту порушень не дає можливості встановити, чи була проведена належна оцінка поданих платником податку документів і чи існували достатні підстави для відмови в реєстрації податкових накладних.

Суд також бере до уваги, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно відповідати принципу правової визначеності. Особа має бути спроможною зрозуміти зміст рішення, підстави його прийняття та наслідки для своїх прав та інтересів.

Зазначений принцип є складовою верховенства права, закріпленого статтею 8 Конституції України, та має особливе значення у відносинах між платником податків і контролюючим органом.

Таким чином, контролюючий орган не може обмежуватися формальним відтворенням нормативного формулювання підстави для відмови, не пояснюючи, яким чином відповідна підстава застосовується до конкретних документів і господарської операції платника податку.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував на важливості принципу належного урядування, відповідно до якого державні органи повинні діяти вчасно, належним чином та послідовно, а у випадках, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема коли рішення впливає на майнові права особи, діяти з особливою ретельністю.

Зазначений підхід відображено, зокрема, у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy), «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Цneryэldэz v. Turkey), «Мегадат.ком СРЛ проти Молдови» (Megadat.com S.R.L. v. Moldova), «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland) та «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia).

Принцип належного урядування передбачає, що державні органи, які не виконують або неналежним чином виконують свої обов`язки, не повинні отримувати вигоду від власних неправомірних дій чи бездіяльності, а ризик помилки державного органу має покладатися на саму державу, а не на особу.

У контексті спірних правовідносин це означає, що контролюючий орган зобов`язаний чітко викласти причини, з яких подані документи не є достатніми для реєстрації податкових накладних, та не може покладати на платника податку негативні наслідки через невизначеність або необґрунтованість прийнятого рішення.

Наведене узгоджується також із положеннями статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», згідно з якою суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень, яким обмежуються права платника податків, повинно містити належне мотивування, що дає змогу перевірити законність його прийняття.

Суд зазначає, що обов`язок довести правомірність оскаржуваних рішень покладено на відповідачів як суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що вжив усіх можливих заходів для їх отримання до прийняття рішення, але не отримав їх з незалежних від нього причин.

Отже, саме на відповідачів покладено обов`язок надати належні та допустимі докази, які підтверджують правомірність прийняття кожного з оскаржуваних рішень, а також довести, що під час їх прийняття дотримано вимог законодавства та враховано всі обставини, які мають значення для вирішення питання про реєстрацію податкових накладних.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 07.11.2024 № 12021530/42753728, від 06.12.2024 № 12163041/42753728 та від 06.03.2025 № 12587634/42753728 не містять достатнього обґрунтування підстав відмови в реєстрації відповідних податкових накладних, оскільки не дають змоги встановити, які саме документи позивача оформлено з порушенням законодавства та в чому полягають такі порушення.

За таких обставин суд вважає, що оскаржувані рішення не відповідають критеріям обґрунтованості, встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі Порядок № 1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються в день настання однієї з подій, передбачених цим пунктом, зокрема набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 1246 у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення відповідних перевірок, визначених законодавством, і за умови дотримання вимог Податкового кодексу України.

Датою реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в такому разі є день, зазначений у рішенні суду, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, законодавством передбачено можливість зобов`язання контролюючого органу зареєструвати податкову накладну на підставі судового рішення, а визначення дати такої реєстрації має здійснюватися з урахуванням вимог Порядку № 1246.

Згідно з частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача прийняти рішення на користь позивача, якщо виконано всі умови, визначені законом для прийняття такого рішення, і прийняття рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, коли прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд ураховує, що прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної за результатами розгляду документів платника податку не може здійснюватися довільно. Якщо встановлені законом умови для реєстрації виконані, а відмова контролюючого органу визнана протиправною, ефективний спосіб захисту порушеного права має забезпечувати реальне поновлення прав платника податку, а не обмежуватися повторним розглядом документів без визначення правової оцінки встановлених судом обставин.

У цьому випадку скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних без покладення на ДПС України обов`язку здійснити їх реєстрацію не забезпечуватиме повного та ефективного захисту прав позивача, оскільки не усуватиме перешкоди для реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

За таких обставин суд вважає належним способом захисту прав позивача зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати відповідні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання.

Щодо позовної вимоги про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення суд зазначає таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно зі статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами на всій території України.

Статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду встановити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Водночас встановлення судового контролю є правом суду, яке реалізується з урахуванням обставин конкретної справи, характеру спірних правовідносин, необхідності забезпечення реального виконання рішення та наявності обставин, що свідчать про ризик його невиконання.

Саме по собі ухвалення рішення проти суб`єкта владних повноважень не зумовлює автоматичного встановлення судового контролю. Підстави для застосування такого заходу мають бути обґрунтовані конкретними обставинами справи.

З огляду на наведене та враховуючи відсутність у матеріалах справи достатніх підстав, які б свідчили про необхідність застосування додаткового заходу судового контролю, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

З огляду на задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування рішень Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, судові витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, рішення якого оскаржуються.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 72 77, 90, 139, 241 246, 255, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКАНВ» задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 07.11.2024 №12021530/42753728 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКАНВ».

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКАНВ», щодо якої Комісією Головного управління ДПС у м. Києві прийнято рішення від 07.11.2024 № 12021530/42753728, датою її фактичного подання.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 06.12.2024 №12163041/42753728 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКАНВ».

5. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКАНВ», щодо якої Комісією Головного управління ДПС у м. Києві прийнято рішення від 06.12.2024 № 12163041/42753728, датою її фактичного подання.

6. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 06.03.2025 №12587634/42753728 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКАНВ».

7. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКАНВ» № 1 від 04.03.2024, щодо якої Комісією Головного управління ДПС у м. Києві прийнято рішення від 06.03.2025 № 12587634/42753728, датою її фактичного подання.

8. У задоволенні позовної вимоги про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення відмовити.

9. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКАНВ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві судові витрати зі сплати судового збору в розмірі, підтвердженому матеріалами справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.

Часті запитання

Який тип судового документу № 141032114 ?

Документ № 141032114 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141032114 ?

Дата ухвалення - 28.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141032114 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141032114 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141032114, Київський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 141032114, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 28.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 141032114 відноситься до справи № 320/23498/25

Це рішення відноситься до справи № 320/23498/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141032110
Наступний документ : 141032118