Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 жовтня 2026 року справа №640/20558/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня 2022 році як інваліду війни ІІІ групи у розмірі меншому, аніж передбачено частиною 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та зобов`язання нарахувати і виплатити позивачеві вищеозначену допомогу у розмірі семи мінімальних пенсій за віком із врахуванням здійсненої виплати.
Законом України від 13.12.2022 року №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, створено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя, а до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду, справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Таким чином, адміністративну справу №640/20558/22 передано до Київського окружного адміністративного суду, де для її розгляду автоматизованою системою розподілу справ призначено суддю Марича Є. В..
Ухвалою суду справу прийнято до розгляду із врахуванням уточненої позовної заяви, наданої стороною позивача на усунення виявлених попереднім складом суду недоліків та вирішено здійснити розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він перебуває на обліку як особа з інвалідністю в наслідок війни ІІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів-інвалідів війни, а отже має право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком. Водночас, всупереч рішенню Конституційного Суду України від 27.02.2020 року №3-р/2020, відповідач протиправно не виплатив грошову допомогу у повному розмірі, як передбачено приписами статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі Закон №3551).
Відповідачем до суду засобами поштового зв`язку направлено відзив, яким сторона просить суд відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволеннь, виходячи із такого.
Позивач є особою з інвалідністю третьої групи та мє право на пільги, передбачені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 та не заперечується відповідачем.
Відповідачем здійснено позивачу виплату щорічної разової грошової допомоги у розмірі 3 391,00 грн як інваліду війни ІІІ групи що не заперечується відповідачем.
Позивач звернувся із заявою до відповідача з вимогою нарахувати та виплатити невиплачену частину одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік.
Листом від 04.11.2022 року №24040-22680/Ч-02/8-2600/22 відповідач відмовив позивачу у такій виплаті, з посиланням на те, що зазначена виплата була перерахована і сплачена позивачу у належному розмірі.
Не погоджуючись із розміром такої виплати, позивач звернувся до суду із позовом, що розглядається.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України від 22.10.1993 року №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі Закон №3551).
01.01.1999 року набрав чинності Закон №367-ХІV, положеннями якого статтю 13 Закону №3551 викладено в такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи десять мінімальних пенсій за віком; II групи вісім мінімальних пенсій за віком; III групи сім мінімальних пенсій за віком".
Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28.12.2014 року №79-VIII Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Проте, таке положення визнано неконституційним рішенням Конституційного Суду України №3-р/2020 від 27.02.2020 року.
Таким чином на момент спірних відносин пункт 26 Прикінцевих і перехідних положень Бюджетного кодексу втратив чинність як неконституційний, натомість відновлено дію статті 13 Закону №3551, згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи десять мінімальних пенсій за віком; II групи вісім мінімальних пенсій за віком; III групи сім мінімальних пенсій за віком.
Водночас відповідно до Додатку до Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань"" №540 від 07.05.2022 року (далі Постанова № 540), разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році виплачується в таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи 4421 грн.; II групи 3906 грн.; III групи 3391 грн..
Тому на час здійснення виплати, що стала предметом позову, одночасно діяли як Закон №3551, так і Постанова №540.
Виходячи із визначених у частині 4 статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2022 році відповідач мав застосовувати не Постанову №540, а Закон №3551, який має вищу юридичну силу.
Отже, позивач мав право на отримання щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня 2022 року у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, встановлених Законом України Про державний бюджет України на відповідний рік.
Тобто, при обчисленні суми грошової допомоги до 5 травня відповідач мав, керуючись зокрема частиною 1 статті 28 Закону №1058, виходити із розміру мінімальної пенсії за віком, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Таким чином, оскільки здійснені відповідачем виплати мали розмір менший належного, передбаченого статтею 13 Закону №3551, права позивача було порушено.
Вищеозначені висновки узгоджуються зі сталою практикою Верховного Суду, викладеною зокрема у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 року у справі №440/2722/20 та Постанові Верховного Суду від 13.06.2023 року у справі №560/8064/22.
Отже, з огляду на викладене, суд виснує про необхідність задовольнити заявлені позовні вимоги шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві нарахувати і виплатити позивачеві щорічну разову грошову допомогу до 5 травня 2022 року як інваліду війни ІІІ (третьої) групи у розмірі семи мінімальних пенсій за віком із врахуванням фактично нарахованої грошової допомоги у розмірі 3 391,00 грн..
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,
в и р і ш и в:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ: 42098368) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нарахування і виплати щорічної разової грошової допомоги до 05.05.2022 року ОСОБА_1 як інваліду війни ІІІ (третьої) групи у розмірі меншому належного.
3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 05.05.2022 року як інваліду війни ІІІ (третьої) групи у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, встановлених на 2022 рік із врахуванням фактично здійсненої виплати у розмірі 3 391,00 грн. (три тисячі триста дев`яносто однієї гривні та 00 коп.).
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів.
Суддя Марич Є.В.
Судове рішення № 141032100, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 28.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 640/20558/22. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: