Єдиний державний реєстр судових рішень
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №338/1882/26
Провадження № 2/338/1478/26
28 жовтня 2026 року селище Богородчани
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді Решетова В. В.,
за участю секретаря судового засідання Смеречук Х. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
29 вересня 2026 року через підсистему «Електронний суд» подано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення 41120,00 грн заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1688-5974 від 20 квітня 2026 року, а також 2662,40 грн судового збору.
19 жовтня 2026 року через підсистему «Електронний суд» представник позивача Олійник К.О. подала заяву про закриття провадження у справі. У заяві як правову підставу зазначено пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України та водночас заявлено клопотання про повернення сплаченого позивачем судового збору.
В судове засідання представник позивача не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. В справі наявне клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача.
Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не відомі.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.
Дослідивши заяву, письмові докази та обставини розгляду справи, суд приходить до таких висновків.
За змістом статей 4, 12, 13, 7681, 89 ЦПК України судовий захист здійснюється щодо наявного спору про право, а підстави закриття провадження повинні бути встановлені на підставі належних доказів. Закриття провадження не є способом вирішення правомірності нарахування договірних платежів по суті, але потребує встановлення того, що спір про заявлену матеріально-правову вимогу більше не існує.
Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України визначено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Частина друга цієї статті передбачає, що про закриття провадження суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл судових витрат і повернення судового збору з державного бюджету.
У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 сформульовано висновок, за яким відсутність предмета спору встановлюється з урахуванням того, чи залишилися між сторонами неврегульовані питання.
Оцінивши зміст заяви представника, суд встановив, що після звернення до суду спірні вимоги врегульовано, а між сторонами щодо предмета цього позову не залишилося неврегульованих питань. Відтак подальший розгляд спору щодо стягнення названої суми не забезпечував би ефективного захисту порушеного права, а наявні підстави для закриття провадження за пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України.
Отже, суд приходить до висновку, що клопотання у частині закриття провадження слід задовольнити.
Що ж стосується вимоги про повернення з державного бюджету судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Разом з тим, відповідно до ч.3 ст. 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Фактичні обставини справи свідчать, що позивач фактично відмовляється від позовних вимог, через сплату відповідачем заборгованості, яку його спонукав здійснити саме наявність судового провадження.
Інститут повернення судового збору покликаний позбавити позивача витрати у випадку, коли позов подано помилково. Та відповідно суд не встиг вчинити дій передбачених процесуальним кодексом.
Проте, у цій справі судом вчинені всі необхідні дії, а саме, відкрито провадження по справі, направлені сторонам судові повістки, здійснено інші процесуальні дії.
Прагнення позивача використати суд як повернення заборгованості від відповідача, а потім скористатися тим, щоб повернути судовий збір, суд вважає недобросовісною поведінкою.
Враховуючи, що сторони самостійно врегулювали спірні питання після пред`явлення позову, що стало підставою для не підтримання позивачем своїх вимог внаслідок задоволення їх відповідачем, суд вважає, що за таких обставин предмет спору у даній справі відсутній, а тому з врахуванням положень ч.3 ст. 142 ЦПК України, приходить до висновку про задоволення заяви в частині закриття провадження по справі та відмову у задоволенні заяви щодо повернення судового збору з державного бюджету.
Разом з тим, суд вважає за необхідне вирішити питання про розподіл між сторонами судових витрат, на підставі ч.2 ст. 255 ЦПК України, та стягнути з відповідача на користь позивача витрат по сплаті судового збору у сумі 2662 грн 40 коп.
На підставі наведеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 89, 133, 142, 247, 255, 256, 258261, 353, 354 ЦПК України, пунктом 5 частини першої та частиною другою статті 7 Закону України «Про судовий збір», суд
п о с т а н о в и в:
Заяву представника позивача Олійник Катерини Олегівни про закриття провадження у справі та повернення судового збору - задовольнити частково.
Провадження у цивільній справі № 338/1882/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - закрити на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.
В решті вимог заява задоволенню не підлягає.
Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до частини другої статті 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 261 ЦПК України.
Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо ухвалу постановлено за відсутності учасників справи - з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження за умов, визначених частиною другою статті 354 ЦПК України.
Суддя В. В. Решетов
Судове рішення № 141031869, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 28.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 338/1882/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: