Рішення № 141031656, 28.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року Київ справа №320/9631/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (далі також - КДКА Київської області, відповідач) в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними, необґрунтованим, невмотивованим та скасувати рішення КДКА Київської області №54/2023 від 19 квітня 2023 року, щодо притягнення адвоката ОСОБА_1 , свідоцтво НОМЕР_2 від 26.08.2010 до дисциплінарної відповідальності у виді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на 1 (один) місяць.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що його безпідставно було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано стягнення у виді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на 1 (один) місяць, оскільки ним не було допущено порушень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідачем не надано відзив на позовну заяву чи інших заяв по суті справи, з яких можливо встановити його ставлення до заявлених позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

До КДКА Київської області надійшла скарга ОСОБА_2 (далі також - ОСОБА_2 , заявник, скаржник) стосовно адвоката ОСОБА_1.

У вказаній скарзі заявник, зокрема зазначив, що адвоката ОСОБА_1 йому було призначено Регіональним Центром безоплатної вторинної правової допомоги у Київській області за дорученням від 25 липня 2022 року на окрему процесуальну дію для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Від захисника ОСОБА_1. заявник відмовився при виконанні окремої процесуальної дії раніше, а саме 22 грудня 2021 року.

В судовому засіданні 25 липня 2022 року підзахисний адвоката звернувся до суду із заявою про відмову від захисника ОСОБА_1., підставами відводу заявник вважав непогодження правової позиції захисту, надавану правову допомогу вважав неефективною (правова допомога надавалась без бажаної скаржником активності). Крім того, підстави відводу адвоката ОСОБА_1., заявлені скаржником 22 грудня 2021 року не відпали, про що скаржник зазначив у клопотанні від 25 липня 2022 року.

Скаржник зазначив, що заявленого 25 липня 2022 року відводу судді, що головував у судовому засіданні, адвокат не підтримав.

Заявник скарги зазначив, що ним ставилось питання неможливості участі адвоката ОСОБА_1. у розгляді справи і в судовому засіданні 26 липня 2022 року, коли вирішувалось заявлене скаржником клопотання про відвід прокурору, на обґрунтування відводу скаржник зазначив, що захисник залучався на здійснення окремої процесуальної дії з розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою, па переконання скаржника повноваження адвоката за дорученням центру БВПД закінчились 25 липня 2022 року.

На переконання заявника, адвокат має діяти в межах повноважень, наданих адвокату клієнтом, у тому числі і щодо вчинення окремих процесуальних дій.

ОСОБА_2 звернув увагу на наказ Координаційного центру з надання безоплатної правової допомоги № 33 від 25 грудня 2014 року, Закон України «Про безоплатну правову допомогу», Кримінальний процесуальний кодекс України, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Скаржник зазначив, що правові норми у зазначених нормативних документах унормовують питання залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії виключно на період проведення такої процесуальної дії.

Однією з ознак окремої процесуальної дії є її невідкладність, а залучення іншого захисника на заміну захисника, що вже приймає участь у справі, для участі у невідкладній процесуальній дії запроваджується за неможливості прибуття завчасно повідомленого захисника.

Скаржник зазначає, що розгляд клопотання про продовження строку тримання під вартою було призначено на 25 липня 2022 року, відкладено на 26липня 2022 року, а отже ознака невідкладності окремої процесуальної дії набуває сумнівності, що саме по собі має наслідком припинення дії виданого адвокату доручення та неможливість надання правової допомоги в окремій процесуальній дії адвокатом, повноваження якого припинились.

Будучи призначеним на виконання окремої процесуальної дії у вигляді продовження строку тримання під вартою, адвокат не був наділений повноваженнями приймати участь у розгляді клопотання про відвід судді, заявленого у межах тієї ж процесуальної дії.

Скаржник ставив у провину адвокату те, що будучи залученим на окрему процесуальну дію, той не погодив з ним правової позиції, з урахуванням правової позиції, що була узгоджена раніше, а також вказує, що адвокат не ознайомився з матеріалами справи та не отримав клопотання про продовження дії запобіжного заходу, не підтримав заявлений скаржником відвід головуючому судді.

З урахування викладених обставин, ОСОБА_2 просив притягнути адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, застосувавши дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на здійснення адвокатської діяльності.

Скаржник до поданої 27 вересня 2022 року скарги доповнень не подав.

За дорученням Голови КДКА Київської області Степанова Є.В. проведення перевірки доручено члену дисциплінарної палати Фоя О.В .

Адвокат ОСОБА_1 обліковується у Раді адвокатів Київської області, розгляд матеріалів даного дисциплінарного провадження стосовно нього відноситься до компетенції дисциплінарної палати КДКА Київської області

З матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 липня 2022 року у кримінальному провадженні, де скаржник є обвинуваченим, було задоволено відмову скаржника від адвоката Задорожної Л.П., одночасно надано доручення Регіональному центру з надання безоплатної правової допомоги в Київській області призначити адвоката для скаржника в судове засідання 25 липня 2022 року, на задоволення ухвали суду Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Київській області видано доручення адвокату ОСОБА_1 на час розгляду питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Під час розгляду дисциплінарної справи, адвокат ОСОБА_1 надав пояснення про те, що правова допомога була надана ним в повному обсязі відповідно до документів з надання допомоги в системі безоплатної правової допомоги.

В судовому засіданні 25 липня 2022 року скаржник заявив відвід прокурору, адвокатом ОСОБА_1 клопотання скаржника підтримано, суд ухвалив рішення про відмову у задоволенні клопотання.

В подальшому скаржник заявив відвід адвокату ОСОБА_1, з підстав непогодження правової позиції та участі адвоката у окремій процесуальній дії у 2021 році, але суд ухвалив рішення про відмову у задоволенні клопотання відповідно статей 53, 54 Кримінально-процесуального кодексу України.

Скаржником заявлено відвід складу суду, адвокат ОСОБА_1 висловився з заявленого відводу поклавшись на розсуд суду, в задоволенні відводу складу суду відмовлено.

На наслідками розгляду скарги ОСОБА_2 , відповідачем прийнято рішення від 19 квітня 2023 року № 54/2023, яким притягнуто адвоката ОСОБА_1 (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_3 від 26.08.2010 року, видане Київською обласною КДКА) до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом третім і п`ятим частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме грубого одноразового порушення правил адвокатської етики та неналежне виконання адвокатом своїх професіональних обов`язків та застосовано до позивача, у зв`язку зі вчиненим ним дисциплінарним проступком, дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 (один) місяць.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем вказаного рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд вказує наступне.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені Законом України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі також - Закон).

Частинами 1, 3 статті 2 Закону передбачено, що адвокатура України - це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Відповідно до частин 1-2 статті 33 Закону адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 34 Закону підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

За приписами частини 2 статті 35 Закону, а також пункту 13 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30 серпня 2014 року (далі також - Положення № 120), адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно з частинами 1-2 статті 38 Закону заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Частиною 1 статті 39 Закону передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки. Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Як передбачено приписами статті 40 Закону, дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи.

Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.

У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки. Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці. Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.

Відповідно до приписів статті 41 Закону, за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.

Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні. Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

Згідно із пунктами 2, 3 Положення № 120, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені статтею 34 Закону.

Як передбачено приписами пункту 9 Положення №120 право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Відповідно до пункту 12 Положення №120 дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Вимоги до заяви (скарги) визначені у пункті 14 Положення №120.

При цьому, згідно із пунктом 31 Положення №120 за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках.

Відповідно до пункту 39 Положення №120 дисциплінарна справа стосовно адвоката має бути розглянута дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня її порушення. До строку розгляду дисциплінарної справи не включається і перебіг строків зупиняється на термін хвороби чи відпустки адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарне провадження, а також термін, на який розгляд справи було зупинено.

Пунктом 40 Положення №120 визначено, що розгляд питання, справи, віднесених до порядку денного засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, може бути відкладений або зупинений у разі: 1) неявки на засідання учасників; 2) необхідності витребування нових матеріалів (доказів); 3) необхідності проведення додаткової комісійної перевірки; 4) залучення до участі у розгляді питання інших заінтересованих осіб; 5) відсутності кворуму після задоволення відводу (самовідводу) члена (членів) палати; 6) з інших підстав, за рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Як передбачено положеннями пункту 43 Положення №120 розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Приписи частини 2 статті 31 Закону вказують, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі:

1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку;

2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності;

3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.

Відповідно до приписів статті 34 Закону підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Згідно із положеннями статті 35 Закону, за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Під час вирішення даної справи, суд виходить з того, що Верховний Суд неодноразово викладав висновок щодо меж оцінки рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, прийнятих за наслідками розгляду скарг щодо адвокатів.

Так, у постановах Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі 810/1972/17, від 24 червня 2020 року у справі №813/2639/18, від 14 грудня 2020 року у справі №821/1030/17, від 10 червня 2021 року у справі №826/15590/15 було сформовано правову позицію, відповідно до якої адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Водночас, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин і фактів прийняти рішення за правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

Проте суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 КАС України критеріям, а саме, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Таким чином, правову оцінку рішенню органів адвокатського самоврядування в питанні притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності суди мають надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА/ВКДКА юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі №826/14291/17.

Водночас, вчинення дискреції суб`єктом владних повноважень обмежується принципом законності (частина друга статті 19 Конституції України) та принципом верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України), а також запровадженими процедурами. Дискреція, яка реалізується суб`єктами владних повноважень у публічних інтересах відповідно до статті 3 Конституції України, є найкращим способом її здійснення стосовно особи.

Стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами Європейський суд з прав людини виробив позицію, згідно з якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (п.111 рішення від 31 липня 2007 року у справі «Druzstevni zalozna Pria and Others v. the Czech Republic», п.153-157, 159 рішення від 21 липня 2011 року у справі «Sigma Radio Television Ltd v. Cyprus»).

Як указано в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №826/16495/17, потреба у визначеності не означає, що органові, який ухвалює рішення, не повинні надаватися дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними.

Дискреційне повноваження щодо встановлення наявності чи відсутності складу дисциплінарного проступку, підстав для прийняття відповідного рішення КДКА у дисциплінарній справі відносно позивача, не означає, що орган, який ухвалює рішення в межах дискреції, не покладає на нього обов`язок дотримуватися власних процедур, встановлених ним самим.

Так, у постанові Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі №826/13000/18 зазначено, що правова процедура («fair procedure» - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Установлена правова процедура є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Водночас, вказана доктрина стосується усіх суб`єктів владних повноважень зокрема КДКА, яка є стороною у правовідносинах з особою - адвокатом, має публічно-правовий характер, діяльність якого у сфері дисциплінарного провадження чітко регламентується Законом та іншими нормативними актами.

Такий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 17 вересня 2020 року у справі №1740/2484/18.

За правилами частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Суд вважає за необхідним вказати, що відповідачем не виконано вимоги ухвали суду від 13 вересня 2024 року про відкриття спрощеного позовного провадження щодо надання відзиву на позовну заяву та матеріалів дисциплінарної справи відкритої за заявою ОСОБА_2 відносно адвоката ОСОБА_1.

Дослідженням по справі доказів суд встановив наступне.

Відповідно до пункту 7 Положення № 120 адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Презумпція невинуватості щодо адвоката передбачає те, що його поведінку, яку скаржниця кваліфікує, як ненадання їй належної правничої допомоги, залишення її без правничої допомоги та настання для неї негативних наслідків, мала оцінювати сама КДКА Київської області. За загальним правилом, на підтвердження обставин, якими обґрунтовується скарга, заявник повинен надати певні докази.

Посилання скаржника на те, що в результаті дій позивача йому не була надана неналежна правова допомога, є безпідставними.

Як вбачається із тексту оскаржуваного рішення, скаржник до поданої 27 вересня 2022 року скарги доповнень не надав.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожному гарантовано право на правову допомогу та вільний вибір захисника своїх прав.

Неодмінною ознакою порушення прав або охоронюваних законом інтересів є настання негативних наслідків для суб`єкта порушеного права.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідачем не наведено доводів та не надано доказів на підтвердження настання для ОСОБА_2 будь-яких негативних наслідків від дій позивача.

Частиною 2 статті 36 Закону передбачено, що не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов`язків адвоката.

У своїй професійній діяльності адвокат зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам (пункти 1, 3 статті 7 Правил адвокатської етики).

Відповідно до статті 11 Правил адвокатської етики, зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов`язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.

Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення скоєння правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх скоєнню його клієнтом або іншими особами.

Як зазначає Верховний Суд у своїх постановах, дії адвоката слід оцінювати з точки зору необхідності дотриманням балансу між чітким дотриманням вимог процесуального закону (КАС України) та недопущенням настання несприятливих наслідків для інтересів клієнта, а також з урахуванням обставин, за яких такі дії були вчинені.

Відповідно до частини 2 статті 34 Закону, дисциплінарним проступком адвоката є:

1) порушення вимог несумісності;

2) порушення присяги адвоката України;

3) порушення правил адвокатської етики;

4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;

5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків;

6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;

7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

З оскаржуваного рішення вбачається, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 3 та 5 частини 2 статті 34 Закону.

Однак, як встановлено судом, конкретні індивідуально-визначені дисциплінарні проступки адвоката ОСОБА_1. у спірному рішенні відповідача не наведено, інформації про індивідуально визначені діяння (одне чи кілька), які мають визначені часом межі спірне рішення не містить.

У розділі «Мотиви та висновки ДП КДКА Київської області» оскаржуваного рішення процитовані лише норми статей 34, 35 Закону та статті 70 Правил адвокатської етики без наведення конкретних мотивів до яких прийшов відповідач щодо наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Відповідач не встановив об`єктивної сторони відповідного складу дисциплінарного проступку, ним не було встановлено і суб`єктивної сторони (форма вини), а також за межами провадження залишилися інші обставини події, її наслідки, особа адвоката, тощо, що свідчить про невмотивованість оскарженого рішення.

Всупереч тому, що обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області повністю звільнила ОСОБА_2 від такого обов`язку, прийнявши викладені в скарзі обставини за постулат, який не потребує доказування.

Згідно із частиною 1 статті 40 Закону дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення. До строку розгляду дисциплінарної справи не включається і перебіг строків зупиняється на термін хвороби чи відпустки адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарне провадження, а також термін, на який розгляд справи було зупинено.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката та пояснення інших заінтересованих осіб.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання, не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати, розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

З оскаржуваного рішення вбачається, що скаргу було подано 27 вересня 2022 року.

Розгляд скарги та матеріалів перевірки відбувся 30 листопада 2022 року, за результатом якого відповідач прийняв рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1., одночасно призначивши розгляд справи на 21 грудня 2022 року.

В подальшому розгляд справи переносився на 25 січня 2023 року, 22 лютого 2023 року, 29 березня 2023 року та 19 квітня 2023 року.

Підстави порушення частини 1 статті 40 Закону та причини неодноразового перенесення розгляду дисциплінарної справи, спірне рішення не містить.

Так само, в порушення вимог статті 31 Закону, відповідачем у спірному рішенні не наведено підстав застосування до позивача такого виду дисциплінарного стягнення як зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на 1 (один) місяць.

Виходячи з наведеного у сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є невмотивованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки воно не відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких умов, судовий збір у розмірі 1 073, 60 грн стягується відповідно до частини 1 статті 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області №54/2023 від 19 квітня 2023 року, щодо притягнення адвоката ОСОБА_1 , свідоцтво НОМЕР_2 від 26 серпня 2010 року до дисциплінарної відповідальності у виді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на 1 (один) місяць.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1 073, 60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 15; код ЄДРПОУ 23243231).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.