Рішення № 141031443, 29.10.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 жовтня 2026 рокуСправа № 280/5782/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач), в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №084050017381 від 30 квітня 2026 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити, здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії по інвалідності з 01 липня 2025 року по 01 лютого 2026 року включно на підставі довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ №456410;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 23088,51 грн. (двадцять три тисячі вісімдесят вісім гривень 51 коп.), які були повернуті АТ КБ ПРИВАТБАНК до Пенсійного фонду України на підставі листа №0800-0401-8/59809 від 16 червня 2025 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Державна установа «Український державний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» провела перевірку обґрунтованості встановлення інвалідності. За результатами перевірки було прийнято рішення не встановлювати групу інвалідності ОСОБА_1 з 18 січня 2024 року. На підставі витягу з цього рішення, який надійшов до територіальних органів ПФУ 01 травня 2025 року, нарахування та виплату пенсії позивачу було припинено. Крім того, органом Пенсійного фонду України до АТ КБ ПРИВАТБАНК, в якому відкритий рахунок позивача для зарахування пенсії по інвалідності, направлено лист №0800-0401-8/59809 від 16 червня 2025 року вх.№3166-ВБ від 17 червня 2025 року «щодо повернення коштів» за період з 01 лютого 2024 року по 30 червня 2025 року у сумі 53 058,45 грн. На виконання такого листа АТ КБ ПРИВАТБАНК відповідно до платіжної інструкції з банківського рахунку ОСОБА_1 повернуто отримувачу: Пенсійному фонду України суму коштів у розмірі 23 088,51 грн. Вважаючи рішення Державної установи «Український державний науково - дослідний інститут медико - соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», яким групу інвалідності ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою до акта огляду медико соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 456410 від 23 квітня 2024 року, не встановлено - протиправним, ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з відповідним позовом. Так, Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року по справі №280/6725/25 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі, а саме визнано протиправним та скасовано рішення Державної установи «Український державний науково дослідний інститут медико - соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», яким групу інвалідності ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою до акта огляду медико - соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 456410 від 23 січня 2024 року, не встановлено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2026 року по справі №280/6725/25 апеляційну скаргу Державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України залишено без задоволення, а Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року в адміністративній справі №280/6725/25 залишено без змін. Таким чином, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року в адміністративній справі №280/6725/25 набрало законної сили 21 січня 2026 року. 24 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя із заявою, реєстраційний номер 1885, в якій просив поновити виплату пенсії за рішенням суду, зарахувати недоплачені пенсійні виплати та повернути зняту суму з особистого банківського рахунка (копія Заяви та Розписки-повідомлення від 24 квітня 2026 року №1885 додаються до позову). Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 30 квітня 2026 року реєстраційний номер 084050017381 ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії відповідно до Закону України №1058 згідно заяви від 24 квітня 2026 року №1885. ОСОБА_1 не погоджується з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у перерахунку пенсії, вважає таку відмову - протиправною, у зв`язку з чим, звертаємось до суду за захистом порушеного права ОСОБА_1 . З наведених підстав позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою судді від 15.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив та вказав на те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області, як отримувач пенсії по інвалідності відповідно до статті 30 Закону № 1058. ОСОБА_1 звернувся із заявою від 24.04.2026 № 1885, щодо подовження виплати пенсій по інвалідності відповідно до Закону № 1058. Заяву розглянуто за принципом екстериторіальності та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії від 30.04.2026 № 084050017381. Відповідно до статті 40 Закону №1058 при призначенні пенсій застосовується середня заробітна плата (дохід) Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Згідно рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2025 року по справі № 280/6725/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не є стороною в зазначеній судовій справі, тому підстави для розгляду заяви відсутні, оскільки жодних зобов`язань на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не покладено. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області з 04.06.2026 подовжено виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно то Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 04.06.2026 № 244/26/5904. Спірних правовідносин між ОСОБА_1 та відповідачем не має. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої зазначено, що відповідач обґрунтовано не міг не знати про скасування первинного рішення адже саме це рішення ДУ «УДНДІ» слугувало підставою для його власного акту (рішення про припинення нарахування та виплату позивачу пенсії). Посилання на відсутність прямого покладення обов`язків є зловживанням процесуальними правами та спробою формального ухилення від виконання обов`язку, що прямо випливає із загального принципу законності діяльності органів державної влади. Зазначає, що поновлення виплати стосується виключно періоду з 04.06.2026 і надалі. Предметом же цього позову є нарахування та виплата пенсії саме за період з 01.07.2025 по 31.01.2026 тобто за час, протягом якого виплата пенсії позивачу була незаконно припинена на підставі рішення, згодом скасованого судом. Цей спірний період жодним чином не охоплюється діями Головного управління ПФУ в Запорізькій області, а отже, заборгованість за ним залишається непогашеною, а спір невирішеним. Також позивач наголошує, що відзив не містить жодних заперечень щодо вимоги про повернення 23 088,51 грн. Просить задовольнити позовні вимоги.

Суддя Стрельнікова Н.В. з 01.07.2026 по 02.08.2026 перебувала у відпустці.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, установив наявність достатніх підстав для прийняття рішення у справі.

На підставі відомостей комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2025 по справі №280/6725/25 позовну заяву ОСОБА_1 Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про визнання протиправним та скасування рішення, задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державної установи «Український державний науково - дослідний інститут медико - соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», яким групу інвалідності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою до акта огляду медико - соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 456410 від 23.01.2024, не встановлено.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2025 по справі №280/6725/25 набрало законної сили 21.01.2026.

Зокрема, в рішенні від 16.09.2025 по справі №280/6725/25 судом встановлено наступне: «…Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААГ № 456410 від 23.01.2024, ОСОБА_1 було встановлено ІІ групу інвалідності за загальним захворюванням. Інвалідність встановлена на строк до 01.02.2026 з наступним черговим переоглядом у січні 2026 року.

Починаючи з липня 2025 року, ОСОБА_1 було припинено виплату пенсії, призначеної на підставі довідки про інвалідність.

З метою з`ясування причин цього припинення, представник позивача направив адвокатський запит до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. У відповіді, отриманій від ПФУ (№ 0800-0208-8/71856 від 17.07.2025), зазначено, що на виконання рішення РНБО від 22.10.2024 Міністерством охорони здоров`я були створені робочі групи для перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій.

На підставі отриманої відповіді, Державна установа «Український державний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» провела перевірку обґрунтованості встановлення інвалідності. За результатами перевірки було прийнято рішення не встановлювати групу інвалідності ОСОБА_1 з 18.01.2024. На підставі витягу з цього рішення, який надійшов до територіальних органів ПФУ 01.05.2025, нарахування та виплату пенсії позивачу було припинено…».

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

24.04.2026 позивач звернувся до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя із заявою, в якій просив поновити виплату пенсії за рішенням суду, зарахувати недоплачені пенсійні виплати та повернути зняту суму з особистого банківського рахунка.

З огляду на приписи Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженим постановою Пенсійного Фонду України 25 листопада 2005 року за № 22-1, вищезазначена заява з урахуванням принципу екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 30.04.2026 №084050017381 позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії. В обґрунтування вказаного відповідачем зазначено, що згідно рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2025 по справі №280/6725/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не є стороною в зазначеній судовій справі, тому підстави для розгляду заяви відсутні, оскільки жодних зобов`язань на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не покладено.

Вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 30.04.2026 №084050017381, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV) пенсія це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 30 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Частиною першою статті 31 Закону №1058-IV визначено, що група інвалідності, її причина, час настання та строк встановлюються за результатами медико-соціальної експертизи або оцінювання повсякденного функціонування особи - для повнолітніх осіб.

Згідно із частиною першою статті 33 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.

Пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності (частина перша статті 34 Закону №1058-IV).

У свою чергу, відповідно до частини першої статті 49 Закону № 1058-ІV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

2-1) за заявою пенсіонера про припинення виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном;

3) у разі смерті пенсіонера, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим у встановленому законом порядку;

3-1) у разі надання пенсіонеру статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин";

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

4-1) у разі непроходження фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Частиною другою статті 49 Закону № 1058-ІV що, поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Згідно із частиною третьою статті 49 Закону № 1058-ІV у разі виявлення недостовірних даних у документах та відомостях, на підставі яких було встановлено та/або здійснюється виплата пенсії, рішенням територіального органу Пенсійного фонду України розмір та підстави для виплати пенсії переглядаються відповідно до цього Закону без урахування таких даних.

Приписами статті 50 Закону № 1058-ІV унормовано утримання надміру виплачених сум пенсій та відрахування з пенсій.

Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Повертаючись до обставин справи, суд зазначає, що виплату пенсії позивачу припинено з 01.07.2025, на підставі рішення Державної установи «Український державний науково - дослідний інститут медико - соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», яким групу інвалідності позивачу, що підтверджується довідкою до акта огляду медико - соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 456410 від 23.01.2024, не встановлено.

Водночас, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2025 по справі №280/6725/25, яке набрало законної сили 21.01.2026, визнано протиправним та скасовано рішення Державної установи «Український державний науково - дослідний інститут медико - соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», яким групу інвалідності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою до акта огляду медико - соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 456410 від 23.01.2024, не встановлено.

Вказана обставина, встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили, є преюдиційною для цієї справи і не підлягає повторному доказуванню.

Тобто, оскільки зупинення виплати позивачу пенсії відбулось на підставі акта індивідуальної дії, який судом визнано протиправним та скасовано, таке зупинення не може вважатися законним та обґрунтованим.

Суд констатує, шо на цей час є чинною Довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №461199 відповідно до якої позивачу з 22.02.2024 встановлено другу групу інвалідності безстроково та на підставі якого було здійснення нарахування та виплата пенсії, тому у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відсутні правові підстави для відмови позивачу у перерахунку (поновленні) пенсії по інвалідності.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

В силу правового висновку постанови Верховного Суду від 24.06.2025 у справі №520/22373/24 указано, що у судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Колегія суддів Верховного Суду наголошує, що дискреція органу державної влади чи місцевого самоврядування можлива лише в тому випадку, коли альтернативне рішення є законним і правомірним. Дискреція не є довільною, вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведене відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 07.05.2025 у справі №520/9626/24.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58).

Водночас, ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», пункт 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії», заява № 32457/05, пункт 40, від 13.12.2007, та у справі «Трґо проти Хорватії», заява № 35298/04, пункт 67, від 11.06.2009).

Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач повинен був поновити виплату позивачу пенсії.

Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 30.04.2026 №084050017381 про відмову позивачу у перерахунку пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно частини позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити виплату позивачу пенсії по інвалідності з 01.07.2025 по 01.02.2026 на підставі довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ №456410, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4.2 Порядку № 22-1, у редакції на час подання заяви про призначення пенсії, визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Таким чином, з 01.04.2021 органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №22-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.

У зв`язку із чинністю вказаної норми Порядку № 22-1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області розглянуто заяву позивача, зокрема, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області відмовлено позивачу у перерахунку пенсії по інвалідності, а отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у розглянутому спорі є органом, що призначає спірну виплату.

В свою чергу, відповідно до пункту 4.10 зазначеного Порядку, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

Отже, в даному випадку повноваження щодо призначення виплати були делеговані ГУ ПФУ в Донецькій області, проте обов`язок виплати пенсії, залишається у територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонера (ГУ ПФУ в Запорізькій області).

Отже, у вказаній частині позовних вимог слід відмовити.

Щодо частини позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу 23088,51 грн. (двадцять три тисячі вісімдесят вісім гривень 51 коп.), які були повернуті АТ КБ ПРИВАТБАНК до Пенсійного фонду України на підставі листа №0800-0401-8/59809 від 16 червня 2025 року, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області листом від 16.06.2025 звернулося до Південно-східного макрорегіонального управління АТ КБ «ПриватБанк» щодо повернення виплаченої пенсії у розмірі 53 058,45 грн. з банківського рахунка позивача.

17.06.2026 з банківського рахунка позивача було стягнуто на користь Пенсійного фонду України грошові кошти у розмірі 23 088,61 грн.

Суд зазначає, що в даному випадку стягнення відповідних сум здійснювалося на підставі листа Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, а отже Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області не було вчинено будь яких протиправних дій, щодо стягнення виплаченої пенсії з банківського рахунку позивача.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, з метою належного способу захисту порушеного права суд вважає за необхідне:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 30.04.2026 №084050017381 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії по інвалідності;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити ОСОБА_1 нарахування пенсії по інвалідності з 01.07.2025 по 01.02.2026 включно на підставі довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ №456410.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи з`ясовані обставини, досліджені матеріали справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1064,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Донецькій області, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84121, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 30.04.2026 №084050017381 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії по інвалідності.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити ОСОБА_1 нарахування пенсії по інвалідності з 01.07.2025 по 01.02.2026 включно на підставі довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ №456410.

В задоволенні решти вимог, відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Стрельнікова