Ухвала суду № 141031038, 29.10.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про відмову у встановленні судового контролю за виконанням судового рішення)

29 жовтня 2026 року м. Житомир

справа № 240/16367/25

категорія 106030200

Житомирський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Лятошинського Бориса, 5, заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року у справі №240/16367/25, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 задоволено частково:

- визнано протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01 березня 2018 року по 10 липня 2020 року, з урахуванням вимог абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004;

- зобов`язано Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01 березня 2018 року по 10 липня 2020 року, з урахуванням вимог абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, враховуючи раніше виплачені суми;

- зобов`язано Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати - за період з 01 березня 2018 року по день фактичної виплати індексації.

16 вересня 2026 року від представника позивача - Єрьоміної В.А., через систему "Електронний суд", надійшла заява (за вх. №68254/26) у якій просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України подати звіт про виконання рішення прийнятого у даній справі.

Аргументуючи підстави звернення до суду вказує, що фактичне виконання судового рішення станом на час звернення до суду не здійснено у повному обсязі.

Вказує, що Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України у листі, складеному за результатами розгляду звернення представника позивача, повідомило, що станом на 19.06.2026 загальна сума нарахування згідно з рішенням суду становить 197 503,79 грн, тоді як сума часткового погашення заборгованості становить лише 4120,00 грн. При цьому після утримання податків і зборів фактично на рахунок позивача було перераховано лише 3914,00 грн, а залишок заборгованості відповідач визначив у сумі 193383,79 грн.

Зазначає, що сам відповідач не стверджує про повне виконання судового рішення, а навпаки, у листі прямо зазначає, що повне виконання відповідного рішення суду буде здійснено добровільно та у повному обсязі лише після надходження фінансування від забезпечуючого фінансового органу, а на цей час виконуються дії щодо витребування коштів.

Наголошує, що відповідач не лише визнав обов`язок виконати рішення суду, а й здійснив відповідний розрахунок та часткову виплату, однак повного виконання рішення не забезпечив.

На думку представника позивача, часткова виплата 3914,00 грн не може свідчити про виконання судового рішення, оскільки значна частина присуджених судом обов`язків залишається невиконаною, а відповідач самостійно визначив залишок заборгованості у сумі 193383,79 грн, а тому просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.

Ухвалою суду від 08.10.2026 заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

15 жовтня 2026 року від Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, через систему "Електронний суд", надійшли додаткові пояснення (за вх. №76922/26) у яких зазначає про повне виконання судового рішення у справі №240/16367/25.

Зокрема вказує, що позивачу (стягувачу) фактично перераховано на рахунок кошти у розмірі 186733,66 грн.

З урахуванням приписів частини 1 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та зважаючи на непорушення позивачем питання про розгляд заяви у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, розгляд заяви про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення здійснюється судом в порядку письмового провадження.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суд розглянувши подану заяву, з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, зазначає наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до частин 2, 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Одним із способів судового контролю за виконанням судового рішення є зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно частини 1 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина 2 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

У поданій заяві про встановлення судового контролю представник позивача зазначає, що відповідач хоч і здійснив відповідний розрахунок грошового забезпечення та часткову виплату коштів позивачу, однак повного виконання рішення не забезпечив.

Так, на думку представника позивача, часткова виплата коштів не може свідчити про виконання судового рішення, оскільки значна частина присуджених судом обов`язків залишається невиконаною.

На противагу вказаному відповідач (боржник) у додаткових поясненнях зазначає, що рішення суду у справі №240/16367/25 виконане в повному обсязі.

На підтвердження вказаного відповідачем (боржником) долучено відповідні докази, а саме:

- відомості щодо результати розрахунку компенсації ОСОБА_1 , відповідно до яких сума заборгованості становить 188149,00 грн;

- відомості про результати розрахунку компенсації ОСОБА_1 , відповідно до яких сума заборгованості становить 8412,75 грн;

- платіжна інструкція №4108 від 18.05.2026 про виплату ОСОБА_1 коштів у розмірі 3914,00 грн;

- платіжна інструкція №8741 від 21.09.2026 про виплату ОСОБА_1 коштів у розмірі 182819,66 грн;

- розрахунок щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 згідно з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23.01.2026 по справі №240/16367/25 за період з 01.03.2018 по 10.07.2020, відповідно до якого ОСОБА_1 всього нараховано 97473,58 грн.

У листі від 13.10.2026 №300/320/4423, Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України зокрема повідомляє, що загальна сума нарахування згідно з рішення становить 196561,75 грн, яка складається з ПКМУ №1078 - 97473,58 грн, та ПКМУ №159 - 99088,17 грн. З них утримано податків і зборів ПДФО 18%, компенсація ПДФО 18% - згідно з рішенням суду, військовий збір 5%.

Також зазначено, що фактично перераховано на рахунок 186733,66 грн, залишок заборгованості - 0,00 грн.

Таким чином, рішення суду у справі №240/16367/25 виконано відповідачем (боржником) відповідно до його резолютивної частини, про що надано підтверджуючі докази, що наявні в матеріалах справи.

Суд також зазначає, що предметом спору у справі №240/16367/25, виходячи із змісту позовної заяви, не були дії (бездіяльність) відповідача щодо неправильного розрахунку суми грошового забезпечення позивача.

Фактичний характер правовідносин, що виникли в зв`язку із виконанням рішення суду у даній справі, та беручи до уваги предмет судового дослідження у даній справі, суд дійшов висновку, що дії відповідача у частині щодо розрахунку суми грошового забезпечення позивача здійсненого після виконання рішення суду у справі №240/16367/25 підлягають окремій судовій оцінці в загальному порядку судового оскарження.

З огляду на викладене, правові підстави для застосування заходів судового контролю у порядку статті 382 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

ухвалив:

1. У задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя А.В. Горовенко