Рішення № 141031007, 28.10.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м. Житомир справа № 240/2695/26

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якій позивач просить суд (з урахуванням уточнення):

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (9948,10 грн), у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115;

- зобов`язати відповідача здійснити з 23 липня 2025 року індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (9948,10 грн), у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням виплачених сум, починаючи з 23 липня 2025 року.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058-IV). Вважає, що відповідач протиправно відмовив йому у проведенні перерахунку пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії та який складає 9948,10 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11, установлений постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році" (надалі - Постанова № 127); у розмірі 1,14, установлений постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" (надалі - Постанова № 118); у розмірі 1,197, установлений постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" (надалі - Постанова № 168); у розмірі 1,0796, установлений постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" (надалі - Постанова № 185), та у розмірі 1,115, установлений постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2024 року № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" (надалі - Постанова № 209). У своїх доводах позивач цитує зміст вказаних постанов Уряду й при цьому посилається на висновки Верховного Суду у постанові від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23, наполягаючи на порушенні відповідачем механізму індексації його пенсії та стверджуючи, що відповідачем не було застосовано належний показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії при її призначенні.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав. У відзиві на позовну заяву зазначає про те, що позивачу призначено пенсію по інвалідності з 29 червня 1999 року згідно із Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (надалі - Закон № 1788-XII) з урахуванням для обчислення пенсії заробітної плати з 01 січня 1994 року по 31 грудня 1994 року. Посилаючись на положення пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV зауважує на тому, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 01 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки. Відповідно, для обчислення розміру пенсії позивача було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014 - 2016 роки, а саме 3764,40 грн. З 01 березня 2019 року запроваджено новий механізм щорічної індексації пенсій згідно з Порядком № 124, пунктом 5 якого передбачено, що у 2019 році перерахунок пенсії у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводився шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 01 жовтня 2017 року (3764,40 грн) на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку (1,17). На виконання Постанови № 124 проведено перерахунок пенсії позивача та при її обчисленні враховано показник середньомісячної заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015 та 2016 роки - 3764,40 грн із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,17, що склав 4404,35 грн (3764,40 грн х 1,17). Кожен наступний перерахунок (щорічний) у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, провадився з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, послідовно на відповідні коефіцієнти згідно з відповідними постановами Уряду. У підсумку на виконання Постанови № 209 позивачу проведено перерахунок пенсії та при її обчисленні враховано показник середньомісячної заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015 та 2016 роки - 3764,40 грн, із застосуванням коефіцієнтів збільшення: 1,17; 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796 та 1,115, що становить 8913,83 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115), а розмір пенсії складає з 01 березня 2025 року 3323,00 грн.

З таких підстав просить суд відмовити у позові.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному їх дослідженні, встановивши фактичні обставини справи, що мають значення для вирішення спору, суд зазначає таке.

Суд встановив, що ОСОБА_1 з 29 червня 1999 року перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію по інвалідності, призначену за Законом № 1788-XII, яку натепер обчислено відповідно до Закону № 1058-IV при страховому стажі 39 років 0 місяців 5 днів з урахуванням заробітної плати за період страхового стажу за період роботи з 01 січня 1994 року по 31 грудня 1994 року. При призначенні пенсії позивача застосовано середній заробіток за попередні роки 3764,40 грн (2014-2016 роки).

Згідно з розрахунками пенсійної виплати в матеріалах справи відповідно до Постанови № 127 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії та при її обчисленні враховано показник середньомісячної заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015 та 2016 роки - 3764,40 грн, із застосуванням коефіцієнтів збільшення: 1,17; 1,11 та 1,11, який склав 5426,60 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11). Розмір пенсії після перерахунку з 01 березня 2021 року становив 2200,00 грн.

Відповідним чином, позивачу проводилась подальша щорічна індексація пенсії з березня, відповідно, 2022, 2023, 2024 та 2025 років з урахуванням при її обчисленні показника середньомісячної заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015 та 2016 роки - 3764,40 грн, із застосуванням коефіцієнтів збільшення: 1,17; 1,11; 1,11 (за Постановою № 127); 1,14 (за Постановою № 118); 1,197 (за Постановою № 168), 1,0796 (за Постановою № 185) та 1,115 (за Постановою № 209), який склав 8913,83 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115). Розмір пенсії до 01 березня 2025 року становив 2580,00 грн, а з 01 березня 2025 року -3323,23 грн.

На заяву позивача щодо проведення належної індексації пенсії Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 14 січня 2026 року № 3289-45834/В-02/8-0600/26, повідомило, що оскільки для обчислення розміру пенсії позивача враховано показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 року (3764,40 грн), щорічно починаючи з березня 2019 року для проведення індексації цей показник послідовно збільшувався на встановлені Урядом коефіцієнти: з 01 березня 2019 року на 1,17; з 01 травня 2020 року на 1,11; з 01 березня 2021 року на 1,11; з 01 березня 2022 року на 1,14; з 01 березня 2023 року на 1,197; з 01 березня 2024 року на 1,0796; з 01 березня 2025 року на 1,115.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам по суті спору, суд виходить з того, що спір у цій справі виник у зв`язку з відмовою відповідача у проведенні позивачу індексації пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як вказано позивачем - у сумі 9948,10 грн, шляхом його послідовного збільшення на відповідні коефіцієнти за Постановами Уряду № 127, № 118, № 168, № 185 і № 209, у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 відповідно.

Тому, вирішуючи цю справу суд враховує, що правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03 липня 1991 року № 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (надалі - Закон № 1282-XII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з приписами статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Обов`язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України від 05 жовтня 2000 року № 2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (надалі - Закон № 2017-III), у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону № 2017-III).

Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтею 4 Закону № 1282-XII є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 9 Закону № 1282-XII).

У зв`язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15 лютого 2022 року було прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства" (надалі - Закон № 2040-ІХ), яким частину п`яту статті 2 Закону № 1282-XII було викладено в новій редакції.

Так, частиною п`ятою статті 2 Закону № 1282-XII в редакції Закону № 2040-ІХ визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом № 1058-IV.

Преамбулою названого Закону закріплено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону України.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 01 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінетом Міністрів України постановою від 20 лютого 2019 року № 124 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Порядок № 124), відповідно до пункту 5 якого у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 4 Порядку № 124 визначено формулу обчислення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, а також формулу визначення показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках).

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.

Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 01 березня.

Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом № 1058-IV, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.

Так, Постановою № 127 з 01 березня 2021 року було установлено проведення перерахунку пенсій згідно з Порядком № 124 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11; у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Аналогічним чином Постановою № 118 з 01 березня 2022 року було установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14; у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Пунктом 3 розділу "Прикінцеві положення" Закону України від 03 листопада 2022 року № 2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" (надалі - Закон № 2710-IX) на 2023 рік зупинено дію Закону № 1282-XII. У свою чергу пунктом 8 розділу "Прикінцеві положення" Закону № 2710-IX установлено, що у 2023 році, зокрема, частина друга статті 42 Закону № 1058-IV застосовується у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації пункту 8 розділу "Прикінцеві положення" Закону № 2710-IX Кабінет Міністрів України 24 лютого 2023 року прийняв Постанову № 168, пунктом 1 якої установлено, що з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197.

Так само Постановами № 185 та № 209 установлено, що з 01 березня (2024 та 2025 року) перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 та 1,115 відповідно.

На переконання суду, при вирішенні спору у цій справі слід, насамперед, виходити з того, що пенсію позивачу призначено у 1999 році, тому, з урахуванням введення з 01 березня 2019 року нового механізму індексації пенсій, призначених за нормами Закону № 1058-IV, відповідачем обґрунтовано враховано положення пункту 5 Порядку № 124 щодо проведення відповідного перерахунку пенсії позивача шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 01 жовтня 2017 року, що склав 3764,40 грн, на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 Порядку № 124 (1,17).

Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проведено з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на відповідні коефіцієнти за постановами Уряду й позивачем не оспорюється застосування цих коефіцієнтів, як і не заявлено невідповідного їх застосування.

Суд враховує, що доводи позивача ґрунтуються на мотивах Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16 квітня 2025 року у справі № 200/5836/24, у якій судова палата зробила правовий висновок, який зводиться до того, що при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно із Законом № 1058-IV у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV. Застосуванню також підлягають відповідні Постанови № 127, № 118, № 168. Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV. Судова палата касаційного суду підсумувала, що абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії.

Натомість позивачу для обчислення пенсії було обґрунтовано застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014 - 2016 роки (3764,40 грн) згідно із запровадженим з березня 2019 року механізмом індексації, оскільки пенсія позивачу призначена у 1999 році, а не у 2020 - 2023 роках. Тому ці висновки Верховного Суду, як і у постанові від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23 (у тій справі пенсія позивачки призначена з 21 травня 2021 року із застосуванням показника середньої заробітної плати у розмірі 9118,81 грн), на які також покликається позивач, є нерелевантними.

У цій справі суть спору зводиться до застосування при перерахунку показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який, як наполягає позивач, становив 9948,10 грн, а не 3764,40 грн.

Проте, й суд звертає увагу, таке твердження позивача не ґрунтується на встановлених судом фактичних обставинах справи. Суд вказує, що під час призначення позивачу пенсії по інвалідності було застосовано показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачувалися страхові внески, за 2014- 2016 роки у розмірі 3764,40 грн. Відповідно, саме ця величина є базовою для проведення подальшої щорічної індексації пенсії, призначеної ОСОБА_1 .

Такий же підхід до застосування механізму щорічної індексації пенсій за відповідними постановами Уряду відповідно до статті 42 Закону № 1058-IV та такі ж висновки за схожих обставин зроблено Верховним Судом у постанові від 28 квітня 2025 року у справі № 400/5781/24, які в силу норми частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) враховуються судом при вирішенні цього спору. У цій постанові Верховний Суд резюмував, що відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV щорічна індексація пенсії має здійснюватися шляхом збільшення того показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який був безпосередньо врахований при призначенні пенсії особі для її обчислення. "... для позивачки при обчисленні пенсії у 2019 році було використано показник за 2014- 2016 роки в розмірі 3764,40 грн, що підтверджено копіями розпоряджень. Отже, саме ця величина має бути основою для щорічної індексації, а доводи касаційної скарги щодо застосування показника 7763,17 грн як базового - не підтверджені матеріалами справи."

За наведеного правового регулювання спірних відносин у цій справі та з урахуванням правозастосовчої судової практики, перевіривши в межах доводів позовної заяви спірні дії відповідача на відповідність приписам частини другої статті 2 КАС України, суд вважає, що оскаржувані дії відповідача вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 263, 295, 297 КАС України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Г. Приходько

28.10.26