Ухвала суду № 141030716, 29.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 жовтня 2026 рокуСправа № 160/32386/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., перевіривши матеріали адміністративного позову Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, -

УСТАНОВИВ:

12.10.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Донецького державного університету внутрішніх справ (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить стягнути із ОСОБА_1 на користь Донецького державного університету внутрішніх справ (на рахунок Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, р/рахунок: UA128201720313261009201000675, ЄДРПОУ 08571423) витрати, пов`язані із утриманням в закладі вищої освіти зі специфічними умовами навчання, що здійснює підготовку поліцейських в сумі 52 466,07 грн та судові витрати в сумі 2 622,40 грн за сплату судового збору.

Ухвалою суду від 19.10.2026 позовну заяву залишено без руху, запропоновано Донецькому державному університету внутрішніх справ протягом десяти календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» або в електронній формі на офіційну електронну адресу суду зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) докази вжиття заходів досудового врегулювання спору (вручення відповідачу повідомлення про відшкодування витрат на навчання).

У строк встановлений судом від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій зазначено, що згідно з пунктом 5 Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261 (далі Порядок № 261) після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка. Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.

На виконання пункту 5 Порядку № 261, ДонДУВС звернувся до ОСОБА_1 з листом-повідомленням від 04 вересня 2026 року № 5628-2026, про необхідність для останнього здійснити відшкодування вартості утримання у закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання в розмірі 52 466,07 грн в добровільному порядку. Натомість, 07 вересня 2026 року конверт із вищевказаним повідомленням був повернутий Позивачеві із відміткою на ньому «ВПЗ одержувача закрите ТОТ», тому, що остання відома адреса відповідача знаходиться на непідконтрольній Україні території та не обслуговується у зв`язку із відсутністю поштового зв`язку.

Пункт 5 Порядку № 261 не містить вичерпного переліку способів повідомлення звільненого поліцейського про необхідність здійснити відшкодування витрат на утримання в закладі вищої освіти із специфічними умовам навчання, а тому слід вважати, що таке сповіщення можливе й засобами телефонного зв`язку, шляхом надсилання електронною поштою або через соціальні мережі.

Згідно з матеріалами, які зберігаються у відділі кадрового забезпечення Університету, наявна лише інформація про реєстрацію місця проживання відповідача, котра також відображена й у Контракті про здобуття освіти за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» у закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських від 11 серпня 2018 року № 68/18 (далі Контракт про навчання).

Крім відомостей про офіційне місце реєстрації ОСОБА_1 у позивача відсутня інформація про адресу його фактичного місця перебування.

Пунктом 1 розділу IІІ Контракту про навчання передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання взятих на себе зобов`язань за цим Контрактом. Отже, відповідач чітко усвідомлював та розумів правові наслідки подальшого звільнення його зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання в Луганському державному університеті внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, правонаступником якого є ДонДУВС, що пов`язані із обов`язком відшкодування витрат на утримання в закладі вищої освіти, котрий передбачений ч. 4 ст. 74 ЗУ «Про Національну поліцію» та погоджений сторонами у п. 3 розділу ІІІ Контракту про навчання, а подальша пасивна поведінка відповідача свідчить про небажання виконувати умови вказаного правочину, а також про ухилення від забезпечення дотримання взятих на себе зобов`язань.

Таким чином, в момент укладення Контракту про навчання з Луганським державним університетом внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка (правонаступник ДонДУВС) та Головним управлінням Національної поліції в Луганській області (далі ГУНП в Луганській області), ОСОБА_1 був обізнаний та свідомо гарантував забезпечити виконання обов`язків відповідно до згаданого правочину, що випливає в силу прямої вказівки Закону України «Про Національну поліцію» та з огляду на Порядок № 261, натомість його подальша пасивна поведінка є свідченням фактичної відмови від виконання договірних зобов`язань.

Отже, позивач зазначає, що сукупність обставин, пов`язаних з укладенням Контракту про навчання, відповідно до умов якого відповідач зобов`язувався здійснити відшкодування витрат з утримання в закладі вищої освіти на користь позивача, імперативних приписів ч. 4 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» і Порядку № 261, а також з урахуванням факту зарахування на навчання та призначення на службу в органи Національної поліції України, дають підстави для висновку про чітке небажання та пасивну поведінку ОСОБА_1 щодо необхідності забезпечити дотримання обов`язку з відшкодування витрат на суму 52 466,07 грн.

На підставі викладеного позивач просить відкрити провадження у справі.

Розглянувши заяву представника позивача, суд зазначає наступне.

Із доданих до позову документів вбачається, що повідомлення від 04 вересня 2026 року № 5628-2026 про необхідність відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, у розмірі 52 466,07 грн направлено відповідачу за адресою: Луганська область, Сватівський район, с. Тимонове, вул. Зарічна, буд. 7, 92142, але конверт 07 вересня 2026 року був повернутий позивачу із зазначенням: «ВПЗ одержувача закрите ТОТ».

Згідно з частиною другою статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Відповідно до частини четвертої статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною п`ятою статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах, у разі: дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, визначає Порядок № 261.

За змістом пункту 5 Порядку № 261 після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.

Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, в якому навчалася особа (пункт 8 Порядку № 261).

Таким чином, за правилами статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» і пункту 8 Порядку № 261 право на звернення до суду у позивача у цій категорії справ може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати.

Тобто, відповідно до Порядку № 261 позивач має вручити під підпис або надіслати відповідачу повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів, за для того, щоб забезпечити можливість добровільно відшкодувати витрати на навчання і лише, у разі відмови відповідача, може звернутися до суду.

Саме з відмовою курсанта добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі, законодавцем пов`язано можливість звернення навчального закладу із позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 23 вересня 2021 року у справі № 520/11540/19, від 30 серпня 2022 року у справі № 480/8200/20, від 14 грудня 2022 року у справі № 520/5837/2020 та від 13 січня 2023 року у справі № 440/2692/20.

Отже, правильне вирішення спору у цій справі залежить від того, чи ознайомлено відповідача із розрахунком витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, здійсненим відповідно до приписів Порядку № 964, та запропоновано йому добровільно відшкодувати такі витрати.

Саме із відмовою курсанта добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі, законодавцем пов`язано можливість звернення інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані відповідні навчальні заклади, із позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.

Наразі, судом установлено, що відповідачем до суду не надано доказів ознайомлення відповідача із розрахунком витрат та відмови відповідача у добровільному порядку відшкодувати витрати, які є предметом стягнення у даній справі.

Наданий до позовної заяви розрахунок витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 в Луганському державному університеті внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка за період з 11.08.2018 по 27.08.2020 не містить підпису відповідача щодо ознайомлення з таким та зобов`язання (або відмову) сплатити такі витрати добровільно.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що для досудового врегулювання спору Донецький ДУВС мав вручити під підпис або надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах його особової справи, повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів, за для того, щоб забезпечити можливість добровільно відшкодувати витрати на навчання і лише, у разі відмови відповідача, міг звернутися до суду.

З указаного вбачається, що позивач не надав належних і допустимих доказів звернення до відповідача для досудового врегулювання спору у випадках, в яких законом визначено обов`язковість досудового врегулювання.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що надіслане на адресу відповідача ( АДРЕСА_1 ) повідомлення від 04.09.2026 № 5628-2026 про відшкодування витрат у розмірі 52 466,07 грн не може вважатися безперечним доказом належного досудового повідомлення, оскільки за даними відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №3282421 від 07.09.2026 офіційним зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 .

Отже, недоліки позову не усунені позивачем у строк, встановлений судом.

Згідно з п. 1 ч.4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи, що станом на 28.10.2026 вимоги суду, викладені в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2026, не виконані, недоліки позову не усунені позивачем, суд вважає, що в даному випадку наявні всі передбачені законом умови для застосування наслідків, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, враховуючи невиконання позивачем вимог ухвали суду та не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, позов слід повернути позивачу.

Керуючись ст.ст. 169, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі - повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Є. Петросян