Рішення № 141030646, 29.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 рокуСправа № 160/31576/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

02.10.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо здійснення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115, у розмірі 1, 121;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 09.03.2026 індексацію пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 12 236 грн 71 коп. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році», у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 24.09.2026.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з 17.11.2023 отримує пенсію за віком, обчислену із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 20202022 роки у розмірі 12 236,71 грн, однак відповідач не провів індексації її пенсії у спосіб, визначений частиною 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»: з 01.03.2024 перерахунок не провів, а з 01.03.2025 та з 01.03.2026 застосував знижені коефіцієнти збільшення замість коефіцієнтів 1,115 та 1,121. Позивач вважає таку бездіяльність протиправною, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.10.2026 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 02.11.2026 за наявними у справі матеріалами.

20.10.2026 через підсистему «Електронний суд» відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Відзив обґрунтовано тим, що пенсію позивачу призначено з 17.11.2023 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки у розмірі 12 236,71 грн, перерахунок пенсії з 01.03.2024 з показника 7 994,47 грн був недоцільним, оскільки призвів би до зменшення пенсії, тому з 01.03.2024 позивачу встановлено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185, з 01.03.2025 показник, з якого обчислено пенсію, збільшено на коефіцієнт 1,0345 відповідно до підпункту 6 пункту 2 постанови № 209 (до 12 658,88 грн), а з 01.03.2026 - на коефіцієнт 1,048 відповідно до пункту 6 постанови № 236 (до 13 266,50 грн), оскільки перерахунок за пунктом 1 цих постанов також призвів би до зменшення розміру пенсії.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 17.11.2023 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

Розмір пенсії позивача розраховано із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020-2022 роки, у розмірі 12 236,71 грн. Перерахунок пенсії позивача з 01.03.2024 відповідач не проводив, посилаючись на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 передбачено застосування середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, збільшеної на коефіцієнт 1,0796, у розмірі 7 994,47 грн, що менше за показник, з якого обчислено пенсію позивача. З 01.03.2025 відповідач провів перерахунок (індексацію) пенсії із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні на коефіцієнт 1,0345 (12 236,71 грн х 1,0345 = 12 658,88 грн), а з 01.03.2026 - на коефіцієнт 1,048 (12 236,71 грн х 1,0345 х 1,048 = 13 266,51 грн). Підстав для застосування коефіцієнтів збільшення 1,115 та 1,121 відповідач не вбачив.

Не погодившись із таким способом проведення індексації пенсії, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

На виконання наведених приписів Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Порядок № 124). Пунктом 5 Порядку № 124 визначено базовий показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні станом на 01.10.2017 (3764,40 грн), до якого застосовується коефіцієнт збільшення, і в цій частині положення Порядку № 124 суперечать статті 42 Закону № 1058-IV.

Розмір пенсії за віком визначається для кожного пенсіонера індивідуально за формулами статей 27 та 40 Закону № 1058-IV і залежить, зокрема, від показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Кабінет Міністрів України не уповноважений встановлювати базову розрахункову величину, до якої застосовується коефіцієнт збільшення, оскільки абзацом першим частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV чітко визначено, що збільшенню підлягає саме той показник, який враховується для обчислення пенсії. Отже, під час перерахунку пенсії, який здійснюється з метою забезпечення її індексації, використовуватись має той показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який безпосередньо враховувався для обчислення такої пенсії, у цій справі за 20202022 роки в розмірі 12 236,71 грн. Відповідно до частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта закону суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23, від 27.01.2025 у справі № 620/7211/24 та від 11.02.2025 у справі № 280/3620/24. Постановою Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 16.04.2025 у справі № 200/5836/24 не знайдено підстав для відступлення від цього висновку: при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020-2023 роках згідно із Законом № 1058-IV, у зв`язку з щорічною індексацією збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV. Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні визначено: пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 - у розмірі 1,0796 з 1 березня 2024 року; пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 - у розмірі 1,115 з 1 березня 2025 року; пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 - у розмірі 1,121 з 1 березня 2026 року.

Пунктом 3 Порядку № 124 передбачено, що перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок. Пенсію позивачу призначено з 17.11.2023 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, тобто за зверненням, яке надійшло у 2023 році. Отже, пенсія позивача належить до кола пенсій, які підлягають перерахунку для забезпечення індексації починаючи з 1 березня 2024 року, і коефіцієнти збільшення 1,0796, 1,115 та 1,121 підлягають до неї послідовному застосуванню. Те, що показник, з якого обчислено пенсію позивача, є більшим за базову величину, збільшену на коефіцієнти попередніх років (7 994,47 грн), не звільняє відповідача від обов`язку збільшити саме цей індивідуальний показник.

Механізм індексації, визначений частиною 2 статті 42 Закону № 1058-IV, передбачає саме послідовне (накопичувальне) застосування встановлених коефіцієнтів, оскільки кожний наступний перерахунок проводиться з урахуванням збільшеного у попередні роки показника. Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 10.06.2026 у справі № 440/7571/25.

Щодо застосування відповідачем у 2025 та 2026 роках знижених коефіцієнтів збільшення, суд зазначає наступне.

Підпунктом 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 установлено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 1058-IV за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2024 року включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні на знижені коефіцієнти, зокрема для пенсій, призначених із застосуванням показника, який враховувався для призначення пенсії у 2023 році, - 1,0345. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 встановлено аналогічний механізм, за яким для пенсій, призначених із застосуванням показника, який враховувався для призначення пенсії у 2023 році, коефіцієнт збільшення становить 1,048.

Водночас постановами № 209 та № 236 встановлено для підвищення пенсії коефіцієнти 1,115 та 1,121, що відповідає приписам абзацу другого частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV, при цьому Закон № 1058-IV не передбачає випадків зменшення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, та не уповноважує Кабінет Міністрів України на визначення розміру такого зменшеного коефіцієнта. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10.06.2026 у справі № 440/7571/25.

Доводи відзиву про недоцільність перерахунку з 01.03.2024, оскільки показник 7 994,47 грн менший за показник, з якого обчислено пенсію позивача, суд відхиляє: як зазначено вище, збільшенню на коефіцієнт підлягає саме індивідуальний показник, з якого обчислено пенсію позивача (12 236,71 грн), а не базова величина за пунктом 5 Порядку № 124, тому порівняння цих величин значення не має. Щомісячна доплата в розмірі 100 грн, встановлена постановою № 185, не замінює перерахунку пенсії у спосіб, визначений частиною 2 статті 42 Закону № 1058-IV. Посилання відповідача на підпункт 6 пункту 2 постанови № 209 і пункт 6 постанови № 236 висновків суду також не спростовують: застосування знижених коефіцієнтів 1,0345 і 1,048 до пенсій, не підвищених згідно з пунктом 1 цих постанов, є наслідком того самого неправильного визначення показника, що підлягає збільшенню, а Закон № 1058-IV не уповноважує Кабінет Міністрів України встановлювати зменшені коефіцієнти збільшення.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, не провівши з 01.03.2024 перерахунку пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,0796 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який безпосередньо враховувався для обчислення її пенсії, а також застосувавши з 01.03.2025 знижений коефіцієнт 1,0345 замість коефіцієнта 1,115 і з 01.03.2026 знижений коефіцієнт 1,048 замість коефіцієнта 1,121, діяло не у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим його бездіяльність щодо непроведення індексації пенсії позивача у визначений законом спосіб є протиправною.

Позовну заяву подано до суду 02.10.2026, а вимогу про перерахунок та виплату пенсії заявлено починаючи з 24.09.2026, тобто в межах шестимісячного строку, встановленого частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не надано суду доказів правомірності бездіяльності щодо непроведення індексації пенсії позивача у спосіб, визначений частиною 2 статті 42 Закону № 1058-IV.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Позовну заяву подано в паперовій формі, і за її подання позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 331,20 грн, що відповідає ставці, визначеній підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір». Отже, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1 331,20 грн підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 5, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо здійснення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115, у розмірі 1,121.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 09.03.2026 індексацію пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 12 236,71 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 і у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 24.09.2026.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез