Рішення № 141030620, 27.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 рокуСправа № 160/14734/26Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Боженко Н.В.

за участі секретаря судового засідання: Сватко Є.А.

за участі:

представника Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області: Соколовського М.В.

представника Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області: Лейченко І.М.

представника ОСОБА_1 : Гордієнко Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/14734/26 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

01 червня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі позивач) до ОСОБА_1 (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

- стягнути податковий борг з фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у розмірі 606 618, 01 грн.

Позовна заява обґрунтована посиланнями на наявність у відповідача податкового боргу. Позивач за первісним позовом зазначає, що податковий борг відповідача виник на підставі таких податкових повідомлень-рішень: від 15.04.2025 року №0196052408 (неподання податкової декларації), від 15.04.2025 року №0196132408 (ненадання документів на запит), від 15.04.2025 року №0195982408 (з ПДФО), від 15.04.2025 року №0196022408 (з військового збору). Надалі, 23 червня 2025 року щодо відповідача сформовано податкову вимогу №0019589-1310-0436. В зв`язку з цим позивач за первісним позовом звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/14734/26 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2026 року позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені, та усунути недоліки позовної заяви, а саме надати до суду належні докази направлення відповідачу позовної заяви з додатками.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/14734/26, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

29 червня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив на позовну заяву, який надійшов від відповідача за первісним позовом в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач за первісним позовом проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що відповідні податкові зобов`язання не є узгодженими, відповідні ППР не вручалися через зміну адреси проживання, про існування перевірки та ППР відповідачу за первісним позовом не було відомо. При цьому відсутні докази належності призначення та проведення перевірки. При цьому оскільки відповідач за первісним позовом не була обізнана про проведення перевірки, порушено її права в межах відповідної процедури. Також в наявності недоліки оформлення акту перевірки. Разом з цим, розрахунки визначених податкових зобов`язань відсутні, доказів отримання відповідачем за первісним позовом доходу не надано. Окрім цього, сам позивач вказує, що у відповідача відсутні рахунки в банківських установах, в зв`язку з чим твердження про отримання доходів є суперечливим. Вищевказане є порушенням встановленого законодавством тягаря доказування. Застосовані штрафні санкції є безпідставними з огляду на недоведеність вини.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2026 року в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про витребування доказів у адміністративній справі №160/14734/26 відмовлено.

01 липня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 , в якій заявлено наступні позовні вимоги:

- прийняти цю зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у справі №160/14734/26 та об`єднати вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом.

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.04.2025 року, а саме: податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №0196052408 на суму 1 020,00 грн; податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0195982408 на суму 110 602,71 грн; податкове повідомлення-рішення форми «З» №0195982408 на суму 442 410,82 грн; податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0196022408 на суму 9 216,90 грн; податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0196022408 на суму 36 867,58 грн; податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №0196132408 на суму 6 500,00 грн, а також визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 23.06.2025 року №0019589-1310-0436.

Зустрічна позовна заява обґрунтована посиланнями на недоліки оформлення акту перевірки, відсутність належного розрахунку зазначених сум, відсутні дані щодо порядку визначення бази оподаткування, не наведено математичної моделі обчислення податкових зобов`язань, не зазначено способу перерахунку валютних надходжень, а також не пояснено, яким чином визначено розподіл доходу за відповідними податковими періодами. Також відсутні будь-які докази фактичного отримання позивачем за зустрічним позовом доходу, а твердження про таке отримання доходу суперечить твердженню про відсутність у позивача за зустрічним позовом банківських рахунків. Також вказує, що запитів не отримувала, тому не могла надати на них відповіді.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 липня 2026 року прийнято до провадження зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги в адміністративній справі №160/14734/26 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу. Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 14 липня 2026 року. Витребувано докази у справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року забезпечено участь представника Волчкової Катерини Сергіївни у судовому засіданні, призначеному на 14 липня 2026 року о 13:00 год, а також в усіх наступних судових засіданнях, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Підготовче судове засідання, призначене на 14 липня 2026 року, відкладене за клопотанням позивача за первісним позовом. Наступне судове засідання призначено на 18 серпня 2026 року.

15 липня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання про долучення доказів, яке надійшло від представника відповідача за первісним позовом в підсистемі «Електронний Суд». До клопотання долучені докази у справі.

23 липня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив на зустрічну заяву, який надійшов від позивача за первісним позовом в підсистемі «Електронний Суд». Позивач за первісним позовом проти зустрічного позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що усі документи направлялися на поштову адресу позивача за первісним позовом, що є належним виконанням обов`язків контролюючого органу, про зміну податкової адресу платник не повідомляла. Отриману податкову інформацію від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії визначає належним джерелом відомостей для визначення податкових зобов`язань. Також наводить пояснення щодо порядку визначення податкових зобов`язань та приклади судової практики.

29 липня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відповідь відзив, яка надійшла від представника відповідача за первісним позовом в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач за первісним позовом повторює доводи зустрічної позовної заяви.

04 серпня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заперечення, яке надійшло від позивача за первісним позовом в підсистемі «Електронний Суд». Позивач за первісним позовом повторює доводи раніше поданого відзиву.

13 серпня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано пояснення, які надійшли від позивача за первісним позовом в підсистемі «Електронний Суд». Позивач за первісним позовом наводить приклади судової практики.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25 серпня 2026 року.

Судове засідання, призначене на 25 серпня 2026 року, знято з розгляду у зв`язку з оголошенням сигналу «Повітряна тривога». Наступне судове засідання призначене на 29 вересня 2026 року.

Судове засідання, призначене на 29 вересня 2026 року, знято з розгляду у зв`язку з оголошенням сигналу «Повітряна тривога». Наступне судове засідання призначене на 27 жовтня 2026 року.

В судове засідання, призначене на 27 жовтня 2026 року, представники сторін з`явились, надали пояснення та виступили з промовами в судових дебатах.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача за первісним позовом, представника позивача та представника відповідача за зустрічним позовом, вивчивши матеріали справи та об`єктивно оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступні обставини.

Наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 26.12.2024 року №6882-п призначено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 з 06.02.2025 року тривалістю 2 робочих дні за період діяльності з 01.01.2020 року по 31.12.2022 року з метою достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету ПДФО та військового збору. В обґрунтування підстав прийняття запиту зазначено наступне: на підставі п.п. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п.п. 69.35-1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) та у зв`язку з отриманням інформації щодо одержаного доходу в 2020-2022 роках фізичною особою-платником податків ОСОБА_1 від «Fenix International Ltd» (Великобританія) за створення контенту на платформі OnlyFans.

12 лютого 2025 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено Акт №572/04-36-24-08/3431506789 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2020 по 31.12.2022 (далі Акт перевірки).

Згідно висновків Акту перевірки:

- До ГУ ДПС надійшла інформація від ДПСУ листом №27331/7/99-00-24-04-03-07 від 02.10.2024 (вхідний ГУ ДПС №5949/8 від 02.10.2024), яку отримано від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, у порядку передбаченому Конвенцією між урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і на приріст вартості майна, яка набула чинності 11.08.1993 (далі - Конвенція). стосовно одержання доходів фізичними особами - резидентами України від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans за 2020 - 2022 роки, на користь фізичної особи ОСОБА_1 протягом 2020 року надійшли грошові перекази на загальну суму 18 525,00 дол. США, протягом 2021 року надійшли грошові перекази на загальну суму 30 453,00 дол. США, протягом 2022 року надійшли грошові перекази на загальну суму 30 172,00 дол. США.;

- Оскільки платником дата отримання іноземних доходів документально не підтверджена, в ході перевірки при перерахуванні у гривні суму доходу, отриманого ФОПП ОСОБА_1 за 2020. 2021 та 2022 роки застосовано валютний курс Національного банку України, що діяв на 31 грудня відповідного звітного року;

- Одночасно перевіркою встановлено, що у зв`язку з отриманням податкової інформації про доходи отримані з джерел за межами України у 2020, 2021 та 2022 роках, ГУ ДПС відповідно до пп. 73.3.1 п.73.3 ст.73 Кодексу №2755 направлено фізичній особі платнику податків ОСОБА_1 запит від 04.10.2024 №69532/04-36-24-17-15. Запит ГУ ДПС направлено засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення, у порядку визначеному ст.42 Кодексу, повернуто Укрпоштою 28.10.2024 за закінченням терміну зберігання;

- документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлені порушення фізичною особою платником податків ОСОБА_1 : 1. пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170, п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 Кодексу №2755, а саме: неподання податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2020, 2021 та 2022 роки; 2. пп. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168, пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 з урахуванням п. 167.1 ст. 167 Кодексу №2755, занижено суму податку на доходи фізичних осіб всього 442 410,82 грн., в т.ч. за 2020 рік на суму 94 281,66 грн., за 2021 рік на суму 149 526,55 грн., за 2022 рік на суму 198 602,61 грн.; 3. пп.1.2, пп.1.3 п.16 підрозділу 10 розділу XX Кодексу №2755 занижено суму військового збору всього на 36 867,58 грн., в т.ч. за 2020 рік на суму 7 856,81 грн., за 2021 рік на суму 12 460,55 грн., за 2022 рік на суму 16 550,22 грн.; 4. пп. 73.3.3 п.73.3 ст. 73 Кодексу в частині ненадання відповіді на запит, надісланий відповідно до підстав, передбачених підпунктами 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Кодексу №2755.

В подальшому Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області щодо позивача прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.04.2026 року:

1) №0195982408 - збільшено податкове зобов`язання з ПДФО на 442410,82 грн, а також застосовано штраф у розмірі 110602,71 грн;

2) №0196022408 - збільшено податкове зобов`язання з військового збору на 36867,58 грн, а також застосовано штраф у розмірі 9216,90 грн;

3) №0184342408 - штраф у розмірі 1020,00 грн за неподання податкової декларації;

4) №0196132408 - штраф у розмірі 6500,00 за ненадання документів на запит в ході перевірки.

23 червня 2025 року податковим органом сформовано щодо позивача податкову вимогу від 23.06.2025 року №0019589-1310-0436.

Вирішуючи позовні вимоги по суті за первісним та за зустрічним позовом, суд зазначає наступне.

Згідно з пп.14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 16.1.2, 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний:

- вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;

- подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

- сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

За пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу:

- адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків;

Підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, визначені пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Статтею 21 Податкового кодексу України визначені обов`язки контролюючих органів, серед яких обов`язок дотримуватись Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

За п. 37.2. ст. 37 Податкового кодексу України податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку.

Згідно з пп. 49.18.4. п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Підпунктом «а» п. 176.1. ст. 176 Податкового кодексу України платники податку зобов`язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов`язаний відповідно до цього Кодексу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.

За п. 179.1. ст. 179 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.54.2 ст.54 Податкового кодексу України грошове зобов`язання щодо суми податкових зобов`язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов`язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV Податкового кодексу України для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Підпунктом 54.3.1. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством.

Згідно з п.55.1. ст.55 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства. Процедура адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби є дворівневою.

Контролюючими органами вищого рівня є Державна податкова адміністрація України - для державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які у свою чергу є контролюючими органами вищого рівня для державних податкових інспекцій (п.55.2 ст.55 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п. 61.1. ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способи здійснення податкового контролю перелічені у ст.62 Податкового кодексу України, до них відноситься, зокрема, відповідно до п.62.1.3. Податкового кодексу України здійснення податкового контролю шляхом проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За пп. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Під час здійснення планових перевірок платників податків, які є фінансовими агентами, предметом перевірки також є дотримання фінансовими агентами вимог статті 39-3 цього Кодексу.

Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.5-1, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків (далі - електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 статті 77 цього Кодексу, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки, але не раніше офіційного повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про запровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків: які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; суб`єктів господарювання мікро-, малого; середнього підприємництва; інших платників податків. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пп. 78.1.1., 78.1.2. п. 78.1. ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

- платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом.

Згідно з п. 79.1.-79.5. ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка.

Згідно пп. 162.1.1. п. 162.1. ст. 162 Податкового кодексу України платником податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до п. 163.1. ст. 163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є:

- загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

- доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Пунктом 179.1. ст. 179 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України Тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Згідно п. 1.1.-1.3. п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

За пп. 1.4. п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи, суд зазначає наступне.

Щодо ППР №0196132408 (штраф за ненадання відповіді на запит).

В самому ППР вказано фактичну підставу його прийняття: у зв`язку з отриманням у 2020 - 2022 роках доходів джерел за межами України від «Fenix International Ltd» (Велика Британія) за створення контенту на платформі Only Fans розмірі 2 457837,80грн. (79 150,00 дол. США), відповідно до підстав, передбачених підпунктом 73.3.1 пункту 73.3 статті Кодексу, на адресу платника податків ОСОБА_1 . ГУ ДПС надіслано лист від 04.10.2024 №69532/04-36-24-17-15 п надання документів щодо підтвердження отриманих доходів. ФОПП ОСОБА_1 не надано документи на запит ДПС від 04.10.2024 №69532/04-36-24-17-15, передбачені статтею 73 Податкового кодексу України.

Згаданий запит від 04.10.2024 року надано відповідачем: підписаний уповноваженою особою ОСОБА_2 та містить наступні обставини:

- в ході виконання покладених на органи ДПС функцій на підставі п.п. 72.1.3 п. 72.1 ст.72 ПКУ, отримано податкову інформацію від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії стосовно одержання доходів фізичною особою - резидентом України ОСОБА_1 від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створіння контенту на платформі Only Fans за 2020 - 2022 роки у сумі 79 150,00 доларів США, а саме: за 2020 рік кількість транзакцій 242 на загальну суму 18 525,00 доларів США; за 2021 рік кількість транзакцій 153 на загальну суму 30 453,00 доларів США; за 2022 рік кількість транзакцій 179 на загальну суму 30 172,00 доларів США;

- просимо надати інформацію та її документальне підтвердження з вищенаведених питань, підтвердження щодо отриманих доходів, сплати відповідних податків і зборів протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, а саме: - документи про отримання доходу; - довідка від державного органу країни (де отримувався іноземний дохід) про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об`єкт оподаткування (з нотаріально посвідченим перекладом на українську (державну) мову); - платіжні доручення, касові ордери, банківські виписки про рух коштів, розрахункові документи при безготівкових розрахунках, які підтверджують дату та суму отриманого іноземного доходу за 2020-2022 роки.

Разом з запитом відповідачем надано конверт №0600971444883, який повернувся відправнику з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Позивач за зустрічним позовом висловив низку зауважень до цього запиту, які почергово оцінюються судом.

Щодо зауважень позивача за зустрічним позовом стосовно такого запиту суд звертає увагу на те, що позивач за зустрічним позовом безпідставно ототожнив правило поведінки «запит направляється» до «без вручення запиту перевірка не може бути призначена». Жодною нормою національного законодавства не поставлено можливість призначення перевірки з безпосереднім отриманням запиту контролюючого органу, а всі процитовані позивачем за зустрічним позовом норми права згадують лише «направлення запиту» та порядок надання на нього відповіді платника податків.

Зазначене очевидно зумовлене тим, що за п. 42.2. ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно, для контролюючого органу надіслання ототожнено з врученням. Факт надіслання документів підтверджується відповідним конвертом, в зв`язку з чим він вважається врученим.

Щодо вмісту такого конверту суд також зауважує, що надіслане контролюючим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податків (за зареєстрованим місцем проживання) вважається врученим у тому числі і у разі неможливості вручення адресату такого відправлення після проставлення поштовим органом відповідної відмітки з датою та причиною невручення.

Контролюючий орган, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов`язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31.01.2024 року у справі №140/12235/21.

Правилами надання послуг поштового зв`язку визначено окремі категорії поштових відправлень: рекомендовані листи та листи з оголошеною цінністю; з описом вкладення можуть бути лише листи з оголошеною цінністю; до інших видів листів опис вкладення не передбачений.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31.01.2024 року у справі №140/12235/21.

Ані норми Податкового кодексу України, ані норми Порядку №1245, не зобов`язують податковий орган зазначати у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, реквізити документа який надсилається особі.

Тотожне правозастосування здійснене Шостим апеляційним адміністративним судом від 11.02.2026 року у справі №320/9976/25

Отже, в даній справі факт неотримання позивачем за первісним позовом запиту на проведення перевірки перебував виключно в сфері її відповідальності. Адже запит надіслано на дійсну адресу реєстрації місця відповідача за первісним позовом, що нею не заперечувалося, а навпаки підтверджено у зустрічній заяві (« ОСОБА_1 тривалий час фактично проживає за іншою адресою, у зв`язку з чим не отримувала кореспонденцію контролюючого органу за адресою реєстрації»). При цьому запит надіслано саме рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується долученим до конверту повідомленням про вручення та наявністю на конверті номера рекомендованого листа. В даній справі відсутні порушення вимог законодавства, допущені відповідачем за зустрічним позовом при надісланні запиту від 04.10.2025 року позивачу за зустрічним позовом.

Відповідно, доводи позивача за зустрічним позовом в цій частині є необґрунтованими.

В т.ч. суд зауважує, що ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття».

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12.09.2024 року у справі №640/21435/22.

Усі вказані доводи позивача за зустрічним позовом мають формальний характер, їх визнання являло б собою допущення правового пуризму.

Суд зауважує, що поняття «пуризм» прийнято розуміти як надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом. Це надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, виходячи з обставин конкретної справи й необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів в цивільному або іншому судочинстві, що призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.05.2024 року у справі №160/9951/21.

В свою чергу в даній справі фактично позивачу за зустрічним позовом доводилося до відома (хоча і вона і не скористалася відповідною можливістю шляхом неотримання запиту) наступна інформація:

1) посилання на джерело інформації: пп. 72.1.3. п. 72.1. ст. 72 Податкового кодексу України (Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей - інформація про наявність та рух коштів на рахунках/електронних гаманцях платника податків, звіти про підзвітні рахунки, подані від фінансових агентів).

2) конкретизація відповідного суб`єкта: компетентний орган Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії;

3) зміст інформації: одержання позивачем за зустрічним позовом доходу;

4) суб`єкта виплати доходу та місце заробітку: «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans;

5) розмір доходу та період його отримання: за 2020 - 2022 роки у сумі 79 150,00 доларів США, а саме: за 2020 рік кількість транзакцій 242 на загальну суму 18 525,00 доларів США; за 2021 рік кількість транзакцій 153 на загальну суму 30 453,00 доларів США; за 2022 рік кількість транзакцій 179 на загальну суму 30 172,00 доларів США.

Слід зазначити, що вимоги пп. 1 п. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України мають захисний та обмежувальний характер є запобіжником від необґрунтованого втручання в діяльність особи, в зв`язку з чим саме в такому аспекті і належить оцінювати стан виконання такої вимоги законодавства: чи надає особі зміст запиту достатній обсяг інформації, який дозволить особі усвідомлювати конкретні причини втручання в її діяльність, а також чи зможе особа за такого рівня конкретизації задовольнити вимоги контролюючого органу, забезпечивши при цьому баланс публічного та приватного інтересу.

В даній справі суд визнає наявність в запиті від 04.10.2024 року «підстав для надсилання запиту відповідно до цього пункту із зазначенням інформації, яка це підтверджує». Отже, позивачу за зустрічним позовом забезпечено достатню конкретизацію підстав затребування відповідної інформації та документів, яка є необхідною на попередньому етапі діяльності відповідача (фактично, передує перевірці).

Таким чином, доводи позивача за зустрічним позовом в цій частині судом відхилено.

Слід також повторно зазначити, що умовою для призначення перевірки (в частині, що стосується запиту), є саме «якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження». Не передбачено такої умови як «якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження, крім випадків, якщо запит платнику податків не вручено».

Зазначене узгоджується з тим, що запит вважається врученим з дати його надіслання, а перешкодою для здійснення відповідачем контролюючих повноважень очевидно не може бути поведінка самого підконтрольного суб`єкта, яка фактично і перешкоджає контролю. Як наслідок, неотримання позивачем за зустрічним позовом запиту не є обставиною, яка унеможливлює призначення перевірки за пп. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України.

Правозастосування, за змістом якого отримання або неотримання платником податків запиту контролюючого органу не впливає на існування правових підстав щодо застосування штрафу за ненадання відповіді на такий запит, міститься у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 22.07.2026 року у справі №160/18607/25.

В іншій частині доводи позивача за зустрічним позовом так чи інакше повторювали вже оцінені судом раніше доводи, в зв`язку з чим суд підсумовує, що ППР №0196132408 (штраф за ненадання відповіді на запит) є правомірним, а у задоволенні зустрічної позовної заяви в цій частині належить відмовити.

В т.ч. суд зауважує, що судом з власної ініціативи перевірено правомірність ППР №0196132408 в усіх аспектах, в т.ч. незаявлених позивачем за зустрічним позовом, та констатується відсутність правових підстав для його скасування.

Щодо ППР №0195982408 та №0196022408.

Обидва ППР полягають у збільшенні відповідачу за первісним позовом податкового зобов`язання та застосування до неї штрафу, сформовані щодо однієї і тієї ж бази (доходу) та з огляду на одні й ті ж обставини. Як наслідок, доцільним є спільне вирішення питання про правомірність цих ППР.

Первинно суд оцінює доводи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо процедури проведення перевірки, оскільки на відміну від попереднього ППР, в якому обставини правопорушення виникли фактично поза перевіркою (запит, на який не надано відповіді, направлено до призначення перевірки, Акт перевірки лише зафіксував ці обставини, при цьому йдеться лише про штраф), в даному випадку контролюючим органом здійснено саме визначення податкового зобов`язання.

Позивач за зустрічним позовом в зустрічній позовній заяві зазначала, що не отримувала наказ про призначення перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Наказ на перевірку позивачу за зустрічним позовом направлено рекомендованим листом №5002400011428 з повідомленням про вручення, копію такого листа надано Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області разом з відзивом.

Положення п. 79.2. ст. 79 Податкового кодексу України також вимагають «вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки».

Відповідні нормативні положення та значення неотримання листа позивачем за зустрічним позовом вже досліджені судом раніше. З цих же підстав суд повторно висновує, що неотримання позивачем за зустрічним позовом належним чином направленого їй документа не змінює статусу документа як «врученого» згідно п. 42.2. ст. 42 Податкового кодексу України.

Отже, ці доводи позивача за зустрічним позовом судом відхилено.

Позивач за зустрічним позовом також оспорювала обґрунтованість визначення їй податкових зобов`язань.

Судом витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області «засвідчені належним чином копії документів, що стали підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень, які є предметом оскарження». Як наслідок, усі існуючі та релевантні документи відповідачем надано, оскільки на виконання вимог ухвали суду документи надано, клопотань чи пояснень щодо неможливості надати певні документи або їх надання з затримкою відповідачем не подано. Відповідно, суд виходить з того, що жодних інших доказів у справі у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області не існує, оскільки їх не подано ані згідно обов`язку відповідача довести правомірність ППР, ані з огляду на їх ненадання на вимогу суду.

Так, відповідач за зустрічним позовом надав до суду наступні докази:

1) Лист ДПС України від 02.10.2024 року №5949/8;

Вказаним листом Головним управлінням ДПС в областях та м. Києві надіслано інформацію, яку надав уповноважений орган Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, стосовно одержання доходів фізичними особами - резидентами України від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans за 2020-2022 роки.

3) Лист HMRC JITSIC DNO (податкового та митного органу Великої Британії) до ДПС України від 02.09.2024 року №S003703, разом з перекладом;

3) 2 витяги з інформації наданої компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії стосовно ОСОБА_3 .

Перший з них (додаток 1) містить інформацію в т.ч. про номер та найменування акаунда, юзернейм, дані про особу, другий (додаток 2) - в т.ч. відомості про суму коштів.

Передусім суд звертає увагу на актуальний приклад судової практики для спірних правовідносин постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.06.2026 року у справі №240/22077/25, оскільки обставини справи є цілком подібними. Зокрема, Верховним Судом зроблено наступні правові висновки:

«Інформація, отримана контролюючим органом у межах міжнародного обміну податковою інформацією, за своєю правовою природою належить до податкової інформації та може використовуватися під час здійснення податкового контролю.

…

між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії 10 лютого 1993 року укладено Конвенцію про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і на приріст вартості майна, яка набрала чинності 11 серпня 1993 року. Законом України від 30 жовтня 2019 року №244-IX ратифіковано Протокол про внесення змін до зазначеної Конвенції, який набрав чинності 05 грудня 2019 року (далі - Конвенція).

Крім того, Україна та Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії є учасниками Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, підписаної 25 січня 1988 року. Зазначену Конвенцію ратифіковано Законом України від 17 грудня 2008 року №677-VI, а для України вона набрала чинності 01 липня 2009 року (далі - Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах).

Згідно з пунктом 1 статті 27 Конвенції компетентні органи Договірних Держав обмінюються інформацією, необхідною для виконання положень цієї Конвенції або національних законодавств Договірних Держав, що стосуються податків, на які поширюється Конвенція в тій мірі, доки оподаткування не суперечить цій Конвенції, зокрема, щоб попереджувати шахрайство і полегшувати застосування встановлених законом положень проти легальних ухилень. Будь-яка інформація, одержана Договірною Державою, буде розглядатися як конфіденційна і буде розкрита тільки особам або властям (включаючи суди і органи управління), зайнятим оцінкою або збиранням, примусовим стягненням або судовим переслідуванням, або розглядом апеляції стосовно податків, на які поширюється ця Конвенція. Такі особи або органи будуть використовувати інформацію тільки з цією метою. Вони можуть розкривати інформацію в публічних судових засіданнях і юридичних рішеннях.

За змістом статті 4 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах сторони, зокрема як передбачено в цьому розділі, здійснюють обмін будь-якою інформацією, яка може бути доречною для: a) установлення суми та збору податку, а також стягнення податкової заборгованості й здійснення виконавчих заходів з метою її стягнення; і b) притягнення до адміністративної відповідальності чи порушення кримінального переслідування в судовому органі.

Стаття 5 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах визначає, що на прохання запитуючої держави запитувана держава надає запитуючій державі будь-яку інформацію, що згадується в статті 4 та стосується конкретних осіб чи операцій. Якщо інформації, яка міститься в податкових досьє запитуваної держави, недостатньо для задоволення цією державою прохання про надання інформації, ця держава вживає всіх відповідних заходів для надання запитуючій державі запитуваної інформації.

Міністерством фінансів України наказом від 16 квітня 2022 року №118 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 червня 2022 року за № 606/37942) затверджений Порядок обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн.

Наведене правове регулювання свідчить про те, що інформація, отримана контролюючим органом у межах міжнародного обміну податковою інформацією, є одним із передбачених законом джерел податкової інформації та може використовуватися під час здійснення податкового контролю, у тому числі при призначенні та проведенні перевірок, а також під час прийняття рішень за їх результатами.

Водночас сам по собі факт отримання такої інформації не звільняє контролюючий орган від обов`язку доведення обставин, з якими податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку, а суд - від обов`язку надати оцінку достатності, достовірності та взаємному зв`язку доказів у їх сукупності.

…

Отже, предметом доказування у цій справі є не лише факт надходження до контролюючого органу міжнародної податкової інформації щодо позивача, а й встановлення того, чи підтверджує така інформація отримання нею саме доходу, який відповідно до положень Податкового кодексу України є об`єктом оподаткування, а також його розмір та період отримання».

Наступні висновки суду також будуть зроблені з урахуванням правових висновків Верховного Суду у згаданій постанові.

Передусім суд відхиляє посилання позивача за зустрічним позовом на неможливість використати відповідну податкову інформацію, здобуту від іноземного органу як вказано раніше, інформація, отримана контролюючим органом у межах міжнародного обміну податковою інформацією, за своєю правовою природою належить до податкової інформації та може використовуватися під час здійснення податкового контролю

Так, слід звернути увагу на те, що відповідачем за зустрічним позовом зроблено висновки про отримання доходу виключно на підставі податкової інформації, чого недостатньо, оскільки як вказав Верховний Суд відповідач також мав встановити:

- чи підтверджує така інформація отримання нею саме доходу, який відповідно до положень Податкового кодексу України є об`єктом оподаткування;

-а також його розмір;

- період отримання.

З огляду на зміст правозастосування Верховного Суду, узагальнююча інформація про те, що особа в певному році отримала певні кошти не є достатнім доказом на підтвердження отримання доходу в розумінні Податкового кодексу України.

Розмір такого доходу Головне управління ДПС у Дніпропетровській області визначало за рік, при цьому конвертував долари США в гривні по курсу станом на 31 грудня відповідного року. Таке визначення доходу є необґрунтованим, оскільки відповідач за зустрічним позовом здійснив неприпустиме узагальнення. Як вбачається з наданих самим відповідачем витягів йдеться про понад 100 транзакцій протягом кожного з 2020-2022 років.

При цьому згідно п. 164.4. ст. 164 Податкового кодексу України під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

В таких правовідносинах доходом є кожна окрема транзакція, в зв`язку з чим базою оподаткування є розмір транзакції по курсу на дату її вчинення, а не станом на останній день року. Особливості встановлення цих обставин, незалежно від їх складності, в будь-якому випадку не можуть зумовлювати зміну порядку визначення бази оподаткування, а також погіршувати становище платника податків.

Відповідно, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області констатувало отримання позивачем доходу, однак належним чином не встановив при цьому:

1) дату отримання доходу;

2) розмір доходу.

При цьому в ході судового розгляду відповідачем взагалі не надано розумних пояснень про те, на підставі чого зроблено висновок з питання чи підтверджує така інформація отримання позивачем за зустрічним позовом саме доходу, який відповідно до положень Податкового кодексу України є об`єктом оподаткування.

Не розкрито відповідачем за зустрічним позовом і зміст зазначених у наданих витягах показників та які саме відомості вони відображають. Зокрема, не встановлювалося чи свідчить зазначена у міжнародній податковій інформації сума про розмір фактично отриманого доходу платника податків, чи відображає інший узагальнений показник діяльності облікового запису на платформі, сформований за результатами відповідного звітного періоду.

При цьому суд не є податковим органом вищого рівня і в ході судового розгляду здійснює правосуддя, а не додаткову перевірку діяльності позивача за зустрічним позовом. Як наслідок, якщо контролюючий орган в ході реалізації власних повноважень (проведення перевірок) не з`ясував обставину, яка впливає на можливість прийняття певного рішення, то ця обставина свідчить виключно про протиправність такого рішення як необґрунтованого, що є порушенням в т.ч. ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки суд не є податковим органом вищої інстанції та не повинен самостійно замість Головного управління ДПС у Дніпропетровській області фактично проводити належну перевірку діяльності позивача. Адміністративний суд є органом правосуддя, який оцінює в першу чергу правомірність поведінки суб`єкта владних повноважень, одним з критеріїв такої оцінки є обґрунтованість дій відповідача, однак суд не повинен діяти у відповідних правовідносинах замість суб`єкта владних повноважень, що є очевидним наслідком принципу поділу влади. Як наслідок, якщо контролюючий орган зробив суттєво необґрунтовані висновки та на їх підставі прийняв ППР, такі обставини зумовлюють виключно протиправність ППР, а не обов`язок суду з`ясовувати не досліджувані відповідачем обставини, після чого здійснювати замість Головного управління ДПС у Дніпропетровській області правозастосування, яке перебуває в межах повноважень контролюючого органу, а не суду.

Більш того, суд зауважує неналежний характер надання Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області. Так, до суду фактично надаються електронні файли формату XLSX з таблицями та певними відомостями. Відсутнє будь-яке засвідчення таких документів, в т.ч. із зазначенням суб`єкта та часу, належного зв`язку з первісним документом.

Згідно ч. 1-4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Надані витяги суд визнає неналежними доказами та не бере їх до розгляду.

З цих підстав суд констатує необґрунтованість висновків Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про отримання позивачем доходу, який є об`єктом оподаткування, що свідчить про протиправність спірних ППР.

Щодо прикладу судової практики, повідомленого Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 13.08.2026 року, суд зауважує, що він не змінює вищевказаних висновків суду якщо щодо повноти перевірки, так і щодо належності наданих доказів, при цьому правових висновків щодо предмету доказування в справах даної категорії наданий приклад судової практики не містить, на відміну від прикладу судової практики, застосованого судом.

Отже, позивачу за зустрічним позовом безпідставно визначені податкові зобов`язання з ПДФО та військового збору. З цих же підстав як похідний правовий акт є необґрунтованим і ППР №0196052408 за неподання податкової декларації.

За вказаних обставин, первісні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме підлягає стягненню податковий борг з фізичної особи ОСОБА_1 до бюджету у розмірі 6500,00 гривень на підставі податкового повідомлення-рішення від 15.04.2025 року №0196132408.

Суд зазначає, що частково задовольняє позовні вимоги за зустрічним позовом за змістом та приводить у відповідність до вимог законодавства з метою забезпечення ефективного захисту прав позивача, а саме є протиправними та підлягають скасуванню податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.04.2025 року №0195982408, №0196022408, 0196052408.

Щодо розподілу судових витрат.

При зверненні до суду позивачем за первісним позовом судовий збір не сплачено з огляду на звільнення від його сплати. В свою чергу при зверненні до суду з зустрічним позовом позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 6066,18 грн платіжними документами від 01.07.2026 року та від 25.08.2026 року.

При цьому сума 1213,24 є надмірно сплаченою та може бути повернута позивачу за його клопотанням у відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», оскільки при поданні позовної заяви через підсистему «Електронний Суд» згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» застосовується понижуючий коефіцієнт»

Відповідно, до розподілу судових витрат належить лише сума 4852,94 грн.

Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений судовий збір за подання зустрічного позову підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача за зустрічним позовом пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Ціна позову у справі складає 606618,01 грн. Позовні вимоги задоволено на суму 600118,01 грн, що складає 98,93%.

Відповідно, позивачу належить повернути судовий збір на суму 4852,94*98,93%=4801,01 грн.

Керуючись ст. ст. 139-143, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити частково.

Стягнути податковий борг з фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у розмірі 6500,00 гривень (шість тисяч п`ятсот гривень).

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.04.2025 року №0195982408, №0196022408, 0196052408.

В іншій частині заявлених зустрічних позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 4801,01 гривень (чотири тисячі вісімсот одна гривня 01 копійка).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 29 жовтня 2026 року.

Суддя Н.В. Боженко