Рішення № 141030584, 23.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 рокуСправа № 160/25180/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну № 160/25180/26 за позовом ОСОБА_1 до Державного некомерційного товариства Інститут оцінювання функціонування про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

18.08.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи при Державній установі «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» від 20.03.2026 № 2293/26/28, прийняте за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 (витяг з рішення № 2293/26/28/ ВП); зобов`язати Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (Центр оцінювання функціонального стану особи) повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 03.03.2026 на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованої на базі КНП «Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради Чернігівської області, від 23.01.2026 № 161/26/200, - з проведенням повторного оцінювання повсякденного функціонування ОСОБА_1 в очній формі, за його участю, та з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні у цій справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку з незгодою з рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 23.01.2026 року позивачем 03.03.2026 було скаргу до Центру оцінювання функціонального стану особи. За результатом перегляду відповідачем прийнято рішення № 2293/26/28 від 20.03.2026 відповідно якого комісія прийшла до висновку, що рішення ЕКОПФО про відсутність підстав для встановлення групи інвалідності є обґрунтованим згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи». Не погоджуючись з рішенням від 20.03.2026 року №2293/26/28, позивач звернувся до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.08.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/25180/26. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

28.08.2026 року відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО №2293/26/28 від 16.03.2026, яким було підтверджене попереднє рішення ЕК в частині не надання групи інвалідності позивачу, та враховані в повному обсязі всі матеріали його медико-експертної справи у контексті частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України прийняте у порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством України, зокрема відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою КМУ від 15 листопада 2024р. № 1338, Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи, затвердженого наказом МОЗ України від 03.12.2024 № 2022, а тому є законним та обґрунтованим. Також зазначено, що питання встановлення або не встановлення особі інвалідності відноситься виключно до компетенції спеціалізованих установ в медичній сфері, які наділені відповідними повноваженнями та приймають рішення на підставі результатів повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, дослідження інших обставин, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2026 року замінено відповідача у справі № 160/25180/26 Державну установу Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України на її правонаступника Державне некомерційне товариство Інститут оцінювання функціонування.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 23.01.2026 року експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради Чернігівської області за результатами огляду стосовно позивача було прийнято рішення про невстановлення ОСОБА_1 групи інвалідності, що підтверджується витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 161/26/200/P.

Не погоджуючись із цим рішенням, позивачем подано скаргу до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про перегляд рішення.

16.03.2026 року експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії прийнято рішення № 2293/26/28/ВП в якому зазначено, що розглянувши медичну документацію, комісія прийшла до висновку, що рішення ЕКОПФО про відсутність підстав для встановлення групи інвалідності є обґрунтованим згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи».

Вважаючи протиправним рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи при Державній установі «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» № 2293/26/28, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті спору, суд враховує наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно статті 6 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров`я, та/або в судовому порядку.

Наказом МОЗ України від 26.10.2024 №1809 затверджено Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ.

Пунктом 8 Положення №1809 було встановлено, що Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ повторно оглядає осіб, які оскаржили рішення обласних, Київської та Севастопольської центральних міських комісій, перевіряє якість розроблених ними індивідуальних програм реабілітації, здійснює контроль за повнотою і якістю виконання програми.

З 01.01.2025 року в повному обсязі набули чинності положення Постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», якою затверджені: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.

Абзацом 2 пункту 3 Постанови КМУ від 15 листопада 2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» було встановлено, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я припиняються 31 грудня 2024 року.

Абзацом 2 пункту 5 Постанови №1338 встановлено, що медико-експертні справи, скарги та документи, які пов`язані з виконанням повноважень Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я, передаються підприємству, установі або організації, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров`я, на які покладені права і обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та відповідного наказу Міністерства охорони здоров`я.

Відповідно до пункту 7 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338, та пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), наказом МОЗ України від 03.12.2024 року № 2022 права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи було покладено на Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (код ЄДРПОУ 03191673).

Наказом МОЗ України від 03.12.2024 № 2022 «Про покладання прав та обов`язків Центру оцінювання функціонального стану особи» було також затверджено Положення про Центр оцінювання функціонально стану особи, яким визначені повноваження Центру оцінювання функціонального стану особи, зокрема, розгляд скарг на рішення експертних команд щодо результатів оцінювання та рішення медико-соціальних експертних комісій щодо результатів медико-соціальної експертизи.

Права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи визначаються Положенням про Центр оцінювання функціонального стану особи, затвердженим наказом МОЗ України від 03.12.2024 року № 2022 та Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою КМУ від 15 листопада 2024 р. № 1338.

Відповідно до підпунктів 6, 7 пункту 10 Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи до повноважень Центру оцінювання належить, зокрема, розгляд скарг на рішення експертних команд щодо результатів оцінювання та рішення медико-соціальних експертних комісій щодо результатів медико-соціальної експертизи, - перевіряє під час оскарження рішення експертних команд обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами якого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У такому випадку оцінювання за рішенням Центру оцінювання проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі одного із закладів охорони здоров`я, куди направлено особу Центром оцінювання, але обов`язково з урахуванням екстериторіального принципу. У разі відмови особи від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» встановлення інвалідності повнолітнім особам, здійснення інших повноважень, прав і обов`язків, визначених Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, здійснюється експертними командами відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Згідно абзаців 1-4 пункту 68 розділу «Оскарження результатів оцінювання» Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338 експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи під час розгляду скарг: вивчає рішення експертної команди щодо результату оцінювання, що оскаржується, відео-та/або аудіозапис розгляду експертною командою, на якому було прийнято відповідне рішення (за наявності); заслуховує пояснення скаржника (його уповноваженого представника), інших осіб, залучених до розгляду скарги (у разі розгляду скарги за участю скаржника або його уповноваженого представника); за наявності підстав, передбачених цим Порядком, проводить повторне оцінювання.

Відповідно до абзаців 5-8 пункту 68 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338, за результатами розгляду скарги експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи приймає рішення про: 1) підтвердження оскарженого рішення експертної команди; 2) скасування оскарженого рішення експертної команди; 3) формування нового рішення щодо результату оцінювання.

З матеріалів справи вбачається, що 23.01.2026 року експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради Чернігівської області за результатами огляду стосовно позивача було прийнято рішення про невстановлення ОСОБА_1 групи інвалідності, що підтверджується витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 161/26/200/P.

Не погоджуючись із цим рішенням, 03.03.2026 року позивачем подано скаргу до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про перегляд рішення.

16.03.2026 року експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії прийнято рішення № 2293/26/28 та в пунктах 18 та 19 витягу з якого зазначено, що розглянувши медичну документацію, комісія прийшла до висновку, що рішення ЕКОПФО про відсутність підстав для встановлення групи інвалідності є обґрунтованим згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», рішення про підтвердження рішення, що оскаржується.

Обґрунтовуючи протиправність рішення відповідача за результатами розгляду скарги, позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач розглянув скаргу заочно, без участі позивача, чим порушив процедуру та право особи на участь у процесі прийняття рішення.

З приводу цього суд зазначає, що відповідно до пункту 18 Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи Центр оцінювання має право, зокрема, розглядати скарги очно, заочно або з використанням методів і засобів телемедицини відповідно до критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, встановлених у додатку 1 до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338, та відповідних клопотань особи.

Отже, наведена норма передбачає декілька форм розгляду скарг і не встановлює безумовного обов`язку Центру оцінювання розглядати кожну скаргу виключно за особистої участі особи, яка її подала. Сам по собі факт заочного розгляду скарги не свідчить про порушення відповідачем установленої процедури або протиправність прийнятого рішення, якщо такий розгляд здійснено відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють відповідні правовідносини.

Щодо доводів позивача про врахування усіх обставин, що мають значення, зокрема сукупності захворювань, суд зазначає, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та наявність підстав для визнання його особою з інвалідністю за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 року у справі №806/526/16 зазначив, що в межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Також, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 року у справі №810/5009/18, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Верховний Суд у постанові від 10.02.2022 року у справі №160/7153/20 зазначив, що дискреційні повноваження це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

В даному випадку, питання які ставляться позивачем відносяться до таких які потребують спеціальних медичних знань та надання їм оцінки виходить за межі компетенції адміністративних судів.

В свою чергу, судом не встановлено порушень відповідачем процедури розгляду скарги про перегляд рішення та оформлення його результатів.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного некомерційного товариства Інститут оцінювання функціонування про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська