Рішення № 141030576, 23.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 рокуСправа № 160/25376/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу № 160/25376/26 за позовом Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат,-

ВСТАНОВИВ:

19.08.2026 року Донецький державний університет внутрішніх справ звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою в якій просить стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Донецького державного університету внутрішніх справ (на рахунок Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, р/рахунок: UA128201720313261009201000675, ЄДРПОУ 08571423) витрати, пов`язані із утриманням в закладі вищої освіти зі специфічними умовами навчання, що здійснює підготовку поліцейських в сумі 9 310,59 грн (дев`ять тисяч триста десять гривень п`ятдесят дев`ять копійок), та судові витрати в сумі 2 622,40 грн (дві тисячі шістсот двадцять дві гривні 40 копійок) за сплату судового збору.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14.11.2019 року між Луганським державним університетом внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, Головним управлінням Національної поліції України в Луганській області та ОСОБА_1 , було укладено Контракт про здобуття вищої освіти бакалавра в Луганському державному університеті внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка №24/19. Згідно з розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.12.2022 року №1143-р Донецький державний університет внутрішніх справ є правонаступником Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. Наказом Головного управління Національної поліції України у Луганській області від 27.06.2022 року № 256 о/с відповідача звільнено зі служби в поліції у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. Оскільки відповідачем не були виконанні взяті на себе зобов`язання за контрактом № 24/19, відповідач повинен відшкодувати витрати, пов`язані з її утриманням у ДДУВС за 2019-2021 роки у розмірі 9 310,59 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.08.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 7 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється у порядку, визначеному статтею 130 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 130 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання.

Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

З огляду на викладене, оскільки неможливо встановити зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача, суд відкриває провадження у справі та викликає відповідача через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

24.08.2026 року опубліковано оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України стосовно повідомлення ОСОБА_1 про розгляд адміністративної справи №160/25376/26 за позовною заявою Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат.

Отже, відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України відповідач є належно повідомленим про розгляд справи №160/25376/26 Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

Відповідачем у строк встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження не було надано відзиву на позов.

Згідно положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 14.11.2019 року між Луганським державним університетом внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка (виконавцем), Головним управлінням Національної поліції України в Луганській області (замовником) та ОСОБА_1 (особа), було укладено Контракт про здобуття вищої освіти бакалавра в Луганському державному університеті внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка № 24/19, предметом якого є підготовка за державним замовленням за денною формою навчання здобувача вищої освіти освітнього ступеня бакалавр за спеціальністю «Правоохоронна діяльність».

Відповідно пункту 3 контракту, у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію».

Наказом Головного управління Національної поліції в Луганській області № 256 о/с від 27.06.2022 року згідно Закону України «Про Національну поліції» звільнено за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) карала поліції ОСОБА_1 (0156868), поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №2 Старобільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, з 30 червня 2022 року.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.12.2022 року №1143-р Донецький державний університет внутрішніх справ є правонаступником Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка.

Відповідно до довідки витрат на утримання курсанта ОСОБА_1 за період з 15.08.2019 року по 25.08.2021 року сума витрат складає 9 310,59 грн.

Листом начальника юридичного відділу Донецького державного університету внутрішніх справ від 08.07.2026 року на адресу ОСОБА_1 надіслано рекомендований лист-повідомлення про зобов`язання відшкодувати пов`язані з її утриманням за невиконання контракту № 24/19 від 14.11.2019 року в сумі 9 310,59 грн.

Оскільки відповідачем не відшкодовано у повному обсязі витрати, пов`язані з її утриманням в Донецькому державному університеті внутрішніх справ, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті спору, суд враховує наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України» навчальні заклади включені до загальної структури Міністерства внутрішніх справ України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що Національна поліція України це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно із частиною 1 статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до положень частини 1 статті 72 Закону України «Про Національну поліцію» професійне навчання поліцейських складається з: 1) первинної професійної підготовки; 2) підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання; 3) післядипломної освіти; 4) службової підготовки - системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно-службової діяльності.

Згідно із частиною 2 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Відповідно до частини 4 та 5 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі: дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, визначає Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 року № 261 (далі - Порядок №261).

Пунктом 2 Порядку № 261 визначено, що витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Типову форму контракту затверджує МВС.

Згідно із положеннями пункту 3 Порядку № 261 відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія). Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю. Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі. Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.

За змістом приписів пунктів 4 та 5 Порядку № 261 витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.

Після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.

Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.

У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.

Згідно із пунктом 8 Порядку № 261, у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.

В даному випадку, відповідно до пункту 3 контракту № 24/19 відповідач взяв на себе зобов`язання, що у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію».

Наказом Головного управління Національної поліції в Луганській області № 256 о/с від 27.06.2022 року згідно Закону України «Про Національну поліції» звільнено за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) карала поліції ОСОБА_1 (0156868), поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №2 Старобільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, з 30 червня 2022 року.

На виконання вимог пункту 3 Порядку № 261 та умов контракту позивачем були здійснені розрахунки фактичних витрат, пов`язаних з грошовим, продовольчим, медичним, речовим забезпеченням, оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

З наявних в матеріалах справи доказів слідує, що згідно з довідкою витрат на утримання курсанта ОСОБА_1 у Донецькому державному університеті внутрішніх справ за період з 15.08.2019 року по 25.08.2021 року, відповідач зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з її утриманням у Донецькому державному університеті внутрішніх справ у розмірі 9 310,59 грн.

Водночас, суд зазначає, що за правилами положень статті 74 Закону № 580 та пункту 8 Порядку № 261 право на звернення до суду у позивача у цій категорії справ може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 23.09.2021 у справі № 520/11540/19 та від 14.12.2022 у справі № 520/5837/2020.

Тобто, відповідно до пункту 5 Порядку № 261 позивач має вручити під підпис або надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів, для того, щоб забезпечити можливість добровільно відшкодувати витрати на навчання, і лише у разі відмови відповідача може звернутися до суду. Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.

Після отримання такого повідомлення особа повинна у 30-денний строк відшкодувати навчальному закладу витрати на своє утримання.

Таким чином, саме із відмовою добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі або нездійсненням такого відшкодування у 30-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення законодавцем пов`язано можливість звернення навчального закладу із позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.

Слід зазначити, що порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та відносини між ними регулюються Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.

Суд зауважує, що звернення до відповідача з вимогою про добровільне відшкодування понесених витрат та надання останньому розумного строку для виконання такої вимоги є необхідною передумовою для звернення до суду з позовом про їх стягнення.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що листом начальника юридичного відділу Донецького державного університету внутрішніх справ від 08.07.2026 року на адресу ОСОБА_1 надіслано рекомендований лист-повідомлення про зобов`язання відшкодувати пов`язані з її утриманням за невиконання контракту № 24/19 від 14.11.2019 року в сумі 9 310,59 грн., за адресою: АДРЕСА_1 , яке повернуто відправнику із позначкою «ВПЗ одержувача закрите, ТОТ» (тимчасово окупована територія).

За таких обставин суд зазначає, що сам по собі факт направлення кореспонденції за вказаною адресою не може свідчити про належне повідомлення відповідача про вимогу позивача щодо добровільного відшкодування витрат, оскільки відповідне повідомлення фактично не було вручено адресату та останній об`єктивно не мав можливості ознайомитися з його змістом.

Крім того, повернення поштового відправлення із зазначеною відміткою не підтверджує ані отримання відповідачем вимоги про відшкодування витрат, ані його відмову від добровільного виконання такого обов`язку.

Отже, надане позивачем повідомлення не може бути визнано належним доказом дотримання позивачем порядку досудового врегулювання спору та надання відповідачу можливості добровільно відшкодувати витрати, що є предметом стягнення у цій справі.

Матеріали справи не містять доказів вручення відповідачу вимоги про відшкодування витрат, доказів надання відповідачу часу для добровільного виконання такого обов`язку, а також доказів відмови відповідача здійснити відшкодування у добровільному порядку.

При цьому, позивачем не надано достатніх доказів щодо вжиття ним усіх можливих заходів щодо встановлення дійсної адреси місця проживання/перебування відповідача та повідомлення останньої про необхідність відшкодування нею витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що станом на час звернення до суду позивачем не дотримано порядку, що має передувати зверненню до суду з цією категорією справ, а саме не надано суду доказів надання відповідачу часу на добровільне відшкодування вартості витрат та відмови відповідача здійснити таке відшкодування у добровільному порядку.

При розгляді даної справи судом відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 30.08.2022 року у справі № 480/8200/20.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат в адміністративній справі не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та в строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська