Рішення № 141030571, 06.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 рокуСправа № 160/15726/26Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛуніної О.С.за участі секретаря судового засіданняКамінської С.В.за участі: представника позивача представника відповідача Долідзе А.О. Лейченко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро адміністративну справу №160/15726/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОДАЦЬКЕ-АГРО» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КОДАЦЬКЕ-АГРО» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 30.03.2026р. № 0159092301 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1832573,75 грн., у т.ч. 1466059,00 грн. - основний платіж, 366514,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що з урахуванням специфіки контрольованих операцій, становища платника податку на ринку, наявність інформації та інші умови, позивачем у звітах про контрольовані операції зазначено про використання методу чистого прибутку, показник рентабельності чиста рентабельність витрат. При цьому такий метод трансфертного ціноутворення обрано не випадково, адже він є найбільш доцільним та дозволяє встановити відповідність умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" як на момент вчинення контрольованої операції, так і на момент подання звіту. Щодо джерел які на думку податкового органу повинен був використовувати позивач, Товариством зазначено, що зважаючи на те, що інформаційно-аналітичні продукти цінового агентства Argus Media Ltd та інформаційно-аналітичні продукти Refinitiv Holdings Ltd були визначені у Рекомендованому (невиключному) переліку джерел інформації для отримання котирувальних цін згідно з пп. 39.3.3.4 ст. 39 ПКУ, опублікованому на сайті ДПС України станом лише на 30.12.2020 року, то використання зазначених джерел та додаткової інформації отриманої податковим органом після періоду вчинення контрольованих операцій суперечить вимогам ПКУ. Крім того, як дані джерела інформації, так і інші, до яких звертався позивач, не могли бути використані з метою застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни, оскільки інформація, що представлена у цих джерелах, відображала лише один чи два критерії з усіх, що суттєво впливали на ціну товару (характеристика товару, обсяги поставки, розподілення функцій, умови розподілення ризиків, строки виконання договорів, умови здійснення платежів розмір звичайних надбавок та знижок, характеристика ринку товарів, бізнес-стратегії компаній). Проте жодне з таких джерел не давало повної інформації, яка б дозволяла оцінити умови операцій як зіставні, а тому не могли використовуватися як надійне джерело для аналізу відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки". Відтак позивач вважає, що відповідачем зроблено помилковий висновок щодо можливості застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни для визначення ціни, яка відповідає принципу "витягнутої руки", а тому з огляду на викладене, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

29.06.2026 представником відповідача подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що позивачем невірно обрано метод встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», а саме застосовано метод чистого прибутку, адже, платником податків обрано неспівставних для порівняння суб`єктів господарської діяльності, в той час, як ціни у зіставних неконтрольованих операціях наявні у відкритих джерелах інформації, визначених підпунктом 39.5.3 пункту 39.5 статті 39 ПК України, та вірно були застосовані контролюючим органом підчас проведення перевірки.

Відповідач зазначає, що проведеною перевіркою встановлено і доведено, що застосований позивачем метод не дає змоги найбільш обґрунтовано встановити відповідність умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки", зокрема через те, що платник податку проаналізував не всі доступні джерела інформації, безпідставно не використав таке джерело інформації як щомісячний інформаційний бюлетень "Огляд цін українського та світового товарних ринків", а також інші загальнодоступні та, відхиляючи джерела інформації в межах методу порівняльної неконтрольованої ціни, посилався на фактори, які не є релевантними для визначення ціни в контрольованих операціях, застосовуючи метод чистого прибутку. Також відповідач вважає, що за можливості застосування методу ПНЦ, платник податку застосував метод чистого прибутку з такими параметрами, які навіть непрямо не дають можливості визначити ціну, яка відповідає принципу "витягнутої руки". Відтак у даному випадку контролюючий орган має право застосувати найбільш доцільний метод, яким є метод порівняльної неконтрольованої ціни..

13.07.2026 представником позивача до суду надіслано відповідь на відзив, в якому останній вважає необґрунтованими доводи контролюючого органу, просить суд задовольнити позовні вимоги. Крім того, позивач стверджує про протиправність застосування відповідачем штрафної санкції у розмірі 25 % від суми визначеного грошового зобов`язання, оскільки контролюючим органом не доведено наявність умислу в діях позивача.

16.07.2026 відповідачем до суду надіслані додаткові пояснення у справі, в межах яких податковий орган зазначає, що зазначені в акті перевірки дії платника є умисними, оскільки він цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім невиконання або неналежного виконання вимог, установлених Кодексом, зокрема, в частині встановленого перевіркою порушення ТОВ «Кодацьке-Агро» вимог пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134, пп. 39.1.1 та 39.1.3 п.39.1 ст.39 ПКУ щодо невідповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки», що призвело до заниження об`єкта оподаткування на загальну суму 8 144 773 грн та, як наслідок, заниження податку на прибуток на загальну суму 1 466 059 грн. у т.ч. завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування в 2018 році на загальну суму 1 349 722 грн., заниження об`єкта оподаткування в 2019 році на загальну суму 3 120 162 грн. та заниження об`єкта оподаткування в 2020 році на загальну суму 3 674 889 грн.

Представниками сторін в судовому засіданні надано ґрунтовній пояснення щодо обставин по справі, представником позивача підтримано позицію викладену в позовній заяві, представником контролюючого органу підтримано доводи щодо заперечень до доводів та вимог адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ГУ ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання ТОВ «Кодацьке-Агро» принципу «витягнутої руки» щодо операцій з експорту товару «пшениця 3-го, 4-го та 6-го класу, кукурудза 3-го класу, ячмінь 3-го класу, насіння ріпаку та горох жовтий» проведених у 2018-2020 роках з контрагентом нерезидентом POUNDMAX TRADE LIMITED (код особи - HE 348884, місцезнаходження Zinonos Kitieos, 9, Office 3, Egkomi, 2406, Nicosia, Cyprus), за результатами якої складено акт від 24.02.2026 № 595/04-36-2301/41643151.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 39.1.1 та 39.1.3 п. 39.1 ст. 39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755- VI, зі змінами та доповненнями, щодо невідповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки», що призвело до заниження об`єкта оподаткування на загальну суму 8 144 773 грн, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 466 059 грн, у т.ч. завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування в 2018 році на загальну суму 1 349 722 грн, заниження об`єкта оподаткування в 2019 році на загальну суму 3 120 162 грн та заниження об`єкта оподаткування в 2020 році на загальну суму 3 674 889 гривень.

На підставі висновків акта перевірки, ГУ ДПС прийнято ППР від 30.03.2026 № 0159092301 щодо збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 832 573,75 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням - 1 466 059 грн та за штрафними санкціями - 366 514,75 гривень.

Вказане податкове повідомлення-рішення отримано платником засобами поштового зв`язку 08.04.2026р.

17.04.2026 року платник звернувся до ДПС України зі скаргою про перегляд податкового повідомлення-рішення від 30.03.2026 № 0159092301.

25.05.2026р. ДПС України прийнято рішення про результати розгляду скарги за № 13491/6/99-00-06-01-01-06, яким оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга Товариства - без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до пп. 39.1.1 п.39.1 ст. 39 ПК України (тут і надалі в редакції, що була чинною в спірний період) платник податку, який бере участь у контрольованій операції, повинен визначати обсяг його оподатковуваного прибутку відповідно до принципу "витягнутої руки".

Згідно з пп. 39.1.2. п. 39.1 ст. 39 ПК України обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого платником податку, який бере участь в одній чи більше контрольованих операціях, вважається таким, що відповідає принципу "витягнутої руки", якщо умови зазначених операцій не відрізняються від умов, що застосовуються між непов`язаними особами у співставних неконтрольованих операціях.

Якщо умови в одній чи більше контрольованих операціях не відповідають принципу "витягнутої руки", прибуток, який був би нарахований платнику податків в умовах контрольованої операції, що відповідає зазначеному принципу, включається до оподатковуваного прибутку платника податку (пп. 39.1.3. п.39.1 ст. 39 ПК України).

У пп. 39.3.2. п. 39.3 ст. 39 ПК України наведені критерії використання методів встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки".

Так, відповідно до пп. 39.3.2.1 пп. 39.3.2 п. 39.2 ст. 39 ПК України відповідність умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" визначається за допомогою застосування методу трансфертного ціноутворення, який є найбільш доцільним до фактів та обставин випадку.

Найбільш доцільний метод трансфертного ціноутворення обирається з числа методів, наведених у підпункті 39.3.1 цього пункту, з урахуванням таких критеріїв:

доцільності обраного методу відповідно до характеру контрольованої операції, що визначається, зокрема, на основі результатів функціонального аналізу контрольованої операції (з урахуванням виконуваних функцій, використовуваних активів і понесених ризиків);

наявності повної та достовірної інформації, необхідної для застосування обраного методу та/або методів трансфертного ціноутворення;

ступеня порівнюваності між контрольованими і неконтрольованими операціями, включаючи надійність коригувань порівнюваності, якщо такі застосовують, які можуть використовуватися для усунення розбіжностей між такими операціями.

Платник податку з урахуванням зазначених критеріїв використовує будь-який метод, який він вважає найбільш доцільним, однак у разі, коли існує можливість застосування і методу порівняльної неконтрольованої ціни, і будь-якого іншого методу, застосовується метод порівняльної неконтрольованої ціни.

У разі, коли з урахуванням таких критеріїв метод ціни перепродажу або метод "витрати плюс" та метод чистого прибутку або розподілення прибутку можуть застосовуватися платником податку з однаковою надійністю, слід застосовувати метод ціни перепродажу або метод "витрати плюс".

Платник податку може не застосовувати більше одного методу для визначення того, чи відповідають умови контрольованої операції принципу "витягнутої руки".

Якщо платник податків використав метод, що відповідає положенням цієї статті, або вибрав метод трансфертного ціноутворення, зазначений у договорі про попереднє узгодження цін у контрольованих операціях, встановлення контролюючим органом відповідності умов контрольованих операцій платника податків принципу "витягнутої руки" базується на тому методі трансфертного ціноутворення, який застосовується платником податків, за винятком випадків, коли контролюючий орган обґрунтує, що метод, який застосовується платником податків, не є найбільш доцільним.

Відповідно до пп. 39.5.2.11 пп. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПК України якщо платник податків використав найбільш доцільний метод встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" згідно з критеріями, передбаченими п. 39.3, такий метод використовується під час перевірки контролюючим органом.

Якщо контролюючим органом доведено, що застосований платником податків метод (комбінація методів) не дає змоги найбільш обґрунтовано встановити відповідність умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки", він має право застосувати інші методи (комбінацію методів) для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу витягнутої руки".

При цьому, у пп. 39.3.2.1. п. 39.3 ст. 39 ПК України визначено, що платник податку з урахуванням критеріїв, зазначених у даному пункті, використовує будь-який метод, який він вважає найбільш доцільним, однак у разі, коли існує можливість застосування і методу порівняльної неконтрольованої ціни, і будь-якого іншого методу, застосовується метод порівняльної неконтрольованої ціни. Таким чином, для застосування методу відмінного від методу порівняльної неконтрольованої ціни необхідно, перш за все, здійснити аналіз можливості застосування до контрольованих операцій методу порівняльної неконтрольованої ціни.

Відповідно до пп. 39.3.3.1 пп. 39.3.3, пп. 39.3, ст. 39 ПК України метод порівняльної неконтрольованої ціни базується на порівнянні ціни, встановленої в контрольованій операції, з ціною (діапазоном цін) в співставній (співставних) неконтрольованій (неконтрольованих) операції (операціях). Згідно до пп. 39.3.3.2 пп. 39.3.3, пп. 39.3, ст. 39 ПК України під час застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни порівняння ціни контрольованої операції проводиться з ціною співставних неконтрольованих операцій, які фактично здійснені платником податків або іншими особами.

Відповідно до пп. 39.3.3.3 пп. 39.3.3, пп. 39.3, ст. 39 ПК України порівняння ціни контрольованої операції з ціною (діапазоном цін) співставних неконтрольованих операцій проводиться на підставі наявної інформації про ціни, застосовані протягом періоду, який аналізується, або інформації на найближчу до дня здійснення

контрольованої операції дату. Існує два способи застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни:

внутрішній спосіб («внутрішніх» порівняльних неконтрольованих цін) при якому розглядаються зіставні операції учасника аналізованої операції з незалежними особами;

зовнішній спосіб («зовнішніх» порівняльних неконтрольованих цін) за яким розглядаються зіставні операції між третіми особами, що не є пов`язаними.

Для цілей застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни, товари, контрактні умови, ринкові стратегії, а також інші умови потенційно зіставних неконтрольованих операцій не повинні суттєво відрізнятися від таких умов в контрольованій операції.

Так, судом встановлено, що протягом 2018-2020 років ТОВ «Кодацьке-Агро» здійснено реалізацію товарів «пшениця 3-го, 4-го та 6-го класу, кукурудза 3-го класу, ячмінь 3-го класу, насіння ріпаку та горох жовтий» на користь контрагента-нерезидента POUNDMAX TRADE LIMITED, зареєстрованого в Республіці Кіпр, на основі зовнішньоекономічних контрактів: № 2106/18-2 від 21.06.2018, № 0503/18-10 від 05.03.2018, № 2703/19-2 від 27.03.2019, № 2705/19-2 від 27.05.2019, № 3001/20-2 від 30.01.2020, № 1007/20-3 від 10.07.2020 та № 0508/20-4 від 05.08.2020.

ТОВ «Кодацьке-Агро» експортує власно вирощену сільськогосподарську продукцію.

Загальна сума експорту згідно з митними деклараціями склала: за 2018 рік - 43 037 916,51 грн; за 2019 рік - 77 644 198,20 грн; за 2020 рік - 55 997 149,40 гривень.

Відповідно до поданих звітів про контрольовані операції за 2018-2020 роки ТОВ «Кодацьке-Агро» визначено сторону контрольованої операції POUNDMAX TRADE LIMITED.

В ході здійснення КО ТОВ «Кодацьке-Агро» експортувало наступні види зерна: кукурудза, пшениця та ячмінь, які включено до Переліку товарів, що мають біржове котирування, та світових товарних бірж, який затверджено Кабінетом міністрів України постановою № 616 від 08.09.2016.

ТОВ «Кодацьке-Агро» був обраний метод чистого прибутку, як потенційно прийнятний для аналізу контрольованих операцій, проведених з нерезидентом протягом 2018-2020 років.

В якості комерційних баз даних компаній, які можуть бути використані як

загальнодоступні джерела інформації про зіставні операції та осіб для встановлення

відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки», платником

були розглянуті: CПAPK/ACTPA i РУСЛАНА, AMADEUS, ORBIS, TP Catalyst, YouControl.

Незалежно від джерела пошуку інформації щодо зіставних компаній, первісно було зроблено акцент на наявності експортних операцій у діяльності таких компаній в аналізованому періоді. Відповідно до цього критерію пошуку, платником було здійснено окремий цілеспрямований пошук компаній-експортерів зерна, діяльність яких відповідає критеріям, визначеним у пп. 39.3.2.9 пп. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 ПК України.

У підсумку, в якості джерел були використані дані про компанії-виробники, отримані з сайту GrainTrade.com.ua (Електронна зернова біржа України), а також каталогів компаній та каталогів досьє компаній (наприклад UA-region.info, youcontrol) тощо. Аналіз компаній відбувався з метою пошуку таких, які є зіставними за більшістю суттєвих критеріїв з ТОВ «Кодацьке-Агро» (обсяги активів, відсутність збитків в аналізованому періоді, виконання операцій за таким самим видом економічної діяльності). Компанії, які відносяться до складу холдингових структур та/ або присутнє пряме aбo опосередковане володіння компанії чи компанією пов`язаними особами та доля володіння компанії/компанією сягає більше дозволених 20 відсотків та збиткові компанії виключалися, оскільки у зв`язку з цим порівняння контрольованих операцій з діяльністю такої аналогічної компанії-експортера не є можливим.

У якості зіставних компаній ТОВ «Кодацьке-Агро» розглядалися компанії, відібрані за фільтром «виробник». Далі сформована вибірка, в межах якої кожна компанія проаналізована за наступними чинниками: чи відноситься компанія до сільськогосподарських підприємств, у яких основний вид діяльності за КВЕД є 01.11 - вирощування зернових та технічних культур; територіальна приналежність компанії; наявність експортних операцій; обсяг доходу, розмір активів та інші показники фінансової звітності за співставні періоди.

За результатами аналізу платником податків було відібрано наступну зіставну компанію Приватна Агрофірма «Агроінвест» (код ЄДРПОУ 30742456).

На підставі даних фінансової звітності зіставної компанії, отриманих з системи YouControl, ТОВ «Кодацьке-Агро» було розраховано коефіцієнт чистої рентабельності витрат.

Відповідач зробив висновок, що застосований платником податків метод (метод чистого прибутку) не дає змоги найбільш обґрунтовано встановити відповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», зокрема, з причин:

а) платник податку проаналізував не всі доступні джерела інформації і, як наслідок, не проаналізував і не використав такі джерела інформації, як бази даних Argus, Refinitiv Agriculture Research та Бюлетень «Огляд цін українського та світового товарних ринків;

б) відхиляючи джерела інформації в межах методу порівняльної неконтрольованої ціни, платник податку послався на фактори, які не є релевантними для визначення ціни в контрольованих операціях і які сам платник не врахував при визначенні ціни в контрольованих операціях;

в) платник безпідставно обрав стороною, що досліджується, себе і не обрав стороною, що досліджується, контрагента в контрольованих операціях, яка здійснює в контрольованих операціях менше функцій, несе менше ризиків, використовує менше активів;

г) платник розрахував лише показник всієї діяльності зіставної компанії, використавши його як показник рентабельності в зіставних контрольованих операціях;

д) обрана платником зіставна компанія не є зіставною через відсутність зовнішньоекономічної діяльності.

У зв`язку з чим податковим органом найбільш доцільним було визначено застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни.

Суд зазначає, що такий висновок відповідача не відповідає встановленим обставинам справи та суперечить нормам ПК України, виходячи з наступного.

Згідно п.п. 39.3.2.1, п.п. 39.3.2, п. 39.3, ст. 39 ПК України (в редакціях, що діяли на момент здійснення операцій та подання звіту) відповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» визначається за допомогою застосування методу трансфертного ціноутворення, який є найбільш доцільним до фактів та обставин здійснення контрольованої операції.

Найбільш доцільний метод трансфертного ціноутворення обирається з урахуванням таких критеріїв:

1. доцільності обраного методу відповідно до характеру контрольованої операції, що визначається, зокрема, на основі результатів функціонального аналізу контрольованої операції (з урахуванням виконуваних функцій, використовуваних активів і понесених ризиків);

2. наявності повної та достовірної інформації, необхідної для застосування обраного методу та/або методів трансфертного ціноутворення;

3. ступеня зіставності між контрольованими і неконтрольованими операціями, включаючи надійність коригувань зіставності, якщо такі застосовуються, які можуть використовуватися для усунення розбіжностей між такими операціями.

Відповідно до пп. 39.3.1 п. 39.1 ст. 39 ПК України встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» здійснюється за одним із таких методів:

39.3.1.1. порівняльної неконтрольованої ціни;

39.3.1.2. ціни перепродажу;

39.3.1.3. «витрати плюс»;

39.3.1.4. чистого прибутку;

39.3.1.5. розподілення прибутку.

Кожний із методів, визначених ПК України, повинен бути проаналізований з метою визначення такого, який є найбільш надійним та має найбільшу ступінь економічної зіставності.

При цьому, у пп. 39.3.2.1. п. 39.3 ст. 39 ПК України визначено, що платник податку з урахуванням критеріїв, зазначених у даному пункті, використовує будь-який метод, який він вважає найбільш доцільним, однак у разі, коли існує можливість застосування і методу порівняльної неконтрольованої ціни, і будь-якого іншого методу, застосовується метод порівняльної неконтрольованої ціни.

Таким чином, для застосування методу відмінного від методу порівняльної неконтрольованої ціни необхідно, перш за все, здійснити аналіз можливості застосування до контрольованих операцій методу порівняльної неконтрольованої ціни.

Відповідно до пп. 39.3.3.1 пп. 39.3.3, пп. 39.3, ст. 39 ПК України метод порівняльної неконтрольованої ціни базується на порівнянні ціни, встановленої в контрольованій операції, з ціною (діапазоном цін) в співставній (співставних) неконтрольованій (неконтрольованих) операції (операціях).

Згідно до пп. 39.3.3.2 пп. 39.3.3, пп. 39.3, ст. 39 ПК України під час застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни порівняння ціни контрольованої операції проводиться з ціною співставних неконтрольованих операцій, які фактично здійснені платником податків або іншими особами.

Відповідно до пп. 39.3.3.3 пп. 39.3.3, пп. 39.3, ст. 39 ПК України порівняння ціни контрольованої операції з ціною (діапазоном цін) співставних неконтрольованих операцій проводиться на підставі наявної інформації про ціни, застосовані протягом періоду, який аналізується, або інформації на найближчу до дня здійснення контрольованої операції дату.

Існує два способи застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни:

1. внутрішній спосіб («внутрішніх» порівняльних неконтрольованих цін) при якому розглядаються зіставні операції учасника аналізованої операції з незалежними особами;

2. зовнішній спосіб («зовнішніх» порівняльних неконтрольованих цін) за яким розглядаються зіставні операції між третіми особами, що не є пов`язаними.

Для цілей застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни, товари, контрактні умови, ринкові стратегії, а також інші умови потенційно зіставних неконтрольованих операцій не повинні суттєво відрізнятися від таких умов в контрольованій операції.

В ході проведення перевірки та під час судового розгляду справи в суді першої інстанції у сторін не виникло розбіжностей у питанні неможливості застосування внутрішнього способу у 2018-2020 роках.

В той же час щодо застосування зовнішнього способу з`ясувалась принципова різниця у підходах до джерел інформації податкового органу та платника податку.

З системного аналізу положень Податкового кодексу України випливає, що для застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни платник податку на момент вчинення операції, або ж подання звіту повинен володіти інформацією про операції, що відповідає наступним характеристикам:

- інформація має стосуватися співставних операцій та бути загальнодоступною на момент дослідження;

- наближеність дати вчинення співставної операції до дати вчинення контрольованої операції;

- реальність вчинення співставної операції;

Співставні операції повинні бути неконтрольованими, тобто не відповідати критеріям встановленим пп. 39.2.1.1 ст. 39 ПК України.

Ціни у зіставних неконтрольованих операціях були відібрані відповідачем на підставі наступних інформаційних джерел:

2018 рік: бази даних Refinitiv та Argus;

2019 рік: бази даних Refinitiv та Argus;

2020 рік: Бюлетень «Огляд цін українського та світового товарних ринків», бази даних Refinitiv, Argus та Ruslana (для операцій з експорту гороху).

Контролюючим органом були застосовані зазначені інформаційні джерела з точки зору «наявності у таких джерелах інформації про ціни з відповідними характеристиками товару та більшої зіставності щодо умов поставок (пунктів завантаження) товару».

Разом з тим, суд зазначає, що на момент здійснення контрольованих операцій вказані податковим органом джерела інформації не були обов`язковими до застосування. Більше того, використані ГУ ДПС у Дніпропетровській області для аналізу інформаційні джерела - бази даних Argus та Refinitiv Eikon - були недоступні для користування платником податків.

Так, інформаційно-аналітичні продукти цінового агентства Argus Media Ltd та інформаційно-аналітичні продукти Refinitiv Holdings Ltd були визначені у Рекомендованому (невиключному) переліку джерел інформації для отримання котирувальних цін згідно з пп 39.3.3.4 ст. 39 ПК України, опублікованому на сайті ДПС України станом лише на 30.12.2020 року.

Таким чином, у 2018-2020 роках ДПС України не консультував платників податків щодо наявності інформаційного джерела «Refinitiv» та Argus, що свідчить про не використання до 2020-2021 рр. зазначених баз даних.

Вищевказане свідчить про те, що у 2018-2020 роках ДПС України не використовувало такі джерела інформації та не володіло інформацією про методологію формування цін вказаних агентств. Використання даних джерел та додаткової інформації отриманої податковим органом після періоду вчинення контрольованих операцій суперечить вимогам ПК України.

Таким чином, не відповідають дійсним обставинам справи висновки контролюючого органу про те, що бази даних Argus та Refinitiv Agriculture Research можуть бути використані в цілях застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни.

Крім того, в ході судового розгляду знайшли своє підтвердження доводи позивача про те, що усі з перелічених джерел інформації не могли бути використані з метою застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни оскільки інформація, що представлена у цих джерелах, відображала лише один чи два критерії з усіх, що суттєво впливали на ціну товару (характеристика товару, обсяги поставки, розподілення функцій, умови розподілення ризиків, строки виконання договорів, умови здійснення платежів розмір звичайних надбавок та знижок, характеристика ринку товарів, бізнес-стратегії компаній).

Жодне з вищенаведених джерел не дає повну інформацію, що дозволяло оцінити умови операцій, як зіставні. Поряд з цим, жодне з наведених джерел не містило інформацію про те, чи включала статистична інформація виключно дані про неконтрольовані операції та чи включено в обсяг статистичних даних пропозиції на ринку, угоди по яким не були укладені та виконані.

Вищевказане не дає можливості визначити достовірність інформації та можливість використовувати цю інформацію в якості порівняльної.

Щодо відхилення ПА «Агроінвест» як зіставної компанії з підстав перебування на спрощеній системі оподаткування, суд зазначає наступне.

Контролюючий орган вказав, що ПА «Агроінвест» є платником єдиного податку з 2018 по 2020 рік і не є платником податку на прибуток, у зв`язку з чим дійшов висновку про непридатність фінансових показників цього підприємства для цілей зіставлення. Проте чинне податкове законодавство України не містить такої підстави для виключення юридичної особи з переліку зіставних.

Перелік критеріїв зіставності контрольованих операцій з неконтрольованими визначено пп. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПК України. Зокрема, для цілей цього Кодексу контрольовані операції визнаються зіставними з неконтрольованими, якщо:

немає значних відмінностей між ними, що можуть істотно вплинути на фінансовий результат під час застосування відповідного методу трансфертного ціноутворення;

такі відмінності можуть бути усунені шляхом коригування умов та фінансових результатів контрольованої або неконтрольованої операції для уникнення впливу таких відмінностей на зіставність.

Згідно пп. 39.2.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПК України під час визначення зіставності операцій аналізуються такі елементи контрольованої та зіставних операцій:

характеристика товарів (робіт, послуг), які є предметом операції;

функції, які виконуються сторонами операції, активи, що ними використовуються, умови розподілу між сторонами операції ризиків та вигод, розподіл відповідальності між сторонами операції та інші умови операції (далі - функціональний аналіз);

стала практика відносин та умови договорів, укладених між сторонами операції, які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг);

економічні умови діяльності сторін операції, включаючи аналіз відповідних ринків товарів (робіт, послуг), які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг);

бізнес-стратегії сторін операції (за наявності), які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг).

Визначення зіставності юридичних осіб здійснюється з урахуванням їх галузевої специфіки та відповідних видів діяльності, що здійснюються ними в зіставних з контрольованою операцією економічних (комерційних) умовах.

Таким чином, перелік критеріїв зіставності контрольованих операцій з неконтрольованими охоплює характеристики товарів (робіт, послуг), що є предметом операції, функції, які виконуються сторонами операції, умови договорів, економічні умови діяльності та бізнес-стратегії сторін. Система оподаткування, яку застосовує потенційна зіставна компанія, до зазначеного переліку не включена та не є критерієм виключення. Перебування підприємства на спрощеній системі оподаткування впливає виключно на порядок розрахунку та сплати відповідного податку, проте не спотворює фінансові показники господарської діяльності цього підприємства - виручку від реалізації, собівартість, операційні витрати та фінансовий результат від операційної діяльності, які і є основою для розрахунку показника чистої рентабельності витрат.

Отже, відхилення ПА «Агроінвест» лише з мотивів перебування на єдиному податку є довільним розширенням переліку критеріїв зіставності, не передбаченого ПК України, та не може бути визнано правомірним.

Щодо застосування відповідачем штрафної санкції у розмірі 25% від суми визначеного грошового зобов`язання.

Так, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням до ТОВ «Кодацьке-Агро» було застосовано штрафну санкцію у розмірі 366 514,75 грн., що становить 25% від суми визначеного податкового зобов`язання 1 466 059 грн. Застосування штрафу саме у розмірі 25% відповідає санкції, передбаченій п. 123.2 ст. 123 ПК України, тобто за діяння, вчинені умисно.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання.

Пунктом 123.2 ст. 123 ПК України встановлено підвищену відповідальність, а саме: діяння, передбачені п. 123.1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання.

Відповідно до абз. 2 п. 109.1 ст. 109 ПК України діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (зокрема осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Згідно з абзацом 2 цього самого пункту діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Своєю чергою, як визначено пунктом 112.2 статті 112 ПК України, особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачено відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Для притягнення до відповідальності платника податків контролюючий орган спочатку має довести наявність вини як такої в діянні платника податків, а вже після цього наявність обставин, що вказують на умисел.

Звичайна вина в податковому праві, з огляду на зміст пункту 112.2 статті 112 ПК України, наявна тоді, коли особа не вжила достатніх заходів для того, щоб поводитися розумно, добросовісно і з проявами належної обачності під час вчинення дій або бездіяльності, за які передбачено фінансову відповідальність, і ці обставини було доведено контролюючим органом. Причому, як випливає з переліку через кому та вживання законодавцем сполучника та між словами нерозумно, недобросовісно та без належної обачності, усі наведені обставини мають бути наявними у сукупності. Тобто, щоб визнати особу винною, потрібно довести, що вона діяла водночас і нерозумно, і недобросовісно, і без належної обачності, при цьому маючи змогу поводитися належними чином.

На відміну від цього, умисна вина наявна в тому разі, коли особа не лише не вжила достатніх заходів для того, щоб зберігати належну розумність, добросовісність та обачність, але також і вчинила певні конкретні діяння, спрямовані на невиконання податкового обов`язку.

Саме це встановлено абзацом 2 пункту 109.1 статті 109 ПК України, згідно з яким умисність діяння полягає в удаваному, цілеспрямованому створенні умов, які не можуть мати іншої мети, крім як порушення податкового законодавства чи іншого законодавства, що контролюється податковими органами.

Згідно до правової позиції Верховного Суду (постанови у справах №440/15330/23 від 23.12.2025, №500/7352/23 від 08.08.2025, №160/40258/24 від 11.02.2025, №440/7130/22 від 13.06.2024, №520/10902/23 від 26.03.2026, №320/11116/23 від 30.07.2025 тощо), не можна визнати вчинене податкове правопорушення умисним лише за наявності самого факту невиконання вимог законодавства. Невиконання податкового обов`язку це наслідок, який має бути результатом (1) або невжиття платником податків належних заходів з метою виконання такого обов`язку (і тоді правопорушення буде просто винним), (2) або цілеспрямованих діянь, метою яких є створення умов для невиконання вимог закону (і тоді правопорушення буде умисним).

Це випливає з пункту 109.3 статті 109 ПК України. Ця норма містить вичерпний перелік складів податкових правопорушень, для притягнення до відповідальності за які необхідно встановити вину платника податків. Це правопорушення, передбачені пунктами 123.2 123.3 та 123.5 статті 123 ПК України, пунктами 124.2 124.5 статті 124 ПК України, а також пунктами 125-1.2 125-1.4 статті 125-1 ПК України. І всі ці склади правопорушень передбачають умисел на їх вчинення.

За змістом абзацу 2 пункту 109.1 статті 109 ПКУ платник податків має цілеспрямовано створити умови для несплати або несвоєчасної сплати податків. І саме створення цих умов має призвести до невиконання податкового зобов`язання.

Невчинення дії щодо своєчасної сплати податків не вказує на якесь цілеспрямоване створення умов, які не можуть мати іншого наслідку, крім як неналежна сплата суми узгодженого грошового зобов`язання.

Отже, для встановлення умислу в діянні платника податків контролюючий орган має довести:

які саме умови створив платник податків для невиконання своїх податкових обов`язків;

факт того, що ці умови були результатом цілеспрямованої поведінки платника податків;

відсутність у платника податків під час вчинення відповідних діянь іншої мети, крім невиконання вимог закону.

Водночас доказами умислу мають бути фактичні дані, що підтверджують наявність діяння платника податків, спрямованого на створення умов для невиконання податкових зобов`язань.

Жодних доказів умисного порушення податкового законодавства, відповідачем не надано, а отже контролюючим органом не доведено правомірності застосування штрафних санкцій в розмірі визначеному спірним податковим повідомленням-рішенням.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого законом покладено тягар доведення обґрунтованості власних рішень, в разі їх судового оскарження, не надано ґрунтовних доказів, що свідчать про правомірність спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОДАЦЬКЕ-АГРО» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 30.03.2026 року №0159092301 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1832573,75 грн., у т.ч. 1466059,00 грн. - основний платіж, 366514,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОДАЦЬКЕ-АГРО» (вул. Господарча, буд. 3, село Новотаромське, Дніпропетровська обл., 52063, код ЄДРПОУ 41643151) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 21990,89 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 15.10.2026 року.

Суддя О.С. Луніна