Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 473/2978/26
Провадження №2/471/578/26
Номер рядка звіту 40
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2026 р. Братський районний суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді Жили Н.М.,
з участю секретаря Холоденко І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Братське Вознесенського району Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25.05.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 укладено Договір позики №75789145 (надалі Договір позики) шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 2 Договору позики, кредитодавець надає позичальнику кредит (грошові кошти) в сумі 6250 грн, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми позики.
Сторони визначили, що строк позики (строк Договору) складає 27 днів, із відповідною базовою процентною ставкою 1,99% в день та розміром акційних процентів 0,69 % в день.
Сторонами відповідно до умов п. 2 Договору визначено, що розмір процентів на прострочену позику (строк користування коштами понад строки Договору) складають 2,7 % в день. Згідно з п. 5 Договору позики визначено, що цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційнотелекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Відповідно до п. 4.2. Договору позики позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі. Відповідно до п. 8.4 Правил, якщо під час дії особливих умов виконання Договору, встановлених для позичальника в рамках програми лояльності (у тому числі право сплати процентів акційних), позичальник порушить взяті на себе договірні зобов`язання, такі особливі умови виконання Договору втрачають силу, що означає, що нараховані згідно умов Договору проценти підлягають сплаті позичальником в повному об`ємі за весь період дії Договору згідно умов Договору і незалежно від пропонованих особливих умов Програми лояльності.
Кредитодавець на виконання умов Договору кредиту надав позичальнику грошові кошти у сумі 6250 грн строком на 27 днів, а позичальник відповідно зобов`язався повернути його разом іншими платежами згідно з умовами цього Договору. Позикодавець на виконання умов Договору позики надав позичальнику грошові кошти в сумі 6250 грн шляхом перерахування на картковий рахунок, котрий надано позичальником та міститься в реквізитах Договору позики, що підтверджується відповідною Довідкою про укладення договору (ідентифікацію) фінансової установи.
Відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконує. У зв`язку з неповерненням заборгованості за Договором позики, заборгованість ОСОБА_3 за Договором позики №75789145 від 25.05.2021 р. станом на 30.11.2021 року (дата відступлення права вимоги) складає 20 801,88 грн, з яких: сума заборгованості за основним боргом - 6250 грн; сума заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за увесь час користування кредитними коштами 14 551,88 грн.
10.07.2020 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» уклали Договір факторингу №10072020 від 10.07.2020 року, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до відповідача за Договором позики №75789145 від 25.05.2021 року.
Відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основної суми боргу за Договором позики, заборгованості за процентами не виконав ні перед позикодавцем/первісним кредитором, ні перед позивачем/фактором - ТОВ «ФК «Профіт Капітал».
Представник позивача просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Профіт Капітал» заборгованість в розмірі 20801,88 грн, а також судовий збір в розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.
Ухвалою Братського районного суду Миколаївської області від 06 липня 2026 року провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак в позовні заяві просить суд розглянути справу за його відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з`явилася, однак надіслала до суду заяву, в якій просить суд розглянути справу без участі відповідача. Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить суд у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Профіт Капітал» відмовити в повному обсязі; у разі встановлення судом наявності у відповідача заборгованості - здійснити її перерахунок з виключенням процентів, нарахованих після закінчення погодженого сторонами 27-денного строку позики; у разі задоволення позову в будь-якій частині зменшити заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу з 7 000,00 грн до 1000,00 грн. Зазначила, що згідно умов Договору позики та Додатку № 1 до нього строк позики 27 днів, дата повернення позики та процентв 21.06.2021 року. За весь 27-денний строк користування кредитними коштами сторонами визначено суму процентів у розмірі 1 164,38 грн, а загальна сума платежу 7 414,38 грн. Позивачем на підтвердження укладення Договору позики № 75789145 в електронній формі та підписання його відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, надано паперову роздруківку документа, яку позивач називає Договором позики, однак не надано оригіналу електронного доказу в електронній формі. Паперова копія електронного документа сама по собі не дозволяє перевірити, що саме наведена в ній редакція Договору позики №75789145 існувала на момент його підписання відповідачем та була пов`язана з одноразом ідентифікатором, зазначеним у Довідці про ідентифікацію. Надані позивачем документи не дають можливості достовірно встановити належність електронного платіжного засобу № 516749 хххххх 8477 відповідачу та відповідно не підтверджують належними доказами факт отримання відповідачем 6 250 грн. Недоведеність факту передання грошових коштів саме відповідачу виключає можливість покладення на неї обов`язку з повернення відповідної суми як заборгованості за Договором позики. Позивачем не надано доказів, які б дозволяли встановити що підготовка позовної заяви у цій справі вимагала такого об`єму роботи, який відповідає заявленій вартості 7 000 грн; наданий акт фактично містить лише загальне формулювання виконаних робіт без їх індивідуалізації щодо цієї справи, вважає, що заявлені позивачем 7000 грн витрат на пофесійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи, її ціною та обсягом документально підтверджених робіт (а. с. № 88-96).
Також відповідачем надано копію свідоцтва про шлюб, відповідно до якого відповідач у зв`язку з укладенням шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ». (а.с.№ 97).
Під час розгляду справи по суті встановлено, що 25.05.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 ) укладено Договір позики №75789145, відповідно до умов якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (а. с. № 16-17).
Договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу у порядку визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі договору «реквізити сторін».
Кредитодавець ідентифікував відповідача, що підтверджується довідкою про ідентифікацію (а.с.№ 30).
Згідно п.2.1, п. 2.2, п.2.3. Договору позики, сума кредиту 6250 грн, строк позики/строк договору - 27 днів, процентна ставка/день - 1,99 % (фіксована), дата надання кредиту 25.05.2021, дата повернення кредиту - 21.06.2021, знижена процентна ставка 0,69%.
Позивачем відповідачу надано кредит у розмірі 6250 грн, які ОСОБА_6 були перераховані на банківський рахунок, що підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія«Фінекспрес» (зворотня сторона а.с № 51).
Отже, ТОВ «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО З ПОВЕРНЕНЯ БОРГІВ» свої зобов`язання за Договорм позики №75789145 від 25.05.2021 виконало в повному обсязі.
В свою чергу ОСОБА_7 належним чином свої зобов`язання за Договором позики не виконала. У зв`язку з неповерненням заборгованості за Договором позики у відповідача утворилась заборгованість за Договором позики №75789145 від 25.05.2021. За розрахунком позивача, ця заборгованість на 30.11.2021 року становить 20801,88 з яких:
- сума заборгованості за основною сумою боргу - 6250,00 грн;
- сума заборгованості за процентами - 14551,88 грн (а. с. № 31-34).
10.07.2020 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) та ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» (Фактор) уклали Договір факторингу №10072020 від 10.07.2020 року, за умовами якого Клієнт зобов`язався відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язуєтьсяприйняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна придбання) за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб (а. с. № 35-38).
Відповідно до Реєстру прав вимог № 120 до Договору факторингу №10072020 від 10.07.2020 року, ТОВ «Деал Фінанс Груп» набуло право вимоги до відповідача за Договором позики №75789145 від 25.05.2021 р. в сумі 20801,88 грн (а. с. № 41- 43).
Відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основної суми боргу за Договором позики, заборгованості за процентами не виконав, ні перед Первісним кредитором (позичальником), ні перед Фактором - ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал».
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За положеннями ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 ЦПК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України). Такого висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 16.12.2020 р. у справі №561/77/19.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 4, ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 вказаного Закону визначено яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції.
Так, згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч. 1 ст. 1047 ЦК України).
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526, ст. 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Крім того, ст. 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Оскільки відповідачем порушені умови Договору позики та вимоги чинного законодавства України, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Договором позики № 75789145 від 25.05.2021 року в частині заборгованості за основною сумою боргу в сумі 6250 грн підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості в частині заборгованості за відсотками, суд зазначає наступне.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 у справі справа №444/9519/12 виклала правову позицію щодо змісту понять «строк договору», «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання».
Поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з ч. 2 цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. 252 ЦК України).
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).
Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.
Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.
Відтак, у межах строку кредитування до 21.06.2021 відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти за користування кредитними коштами.
Відповідно до абз. 1 ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Отже, припис абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Строк кредитування встановлено 27 днів, тобто до 21.06.2021 року.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.
У постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 зазначено, що за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні, проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.
Також, зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, від 23.10.2019 у справі №723/304/16-ц, від 26.05.2020 у справі №638/13683/15-ц, від 05.04.2023 у справі №910/4518/16, тобто дана судова практика є сталою.
За умовами Договору позики сторони визначили строк кредитування тривалістю 27 днів. Відтак, зі спливом вказаного строку право позикодавця нараховувати передбачені Договором позики проценти за користування кредитом припинилося.
Вимоги про стягнення грошових коштів відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач не заявляв.
З врахуванням наведеного, суд вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за процентами, нарахованими за Договором позики в сумі 1164,38 грн.
Згідно ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжної інструкції кредитного переказу коштів №14881 від 07.05.2026 року при зверненні до суду з вищевказаною позовною заявою позивачем був сплачений судовий збір в сумі 2662,40 гривень (а. с. № 15).
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Витрати позивача на професійну правничу становлять 7000 гривень, що підтверджується Договором про надання правничої допомоги №02-24 від 01.07.2024 року, Додатковою угодою№ 1/1 до Договору про надання правничої доапомоги № 05-24 від 01.07.2024 р., Актом № 45 приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, копії яких надані представником позивача (а. с. № 55-58, 59, 60).
У зв`язку з частковим задоволенням позову (35,64%), до перерозподілу належать документально підтверджені судові витрати позивача зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 948,88 грн та витрати на професійну правничу допомогу 2494,80 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 11, 205, 207, 526, 527, 530, 610, 612, 626, 627, 628, 629, 1048, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 4, 10-13, 76, 81, 83, 89, 133, 137, 141, 229, 258, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія«Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 на користь Товариста з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» (ЄДРПОУ 39992082, адреса: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, рахунок: IBAN № НОМЕР_2 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», код Банку 322001) за Договром позки № 75789145 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 25.05.2021 року суму заборгованості в розмірі 7414,38 грн (сім тисяч чотириста чотирнадцять гривень тридцять вісім копійок), а саме:
-заборгованість за тілом кредиту - 6250 (шість тисяч двісті п`ятдесят) гривень;
-заборгованість за процентами - 1164,38 грн (одна тисяча сто шістдесят чотири гривні тридцять вісім копійок).
Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 на користь Товариста з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» (ЄДРПОУ 39992082, адреса: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, рахунок: IBAN № НОМЕР_2 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», код Банку 322001) судовий збір в сумі 948,88 грн (дев`ятсот сорок вісім гривень вісімдесят вісім копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2494,80 грн (дві тисячі чотириста дев`яносто чотири гривні вісімдесят копійок).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», ЄДРПОУ 39992082, адреса місцезнаходження: 04071, м.Київ, вул. Набережно-Лугова, 8.
Відповідач: ОСОБА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
СуддяЖила Н. М.
Судове рішення № 141029895, Братський районний суд Миколаївської області було прийнято 27.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 473/2978/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: