Рішення № 141029865, 01.07.2026, Березанський районний суд Миколаївської області

01.07.26 Справа № 469/560/24

2/469/52/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року с-ще Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Гапоненко Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Потриваєвої М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬ АГРО ІНВЕСТ", третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості з орендної плати,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 05 квітня 2024 року звернулась до суду з позовом про стягнення заборгованості з орендної плати та розірвання договору оренди землі, у якому просила стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за 2021-2023 роки у сумі 78973,61 грн., до якої входять заборгована орендна плата, пеня, 3% річних та інфляційні вттрати, та розірвати договір оренди землі, укладений 01 жовтня 2017 року між відповідачем та ОСОБА_3 , щодо 1/2 частки успадкованих позивачем після смерті ОСОБА_3 земельних ділянок, а також судовий збір у сумі 2422,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15768,00 грн.

Позивач зазначала, що їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 06 грудня 2021 року належить частка у праві спільної часткової власності на земельні ділянки загальною площею 18.8552 га, в тому числі: ділянку № НОМЕР_1 площею 1,2985 га з кадастровим номером 4820981800:02:000:0001, ділянку № НОМЕР_2 площею 4,7049 га з кадастровим номером 4820981800:05:000:0048, ділянку № НОМЕР_3 площею 12,8518 га з кадастровим номером 4820981800:03:000:0077 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані в адміністративних межах Березанської селищної ради Миколаївського району (колишньої Калинівської сільської ради Березанського району) Миколаївської області, яка належала її бабі ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 . Інша частка вказаних земельних ділянок належить на праві власності її тітці ОСОБА_2 .

Зазначені земельні ділянки з 16 квітня 2007 року перебували в оренді в Товариства з обмеженою відповідальністю "Ім.КЛ.Петровського"; 17 липня 2017 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 та ТОВ "Ім.КЛ.Петровського" укладено договір оренди землі № 000063 від 17 липня 2017 року строком на 10 років з правом пролонгації, з правом передачі в піднайом (суборенду).

01 жовтня 2017 р. ТОВ "ім.К.Л.Петровського" за додатковою угодою відступило права та обов`язки сторони Орендаря на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест".

Строк дії договорів оренди встановлено до 31 грудня 2025 року з правом пролонгації та передачі земельних ділянок у суборенду.

Орендна плата визначена у розмірі 8,28 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок та становить: 2910 грн. за земельну ділянку площею 1,2985 га нормативною грошовою оцінкою 35060,27 грн., 10543,91 грн. за земельну ділянку площею 4,7049 га нормативною грошовою оцінкою 127035,09 грн. та 28801,52 грн. за земельну ділянку площею 12,8518 га.

Після успадкування земельних ділянок позивач особисто повідомила про це посадову особу відповідача та вручила їй вказане повідомлення, копії свідоцтва про право на спадщину за законом, паспорта, РНОКПП та свої банківські реквізити в офісі відповідача за місцем його реєстрації: АДРЕСА_1 , проте орендну плату за 2021-2023 роки відповідач не сплатив.

Ухвалою суду від 23 квітня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив із запереченнями проти позову.

17 січня 2025 року до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про зміну предмета позову, в якій позивача заявила про збільшення розміру позовних вимог у частині розміру заборгованості за орендною платою, а також витрат на професійну правничу допомогу орієнтовно в сумі 21824,00 грн.

Просила стягнути з ТОВ «Південь Агро Інвест» на свою користь заборгованість на загальну суму 136 593.39 грн, у тому числі:

- за період прострочення грошового зобов`язання з 02.09.2021 по 23.01.2025 - 49059,25 грн. загальної суми боргу, яка складається з:

заборгованості з орендної плати у розмірі 17007,81 грн. (з урахуванням відрахованих обов`язкових податків та зборів);

інфляційного збільшення 9228,36 грн

пені 21089,68 грн

3% річних 1733.40 грн.;

за період прострочення грошового зобов`язання з 02.09.2022 по 23.01.2025 - 37302,38 грн. загальної суми боргу, яка складається з:

заборгованості з орендної плати 17007,81 грн. (з урахуванням відрахованих обов`язкових податків та зборів);

інфляційного збільшення 4189.58 грн.

пені 14881,83 грн.

3% річних 1223.16 грн.,

за період прострочення грошового зобов`язання з 02.09.2023 по 23.01.2025 - 29423,07 грн. загальної суми боргу, яка складається з:

заборгованості з орендної плати у розмірі 17007,81 грн. (з урахуванням відрахованих обов`язкових податків та зборів);

інфляційного збільшення 2518.12 грн

пені 8673,98 грн.

3% річних 1223.16 грн.;

за період прострочення грошового зобов`язання з 02.09.2024 по 23.01.2025 - 20808,69 грн. загальної суми боргу, яка складається з:

заборгованості з орендної плати у розмірі 17007,81 грн. (з урахуванням відрахованих обов`язкових податків та зборів);

інфляційного збільшення 1150.46 грн.

пені 2449,12 грн.

3% річних 201.30 грн.

У вказаній заяві позивач також заявила про відмову від вимог в частині розірвання договору оренди землі відповідно до п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України.

У цій же заяві позивач заявила клопотання про залучення до участі у справі як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , якій на праві власності належить частка спірних земельних ділянок.

Ухвалою суду від 23 січня 2025 року суд прийняв відмову ОСОБА_1 від позову в частині розірвання договору оренди землі та закрив провадження у справі в частині вказаних вимог, прийняв до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог та залучив до участі у справі як третю особу ОСОБА_2

10 вересня 2024 року представник відповідача ТОВ "Південь Агро Інвест" Тищенко Ф.О. надав відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що строк дії договору оренди земельної ділянки триває до 31 грудня 2025 року, а тому підстави для його розірвання мають бути доведені належними доказами. Відповідач добросовісно виконав свої обов`язки щодо сплати орендної плати ОСОБА_2 , у тому числі за 2024 рік, але не був обізнаний про спадкоємця ОСОБА_3 та не мав необхідних реквізитів для здійснення виплат, з відповідною заявою позивач до ТОВ "Південь Агро Інвест" не зверталась. Тому вважав подання позову передчасним, оскільки позивач не довів порушення її прав відповідачем, та відсутня системність несплати орендної плати, так як відповідач не мав наміру порушувати умови договору. Щодо розміру орендної плати за 20222023 роки представник відповідача вказував, що у Державному реєстрі речових прав чітко зазначено, що орендна плата становить 8,28 % нормативної грошової оцінки земельних ділянок і складає 22 732,80 грн, при виплаті орендної плати ТОВ "Південь Агро Інвест" відповідно до чинного податкового законодавства України виступає податковим агентом та несе обов`язок сплатити податки та збори, до яких входять податок на доходи фізичних осіб, який складає 18 % (ст. 167 ПК України) від окресленої договором суми та військовий збір у розмірі 1,5%. Таким чином, до виплати орендна плата за рік складає 18 299,90 грн. Під час дії договору власник земельної ділянки не є податковим агентом та не має обов`язку сплачувати військовий збір та ПДФО, тому стягувати з ТОВ "Південь Агро Інвест" повторно вже виплачені податки та збори незаконно. Також просив застосувати наслідки спливу позовної давності в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Заперечував проти стягнення 15768 грн витрат на правничу допомогу, вважаючи їх неспівмірними та необґрунтованими.

У судове засідання учасники справи та їх представники не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені; представник позивача Дорошенко А.В. надала заяву про розгляд справи за їхньої відсутності та підтримання позовних вимог; представник відповідача причини неявки не повідомив.

На підставі ст.223 ЦПК України суд розглянув справу за відсутності учасників справи, зважаючи на те, що їх неявка не перешкоджає встановленню обставин справи та їх позиція викладена у наданих суду заявах по суті справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України «Про оренду землі», ЗК України та загальними нормами ЦК України.

Відповідно до вимог ст.124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Як визначено ч.1 ст.93 ЗК України, ст.1 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

У ст.6 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно зі ст.13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 статті 19 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Відповідно до ч.1 ст.407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Отже, користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

У ст.21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно з положеннями ст.24 Закону України «Про оренду землі», орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати; на підставі ст.25 вказаного Закону орендар зобов"язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи суд встановив, що позивач як спадкоємиця ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , є власником 1/2 частки земельних ділянок загальною площею 18,8552 га, до яких входять земельна ділянка площею 1,2985 га, кадастровий номер 4820981800:02:000:0001; земельна ділянка площею 4,7049 га, кадастровий номер 4820981800:05:000:0048; земельна ділянка площею 12,8518 га, кадастровий номер 4820981800:03:000:0077, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташованих на території Березанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області; власником іншої 1/2 частки вказаних земельних ділянок є третя особа ОСОБА_2 .

Зазначені земельні ділянки перебувають в оренді ТОВ "Південь Агро Інвест". Право оренди зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, строк дії договору оренди визначений до 31 грудня 2025 року. Права та обов`язки орендаря перейшли до відповідача на підставі додаткової угоди від 01 жовтня 2017 року про відступлення прав та обов`язків за договором оренди.

Вказані обставини сторони не оспорюються та підтверджуються, зокрема, свідоцтвами про право на спадщину за законом від 06 грудня 2021 року, Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копіями договорів оренди землі та додаткової угоди до договору оренди землі, укладеної 01 жовтня 2017 року.

Позивачу ОСОБА_1 не виплачена орендна плата за додатковою угодою від 01 жовтня 2017 року до договору оренди землі № 040700700303 від 16 квітня 2007 року за 2022-2024 роки, що відповідачем не заперечується.

Відповідно до п.4.1. додаткової угоди від 01 жовтня 2017 року до договору оренди землі № 040800700017 від 30 січня 2008 року орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 8,28% нормативної грошової оцінки земельних ділянок:

- площею 1,2985 га з кадастровим номером 4820981800:02:000:0001 у розмірі 8.28% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 2910 грн. за рік оренди, 1/ 2 частка від якої становить 1455 грн.;

- площею 4,7049 га з кадастровим номером 4820981800:05:000:0048 у розмірі 8.28% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 10543.91 грн. за рік оренди, 1/ 2 частка від якої становить 5271,96 грн .;

- площею 12,8518 га з кадастровим номером 4820981800:03:000:0077 у розмірі 8.28% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 28801.52 грн. за рік оренди,1/ 2 частка від якої становить 14400,76 грн.

Усього сума річної орендної плати становить 21127,72 грн., з якої відповідачем як податковим агентом мають утримуватися податки (збори), передбачені чинним законодавством України, що відповідає положенням п. 4.2 додаткової угоди до договору оренди землі та підпункту 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України, яким визначено, що податковим агентом платника ПДФО орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар, при цьому об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Відповідно до підпункту l6.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом України (пункт 36.1 статті 36 Податкового Кодексу України).

Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента (пункт 36.4 статті 36 Податкового кодексу України).

Як вбачається з платіжних інструкцій № № 964, 1002 від 15 лютого 2022 р., № № 7209, 7211 від 18 жовтня 2023 р., відповідачем сплачено ПДФО з оренди землі (Березанська ТГ) за 2022- 2023 роки та військовий збір з оренди землі за 2022-2023 роки (а.с.56-57 на звороті).

З урахуванням відрахованого податку у розмірі 18% та військового збору у розмірі 1,5 % (податки та збори в загальній сумі становлять 4119.91 грн), виплаті підлягала орендна плата в сумі (21127,72 грн.*19,5%)=17007.81 грн. за кожен рік.

Сторони у додаткових угодах до договорів оренди землі (пункт 4.7) передбачили відповідальність орендаря у вигляді стягнення неустойки (пені) у разі прострочення виплати орендної плати, у розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Пунктом 3 ч.1 ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ч.І ст.546 ЦК України).

Відповідно до ст.549 ЦК України пенею є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідач не довів наявність підстав для звільнення його від відповідальності за невиконання умов договору, наведені позивачем розрахунки не спростував, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені грунтуються на вимогах закону та договору.

За положеннями ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Згідно з ч.1, п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Законом України від 30.03.2020 № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.» Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із наступними змінами і доповненнями) установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин, дію якого неодноразово було продовжено, останній раз до 01.07.2023 р.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-ІХ від 15.03.2022, який набув чинності 17.03.2022, Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, за яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст.ст. 257-259 (позовна давність) цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Отже, річний строк позовної давності для нарахування пені, який почав свій перебіг після початку дії карантину та воєнного стану, не сплинув, у зв`язку з чим звернення з вимогою до суду про стягнення пені відбувається в межах позовної давності.

Тому існують підстави для стягнення з відповідача пені у зв`язку із несплатою орендної плати за періоди відповідно з 02 вересня 2021 року, який є наступним днем після встановленого у п. 4.5 договору останнього дня внесення орендної плати ("не пізніше 01 вересня поточного року"), з 02 вересня 2022 року, з 02 вересня 2023 року та з 02 вересня 2024 року по день подання позовної заяви.

Заперечень щодо розміру нарахувань пені відповідач не надав.

Тому суд погоджується з розміром пені, визначеним у заяві про зміну предмета позову станом на 23 січня 2025 року, відповідно до наведених позивачем розрахунків, нарахованої на суму заборгованості 17007,81 грн., а саме: 21089.68 грн. за 2021 рік (за 1240 днів прострочення), 14881,83 грн. за 2022 рік (за 875 днів прострочення), 8673,98 грн. за 2023 рік (за 510 днів прострочення), 2449,12 грн. за 2024 рік (за 144 дні прострочення).

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На час розгляду справи підтвердження виплати позивачеві заборгованості з орендної плати відповідачем суду не надано, а тому він зобов"язаний сплатити зазначену заборгованість з урахуванням пені та виплат, встановлених ч.2 ст.625 ЦК України.

Згідно з наданим представником позивача розрахунком, 3% річних з несплаченої орендної плати за 2021 рік становлять 1733,40 грн., а саме: 17007,81 грн. (розмір заборгованості) х 3% річних:100% х 1240 (кількість днів прострочення) : 365 (кількість днів у році); 3% річних з несплаченої орендної плати за 2022 рік становлять 1223,16 грн., а саме: 17007,81 грн. (розмір заборгованості) * 3% річних:100% * 875 (кількість днів прострочення) : 365 (кількість днів у році); 3% річних з несплаченої орендної плати за 2023 рік становлять 1223,16 грн., а саме: 17007,81 грн. (розмір заборгованості) * 3% річних:100% * 875 (кількість днів прострочення): 365 (кількість днів у році); 3% річних з несплаченої орендної плати за 2024 рік становлять 201,30 грн., а саме: 17007,81 грн. (розмір заборгованості) * 3% річних:100% * 144 (кількість днів прострочення) : 365 (кількість днів у році).

Інфляційні втрати за період з 02 вересня 2021 року по 23 січня 2025 року, відповідно до Рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного суду України № 62-97р. від 03.04.1997 року, становлять : (101.2 : 100) х (100.9 : 100) х (100.8 : 100) х (100.6 : 100) х (101.3 : 100) х (101.6 : 100) х (104.5 :100) х (103.1: 100) х (102.7 : 100) х (103.1 :100) х (100.7 : 100) х (101.1 : 100) х (101.9: 100) х(102.5: 100)х (100.7: 100) х (100.7: 100) х(100.8: 100) х (100.7 : 100) х (101.5 : 100) х (100.2 : 100) х (100.5 : 100) х (100.8 : 100) х (99.4 : 100) х (98.6 : 100) х (100.5 : 100) х (100.8 :100) х(100.5 :100) х(100.7 : 100) х (100.4 : 100) х (100.3 : 100) х (100.5 : 100) х (100.2 : 100) х(100.6:100) х(102.2: 100) х (100.0 : 100) х (100.6 : 100) х (101.5 : 100) х (101.8 : 100) х (101.9 : 100) х (101.4: 100) = 1.542595158 ; 17007,81 грн (сума боргу) ? 1.542595158 (сукупний індекс інфляції): 100% - 17007,81 грн. (сума боргу) = 9228,36 грн.

Інфляційні втрати за період з вересня 2022 року по січень 2025 року, відповідно до Рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного суду України №62-97р. від 03.04.1997 року, становлять : (101.9 : 100) х (102.5: 100) х (100.7: 100) х (100.7: 100) х (100.8 : 100) х (100.7 :100) х (101.5 :100) х(100.2 : 100) х (100.5 :100) х (100.8 :100) х(99.4: 100) х (98.6 : 100) х (100.5 : 100) х (100.8 : 100) х (100.5 : 100) х (100.7 : 100) х (100.4 : 100) х (100.3 : 100) х (100.5 :100) х (100.2 :100) х(100.6 : 100) х (102.2 :100)х(100.0 :100)х(100.6 : 100) х (101.5 : 100) х(101.8 : 100) х(101.9: 100) х (101.4 : 100) =1.24633275; 17007,81 грн (сума боргу) ? 1.24633275 (сукупний індекс інфляції): 100% - 17007,81 грн. (сума боргу) = 4189,58 грн.

Інфляційні втрати за період з вересня 2023 року по січень 2025 року, відповідно до Рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного суду України №62-97р. від 03.04.1997 року, становлять : (100.5 : 100) х (100.8 : 100) х (100.5 : 100) х (100.7 : 100) х (100.4 : 100) х (100.3 : 100) х (100.5 : 100) х (100.2 : 100) х (100.6 : 100) х (102.2 : 100) х (100.0 : 100) х (100.6 : 100) х (101.5 : 100) х (101.8 : 100) х (101.9 : 100) х (101.4 : 100) = 1.148056884; 17007,81 грн (сума боргу) ? 1.148056884 (сукупний індекс інфляції): 100% - 17007,81 грн. (сума боргу) = 2518,12 грн.

Інфляційні втрати за період з вересня 2024 року по січень 2025 року, відповідно до Рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного суду України №62-97р. від 03.04.1997 року, становлять : (101.5 : 100) х (101.8 : 100) х (101.9 : 100) х (101.4:100)= 1.06764275982; 17007,81 грн (сума боргу) ? 1.06764275982 (сукупний індекс інфляції): 100% - 17007,81 грн. (сума боргу) = 1150,46 грн.

Власного контррозрахунку вказаних виплат відповідачем не надано та, відповідно, не спростовано їх розмір.

Тому суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість з виплати орендної плати на користь позивача заборгованість за договором оренди землі на загальну суму 136 593 (сто тридцять шість тисяч п`ятсот дев`яносто три) грн. 39 коп., у тому числі:

- за період прострочення грошового зобов`язання з 02 вересня 2021 року по 23 січня 2025 року - 49059,25 грн. загальної суми боргу, яка складається з заборгованості по орендній платі - 17007,81 грн. (з урахуванням відрахованих обов`язкових податків та зборів), інфляційного збільшення - 9228,36 грн, пені - 21089,68 грн., 3% річних - 1733.40 грн.;

- за період прострочення грошового зобов`язання з 02 вересня 2022 року по 23 січня 2025 року - 37302,38 грн. загальної суми боргу, яка складається з заборгованості по орендній платі - 17007,81 грн. (з урахуванням відрахованих обов`язкових податків та зборів), інфляційного збільшення - 4189,58 грн., пені - 14881,83 грн., 3% річних - 1223.16 грн. ;

- за період прострочення грошового зобов`язання з 02 вересня 2023 року по 23 січня 2025 року - 2942,07 грн. загальної суми боргу, яка складається з заборгованості по орендній платі - 17007,81 грн. (з урахуванням відрахованих обов`язкових податків та зборів), інфляційного збільшення - 2518.12 грн., пені - 8673,98 грн., 3% річних - 1223.16 грн.;

- за період прострочення грошового зобов`язання з 02 вересня 2024 по 23 січня 2025 року - 20808,69 грн. загальної суми боргу, яка складається з заборгованості по орендній платі - 17007,81 грн. (з урахуванням відрахованих обов`язкових податків та зборів), інфляційного збільшення - 1150.46 грн., пені - 2449,12 грн., 3% річних - 201.30 грн.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати повязані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано суду письмові докази: ордер адвоката серії ВЕ №№1114715 від 25 березня 2024 року (а.с.37), договір про надання правничої (правової) допомоги № 10/24 від 21 лютого 2024 року (а.с.38-39), додаткову угоду від 04 квітня 2024 року до договору про надання правничої (правової) допомоги № 10/24 від 21 лютого 2024 року, укладену між ОСОБА_1 та адвокатом Дорошенко А.В. з переліком послуг, які надаються адвокатом (а.с.40), акт приймання-передачі наданих послуг від 04 квітня 2024 року (а.с.41), квитанцію до прибуткового касового ордера № 22 від 04 квітня 2024 року про сплату Князєвою К.О.. на користь Дорошенко А.В. 14600 грн. (а.с.421), додаткову угоду № 2 від 17 січня 2025 року до договору про надання правничої (правової) допомоги № 10/24 від 21 лютого 2024 року, укладену між ОСОБА_1 та адвокатом Дорошенко А.В. з переліком послуг, які надаються адвокатом (а.с.91), акт приймання-передачі наданих послуг №2 від 17 січня 2025 року (а.с.92), квитанцію до прибуткового касового ордера № 1 від 17 січня 2025 року про сплату ОСОБА_1 на користь Дорошенко А.В. 6056,00 грн. (а.с.93), тому наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу.

Вирішуючи питання про розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19.

За змістом ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до приписів ч.5 вказаної статті процесуального закону у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи фактично виконані адвокатом роботи, виходячи з принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги, приймаючи до уваги співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката з ціною позову, розмір яких становить 16 % ціни позову, суд вважає за можливе задовольнити клопотання представника відповідача про зменшення витрат на правову допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 13000,00 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача сплачені ним судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬ АГРО ІНВЕСТ" (57440, с.Калинівка Миколаївського району Миколаївської області, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 41107067) на користь ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) заборгованість за договором оренди землі на загальну суму 136 593 (сто тридцять шість тисяч п`ятсот дев`яносто три) грн. 39 коп., у тому числі:

за період прострочення грошового зобов`язання з 02 вересня 2021 року по 23 січня 2025 року - 49059,25 грн. загальної суми боргу, яка складається з заборгованості по орендній платі - 17007,81 грн. (з урахуванням відрахованих обов`язкових податків та зборів), інфляційного збільшення - 9228,36 грн, пені - 21089,68 грн., 3% річних - 1733.40 грн.;

за період прострочення грошового зобов`язання з 02 вересня 2022 року по 23 січня 2025 року - 37302,38 грн. загальної суми боргу, яка складається з заборгованості по орендній платі - 17007,81 грн. (з урахуванням відрахованих обов`язкових податків та зборів), інфляційного збільшення - 4189,58 грн., пені - 14881,83 грн., 3% річних - 1223.16 грн. ;

за період прострочення грошового зобов`язання з 02 вересня 2023 року по 23 січня 2025 року - 2942,07 грн. загальної суми боргу, яка складається з заборгованості по орендній платі - 17007,81 грн. (з урахуванням відрахованих обов`язкових податків та зборів), інфляційного збільшення - 2518.12 грн., пені - 8673,98 грн., 3% річних - 1223.16 грн.;

за період прострочення грошового зобов`язання з 02 вересня 2024 по 23 січня 2025 року - 20808,69 грн. загальної суми боргу, яка складається з заборгованості по орендній платі - 17007,81 грн. (з урахуванням відрахованих обов`язкових податків та зборів), інфляційного збільшення - 1150.46 грн., пені - 2449,12 грн., 3% річних - 201.30 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬ АГРО ІНВЕСТ" на користь ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1365,93 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 13000,00 грн.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного рішення суду - протягом 10 днів.

Суддя