Рішення № 141029763, 29.10.2026, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/1467/26

2/467/665/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

29.10.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Явіци І.В.

за участю секретаря судового засідання Рожкової Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Арбузинка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Вимоги позивача та доводи на їх обґрунтування

Звернувшись до суду із вказаним позовом, представник позивача посилалась на те, що 01 грудня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Сучасний Факторинг» укладено кредитний договір у формі заяви-приєднання до кредитного договору по продукту «Кредит на товар» № 10211142759, згідно з умовами якого сума кредиту за даним договором складає 13012,85 грн.

Згідно паспорту споживчого кредиту по продукту «Кредит на товар» сторони дійшли згоди, що грошові кошти надаються позичальникові на умовах строковості, а саме терміном на 24 календарних місяці, платності 4,5 % від загальної початкової суми кредиту, комісія за управління (обслуговування) кредиту 520,51 грн. Реальна річна процентна ставка встановлюється на рівні 83,16 % річних від загальної суми кредиту

Згідно умов кредитного договору відповідач доручила ТОВ «Сучасний Факторинг» перерахувати суму 13012,85 грн. в наступному порядку: за товари у розмірі 11526 грн. на користь ФОП ОСОБА_2 ; за послуги страхування у розмірі 1486,85 грн. на користь ТДВ «СК «ЕКТА» згідно договору страхування № 101/91-ДА5 від 01.06.2021 року.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит, в той час як відповідач належним чином умов укладеного договору не виконала.

Заборгованість відповідача перед ТОВ «Сучасний Факторинг» за кредитним договором № 10211142759 від 01 грудня 2021 року станом на 29 січня 2026 року включно становить 15176,58 грн., та складається з: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 2984,01 грн.; заборгованість за сумою відсотків в розмірі 12192,57 грн.

Посилаючись на вказані обставини, позивач через свого представника просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 15176,58 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

Процесуальні дії у справі

Спрощене провадження за цими вимогами було відкрите ухвалою судді Арбузинського районного суду Миколаївської області від 29 червня 2026 року.

Позиції сторін

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про його дату, час і місце повідомлявся належно кожного разу, згідно позовної заяви просив провести розгляд справи за відсутності позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач до суду не з`явилась, про дату, час і місце судового засідання повідомлялась шляхом направлення судових повісток за адресою зареєстрованого місця проживання та публікації оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

При цьому, відповідач причин своєї неявки до суду не вказувала, будь-яких заяв, у тому числі й заяв по суті справи, не направляла, про дату, час і місце судового засідання була повідомлена належно в силу положень ч. 9 ст. 10, ч. 11 ст. 128 ЦПК України, у зв`язку із чим суд вважає наявними одночасно існування усіх передумов, визначених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, і необхідних для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач двічі повідомлена про дату, час і місце судового засідання, проте, на розгляд справи не з`явилась, причин неявки не вказала, відзив на позов не подала, у той час, як позивач не заперечує проти такого порядку вирішення справи.

За такого, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, позаяк, жоден із учасників справи у судовому засіданні присутнім не був.

Установлені фактичні обставини справи і зміст правовідносин з посиланням на докази, а також оцінка аргументів, наведених учасникам справи

У свою чергу, суд, дослідивши надані позивачем докази, оцінивши їх з точки зору належності і допустимості, а також достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні доказів, виходив із такого.

Зокрема, суд установив, що 01 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Сучасний Факторинг» з заявою-приєднанням до кредитного договору по продукту «Кредит на товар».

Вказаною завою-приєднанням, яку подано разом з графіком платежів ОСОБА_1 засвідчила своє волевиявлення на приєднання до кредитного договору по продукту «Кредит на товар». Публічна пропозиція, графік платежів та заява-приєднання складають кредитний договір по продукту «Кредит на товар».

Так, загальна сума кредиту згідно вказаної заяви становить 13012,85 грн., яка надається строком на 24 місяці, з кінцевим терміном повернення 01 грудня 2023 року включно.

Також визначено, що орієнтовна загальна вартість кредиту укладення договору становить 27066,77 грн., а орієнтовна реальна річна процентна ставка - 83,16%.

ОСОБА_1 , відповідно до заяви-приєднання ТОВ «Сучасний Факторинг» доручено перерахувати суму кредиту в розмірі 13012,85 грн. в наступному порядку: за товари у розмірі 11526 грн. на користь ФОП ОСОБА_2 ; за послуги страхування у розмірі 1486,85 грн. на користь ТДВ «СК «Екта».

Підписання заяви ОСОБА_1 , серед іншого, підтвердила, що кредитор заздалегідь знайомив її з: тим, що правовідносини за договором також регулюються правилами надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Сучасний Факторинг», затвердженими наказом № 07/21-П від 12 липня 2021 року; інформацією наведеною у правилах; інформацією розміщеною на офіційному веб-сайті кредитора зокрема з інформацією, що вказана в ч. 1, 2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», яка містить наявні та можливі схеми кредитування у кредитора та іншу інформацію, необхідну для свідомого вибору та підписання цієї заяви-приєднання згідно з вимогами чинного законодавства України; інформацією вказаною в ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» та наведеною в Паспорті споживчого кредиту; іншою інформацією про умови кредитування.

ОСОБА_1 також підтвердила, кредитор (кредитний посередник) до укладення договору надав їй необхідні пояснення з метою забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до її потреб та фінансового стану, істотних характеристик запропонованих послуг та наслідків для неї, зокрема у разі невиконання зобов`язань за договором.

Вказану заяву-приєднання ОСОБА_1 підписано власноруч.

Додаток № 1 до кредитного договору містить таблицю загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка серед іншого містить відомості щодо періодів здійснення платежів кредитним договором та сум таких платежів, з зазначенням їх складових, а також відомості щодо загальної вартості кредиту.

Вказаний додаток до кредитного договору ОСОБА_3 також підписано власноруч.

Крім того, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію та інші важливі правові аспекти, викладено у паспорті споживчого кредиту, з яким позичальник ознайомлена, про що свідчить її підпис.

Судом також досліджено публічну пропозицію ТОВ «Сучасний Факторинг» на укладення кредитного договору по продукту «Кредит на товар», затверджену наказом № 07/21-П від 12 липня 2021 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, про те, що при укладенні кредитного договору ОСОБА_1 , у відповідності до вимог закону, поінформовано про умови кредитування, строк кредитування, порядок повернення кредиту та процентів за користування кредитом, наслідки порушення умов договору, та така прийняла умови запропонованого їй договору, шляхом його підписання.

Як встановлено судом, ТОВ «Сучасний Факторинг» виконало прийняте ним зобов`язання щодо надання ОСОБА_1 суми кредиту у розмірі та строки передбачені умовами договору.

В свою чергу, як вбачається з виписки з особового рахунку за кредитним договором № 10211142759 від 01 грудня 2021 року, ОСОБА_1 належним чином умов укладеного кредитного договору не виконала, здійснивши лише часткове погашення заборгованості за договором в розмірі 11200 грн., в зв`язку з чим утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 15176,58 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2984,01 грн. та заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 12192,57 грн.

Тож, вирішуючи справу по суті, суд ураховував наступне.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ТОВ «Сучасний Факторинг»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком (фінансовою установою), тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Отже, між ТОВ «Сучасний Факторинг» та відповідачем існували зобов`язальні правовідносини, які виникли із кредитного договору, та регулюються главою 71 ЦК України та загальними нормами Цивільного кодексу щодо зобов`язань.

Боржник зобов`язаний, як це передбачено ч. 1 ст. 527 ЦК України, виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів приходить до наступного.

Позивачем у встановленому порядку доведено факт укладення між ТОВ «Сучасний Факторинг» та відповідачем кредитного договору, факт надання відповідачу кредиту, тобто факт належного виконання первісним кредитором договірних зобов`язань щодо надання коштів кредиту у розмірі та строки, передбачені умовами договору.

В свою чергу, відповідач у судове засідання не з`явилась, відзив на позовну заяву не подавала, будь-яких доказів, які б спростовували факт укладення кредитного договору суду не подала, а також своїм правом на подання доказів на підтвердження належного виконання умов кредитного договору не скористалась, розміру заборгованості не спростувала.

Таким чином, у ракурсі установлених фактичних обставин щодо неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, ураховуючи наведені вище правові норми, які регулюють відносини, що виникли між сторонами, суд вважає правомірними вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за вказаним договором, яка складається з заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за процентами.

При цьому, суд перевірив правильність нарахування складових заборгованості, як то, щодо заборгованості за тілом та процентами, нарахованими згідно умов кредитного договору на дійсну заборгованість відповідача і вважає ці розрахунки в цій частині вірними, позаяк, вони відповідають умовам укладеного договору та вимогам закону.

Отже, суд робить висновок, що права позивача порушені відповідачем через неналежне виконання ним умов укладеного договору та непогашення дійсної заборгованості, а тому вони підлягають захисту шляхом стягнення на користь позивача установленої судом заборгованості, яка складається з заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за процентами, яка у цій справі є підтвердженою належними, допустимим і достовірними доказами, у тому числі й їх сукупністю.

Як наслідок, цей позов підлягає задоволенню.

Щодо питання розподілу судових витрат

За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача належить стягнути 2662 грн. 40 коп. судового збору, що становить 100 відсотків задоволених вимог.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, то суд керується правилами ст. 137 ЦПК України і вважає, що розмір цих витрат належно доведений і обґрунтований, оскільки в матеріалах справи наявний договір про надання правової допомоги № 07/11/25-СФ від 07 листопада 2025 року, акт № 10 прийому-передачі наданих послуг з переліком наданих правових та юридичних послуг, платіжна інструкція № 129017 від 29 січня 2026 року про оплату наданої правничої допомоги та документи, що посвідчують надання вказаної правничої допомоги адвокатом, в той час як відповідач з клопотанням про зменшення розміру цих витрат та недоведеність їх не співмірності до суду не зверталась, в зв`язку з чим не виходячи за межі позовних вимог, суд вважає, що ця вимога позивача підлягає повному задоволенню у розмірі, що ним визначений і доведений, а саме - у розмірі 10000 грн.

Крім цього, суд не убачає підстав для відхилення тих правових норм, на які представник позивача посилався в позовній заяві, оскільки всі вони визначені правильно і підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

З цих підстав, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» заборгованість за кредитним договором № 10211142759 від 01 грудня 2021 року в розмірі 15176 (п`ятнадцять тисяч сто сімдесят шість) грн. 58 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області на протязі 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» (ЄДРПОУ 35310044, 01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 39-А);

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя Ірина Явіца