Ухвала суду № 14102967, 17.02.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

17.02.2011 Справа № 10/53-8/53

за позовом ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Павлівське", смт.Артемівка, Чутівський район, Полтавська область

за участю ОСОБА_2, АДРЕСА_2

про 1.Виключення приміщення котельні, загальною площею 160 кв.м., в АДРЕСА_4 з ліквідаційної маси ВАТ "Павлівське";

2.Визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане ВАТ "Павлівське" Щербанівською сільською радою Полтавського району 08.01.2009 р.;

3.Визнання недійсним договору купівлі - продажу нерухомого майна від 17 вересня 2009 року, укладений між ВАТ "Павлівське" та ОСОБА_2, а саме, приміщення котельні, що знаходяться в АДРЕСА_3 . Сторони повернути в первісний стан;

4.Визнання дійсним договору купівлі - продажу нежитлового приміщення від 17.11.2005 p., котельні загальною площею 160 кв. м., яка знаходиться за- адресою: АДРЕСА_4, укладений між ВАТ "Павлівське" та ОСОБА_1;

5.Визнання за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення - котельню загальною площею 160 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4

що пов"язаний зі справою №10/53-8/53

по заяві Дочірнього підприємства ХСУ "Котломонтаж №504" Закритого акціонерного товариства "Промтехмонтаж-1", м. Харків

до Відкритого акціонерного товариства "Павлівське", вул.Артема, 69, с.Артемівка, Чутівський район, Полтавська область, код ЄДРПОУ 13953115

про визнання банкрутом

Суддя Паламарчук В.В.

Представники сторін 10.02.2011р.:

від позивача: ОСОБА_3 дов.№315248 від 23.08.2010р.

від відповідача: Борових І.А. арбітражний керуючий

Представники сторін 17.02.2011р.:

від позивача: не з"явився

від відповідача: Борових І.А. арбітражний керуючий

Ухвала виноситься в умовах перерви, оголошеної в судовому засіданні 10.02.2011р. згідно ст. 77 ГПК України.

Розглядається заява ОСОБА_1 в редакції уточнень до заяви про виключення майна із ліквідаційної маси, де просить:

1.Виключити приміщення котельні, загальною площею 160 кв.м., в АДРЕСА_4 з ліквідаційної маси ВАТ "Павлівське";

2.Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане ВАТ "Павлівське" Щербанівською сільською радою Полтавського району 08.01.2009 р.;

3.Визнати недійсним договір купівлі - продажу нерухомого майна від 17 вересня 2009 року, укладений між ВАТ "Павлівське" та ОСОБА_2, а саме, приміщення котельні, що знаходяться в АДРЕСА_3 . Сторони повернути в первісний стан;

4.Визнати дійсним договір купівлі - продажу нежитлового приміщення від 17.11.2005 p., котельні загальною площею 160 кв. м., яка знаходиться за- адресою: АДРЕСА_4, укладений між ВАТ "Павлівське" та ОСОБА_1;

5.Визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення - котельню загальною площею 160 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4

17.02.2011р. ОСОБА_1 подала клопотання про відкладення розгляду справи, в зв"язку з її особистою хворобою та відрядженням її представника. Відповідно до п.5 ст.28 ГПК України громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю. З огляду на те, що чинним законодавством не обмежено коло осіб, які можуть бути представниками сторін і третіх осіб та враховуючи, що чергове відкладення розгляду справи лише затягує розгляд заяви по суті, вищезгадане клопотання ОСОБА_1 судом відхиляється.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін суд, встановив:

24.06.2010р. до господарського суду Полтавської області ОСОБА_1. була подана позовна заява про: 1) визнання дійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 17.11.2005 р. - котельні загальною площею 160 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, укладеного між ВАТ "Павлівське" та ОСОБА_1; 2) визнання за ОСОБА_1 права власності на нежитлове приміщення - котельню загальною площею 160 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4.

Ухвалою господарського суду від 29.06.2010р. у прийнятті позовної заяви було відмовлено на підставі п.1 ст.62 ГПК України, з огляду на те, що позов подано фізичною особою. Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.08.2010р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на вищевказану ухвалу залишено без задоволення, а ухвалу - без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2010р. касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.08.2010р. та ухвалу господарського суду Полтавської області від 29.06.2010р. скасовано, матеріали направлені до господарського суду для розгляду по суті. Постанова Вищого господарського суду від 02.11.2010р. вмотивована тим, що визнання угод недійсними здійснюється в межах провадження справи про банкрутство після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і процесуально оформлюється у вигляді ухвали. Позовне провадження про визнання угод недійсними не порушується.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 07.12.2010р. прийнято заяву ОСОБА_1 до розгляду та зобов'язано її привести свою заяву у відповідність до постанови Вищого господарського суду України від 02.11.2010р.

На виконання ухвал господарського суду від 07.12.2010р. та від 23.12.2010р. ОСОБА_1 надала уточнення до заяви про виключення майна із ліквідаційної маси та визнання правочину недійсним, де просить: 1.Виключити приміщення котельні, загальною площею 160 кв.м., в АДРЕСА_4 з ліквідаційної маси ВАТ "Павлівське";

2.Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане ВАТ "Павлівське" Щербанівською сільською радою Полтавського району 08.01.2009 р.;

3.Визнати недійсним договір купівлі - продажу нерухомого майна від 17 вересня 2009 року, укладений між ВАТ "Павлівське" та ОСОБА_2, а саме, приміщення котельні, що знаходяться в АДРЕСА_3 . Сторони повернути в первісний стан;

4.Визнати дійсним договір купівлі - продажу нежитлового приміщення від 17.11.2005 p., котельні загальною площею 160 кв. м., яка знаходиться за- адресою: АДРЕСА_4, укладений між ВАТ "Павлівське" та ОСОБА_1;

5.Визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення - котельню загальною площею 160 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4

18.01.2011р. та 10.02.2011р. до суду надійшов відзив від ліквідатора ВАТ "Павлівське" Борових І.А., в якому він просить відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 з підстав, викладених у відзиві.

Суд, розглянувши та дослідивши представлені докази в їх сукупності приходить до висновку, що заявлені вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не можуть бути задоволені, з огляду на наступне.

Ст. 1 ГПК України передбачає, що у випадках передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатись фізичні особи, що не є субєктами підприємницької діяльності. Пунктом 4 статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(надалі іменується - Закон) передбачено, що дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси. Таким чином, Закон передбачає підставу для звернення фізичних осіб до господарського суду, а саме оскарження правомірності віднесення спірного нерухомого майна до ліквідаційної маси. Позивач звернувся з іншими вимогами, до господарського суду, які не підсудні господарській юрисдикції, невірно вибравши спосіб захисту порушеного права (даної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові від 11.01.2011 року по справі № 847/9-18.).

Стаття 26 Закону зазначає, що до ліквідаційної маси відноситься усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Таким чином, після оголошення процедури ліквідації 14.04.2009 року арбітражним керуючим - ліквідатором ВАТ «Павлівське»на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане 25.05.2009 року Щербанівською сільською Радою (рішення виконавчого комітету сільської ради № 89 від 29.12.2008 року) правомірно віднесено спірне нерухоме майно до ліквідаційної маси банкрута, при цьому, заперечень та майнових претензій з боку заявника здійснено не було. Окрім того, про визнання боржника банкрутом було розміщено оголошення в газеті «Голос України»№№76-77 за 28.04.2009 рік.

Статтею 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачено повноваження ліквідатора та членів ліквідаційної комісії, а саме: ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; ... реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Пункт 4 вищезазначеної статті Закону зазначає, що дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

З дня підписання договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна, а саме з 17.09.2009 року, що був укладений з дотриманням вимог цивільного законодавства та відповідно до порядку продажу в процедурі ліквідації, передбаченого Законом спірне нерухоме майно не знаходиться в ліквідаційній масі банкрута, а належить іншій фізичній особі. З викладеного слідує висновок, що заявник втратив право звернення до господарського суду з даного питання, адже спірне майно відсутнє в ліквідаційній масі ВАТ «Павлівське».

Заявник вказує на те, що за ним згідно з рішенням Постійно діючого третейського суду при Центральній універсальній біржі від 29.12.2005 року визнано право власності на нежитлове приміщення котельню, площею 160 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4. Посилання заявника на вищевказане Рішення є безпідставним, оскільки саме Рішення не являється належним доказом того, що ОСОБА_1 є власником спірного майна. Так, відповідно до ч. 10 ст. 38 Закону України «Про Третейські суди»«обставини, встановлені рішенням третейського суду, підлягають обов'язковому доказуванню при розгляді цивільних, господарських та інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлені ці обставини». Інших доказів, на підтвердження права власності заявника на спірне майно суду не представлено.

Також слід зазначити, що п. 7 ст. 6 Закону України «Про третейські суди»передбачено, що третейські суди в порядку, передбаченому цим законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки. За ОСОБА_1. не зареєстроване та не оформлено в органах БТІ право власності на зазначене нерухоме майно у відповідності з діючим законодавством. Відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про третейські суди»яким передбачено, що не підлягають примусовому виконанню рішення третейських судів, прийняті до набрання чинності цим Законом і не виконані на день набрання чинності цим Законом, у справах, які відповідно до цього Закону не підвідомчі третейським судам.

Посилання Заявника на договір купівлі продажу нежитлового приміщення від 17.11.2005 року, як на підставу виникнення права власності на нежитлове приміщення котельні, площею 160 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 є безпідставним, адже Договір купівлі продажу нежитлового приміщення повинен відповідати вимогам встановленим Цивільним кодексом України до договорів даного виду. Так, ст. 657 Цивільного кодексу України передбачає, що договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Вищевказаний договір не був посвідчений нотаріально та не пройшов державну реєстрацію. Таким чином, вищевказаний Договір від 17.11.2005 року не відповідає вимогам встановленим законом до договорів даного виду.

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, так частина четверта цієї статті передбачає, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Відповідно до вимог ч.3 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Вищевказаний договір не посвідчувався нотаріально та відсутні будь-які рішення компетентних судів щодо визнання даного договору дійсним. Як передбачено частиною 1 ст. 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

У заяві ОСОБА_1 посилається на рішення господарського суду Полтавської області № 8/64 за яким право власності на нерухоме майно у АДРЕСА_4 визнано за ВАТ «Павлівське». Котельня по АДРЕСА_4 належала ВАТ «Павлівське»на праві власності й таке право власності було зареєстровано відповідно до вимог чинного законодавства і ніким не було оспорено. Отже, ВАТ «Павлівське»є належним продавцем зазначеного майна, а тому, відсутні правові підстави для задоволення заяви та визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 17.09.2009 року, укладеного між ВАТ «Павлівське»та ОСОБА_2

Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 17.09.2009 року був укладений з дотриманням вимог цивільного законодавства та відповідно до порядку продажу в процедурі ліквідації, передбаченого Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом»на біржових торгах (Протокол № 33 від 28.05.2009 року), а тому, відсутні будь-які законні підстави для визнання його недійсним.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, ОСОБА_1 не надала доказів на підтвердження своїх вимог, які б давали підстави їх задовольнити, а тому заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 38 Закону України «Про Третейські суди», ст. 26 Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом»ч. 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

2.Копію ухвали направити сторонам, Щербанівській сільській раді Полтавського району.

Суддя Паламарчук В.В.