Ухвала суду № 141029590, 29.10.2026, Ямпільський районний суд Вінницької області

У Х В А Л А

Іменем України

"29" жовтня 2026 р. Справа153/1227/26

Провадження6/153/81/26-ц

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Швеця Р.В.

за участю секретаря судового засідання Побережної Т.М.

за участю заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду від 08.09.2026 у справі №153/1227/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

13.10.2026 за вх.№8496 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про розстрочку виконання судового рішення, в якій просила розстрочити їй виконання рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 08.09.2026 у справі №153/1227/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 28138,89 грн. та встановити щомісячний платіж у розмірі 1500 грн. до повного погашення заборгованості.

В обґрунтування заяви зазначила, що рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області 08.09.2025 по справі №153/1227/26, що набрало законної сили позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» задоволено частково, стягнуто з неї ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №333624-КС-001 від 07.10.2025 в сумі 28138,89 грн., а також 2102,11 грн. витрат зі сплати судового збору. На даний час вона не має можливості сплатити зазначену суму одноразово, оскільки не працює та не має постійного офіційного доходу. Її матеріальне становище не дозволяє виконати рішення суду одним платежем. При цьому, вона не відмовляється від виконання рішення суду та має намір добровільно погашати заборгованість частинами.

З метою добровільного виконання рішення суду просить розстрочити виконання рішення суду та встановити щомісячний платіж у розмірі 1500 грн. до повного погашення заборгованості.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заяву підтримала, просила її задовольнити.

Представник ТОВ «Бізнес Позика» в судове засідання не з`явився, надав суду письмові заперечення, вх.№8788 від 21.10.2026, в яких зазначив, що на думку позивача заява відповідача про розстрочення виконання рішення суду є незаконною, необґрунтованою, поданою з порушенням обов`язкових вимог ЦПК України, та такою, що подана з метою затягування розгляду справи та відстрочення притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності за порушення умов кредитного договору, що є зловживанням стороною відповідача своїми процесуальними правами. ТОВ «Бізнес Позика» заперечує проти задоволення заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду. Відповідач у своїй заяві не обґрунтувала обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, з посиланням на відповідні належні, достатні та достовірні докази. В підтвердження скрутного матеріального становища відповідач не надала жодного належного, достатнього та достовірного доказу, не зазначила строк, на який вона просить суд розстрочити виконання рішення суду, а відповідно до норм ЦПК України, суд не вправі самостійно визначати строк розстрочення виконання судового рішення. Також відповідач не був позбавлений можливості звернутися до ТОВ «Бізнес Позика» з пропозицією щодо врегулювання заборгованості за кредитним договором. Тому у позивача немає жодних підстав вважати, що відповідач має намір сплатити заборгованість за кредитним договором у випадку розстрочення (відстрочення) виконання рішення суду. Просив відмовити у задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду у повному обсязі та розгляд вказаної заяви здійснювати за відсутності представника ТОВ «Бізнес Позика».

Суд розглянувши заяву про розстрочку виконання рішення суду, заслухавши пояснення заявника, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 08 вересня 2026 року у справі №153/1227/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором Ямпільським районним судом Вінницької області ухвалено рішення відповідно до якого позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №333624-КС-001 від 07.10.2025 в сумі 28138,89 грн., а також 2102,11 грн. витрат зі сплати судового збору.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Водночас, нормою ч. 1 ст. 435 ЦПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно із ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 435 ЦПК України, розстрочка виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Перелік обставин, що утруднює виконання судового рішення, наведений у цій статті, не є вичерпним, тому суд у кожному конкретному випадку повинен визначити, чи є обставини, на які посилається боржник, такими.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Такі обставини повинні бути об`єктивними та такими, що не залежать від волі сторін.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26 грудня 2003 року №14 встановлено, що судам у вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, керуючись особливим характером обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини, а також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

У постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування ст.435 ЦПК України і ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Такі обставини повинні виникнути після ухвалення судового рішення та мають бути об`єктивними та такими, що не залежать від волі сторін.

Підстави, які зумовлюють необхідність розстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Звертаючись до суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення, як підставу, що ускладнює виконання рішення суду ОСОБА_1 зазначає, що наразі у неї немає доходу, а також те, що вона має намір добровільно виконати рішення суду, проте наведені ОСОБА_1 обставини не є такими, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять неможливим таке виконання.

До заяви про розстрочку виконання судового рішення ОСОБА_1 будь-яких письмових доказів не додала.

Слід зазначити що під майновим станом розуміється не лише заробітна плата, пенсія, але і спадщина, результати правочинів (подарунки, доходи від оренди майна, від операцій з продажу (обміну) рухомого та нерухомого майна) тощо, а також витрати особи.

Будь-яких доказів, які підтверджують майновий стан заявника до заяви не надано.

Зазначена заявником обставина як відсутність доходу сама по собі не є підставою, що зумовлює розстрочення судового рішення, адже беззаперечних доказів скрутного майнового стану заявника матеріали справи не містять.

Сам по собі намір боржника щодо добровільного виконання рішення суду не є підставою розстрочення виконання рішення суду.

Зважаючи на викладене, заявником не наведено доводів та не надано доказів наявності у неї або у її сім`ї виняткових обставин, які б дозволили суду задовольнити заяву про розстрочку виконання судового рішення.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що заява про розстрочення виконання судового рішення не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258, 259, 260, 353, 354, 435 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду від 08.09.2026 у справі №153/1227/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 29 жовтня 2026 року.

Суддя Р.В. Швець