Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 145/1511/26
Провадження № 2/145/1361/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
28.10.26 с-ще Тиврів
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Іванця В. Д. ,
за участю секретаря Урсуляк Ю.В.,
розглянувши у відкритому спрощеному судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" 28.08.2026 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому вказує, що 27.03.2024 між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ОСОБА_1 укладений договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4506753, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти в розмірі 4000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.
Згідно з п. 1.3 кредитного договору строк кредитування становить 359 днів. Дата надання кредиту 27.03.2024. Дата погашення кредиту 21.03.2025. Відповідно до п. 1.4.1. кредитного договору стандартна процента ставка становить 2,50% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору.
Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами договору.
Однак, відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору.
Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідача перед позивачем становила 29300,00 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 4000,00 грн; заборгованість за процентами - 23300,00 грн; заборгованість за штрафом - 2000 грн.
Станом на дату укладення договору факторингу строк дії кредитного договору не закінчився. У зв`язку з чим у межах строку дії кредитного договору ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" продовжило нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у період з 15.11.2024 по 21.03.2025 на підставі п.п. 1.4.1, 5.1 кредитного договору.
Враховуючи вищевикладене, станом на 28.08.2026 (дату подання позову) заборгованість відповідача перед позивачем становить 42000,00 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 4000,00 грн; заборгованість за процентами - 36000,00 грн; заборгованість за штрафом - 2000,00 грн.
14.11.2024 ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" уклали договір факторингу №14/11/2024, згідно з умовами якого ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА", включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4506753 від 27.03.2024.
Просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 4506753 від 27.03.2024 в загальному розмірі 42000,00 грн, та понесені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.
Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 04.09.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Цією ж ухвалою витребувано в АТ "Ощадбанк" відповідну інформацію.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, у прохальній частині позовної заяви заявив клопотання, в якому просить справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримує, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилась, про розгляд справи була належно повідомлена в силу приписів ч. 11 ст. 128 ЦПК України, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, оскільки її зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи невідоме.
Відзив до суду не надходив.
15.09.2026 до суду надійшла відповідь АТ "Ощадбанк" на ухвалу суду про витребування доказів.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд ухвалює по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Судом установлено, що 27.03.2024 ОСОБА_1 ознайомилась з паспортом споживчого кредиту, інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, підписавши його електронним підписом одноразовим ідентифікатором - 83295 (а.с.22зворот-24).
27.03.2024 ОСОБА_1 уклала з ТОВ "Лінеура Україна" договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4506753 (а.с.11-20).
Відповідно до умов договору товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Тип кредиту кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 4000,00 гривень (п.1.2). Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів (п.1.3). Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах (п.1.4): Стандартна процента ставка становить 2,50 % в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору (п.1.4.1). Знижена процентна ставка становить 0,01% за кожен день користування кредитом та застосовується на таких умовах: якщо клієнт до 25.04.2024 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вище вказаної дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою (п.1.4.2). Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає (п.1.5): за стандартною ставкою за весь строк кредитування 99923,40% річних (п.1.5.1); за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 14297,67% (п.1.5.2). Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає (п.1.6): за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 40000,00 грн (п.1.6.1); за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 37012,00 грн (п.1.6.2). Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 (п.2.1).
Крім того, сторони погодили додаток № 1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4506753 від 27.03.2024 - таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с.21зворот), додаток № 2 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4506753 від 27.03.2024 - інформаційне повідомлення (а.с.22).
Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4506753 від 27.03.2024, додаток № 1 та додаток № 2 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4506753 від 27.03.2024 позичальник підписав електронним підписом, шляхом використання ним одноразового ідентифікатора (електронного підпису) - 75350, що також підтверджується довідкою про ідентифікацію (а.с.26зворот).
ТОВ "Лінеура Україна" свої зобов`язання за договором виконало, а саме надало відповідачу ОСОБА_1 кредит у сумі 4000,00 грн, що підтверджується повідомленням ТОВ "ПЕЙТЕК" від 14.11.2024 № 20241114-1696 (а.с.27зворот), а також інформацією, що витребувана в АТ "Ощадбанк", відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 відкрито банківський рахунок, який обслуговується за допомогою банківської платіжної картки № НОМЕР_2 (а.с.73), на яку 28.03.2024 відбулось зарахування грошових коштів у розмірі 4000,00 грн (а.с.74).
Відповідач ОСОБА_1 умови договору не виконувала, у зв`язку з чим станом на 14.11.2024 заборгованість за договором № 4506753 від 27.03.2024 за період з 27.03.2024 по 14.11.2024 становить: за сумою кредиту - 4000,00 грн, по відсотках - 23300,00 грн, штрафні санкції - 2000,00 грн, загальна заборгованість - 29300,00 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором № 4506753 від 27.03.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту складеного первісним кредитором - директором ТОВ "Лінеура Україна" (а.с.28-32).
14.11.2024 ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" уклали договір факторингу № 14/11/2024 (а.с.33-39), відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за договором про надання споживчого кредиту № 4506753 від 27.03.2024.
Цього ж дня сторони договору факторингу підписали акт приймання-передачі реєстру боржників від 14.11.2024 до договору факторингу № 14/11/2024 від 14.11.2024 (а.с.40зворот).
ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" здійснило оплату ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" за відступлення права вимоги згідно з договором факторингу № 14/11/2024 від 14.11.2024, що підтверджується платіжною інструкцією № 7534 від 14.11.2024 (а.с.41).
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 14/11/2024 від 14.11.2024 (а.с.40) позивач набув права вимоги до відповідача за договором про надання споживчого кредиту № 4506753 від 27.03.2024 у розмірі 29300,00 грн, з яких: 4000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 23300,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 2000,00 грн - сума заборгованості по штрафу, пені.
Разом із тим, матеріали справи не містять розрахунку заборгованості за період з 15.11.2024 по 21.03.2025, протягом якого, за твердженням позивача, ТОВ "ФК «Кредит-Капітал" продовжувало нарахування процентів за стандартною процентною ставкою на підставі пунктів 1.4.1, 5.1 кредитного договору.
Як зазначає позивач, станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідача становила 29300,00 грн, з яких 4000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 23300,00 грн - заборгованість за процентами та 2000,00 грн - заборгованість за штрафом.
При цьому, оскільки на дату укладення договору факторингу строк дії кредитного договору не закінчився, позивач стверджує, що нараховував проценти за період з 15.11.2024 по 21.03.2025 (127 днів по 100,00 грн (2,5% в день), внаслідок чого станом на 28.08.2026 загальний розмір заборгованості, за його розрахунком, становив 42000,00 грн, з яких 4000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 36000,00 грн - заборгованість за процентами та 2000,00 грн - заборгованість за штрафом.
03.08.2026 позивач на поштову адресу відповідача надіслав досудову вимогу за вих. 23996222 (а.с.41зворот).
До цього часу вказане зобов`язання не виконано.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ураховуючи положення вказаних статей, ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем ОСОБА_1 .
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За загальними принципами цивільного судочинства змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.
Водночас суд зазначає, що ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження (пункт 1 частини першої статті 274 ЦПК України), не подала, як і жодних доказів на спростування факту укладення договору, використання кредитних коштів чи розміру заборгованості.
Разом з тим подані позивачем докази підтверджують, що ОСОБА_1 уклала договір про надання споживчого кредиту № 4506753 від 27.03.2024, отримала кредит, користувалась кредитними коштами й допустила прострочення виконання грошового зобов`язання.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача штрафу в сумі 2000,00 грн.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відповідно до якого в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тому в цій частині позову необхідно відмовити.
Щодо розміру заборгованості, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
У постанові Верховного Суду від 09.01.2020 у справі № 643/5521/19 зазначено, що: в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Суд зазначає, що проценти нараховані позивачем у період з 27.03.2024 по 21.03.2025 із застосуванням процентної ставки у розмірі 2,5 % за кожен день користування кредитом (100 грн х 360 днів = 36000 грн).
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 % (статтю 8 було доповнено частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023).
Згідно з пунктом 17 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про споживче кредитування" № 3498-IX, тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Закон набрав чинності 24.12.2023.
Оскільки Закон України № 3498-ІХ набув чинності 24.12.2023 та застосовано визначений законодавством перехідний період до запровадження максимального розміру денної процентної ставки, а тому в період часу з 24.12.2023 до 22.04.2024 максимальний розмір денної процентної ставки має становити 2,5 %, в період часу з 23.04.2024 до 20.08.2024 максимальний розмір денної процентної ставки має становити 1,5 %, а з 21.08.2024 - максимальний розмір денної процентної ставки - 1 %.
З огляду на зазначене, за період з 27.03.2024 по 22.04.2024 максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 2,5 % в день, а в період з 23.04.2024 до 20.08.2024 максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1,5 % в день; в період з 21.08.2024 по 21.03.2025 максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 % в день.
У постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 02.10.2020 у справі № 911/19/19 зазначено, що суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.
Враховано те, що розмір процентів нарахований позивачем в період з 23.04.2024 по 20.08.2024 та з 21.08.2024 по 21.03.2025 з порушенням частини 5 статті 8 Закону України "Про споживче кредитування", відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1,5 % та 1 %, суд здійснив власний розрахунок заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4506753 від 27.03.2024, укладеного між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ОСОБА_1 , по процентам:
з 27.03.2024 по 22.04.2024 (2,5 %; 100,00 х 27 = 2700,00 грн);
з 23.04.2024 по 20.08.2024 (1,5 %; 60,00 х 120 = 7200,00 грн);
з 21.08.2024 по 21.03.2025 (1%; 40,00 х 213 = 8520,00 грн), всього 18420,00 грн.
Враховуючи викладене з ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4506753 від 27.03.2024 у розмірі 22420,00 грн, з яких: 4000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 18420,00 грн - заборгованість за процентами.
Отже, встановивши всі фактичні обставини справи, дослідивши кожний доказ з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, та сукупність доказів з точки зору їх достатності, надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку, що позов потрібно задовольнити частково.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн, суд вказує на таке.
Відповідно до ч. 1-5 ст. 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також, чи була їх сума обґрунтованою. (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до досліджених судом матеріалів установлено, що ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" та адвокатське об`єднання "Апологет" 01.07.2025 уклали договір про надання правничої допомоги № 0107 (а.с.44). До позову додано акт № Д/1412 наданих послуг від 07.08.2026 (а.с.44зворот), детальний опис наданих послуг до акту № Д/1412 від 07.08.2026 (а.с.45).
Указані документи суд може оцінити як належні та достатні у розумінні положень статей 77-80 ЦПК України, оскільки вони підтверджують факт понесених (здійснених) позивачем ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" витрат на професійну правничу допомогу.
Одночасно з цим, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в цій справі не є співмірним зі складністю справи (справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб, має невеликий обсяг досліджуваних доказів та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також не відповідає критерію розумності їхнього розміру, враховуючи обставини справи, тому суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 4000,00 грн.
За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача потрібно стягнути витрати на правову допомогу у сумі 4000,00 грн, тобто частково задовольнити цю вимогу.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача потрібно стягнути витрати зі сплати судового збору у розмірі 1421,21 грн (22420,00*2662,40/42000,00), витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2135,23 грн (22420,00*4000/42000,00), всього стягнути судових витрат 3556,44 грн (1421,21+2135,23).
Керуючись ст. 526, 629, 634, 1050, 1054 ЦК України, ст. 4, 5, 10, 12, 76 -82, 89, 141, 223, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за кредитним договором № 4506753 від 27 березня 2024 року в розмірі 22420 (двадцять дві тисячі чотириста двадцять) гривень 00 копійок.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" судові витрати в сумі 3556 (три тисячі п`ятсот п`ятдесят шість) гривень 44 копійки.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Тиврівського районного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 28 жовтня 2026 року.
Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подано протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", код ЄДРПОУ 35234236, адреса: вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, м. Львів.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , остання відома адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Іванець В. Д.
Судове рішення № 141029159, Тиврівський районний суд Вінницької області було прийнято 28.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 145/1511/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: