Рішення № 141029037, 28.10.2026, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/2074/26

провадження № 2/136/1021/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,

за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у спрощеному позовному провадженні, цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі - позивач) звернулося до суду із вищевказаним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, позичальник), обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 31.12.2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» (ЄДРПОУ: 43174156) (далі- ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП», Кредитодавець) та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 98913 (далі Договір) та Відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 5000 грн. 23.12.2024р. між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» (ЄДРПОУ: 43174156) та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІДЖИ ФІНАНС" (ЄДРПОУ: 42649746), (далі- ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС", «Новий кредитор») укладений Договір факторингу №23122024 (далі-«Договір факторингу»). Згідно даного Договору факторингу 23.12.2024 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 98913 від 31.12.2023 року. Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС") є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 16090 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 5000 грн.; заборгованість за відсотками становить 11090 грн.; заборгованість за комісіями становить 0 грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн.

Тому позивач просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 98913 від 31.12.2023 в розмірі 16090,00 грн і судові витрати.

Ухвалою суду від 17.09.2026 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву та витребувано із АТ КБ «ПриватБанк».

Сторони не заперечували проти розгляду справи в спрощеному провадженні.

Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подав.

Дослідивши позовну заяву, письмові докази, суд приходить до наступного.

Частинами 1, 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Відповідно до положень ч. 1, ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1, ч.2 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.ч. 3-6, ч.8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова Установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

На підставі Договору про надання фінансового кредиту № 98913 від 31 грудня 2023 року ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП" надало відповідачу ОСОБА_1 фінансовий кредит в розмірі 5000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку і на умовах, визначених Договором (п.1.1 Договору). Кредит наданий строком на 90 днів, тобто до 29.03.2024. За користування кредитом позичальник сплачує Товариству 1825% річних від суми кредиту в розрахунку 5% на добу. Ти процентної ставки - фіксована (п.1.2, п. 1.3, п. 1.4 Договору).

Повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору (п.3.1 Договору).

Нарахування процентів за цим Договором здійснюється в межах строку кредитування, зазначеного в п.1.2 Договору, починаючи з дня надання кредиту. Проценти за користування кредитом нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом (п.3.3).

Вказане також стверджується Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною Договору про надання фінансового кредиту № 98913 від 31 грудня 2023 року.

Отже, сторони узгодили істотні умови Кредитного договору: розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, графік погашення платежів, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, порядок повернення кредиту, процентну ставку за кредитом, що свідчить про наявність волі відповідачки для укладення такого Договору саме на таких умовах та шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора KL7794.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

З Підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів вбачається, що 31.12.2023 ТОВ "ПрофітГід" здійснило переказ грошових коштів платника ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП" в сумі 5000,00 грн на рахунок отримувача НОМЕР_1 , призначення переказу - видача кредиту № 98913.

З повідомлення АТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 30.09.2026 № 20.1.0.0.0/7-260925/52834-БТ вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_3 .

З виписки за договором № б/н за період 31.12.2023-31.12.2023 АТ КБ "ПРИВАТБАНК" вбачається, що 31.12.2024 на картку № НОМЕР_3 ., яка належить ОСОБА_1 , відбулось зарахування коштів в сумі 5000,00 грн.

А отже ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП" виконало свої зобов`язання за Договором про надання фінансового кредиту №98913 від 31.12.2023 р.

З Розрахунку заборгованості за Договором №98913 від 31.12.2023 р складеного ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП" вбачається, що заборгованість відповідача ОСОБА_1 за цим Кредитним договором складає 16090 грн, з яких: 5000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 11090,00 грн - заборгованість за відсотками.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (в редакції, чинній на час укладення Договору факторингу № 23122024 від 23.12.2024 року між ТОВ ФК "АВІРА ГРУП" та позивачем ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС").

Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 "...заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом... Боржник, який не отримав повідомлення про передачу прав вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору... Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі".

23.12.2024 року між TOB "ФК "АВІРА ГРУП" та позивачем ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" укладений Договір факторингу № 23122024, відповідно до якого TOB "ФК "АВІРА ГРУП" передало (відступило) за плату права вимоги, а ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" прийняло належні TOB "ФК "АВІРА ГРУП" права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач не виконав умови укладеного з ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП" Договору про надання фінансового кредиту № 98913 від 31.12.2023, борг за кредитом не погасив.

Суд знаходить позовні вимоги в частині стягнення з відповідача в користь позивача заборгованості за основною сумою боргу в сумі 5000,00 грн за Договором про надання фінансового кредиту № 98913 від 31.12.2023 законними, підставними і обгрунтованими.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за відсотками нарахованими за користування кредитними коштами в сумі 11090 грн 00 коп за Договором про надання фінансового кредиту № 98913 від 19.12.2023, то суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Сторонами погоджено у Договорі розмір процентів і порядок їх нарахування , а саме 5% на добу від суми кредиту.

Позивач надав розрахунок заборгованості відповідачки за Договором про надання фінансового кредиту № 98913 від 31.12.2023, з якого вбачається, що за період з 31.12.2023 р по 08.03.2024 р розмір нарахованих та не сплачених відповідача процентів становить 11090,00 грн. З 09.03.2024 р по день звернення в суд з позовом розмір заборгованості відповідачки по процентах за вказаним Договором не змінювався.

Проте, визначений позивачем розмір заборгованості по процентах не відповідає вимогам Закону України "Про споживче кредитування".

Так, відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Відповідно до п. 17 ПРИКІНЦЕВИХ ТА ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Закону України "Про споживче кредитування", тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", який в частині визначення денної процентної ставки набрав чинності з 01.01.2024 р, установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Тому суд знаходить за необхідне визначити розмір процентів, що підлягають сплаті відповідачкою за Договором про надання фінансового кредиту № 98913 від 31.12.2023, відповідно до вимог ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" та п. 17 ПРИКІНЦЕВИХ ТА ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Закону України "Про споживче кредитування", тобто в розмірі не більше 2,5% денної процентної ставки.

Таким чином, умова кредитного договору про нарахування процентів за користування кредитом у розмірі 5 % на день не може застосовуватися в частині, що перевищує встановлений законом максимальний розмір денної процентної ставки.

Водночас, оскільки позивачем не надано належного розрахунку процентної заборгованості з урахуванням установлених законом обмежень, суд не має достатніх підстав для визначення конкретної суми процентів, що підлягає стягненню, без здійснення відповідного перерахунку на підставі умов договору та фактичного строку користування кредитом.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн., ціна позову становила 16090,00 грн., позов задоволено на суму 5000,00 грн., тобто на 31,08% (5000,00х100%:16090), а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 827,47 грн. (2662,40 х 31.08%) судового збору.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу, що передбачено п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу, які складають 6000 грн і підтверджуються наданими доказами: Договором № 42649746 від 01 червня 2026 року, Додатковою угодою № 98913 до Договором № 42649746 , Актом про підтвердження факту надання правової допомоги від 29 червня 2026 року, з якого вбачається, що ФОП ОСОБА_2 надала послуги ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" з підготовки матеріалів справи до суду на суму 6000,00 грн. Детальним описом робіт (наданих послуг) на суму 6000,00 грн.

Визначений позивачем розмір витрат на правничу допомогу адвоката відповідає умовам договору про надання правничої допомоги, доказам щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, відповідачем не заперечується, але на підставі ст. 141 ЦПК України підлягає задоволенню пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 1864,80 грн (6000,00 грн х 31.08%)

Керуючись ст.ст. 4-13, 17, 18, 133, 137, 141, 263, 265, 274 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 526, 1048, 1049, 1054, 1056-1, 1077, 1078 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію», ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", п. 17 ПРИКІНЦЕВИХ ТА ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Закону України "Про споживче кредитування" суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн.00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судовий збір у сумі 827 (одна тисяча п`ятсот одна) грн. 47 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 1864 (дві тисячі) грн. 80 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники цивільного процесу:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ: 42649746, адреса для листування: 07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_4 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851);

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 )

Суддя Дмитро КРИВЕНКО