Рішення № 141029002, 05.10.2026, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/1586/26

Провадження №2-о/132/111/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"05" жовтня 2026 р. Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Павленка І.В.,

за участю секретаря судового засідання Олійник Т.В.

учасники справи:

заявниця ОСОБА_1

представник заявниці - адвокат Катрич П.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Калинівка в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , подану від її імені представником - адвокатом Катричем П.С., заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт спільного проживання з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , однією сім`єю, як дружини і чоловіка без реєстрації шлюбу в період з 2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 .

В обґрунтування заяви вказала, що з 2009 року заявниця і ОСОБА_2 почали спільно проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, як чоловік та жінка за адресою: АДРЕСА_1 . Разом вони вели спільне господарство, разом обробляли земельну ділянку біля будинку та вирощували на ній сільськогосподарську продукцію, були пов`язані спільним бюджетом та побутом. Під час спільного проживання, мали власні доходи, які використовували для забезпечення спільного побуту. На спільні кошти в період спільного проживання ними придбалися товари повсякденного вжитку, такі як, побутова техніка, засоби телекомунікаційного зв`язку, за спільні кошти здійснювали ремонт для утримання житла в якому спільно проживали, сплачували відповідні платежі за використанні комунальні послуги. Під час спільного проживання вони завжди разом відпочивали, також разом святкували державні та релігійні свята, ходили в гості до знайомих односельчан та родичів ОСОБА_2 , зокрема до його рідного брата ОСОБА_3 . Заявниця з ОСОБА_2 мали один до одного взаємні права і обов`язки, притаманні подружжю. В період з 2010 по 2016 року заявниця разом із ОСОБА_2 намагалися народити спільну дитину, внаслідок чого заявниця неодноразово вагітніла, але в неї ставалися - самовільний викидень та завмерла вагітність, в наслідок чого заявниця постійно проходила лікування в Калинівській ЦРЛ. і весь цей час ОСОБА_2 повністю матеріально утримував її і доглядав, як чоловік дружину. 01.06.2022 року ОСОБА_2 був призваний на військову службу за мобілізацією, та проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . В цей час вона, як дружина, постійно надсилала йому посилки з продуктами та іншими необхідними речами, а ОСОБА_2 надсилав їй гроші зі своєї заробітної плати.

З 03.12.2022 року ОСОБА_2 вважався безвісти зниклим, а в подальшому відповідно до рішення №132/1156/26 Калинівського районного суду Вінницької області від 16.01.2026 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця села Заливанщина Калинівського району Вінницької області, громадянина України оголошено померлим від дня його вірогідної смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 , під час виконання бойового завдання із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації під час воєнних дій на території України. Відповідно до рішення про оголошення померлим ОСОБА_2 було видано свідоцтво про смерть від 20.02.20265 року.

Отже, встановлення факту проживання заявниці з ОСОБА_2 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, необхідно для отримання посвідчення члена сім`ї (дружини) військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісті під час проходження військової служби. Встановлення юридичного факту в подальшому буде підставою для отримання нею пільг, передбачених чинним законодавством. Крім того, встановлення факту дозволить їй набути статусу члена сім`ї загиблого (безвісно зниклого) військовослужбовця та реалізувати своє право на звернення до відповідних органів з метою отримання одноразової грошової допомоги, а також передбачених чинним законодавством пільг, гарантій та компенсацій, відтак встановлення цього факту має для неї юридичне значення.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2026 року, визначено склад суду з розгляду заяви: головуючого суддю Павленка І.В.

Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 18.05.2026 року заяву ОСОБА_1 , поданої від її імені представником - адвокатом Катрич П.С., прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи здійснювати в порядку окремого провадження.

В судовому засіданні 05.10.2026 року, заявниця ОСОБА_1 та її представник - адвокат Катрич П.С. під час виступу із вступною промовою, підтримали заявлені вимоги з підстав зазначених у заяві.

Свідок ОСОБА_3 повідомив, що він доводиться рідним братом ОСОБА_2 , йому дійсно відомий той факт, що заявниця ОСОБА_1 та його брат проживали з 2009 по 01.06.2022 року як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу. Між його братом ОСОБА_2 та заявницею ОСОБА_1 були гарні відносини, вони вели спільне господарство, все робили разом, обробляли городи, здійснювали ремонт у будинку, купували різну побутову техніку. Також відомий той факт, що ОСОБА_1 була вагітна від його брата ОСОБА_2 , але нажаль втратила дитину.

Свідки ОСОБА_4 повідомив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали разом, за адресою АДРЕСА_1 , більше сімнадцяти років, працювали разом в ДП «Корделівське», купували необхідні речі, разом обробляли земельні ділянки та вели спільне господарство.

Свідок ОСОБА_5 повідомила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу з 2009 по 01.06.2022. У них були гарні відносини, вони вели спільне господарство, обробляли городи, здійснювали ремонт у будинку, купували різну побутову техніку. Також відомий той факт, що ОСОБА_1 була вагітна від ОСОБА_2 , але нажаль втратила дитину.

Заінтересовані особи в судове засідання не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи були повідомлені в передбаченому законом порядку.

Передбачене частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» («Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989 року).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Саме на національні суди покладено обов`язок створення умов для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним, зокрема, суд має вирішувати, чи відкладати судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричиняє невиправдані затримки у провадженні (рішення від 06.09.2007 року у справі «Цихановський проти України», рішення від 18.10.2007 року у справі «Коновалов проти України»).

У рішенні в справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Слід також зазначити, що у відповідності до статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», інформація про кожне судове засідання, оприлюднювалася на офіційному веб-порталі Судової влади України, та заінтересовані особи не були позбавлені об`єктивної можливості дізнатися про дати судових засідань, користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до вказаного сайту.

Згідно сталої правової позиції, викладеної в постановах Верховного Суду від 03.05.2022 року у справі № 520/5386/15-ц, від 24.10.2024 року у справі № 752/8103/13-ц, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За вищевказаних обставин, враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому суд вважає за необхідне завершити розгляд справи за відсутності заінтересованих осіб, що не може розцінюватись, як порушення їх прав, передбачених ст.ст.43, 49 ЦПК України.

Заслухавши пояснення заявниці та її представника, свідків, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.

Згідно виписки №02-19-31 від 02.03.2026 року із домової книги Заливанщинського старостинського округу Хмільницького району Вінницької області за 2007-2025 роки ОСОБА_1 була прописана за адресою АДРЕСА_2 .

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 з 04.08.2025 року зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 .

Згідно довідки від 24.04.2026 №82 Заливанщинського старостинського округу Калинівської міської ради, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживала без реєстрації в АДРЕСА_1 . Також відповідно до зазначеної довідки заявниця ОСОБА_1 проживала однією сім`єю та вела спільне господарство з 2009 року по 01.06.2022 року разом із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до довідки ДП «Корделівське» від 17.04.2026 №35 та довідки №48 від 14.05.2026 року в період спільного проживання заявниця ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 працювали в ДП «Корделівське» та отримували заробітну плату.

Відповідно до виписки з медичної карти №43587 амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 в період з 05.03.2010 по 10.03.2010, 01.10.2010 по 06.10.2010, 14.05.2012 по 28.05.2012, 17.09.2015 по 24.09.2015, 12.01.2016 по 13.01.2016, 25.01.2016 по 01.02.2016 перебувала на стаціонарному лікуванні в Калинівської ЦРЛ Калинівської міської ради Вінницької області у гінекологічному та хірургічному відділенні.

На підтвердження факту спільних обов`язків та спільних витрат притаманних подружжю, заявницею до матеріалів справи надані копії документів про придбання побутової техніки, засобів зв`язку та їх аксесуарів, а саме: гарантійного талону на холодильник LG від 23.11.2019 року, який був придбаний ОСОБА_2 за час спільного проживання із заявницею ОСОБА_1 ; посібник до користування на газовий котел Житомир-М заводський №1807, який був придбаний ОСОБА_2 25.10.2015 за час спільного проживання із заявницею; інструкція до автоматичного прибору до газового котла Житомир-М; копія паспорту ОСОБА_2 з посвідченням про реєстрацію до призовної дільниці; свідоцтво про навчання на водія трактора і талон попереджень; спільне фото ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; фото випускного 9-го класу з ОСОБА_2 ; маркування автоматики газового котла; технічна характеристика газового котла; фото автоматичного прибору до котла; фото котла; інструкція до експлуатації холодильника LG.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, який здійснюється судом у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного чи окремого провадження.

Частиною першою ст. 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені, зокрема, факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», визначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно до частин другої та четвертої статті 3 Сімейного кодексу України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року N 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т. п.

Тривалість спільного проживання чоловіка та жінки як ознака наявності сім`ї на законодавчому рівні не визначена. Водночас строк спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу має бути достатнім для того, щоб стверджувати, що між чоловіком та жінкою склалися усталені відносини, які притаманні подружжю.

Європейський Суд з прав людини у справі "Джонстон проти Ірландії" (справа номер ECH-1986-S-006), розглядаючи подібні правовідносини вказав, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім`ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв`язок існує поза шлюбом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №554/8023/15-ц (провадження №14-130цс19) зроблено висновок, що вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).

Згідно з роз`ясненнями Верховного суду України від 01 січня 2012 року, викладеними у судовій практиці щодо розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, відповідно до пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України, суд вправі розглядати справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу за таких умов: має місце спільне проживання чоловіка та жінки однією сім`єю, термін спільного проживання (не менше п`яти років); мета встановлення факту (розподіл спільно набутого майна, спадкування за законом); відсутній спір про право.

У даній справі належними й допустимими доказами підтверджено, що заявниця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2009 по 01.06.2022 року спільно проживали за однією адресою як чоловік та жінка, мали спільний бюджет, взаємні права і обов`язки по догляду та утриманню які притаманні подружжю, що підтверджено також показаннями свідків.

Показання свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, згідно постанови ВС від 14.02.2018 року у справі №129/2115/15-ц.

Однак допитані свідки в судовому засіданні чітко, вказали той факт, що ОСОБА_1 дійсно проживала з ОСОБА_2 , як жінка та чоловік. Мали обов`язки та права подружжя, хоча не зареєстрували свої відносини.

Суд звертає увагу, на той факт, що ОСОБА_1 була зареєстрована за іншою адресою, не спростовує судом обставин фактичного проживання із ОСОБА_2 . Реєстрація місця проживання сама по собі не визнає фактичне місце проживання особи та не виключає можливості проживання особи в іншому житлі.

Судом також встановлено, що заявниця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільно здійснювали придбання товарів, побутової техніки та інших речей для спільного користування.

Відомості про доходи ОСОБА_1 , що містяться у матеріалах справи також узгоджується із поясненнями заявниці щодо того, що під час спільного проживання кожен із них мав власні доходи, які використовувались для забезпечення спільного побуту та потреб сім`ї.

Суд також враховує тривалість відносин між заявницею та ОСОБА_2 , які фактично тривали з 2009 по 01.06.2022 року. Сам по собі факт проходження ОСОБА_2 військової служби та його фактична відсутність у спільному житлі після призову за мобілізацією не свідчить про припинення сімейних відносин між ним та заявницею. Навпаки з матеріалів справи вбачається, що його відсутність була зумовлена проходженням служби.

Отже, на момент зникнення ОСОБА_2 та заявниця перебували у фактичних сімейних відносинах, які тривали протягом значного періоду часу .

Метою звернення заявниці до суду є підтвердження факту спільного проживання як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, що в подальшому наддасть їй право мати пільги та соціальні виплати як дружині військовослужбовця.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2024 року по цивільній справі №560/17953/21, вирішуючи аналогічну ситуацію, вказала, що «між заявницею та Міністерством оборони України не може бути спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки заявниця не є суб`єктом отримання такої соціальної допомоги. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства».

Метою встановлення факту проживання заявниці з військовослужбовцем однією сім`єю без реєстрації шлюбу є необхідність реалізації права на оформлення пільг і соціальних виплат, отже такий факт породжує юридичні наслідки; а чинним законодавством не передбачено іншого, ніж судовий, порядку встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що заявницею доведено сукупність обставин, які свідчать, що заявниця ОСОБА_1 дійсно проживала з ОСОБА_2 , як чоловік і жінка однією сім`єю з 2009 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 , мали спільний бюджет, вели спільне господарство, постійно проживали за однією адресою, здійснювали піклування один про одного, отже мали фактичні сімейні відносини, які притаманні подружжю.

За приписами ч.7 статті 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення у справі в порядку окремого провадження, судові витрати не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 258-259, 263-265, 272, 273, 293, 315-319, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , однією сім`єю як чоловіка і дружини без реєстрації шлюбу в період з 2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 14.10.2026.

Учасники справи:

Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого та фактичного місця проживання: АДРЕСА_4 .

Представник заявниці - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого та фактичного місця проживання: АДРЕСА_5 .

Заінтересована особа - Міністерство оборони України, ЄДРПОУ 00034022, адреса: 03168, м. Київ, проспект Повітряних Сил, будинок 6.

Заінтересована особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_6 .

Заінтересована особа - ІНФОРМАЦІЯ_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_7 .

Суддя І.В. Павленко