Рішення № 141028998, 07.10.2026, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/2184/26

Провадження № 2/132/1515/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"07" жовтня 2026 р. Калинівський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Павленко І.В.

за участю секретаря судового засідання Олійник Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в місті Калинівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», поданим в його інтересах представником Куксою Кариною Олександрівною, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Калинівського районного суду Вінницької області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», поданий в його інтересах представником Куксою Кариною Олександрівною, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.07.2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 191415, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 49 412,00 грн строком на 365 днів, тобто до 10.07.2026.

Відповідно до умов договору кредит надавався для задоволення особистих потреб позичальника, а відповідач зобов`язалася повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування кредитом та комісії в порядку й на умовах, визначених договором.

Згідно з умовами договору фіксована процентна ставка становить 0,10 % річних, комісія за надання кредиту 7 411,80 грн, а комісія за управління та обслуговування кредиту за зниженим тарифом становить 1,00 грн за кожний розрахунковий період.

Позивач зазначає, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання з надання кредитних коштів, тоді як відповідач належним чином зобов`язання за договором не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість.

10.10.2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 10102025, відповідно до якого первісний кредитор відступив фактору права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.

Відповідно до Реєстру прав вимог № 5 від 03.02.2026 та акта приймання-передачі Реєстру прав вимог № 5 від 03.02.2026 до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 191415 від 10.07.2025.

Згідно з розрахунком заборгованості, наведеним у позовній заяві, загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 44 714,31 грн, з яких 40 899,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 13,31 грн заборгованість за процентами, 802,00 грн заборгованість за комісією та 3 000,00 грн штрафні санкції.

При цьому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 41 714,31 грн, що складається із заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 40 899,00 грн, заборгованості за процентами в розмірі 13,31 грн та заборгованості за комісією в розмірі 802,00 грн. Штрафні санкції в розмірі 3 000,00 грн позивачем до стягнення не заявлені.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором та переходом до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» права грошової вимоги до відповідача позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 41 714,31 грн, а також судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 07.07.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи. Задоволено клопотання представника позивача про витребування у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» доказів по справі.

Відповідач скористалася своїм процесуальним правом та подала до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_1 скористалася своїм процесуальним правом та подала до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечувала проти задоволення позовних вимог, вважаючи їх необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними і допустимими доказами.

У відзиві відповідач зазначила, що позивачем не доведено належними доказами факту переходу до нього права грошової вимоги за кредитним договором. Зокрема, посилалася на відсутність належних доказів виконання договорів факторингу, здійснення оплати за відступлені права вимоги та передачі відповідних реєстрів боржників. На думку відповідача, сам факт укладення договору факторингу без підтвердження виконання його умов не свідчить про набуття новим кредитором права вимоги до боржника.

Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач посилалася на положення ст.ст. 512, 514, 517, 1077, 1082 ЦК України, а також на правові висновки Верховного Суду щодо необхідності підтвердження належними доказами переходу права вимоги від первісного кредитора до нового кредитора.

Крім того, відповідач заперечувала проти розміру заявленої до стягнення заборгованості, зазначаючи, що позивачем не доведено правомірності нарахування процентів та комісій за кредитним договором. Вказувала, що нарахування процентів після закінчення строку кредитування є неправомірним, оскільки право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту.

Також відповідач заперечувала проти стягнення комісії за управління та обслуговування кредиту, посилаючись на положення законодавства про захист прав споживачів та споживче кредитування, відповідно до яких умови договору, що передбачають покладення на споживача обов`язку сплачувати платежі за дії кредитодавця, які не становлять самостійної послуги для споживача, можуть бути несправедливими.

Окремо відповідач заперечувала проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу, вважаючи їх розмір неспівмірним зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт та характером спірних правовідносин.

З огляду на викладене відповідач просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

21.07.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив представника позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» Кукси К.О., в якій остання заперечувала проти доводів відповідача, вважаючи їх необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Представник позивача зазначила, що відзив відповідача має формальний характер та фактично містить посилання на обставини іншої цивільної справи. Зокрема, відповідач неодноразово посилається на ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» як первісного кредитора, тоді як у даній справі первісним кредитором є ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС».

Крім того, у відзиві відповідач посилається на договори факторингу, які не стосуються спірних правовідносин та відсутні серед доказів, поданих позивачем. Натомість ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» обґрунтовує свої вимоги договором факторингу № 10102025 від 10.10.2025, Реєстром прав вимог № 5 від 03.02.2026 та актом приймання-передачі відповідного реєстру, які підтверджують перехід права вимоги за кредитним договором № 191415 від 10.07.2025.

Також представник позивача звернула увагу на те, що відповідачем у відзиві зазначено неправильний розмір витрат на професійну правничу допомогу, тоді як позивачем заявлено до стягнення 7 000,00 грн, на підтвердження яких до позовної заяви долучено відповідні документи.

На думку представника позивача, наведені обставини свідчать про те, що відповідач фактично не надала мотивованих заперечень щодо заявлених позовних вимог, не спростувала поданих позивачем доказів та не навела належних аргументів стосовно обставин саме цієї справи.

Посилаючись на положення ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, представник позивача зазначила, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а посилання на факти й документи, які не стосуються предмета спору, не може вважатися належним виконанням цього процесуального обов`язку.

У зв`язку з викладеним представник позивача просила суд прийняти та врахувати відповідь на відзив, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак в резолютивній частині позовної заяви просить справу розглянути за відсутністю представника позивача, на позовних вимогах наполягає, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

24.07.2026 та 28.07.2026 на адресу суду з АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» надійшли витребувані судом докази.

Дослідивши матеріали справи, клопотання представника позивача, який не заперечував проти заочного розгляду справи і вирішення справи на підставі наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом установлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 10.07.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 191415.

Відповідач приєдналася до публічної частини, прийняла умови індивідуальної частини та графіку платежів, що разом становлять єдиний Кредитний договір, шляхом підписання індивідуальної частини електронним підписом, що відповідно до вимог законодавства є належним та допустимим доказом укладення правочину між сторонами.

З урахуванням викладеного, наявність електронного підпису відповідача підтверджує її волевиявлення, згоду з умовами надання кредиту, а також факт належного інформування кредитодавцем у встановленій законом формі про всі істотні умови, передбачені чинним законодавством України.

При укладенні Кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідачки для укладення такого електронного кредитного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису.

Відповідно до умов Договору загальний розмір кредиту становить 49 412,00 грн, який надається шляхом безготівкового перерахування коштів на платіжну картку позичальника № НОМЕР_1 , а також шляхом погашення заборгованості позичальника за раніше укладеними кредитними договорами з кредитодавцем та зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до погоджених сторонами умов договору.

Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 0,10 % річних. Тип процентної ставки фіксована. Крім того, умовами договору передбачено комісію за надання кредиту в розмірі 7 411,80 грн та комісію за управління й обслуговування кредиту відповідно до встановлених договором тарифів.

Згідно з умовами Договору загальний строк кредитування складає 365 днів, з 10.07.2025 року по 10.07.2026 року.

На підтвердження факту укладення кредитного договору до позову також долучено копію графіку платежів, копію правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ ФК «КРЕДІПЛЮС», та копію паспорту споживчого кредиту.

На виконання умов кредитного договору від 10.07.2025 року первісний кредитор ініціював переказ коштів шляхом безготівкового зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , що, у свою чергу, свідчить про виконання кредитодавцем умов кредитного договору.

Крім того, на підтвердження виконання первісним кредитором своїх зобов`язань щодо надання кредитних коштів позивачем долучено довідку про перерахування коштів та документи щодо здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог за раніше укладеними кредитними договорами.

Таким чином, ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» свої зобов`язання за договором № 191415 від 10.07.2025 року виконало і надало кредитні кошти позичальнику відповідно до умов укладеного договору.

У свою чергу, відповідач свої зобов`язання не виконала, у зв`язку з чим згідно з розрахунком заборгованості за Кредитним договором № 191415 від 10.07.2025 року та виписки з особового рахунку ОСОБА_1 убачається, що загальна заборгованість відповідача за договором становить 44 714,31 грн, яка складається з: 40 899,00 грн заборгованість по тілу кредиту; 13,31 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 802,00 грн заборгованість по комісії; 3 000,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову позивачем не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 41 714,31 грн.

Розрахунок заборгованості за кредитним договором, наданий суду позивачем, є доказом на підтвердження заявленої заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісією, який підлягає оцінці судом у сукупності з іншими матеріалами справи.

Розмір заборгованості відповідача за договором підтверджується наданими суду розрахунками. Відповідачем ОСОБА_1 не надано суду доказів повного погашення кредитної заборгованості. Будь-яких доказів, які б підтверджували належне виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором у повному обсязі, матеріали справи не містять.

Разом з тим, судом встановлено, що 10.10.2025 року між первісним кредитором та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» позивачем по справі, укладено договір факторингу № 10102025, за умовами якого фактор зобов`язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно з Реєстром прав вимог, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.

Відповідно до Реєстру прав вимог № 5 від 03.02.2026 року до договору факторингу № 10102025 від 10.10.2025 року та акта приймання-передачі Реєстру прав вимог № 5 від 03.02.2026 року до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 191415 від 10.07.2025 року в розмірі 44 714,31 грн. Проте позивач просить стягнути з відповідача на його користь 41 714,31 грн, виключивши з суми боргу 3 000,00 грн штрафних санкцій, а також стягнути судові витрати.

Відповідач свої зобов`язання належним чином у повному обсязі не виконала, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитом, борг у повному обсязі погашено не було, тому позивач змушений був звернутися за захистом своїх прав.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи, договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

В п. 5 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти такий договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи це положення закону, правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що прирівнюється до договору укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При цьому, розрахунками заборгованості підтверджується, що відповідач ОСОБА_1 порушила графік погашення заборгованості, кредит вчасно не сплачувала, внаслідок чого виникла заборгованість.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Таким чином, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» наділено правом грошової вимоги до відповідача, а первісний кредитор втратив такі права.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Оцінюючи доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, суд враховує, що остання заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись, зокрема, на відсутність належних доказів переходу права вимоги до позивача та правомірності заявленого розміру заборгованості.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, у відзиві відповідач неодноразово посилається на ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», а також на договори факторингу, укладені між іншими юридичними особами, які не стосуються спірних правовідносин.

Натомість первісним кредитором за кредитним договором № 191415 від 10.07.2025 року є ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС», а перехід права грошової вимоги до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» підтверджується договором факторингу № 10102025 від 10.10.2025 року, Реєстром прав вимог № 5 від 03.02.2026 року та актом приймання-передачі відповідного реєстру.

Крім того, у відповіді на відзив представник позивача звернула увагу на те, що відповідачем зазначено неправильний розмір витрат на професійну правничу допомогу, тоді як позивачем заявлено до стягнення 7 000,00 грн, на підтвердження яких долучено відповідні документи.

Таким чином, посилання відповідача на правовідносини за участю інших кредиторів та договори факторингу, які не є предметом розгляду даної справи, не спростовують обставин укладення кредитного договору № 191415 від 10.07.2025 року та переходу права вимоги до позивача.

Щодо заперечень відповідачки стосовно нарахування комісії, суд зазначає, що умовами кредитного договору № 191415 від 10.07.2025 року передбачено обов`язок позичальника зі сплати комісії за управління та обслуговування кредиту відповідно до встановлених тарифів. Із зазначеними умовами відповідачка ознайомилася та погодилася під час укладення договору шляхом його підписання.

Дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що відповідачем не надано належних доказів повного погашення заборгованості за кредитним договором, а доводи відзиву щодо відсутності у позивача права грошової вимоги спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, та зважаючи, що станом на день розгляду справи спір між сторонами не врегульований, відповідач заборгованість за кредитним договором у добровільному порядку не сплатила, тому суд приходить до висновку, що з відповідача, як позичальника, підлягає стягненню сума заборгованості в розмірі 41 714,31 грн.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4267/10, довіреності від 06.03.2026, Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, Додаткової угоди до нього № 25771533336, Акту прийому-передачі наданих послуг до договору надання правничої допомоги згідно Договору № 20/01/26-02 від 20.01.2026 розмір витрат позивача на правничу допомогу надану Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» в особі керуючого Тимошенка Олександра Олександровича становить 7000 грн.

Вказані документи суд оцінює, як належні та достатні у розумінні положень ст.ст. 77-80 ЦПК України, оскільки вони підтверджують факт понесених (здійснених) позивачем ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, відповідач правом подання клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, та доведення їх неспівмірності не скористався.

Таким чином, враховуючи положення ч. 6 ст. 137 ЦПК України, за якими обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, суд вважає, що витрати на правничу допомогу у сумі 7000 грн, які поніс позивач у зв`язку із розглядом даної справи, є доведеними належними та допустимими доказами, а тому вони підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 512, 514, 525, 526, 527, 530, 610, 626, 634, 638, 1054 ЦК України, ст.ст. 7 ч. 13, 12, 76-81, 89, 137, 141, 178 ч. 8, 259 ч. 1, 2, 263-265, 273, 275, 289 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», поданим в його інтересах представником Куксою Кариною Олександрівною, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок № 34, офіс № 333, код ЄДРПОУ 43541163) загальну суму заборгованості за кредитним договором № 191415 від 10.07.2025 в розмірі 41 714,31 грн, яка складається з: 40 899,00 грн заборгованість по тілу кредиту; 13,31 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 802,00 грн заборгованість по комісії.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок № 34, офіс № 333, код ЄДРПОУ 43541163) судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники процесу:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 43541163, адреса: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок № 34, офіс № 333.

Представник позивача: Кукса Карина Олександрівна, РНОКПП НОМЕР_3 , , адреса: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок № 34, офіс № 333.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

СУДДЯ І.В. Павленко