Рішення № 141028870, 28.10.2026, Христинівський районний суд Черкаської області

Справа № 706/701/26

2/706/771/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року м. Христинівка

Христинівський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Школьної А.В.,

за участю секретаря судового засідання Самсоненко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Христинівка Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» через свого представника Усенка М.І. звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 08.01.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «Оптимальні Кредити», правонаступником якого є ТОВ «Таліон Плюс» був укладений договір кредитної лінії №LM742076181, відповідно до умов якого відповідачу надано грошові кошти у розмірі 3 600 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначені Договором.

Позичальник ознайомившись з усіма істотними умовами оферти, надав згоду (акцепт) на укладення Договору шляхом направлення повідомлення кредитодавцю, яке підписано відповідно до абзацу 2 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Оптимальні Кредити» виконало свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі.

Однак, отримавши кошти у користування на строковій і платній основі, відповідач ОСОБА_1 свого обов`язку щодо їх повернення не виконав.

Позивач стверджує, що внаслідок укладення 19.03.2025 Договору факторингу №ОК-ТП/27 між ТОВ «Оптимальні Кредити» і ТОВ «Таліон Плюс» та 21.07.2025 Договору факторингу №21/0725-01 між ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал», право вимоги за кредитним Договором № LM742076181 від 08.01.2025 перейшло до позивача, тому за захистом набутого ним права він звернувся до суду.

Посилаючись на вищевказані правочини, позивач стверджує про наявність у нього права вимоги до відповідача на суму 12 389,32 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3 600 грн, заборгованості за відсотками у сумі 6 809,32 грн, заборгованості за комісією в сумі 180 грн та 1 800 грн - за неустойкою.

Означену вище суму заборгованості та понесені товариством судові витрати, позивач просить стягнути із відповідача.

Постановленою 05.05.2026 Христинівським районним судом Черкаської області ухвалою позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі із викликом сторін, надано відповідачу термін на подання відзиву до суду. За клопотанням представника позивача витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо належності відповідачу банківської картки, вказаної в договорі, та зарахування на неї кредитних коштів.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просить справу розглядати за відсутності представника товариства, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи у відсутність відповідача до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву відповідачем не подано.

Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, а тому прийняте рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося з огляду на положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши надані позивачем та витребувані за його клопотанням докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов таких висновків і такого рішення.

08.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптимальні Кредити» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії по продукту №LM742076181, за умовами якого кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит у формі кредитної лінії на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимальні Кредити» (п. 2.1. Договору).

Пунктом 2.2, 2.3 Договору визначено, що загальний розмір кредиту становить 3 600 грн, який кредитодавець надає позичальнику 08.01.2025.

Згідно з п. 3.1. Договору позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може отримати черговий транш у рамках кредитної лінії, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення Договору строк Дисконтного періоду користування складає 39 днів від дати отримання позичальником першого траншу.

За умовами п. 3.2. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжений позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав, за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на вказаних вище умовах не обмежена.

Базова процентна ставка за Договором складає 0,98 % в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника, за кожний день користування ним, що становить 357,70 % річних (8.3. Договору).

Пунктом 8.5. Договору визначено комісію за надання першого траншу у розмірі 180 грн.

Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повернення всієї суми кредиту за всіма траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування 16.02.2025, тобто протягом 39 днів від дати одержання першого траншу позичальником. Кінцева дата повернення кредиту 07.02.2030 (п. 7.1, 7.3 Договору).

Кредитодавець має право зменшити розмір індивідуальної процентної ставки у наступних періодах пролонгації, зокрема у разі отримання позичальником від кредитодавця та введення в особистому кабінеті спеціального набору символів (промокоду), які дають право на отримання додаткової знижки на індивідуальну процентну ставку (п. 8.7.2.Договору).

Договір зі сторони відповідача підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором UXMC, що введений позичальником 08.01.2025 о 23:04:13.

Зі сторони кредитодавця Договір підписаний кваліфікованим електронним підписом ОСОБА_2 .

У заявці на отримання грошових кошів у кредит від 08.01.2025 відповідач вказав власні прізвище, ім`я, по батькові, дату народження, РНОКПП, паспортні дані, фінансовий номер телефону, електрону адресу, бажану суму кредиту, строк кредитування та номер банківської картки для перерахування кредитних коштів 5457-08хх-хххх-8407.

Підписаний відповідачем 25.07.2025 Паспорт споживчого кредиту «LIMON» до Договору №LM742076181 від 08.01.2025 містить відомості про кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо реальної річної процентної ставки, орієнтовної вартості кредиту, порядок повернення кредиту та інші умови, які відповідають укладеному між сторонами правочину. Паспорт споживчого кредиту підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 3752.

Довідкою № LM742076181/28072025/Є від 28.07.2025 та платіжним дорученням від 08.01.2025 позивач підтвердив проведення платіжної операції в сумі 3 600 грн, отримувач ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , платіжна карта № НОМЕР_2 хх-хххх-8407, дата 01.08.2025.

Належність платіжної картки № НОМЕР_3 ОСОБА_1 та зарахування на неї 08.01.2025 3600 грн також підтверджується наданою на виконання ухвали суду про витребування доказів АТ КБ «ПриватБанк» інформацією № 20.1.0.0.0/7-260514/41188 - БТ від 24.05.2026.

З матеріалів справи слідує, що первісним кредитором - ТОВ «Оптимальні Кредити» відповідачу за період із 08.01.2025 по 19.03.2025 нараховані проценти за користування кредитними коштами в сумі 2 434,60 грн, 180 грн комісії та 1 800 грн неустойки. Відомості про сплату ОСОБА_1 коштів на виконання умов договору у справі відсутні.

Відповідно до Договору факторингу №ОК-ТП/27 від 19.03.2025, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Оптимальні Кредити» (клієнт), клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених Договором (п. 2.1 Договору факторингу).

Згідно п. 4.1. Договору факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту укладення Реєстру прав вимог. Майбутнє право вимоги вважається переданим з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує.

Згідно витягу з Реєстру прав вимог до Договору факторингу №ОК-ТП/27 від 19.03.2025 ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №LM742076181 від 08.01.2025 на загальну суму 8 014,60 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3 600 грн, заборгованість за процентами - 2 434,60 грн, комісія - 180 грн, неустойка - 1 800 грн.

З розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Таліон Плюс», слідує, що товариство нараховувало відповідачу в межах строку кредитування з дати набуття права вимоги до 21.07.2025, відсотки у розмірі 35,25 грн в день, що становить 0,98 %, та відповідає умовам укладеного між ТОВ «Оптимальні Кредити» та відповідачем Договору.

Станом на 21.07.2025 заборгованість за Договором № LM742076181 від 08.01.2025 склала 12 389,32 грн, у тому числі: заборгованість за тілом кредиту - 3 600 грн, заборгованість за процентами - 6 809,32 грн, заборгованість за комісією - 180 грн, за неустойкою 1 800 грн.

Відповідно до Договору факторингу №21/0725-01 від 21.07.2025, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» (фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт), клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених Договором (п. 2.1 Договору факторингу).

За умовами п. 4.1. Договору факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними Акту прийому-передачі Реєстру прав вимог.

Згідно витягу з Реєстру прав вимоги до Договору факторингу 21/0725-01 від 21.07.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № LM742076181 від 08.01.2025 в загальній сумі 12 389,32 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3 600 грн, заборгованість за процентами - 6 809,32 грн, заборгованість за комісією - 180 грн, за неустойкою 1 800 грн.

Позивач після набуття права вимоги до відповідача додатково проценти та штрафні санкції не нараховував.

Приписами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Нормою частини 1 статті 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з приписами частин 1-3 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Вирішуючи юридичний спір між ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» та ОСОБА_1 суд встановив, що 08.01.2025 відповідач з кредитором в особі ТОВ «Оптимальні Кредити» уклав Договір кредитної лінії, умови якого передбачали обов`язок відповідача повернути кредитодавцю отримані в кредит 3 600 гривень, сплатити проценти за користування ними та комісію.

ТОВ «Оптимальні Кредити» виконало своє грошове зобов`язання та надало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 3 600 гривень у спосіб обумовлений умовами Договору, що підтверджено дослідженими судом доказами.

Отже, між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються гл.48 «Виконання зобов`язання» та гл.71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України.

Згідно з п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3, ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з вимогами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом ч.12 ст.11 цього Закону України електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, керуючись ст. 627 ЦК України та умовами Договору №LM742076181 від 08.01.2025, встановив, що розмір основного боргу складає 3600 гривень; проценти за користування отриманими в кредит коштами - 6 809,32 грн нараховані в рамках строку кредитування, за базовою ставкою 0,98% в день, комісія передбачена умовами Договору.

ОСОБА_1 на виконання умов договору кошти не сплачував.

Доказів на підтвердження того, що позичальник належним чином та в повному обсязі виконав кредитні зобов`язання, як щодо первісного кредитора, так і стосовно нового кредитора суду не надано.

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Досліджені судом копії договорів факторингу підтверджують, що право вимоги до відповідача позивач набув згідно з цими укладеними правочинами.

Отже, відповідач ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання взятих на себе зобов`язань перед новим кредитором ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором за вищевказаним Договором.

Щодо стягнення з відповідача нарахованої первісним кредитором неустойки у розмірі 1 800 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202, затвердженим Верховною Радою України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, який діє і на даний час.

Згідно з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Цим же пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем); 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання(невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі № 910/10901/23, який відповідно до положень частини 4 статті 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Таким чином, враховуючи, що на момент укладення договору та розгляду справи на території України діє воєнний стан, первісний кредитор за відсутності правових підстав нарахував відповідачу неустойку в розмірі 1 800 грн, а тому у її стягненні слід відмовити.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо компенсації позивачу витрат, пов`язаних з правничою допомогою, суд виходить із такого.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами частин першої п`ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20).

Звертаючись з позовною заявою до суду представник позивача Усенко М.І. зазначав про наявність судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 зроблений висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Дослідженням наданих на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу доказів, суд встановив, що між ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет» в особі керуючого партнера Усенка М.І. укладений Договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025.

10.04.2026 сторони підписали акт наданих послуг №451, згідно якого вартість наданих адвокатським об`єднанням позивачу послуг щодо стягнення із боржника ОСОБА_1 заборгованості становить 8 000 грн. Перелік наданих послуг відображено у детальному описі від 10.04.2026.

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за результатами аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що, попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Верховний Суд в постанові від 13.02.2019 у справі № 756/2114/17 звернув увагу на те, що враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики, необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

В додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зроблено висновки, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 року у справі № 914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Дослідивши докази, надані представником позивача на підтвердження понесених витрат, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, на компенсацію яких має право сторона, враховуючи всі аспекти та складність справи, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, обсяг досліджених доказів, зважаючи на те, що дана справа є малозначною, наявність узгодженої та усталеної судової практики щодо вирішення спірних правовідносин, суд вважає за необхідне зменшити суму стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу до 4 000 грн.

Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, їх обсягу з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що судом задоволено позовні вимоги частково на суму 10 589,32 грн із загальних 12 389,32 грн, частка задоволених позовних вимог становить 85,47 %.

Тоді з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 2 275,55 грн (2662,40 грн * 85,47 %).

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263 265, 268, 272 273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» заборгованість за Договором кредитної лінії №LM742076181 від 08.01.2025 у розмірі 10 589 (десять тисяч п`ятсот вісімдесят дев`ять) гривень 32 копійки.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» судові витрати в розмірі 2 275 (дві тисячі двісті сімдесят п`ять) гривень 55 копійок, понесені позивачем на сплату судового збору, та 4 000 (чотири тисячі) гривень витрат на правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, шляхом подання протягом тридцяти днів з дня складення рішення апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал», ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: вул. Смаль Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4-й поверх, м. Львів, 79029.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Альона ШКОЛЬНА