Рішення № 141028700, 29.10.2026, Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 700/1012/26

Провадження № 2/700/873/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді Бесараб Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Лисянка цивільну справу №700/1012/26 провадження №2/700/873/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», представник позивача Сиплива Тетяна Анатоліївна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А H О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», в особі представника Сипливої Тетяни Анатоліївни звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 03.03.2026 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено кредитний договір №03.03.2026-100001327, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 1000,00 грн, строком на 154 дні, дата повернення кредиту 03.08.2026. Процентна ставка «Стандарт» фіксована незмінна у розмірі 1% за один день користування кредитом. Процентна ставка «Економ» фіксована незмінна у розмірі 0,5% за один день користування кредитом. Комісія за надання кредиту 7% від суми кредиту та дорівнює 70,00 грн, комісія за обслуговування кредитної заборгованості 70,00 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. 03.03.2026 та 04.03.2026 між кредитодавцем та позичальником було укладено додаткові угоди, за якими сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту до 3000,00 грн. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, відповідно до договору від 03.03.2026 та квитанції про перерахунок коштів надало відповідачу кредит у розмірі 3000,00 грн. В свою чергу відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову утворилася заборгованість у розмірі 10400,00 грн. З урахуванням вищенаведеного, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 03.03.2026-100001327 в розмірі 10400,00 грн, витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 138,18 грн.

Ухвалою суду від 01 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Представник позивача, повідомлена через систему «Електронний суд». Крім того в прохальній частині позовної заяви міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, заявлені позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач була належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, відзив до суду не подавала.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.

Станом на 29.10.2026 клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Судом із матеріалів справи встановлено, що 03.03.2026 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено кредитний договір 03.03.2026-100001327, відповідно до якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 1000,00 грн, строком на 154 дні, дата повернення кредиту 03.08.2026. Процентна ставка «Стандарт» фіксована незмінна у розмірі 1% за один день користування кредитом. Процентна ставка «Економ» фіксована незмінна у розмірі 0,5% за один день користування кредитом. Комісія за надання кредиту 7% від суми кредиту та дорівнює 70,00 грн, комісія за обслуговування кредитної заборгованості 70,00 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Вказаний договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е534.

Відповідно до п.3.1. Договору кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію за користування ним.

Відповідно до п. 4.1 Договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № 5168-74XX-XXXX-3187.

Згідно з п. 4.3. Договору днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця.

Відповідно до п. 6.1 Договору Позичальник зобов`язується використати Кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця.

03.03.2026 року між кредитодавцем та позичальником було укладено додатковий договір, за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до Договору: 1.1. Сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 2000,00 грн, яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові Транші) . 1.2. За даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 2-й Транш у розмірі 1000,00 грн; дата надання/видачі кредиту (2-го Траншу) 03.03.2026. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту (2-го Траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-74XX-XXXX-3187. Днем надання кредиту (2-го Траншу) вважається списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця. Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику: 5168-74XX-XXXX-3187. Строк, на який надається кредит (а саме 2-й Транш) - 154 дні з дати його надання. 1.3. Сторони домовились, що позичальник відповідно до даного додаткового договору зобов`язаний сплатити комісію, пов`язану з наданням 2-го траншу (частини суми кредиту) «Комісія за надання» 7% від суми 2-го траншу (частини суми кредиту), що дорівнює 70,00 грн.

04.03.2026 року між кредитодавцем та позичальником було укладено додатковий договір, за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до договору: 1.1. Сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 3000,00 грн, яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту). 1.2. За даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 3-й Транш у розмірі 1000,00 грн, дата надання/видачі Кредиту (3-го траншу) 04.03.2026. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту (3-го траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-74XX-XXXX-3187. Строк, на який надається кредит (а саме 3-й транш) - 153 дні з дати його надання. 1.3. Сторони домовились, що позичальник відповідно до даного додаткового договору зобов`язаний сплатити комісію, пов`язану з наданням 3-го траншу в розмірі 7% від суми 3-го траншу, що дорівнює 70,00 грн. 1.4. Комісія за обслуговування з дати укладення даного додаткового договору встановлюється у розмірі 210,00 грн.

Позивач надав відповідачу кредит у розмірі 3000,00 грн, що підтверджується копією квитанції про перерахунок коштів на рахунок відповідача, чим виконав свої зобов`язання своєчасно та в повному обсязі.

Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 28.08.2026 утворилася заборгованість у розмірі 10400,00 грн, з яких:

3000,00 грн - тіло кредиту;

3770,00 грн - проценти за користування кредитом;

210,00 грн - комісія за надання кредиту;

420,00 грн - комісія за обслуговування;

3000,00 грн - заборгованость по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України.

Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України про зобов`язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України «Кредит».

Відповідно до ч. 1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

ТОВ «Споживчий центр» виконало свої зобов`язання своєчасно та в повному обсязі. До теперішнього часу відповідач не сплатила в повному обсязі позивачу заборгованість, розрахунок та розмір якої зазначені в додатку до даної позовної заяви, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором.

Також, частиною 1 статті 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Встановлено, що відповідач з умовами договору була ознайомлена, підписала договір №03.03.2026-100001327 від 03.03.2026 та додаткові угоди , однак умови договору порушила, що не спростовано відповідачем.

Отже, позивачем доведено факт укладення кредитного договору, факт отримання відповідачем грошових коштів та порушення нею зобов`язання щодо їх повернення.

Враховуючи погодження сторонами умов кредитного договору, фактичного надання позичальнику кредитних коштів, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за договором в розмірі 6980,00 грн, яка складається з тіла кредиту в розмірі 3000,00 грн, заборгованості за процентами в сумі 3770,00 грн та комісії за надання кредиту в розмірі 210,00 грн.

Щодо стягнення додаткової комісії за обслуговування кредитної заборгованості, суд зазначає наступне.

У вищезазначеному кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, то положення пункту 9 Заявки кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Визнання судом нікчемного правочину (чи окремих його умов) недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.

До вказаного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29 листопада 2023 року у справі №181/384/21 при розгляді справи за аналогічних правовідносин.

У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідні висновки містяться у постанові Великої палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження №14-44цс21) та від 13 липня 2022 року у справі 363/1834/17 (провадження №14-53цс21).

Тому суд дійшов висновку, що встановлення комісії за надання консультаційних та інформаційних послуг щодо споживчого кредиту є нікчемною умовою кредитного договору, оскільки не зрозуміло, які саме послуги надавались відповідачу, як часто проводились консультаційні та інформаційні послуги з клієнтом, чи проводились вони за вимогою клієнта частіше одного разу на місяць, аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження №14-44цс21).

Отже, в частині стягання додаткової комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 420,00 грн - відмовити.

Щодо стягнення процентів відповідно до ст.625 ЦК України, суд зазначає наступне.

Суд не погоджується з розміром процентів відповідно до ст.625 ЦК України за користування кредитом, які просить стягнути позивач, з таких підстав.

Закон України «Про споживче кредитування» визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Відповідно до положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи ту обставину, що відсотки за ст.625 ЦК України, які передбачені кредитним договором, нараховані у період дії в Україні воєнного стану, вони підлягають списанню кредитодавцем та підстави для їх стягнення за рішенням суду відсутні.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню, та відповідно до вимог ст. ст.526,629,1048,1054 ЦК України стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» підлягає заборгованість за кредитним договором №03.03.2026-100001327 від 03.03.2026 в розмірі 6980,00 грн (3000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 3770,00 грн - заборгованість по процентам та 210,00 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту).

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають задоволенню частково, відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору становлять 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № Ц000138344 від 26.08.2026.

Так, 6980,00 грн (вимоги позивача, які підлягають задоволенню) відповідає 67,12 % від заявленої ціни позову 10400,00 грн, отже саме такий відсоток від сплаченого позивачем судового збору необхідно стягнути з відповідача на користь позивача, що в грошовому еквіваленті становить 1787,00 грн (2662,40 *67,12%).

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Витрати на поштові відправлення (зокрема, витрати на направлення копії позовної заяви та додатків до неї іншим учасникам справи) є складовою частиною інших витрат, пов`язаних із розглядом справи, та належать до судових витрат, які підлягають відшкодуванню.

За загальним правилом, якщо позов задоволено частково, поштові витрати розподіляються між сторонами пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а в разі повного задоволення стягуються з відповідача повністю на користь позивача.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачені ТОВ «Споживчий центр» поштові витрати в розмірі 138,18 грн підлягають частковому відшкодуванню з відповідача в сумі 92,75 грн (138,18 *67,12 %)

На підставі ст.ст.11,205,207, 512-515,526,610,612, 625-629,634,638, 1049,1050,1054 ЦК України, керуючись ст.ст.410,12,81,141,223,258,259,263-265,352,354-355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», представник позивача Сиплива Тетяна Анатоліївна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №03.03.2026-100001327 від 03.03.2026 в розмірі 6980,00 грн (шість тисяч дев`ятсот вісімдесят гривень 00 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір в розмірі 1787,00 грн (одна тисяча сімсот вісімдесят сім гривень 00 копійок) та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви з додатками у паперовій формі у розмірі 92,75 грн (дев`яносто дві гривні 75 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133 А, код ЄДРПОУ: 37356833.

Представник позивача Сиплива Тетяна Анатоліївна, місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133 А, м. Київ.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платників податків: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Наталія БЕСАРАБ