Ухвала суду № 141028022, 28.10.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

УХВАЛА

"28" жовтня 2026 р. Справа № 924/1351/20 (924/19/26)

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах: Розсошанської сільської ради, с. Розсоша, Хмельницький район, Хмельницька область

до Агрофірми "Проскурів", м. Хмельницький

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Державної податкової служби у Хмельницькій області, м. Хмельницький

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні Розсошанською сільською радою Хмельницької області земельною ділянкою водного фонду з кадастровим номером 6825087200:04:018:0010 площею 43,5 га, шляхом скасування державної реєстрації права власності на її складову частину гідротехнічну споруду (греблю) загальною площею 1207,5 м2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1302696468250) із закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

та

за зустрічним позовом Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів", м. Хмельницький

до Розсошанської сільської ради, с. Розсоша, Хмельницький район, Хмельницька область

про стягнення 225000 грн. на відшкодування вартості гідротехнічної споруди

в межах справи №924/1351/20 про банкрутство колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів".

Представники сторін:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Гадзіна М.Ю. - згідно виписки

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Рудий А.М. керуючий санацією

від третьої особи: не з`явився

від прокуратури: Грамчук Т.А. прокурор згідно посвідчення

від ініціюючого кредитора ОСОБА_1 : Ярош В.Ю. - згідно ордера

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 12.01.2026 відкрито провадження у справі №924/1351/20 (924/19/26), постановлено дану справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті. Також даною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області.

28.01.2026 судом постановлено ухвалу про здійснення розгляду справи №924/1351/20 (924/19/26) за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, призначено підготовче засідання на 11:00 год. 26.02.2026, встановлено нові строки для подання до суду заяв по суті.

Ухвалою суду від 26.02.2026 зупинено провадження у справі №924/1351/20 (924/19/26) до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №915/268/24.

02.09.2026 судом постановлено ухвалу про поновлення провадження у справі №924/1351/20 (924/19/26).

21.09.2026 надійшла зустрічна позовна заява КП "Агрофірма "Проскурів" (разом із відзивом на позов), в якій просить стягнути з Розсошанської сільської ради 225000 грн. на відшкодування вартості гідротехнічної споруди.

Ухвалою суду від 24.09.2026 прийнято зміну предмета позову, викладену в заяві Першого заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури від 21.09.2026 у зв`язку з чим предметом позову є усунення перешкод у користуванні та розпорядженні Розсошанською сільською радою Хмельницької області (код ЄДРПОУ 04402899) земельною ділянкою водного фонду з кадастровим номером 6825087200:04:018:0010 площею 43,5 га, шляхом скасування державної реєстрації права власності на її складову частину гідротехнічну споруду (греблю) загальною площею 1207,5 м2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1302696468250) із закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Продовжено Агрофірмі "Проскурів" строк для подання відзиву. Підготовче засідання відкладено на 12:00 год. 13.10.2026.

Ухвалою суду від 29.09.2026 продовжено строк підготовчого провадження у справі №924/1351/20 (924/19/26) на 30 днів.

Ухвалою суду від 29.09.2026 зустрічний позов Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів", м. Хмельницький до Розсошанської сільської ради, с. Розсоша, Хмельницький район, Хмельницька область про стягнення 225000 грн. на відшкодування вартості гідротехнічної споруди прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у справі №924/1351/20 (924/19/26) за позовом Заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах: Розсошанської сільської ради, с. Розсоша, Хмельницький район, Хмельницька область в межах справи №924/1351/20 про банкрутство колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів". Об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі №924/1351/20 (924/19/26).

Колективне підприємство "Агрофірма "Проскурів" у зустрічній позовній заяві просило призначити у справі будівельно-технічну експертизу, на розгляд якої поставити питання: "Яка відновна вартість гідротехнічної споруди?". Обґрунтовуючи подане клопотання КП "Агрофірма "Проскурів" зазначала, що вартість відшкодування гідротехнічної споруди можливо було б визначити виходячи з кошторисних вартостей створення та реконструкції із застосуванням інфляції. Втім, такий підхід вбачається несправедливим, оскільки гідротехнічна споруда має певний знос і уже використовувалася до цього.

Ухвалою суду від 13.10.2026 клопотання КП "Агрофірма "Проскурів" про призначення судової будівельно-технічної експертизи залишено без задоволення, оскільки позивачем за зустрічним позовом нічим не підтверджено необхідність проведення судової експертизи та не надано будь-яких доказів для перевірки для встановлення відновної вартості гідротехнічної споруди (інформація щодо первинної, балансової вартості гідротехнічної споруди, тощо).

У відповіді на зустрічний позов (від 19.10.2026) КП "Агрофірма "Проскурів" повторно просить призначити у справі будівельно-технічну експертизу, на розгляд якої поставити питання: "Яка відновна вартість гідротехнічної споруди?". При визначені експертної установи покладається на розсуд суду.

Звертає увагу, що висновком про відновну вартість агрофірма жодним чином не мала наміру встановлювати обставини, яким можливо заперечувати проти первісного позову. Цим висновком обґрунтовуватиметься лише вартість відшкодування радою тих активів, які вона набула за рахунок агрофірми (колгоспу). Вказує, що для визначення відновної вартості необхідні спеціальні знання.

До клопотання додано звіт про розрахунок вартості гідротехнічної споруди станом на 01.09.2026, який ґрунтується на вартості 13667276,25 крб., яка зазначена у акті прийняття в експлуатацію від 07.09.1989, що був підставою державної реєстрації права власності на гідроспоруду. Також просить долучити й самі акти, котрі з первісним позовом подавалися і вже знаходяться в матеріалах справи, проте є неякісними для з`ясування їх змісту.

Крім того, вказує, що для проведення експертизи, окрім цих документів, прокурором подано і технічні матеріали, які дадуть змогу фахівцю з`ясувати вихідні данні для визначення відновної вартості (копії окремих аркушів технічного паспорту на гідротехнічну споруду (греблю) № 1 на 2 арк.; додатки до листа копія листа Регіонального офісу водних ресурсів у Хмельницькій області від 07.02.2025 №187 копії водогосподарського паспорту і правил експлуатації ставу в с. Розсоша та технічних характеристик гідротехнічних споруд ставка за межами с. Розсоша на 20 арк.)

Прокурор у запереченнях (від 23.10.2026) вважає, що клопотання КП "Агрофірма "Проскурів" про призначення судової будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої поставлено питання "Яка відновна вартість гідротехнічної споруди?", є безпідставним, оскільки зазначене питання не відповідає основним завданням будівельно-технічної експертизи та відсутнє у переліку орієнтовних питань, визначених підпунктом 5.1.1 пункту 5 розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998. Зазначене свідчить про відсутність апробованих науково-методичних підходів для проведення відповідних досліджень.

Розсошанська сільська рада у запереченнях (від 23.10.2026) зазначає, що саме по собі долучення нового документа не є достатнім для висновку про усунення всіх недоліків, установлених судом під час вирішення попереднього клопотання про призначення експертизи. Звертає увагу, що:

- звіт не містить відомостей про конкретного автора та дату складання, що ускладнює перевірку його походження, методики та достовірності. За таких обставин посилання на цей документ не усуває питання щодо достатності й перевірності вихідних даних для проведення експертного дослідження;

- повторне клопотання не містить належного пояснення, чому саме відновна вартість споруди є необхідним показником для вирішення зустрічного позову, а також чому визначення цього показника має вирішальне значення для встановлення розміру вимоги, заявленої на підставі ст. 1212 ЦК України;

- питання, запропоноване підприємством експерту, сформульоване загально: "Яка відновна вартість гідротехнічної споруди?". У ньому не конкретизовано склад об`єкта, щодо якого має проводитися оцінювання, не визначено в достатній мірі обсяг конструктивних елементів, які мають бути враховані, та не наведено обґрунтування застосування саме відновної вартості як показника, необхідного для вирішення спору.

- призначення експертизи не може підміняти доказування стороною обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Експертне дослідження може бути призначене для встановлення обставин, які потребують спеціальних знань, але не для усунення всіх прогалин у доказуванні правових підстав заявленої вимоги.

Вважає, що повторне клопотання не може бути задоволене лише з тієї причини, що підприємство бажає отримати додатковий доказ на підтвердження розміру зустрічного позову. Воно має довести, що запропоноване експертне дослідження є необхідним, належно визначеним за предметом і метою та здатним встановити обставини, які мають значення для вирішення спору.

Крім того, заявником не наведено достатнього обґрунтування того, який саме методичний підхід має бути застосований для визначення відновної вартості споруди, які вихідні дані є необхідними для такого розрахунку та якими документами підтверджується їх достовірність.

Під час розгляду клопотання про призначення експертизи суд враховує таке.

Відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Згідно з ч. 1, 5 ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України "Про судову експертизу").

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити iншi засоби доказування. Питання, якi ставляться експерту, i його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі, а також правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду вiд 24.04.2018 у справі №910/9394/17.

Відповідно до пункту 5.2. глави 5 розділу II Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, які затверджено наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08 жовтня 1998 року передбачено, зокрема, що основними завданнями оціночно-будівельної експертизи є: визначення різних видів вартості поліпшень земельних ділянок (будівель та їх частин, споруд, передавальних пристроїв тощо); визначення відповідності виконаної оцінки нерухомого майна (поліпшень земельної ділянки) вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам. Орієнтовний перелік вирішуваних питань: Яка вартість (зазначити вид вартості: ринкова, залишкова, ліквідаційна, вартість ліквідації, спеціальна, інвестиційна тощо) об`єкта нерухомого майна (зазначити об`єкт: будівля, приміщення, квартира, споруда тощо)?

Клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи обґрунтовано необхідністю визначення відновної вартості гідротехнічної споруди, відшкодування вартості якої КП "Агрофірма "Проскурів" просить стягнути з Розсошаської сільської ради.

До клопотання додано звіт про розрахунок вартості гідротехнічної споруди станом на 01.09.2026, який ґрунтується на вартості 13667276,25 крб., яка зазначена у акті прийняття в експлуатацію від 07.09.1989, що був підставою державної реєстрації права власності на гідроспоруду.

У звіті про розрахунок вартості гідротехнічної споруди не зазначено автора, який виконав розрахунок, та не вказано дату складання самого звіту. Зазначення у назві або змісті звіту дати оцінювання - 01.09.2026 не дає змоги встановити, коли саме був виконаний розрахунок, чи відповідають використані вихідні дані стану об`єкта на цю дату, коли та з яких джерел були отримані відповідні дані, а також чи існував звіт до подання відповіді на відзив 19.10.2026.

Пунктом 5.1 глави 5 розділу II Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998, передбачено, зокрема, що основними завданнями будівельно технічної експертизи є: визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об`єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об`єктів; визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об`єктів та їх елементів; визначення вартості будівельних робіт, пов`язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо; визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об`єктів нерухомого майна.

У пункті 5.1.1 зазначених рекомендацій передбачено орієнтовний перелік вирішуваних питань будівельно-технічної експертизи.

Однак, питання щодо визначення відновної вартості гідротехнічної споруди не відповідає основним завданням будівельно-технічної експертизи та відсутнє у переліку орієнтовних питань, визначених підпунктом 5.1.1 пункту 5 розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998.

Також судом враховується, що питання про призначення експертизи має вирішуватися не лише з огляду на те, чи може експерт технічно виконати певний розрахунок, а й з огляду на те, чи є відповідний результат необхідним для встановлення обставин, що входять до предмета доказування у цій справі.

Однак, КП "Агрофірма "Проскурів" не обґрунтувало належним чином ані правове значення саме відновної вартості для вирішення зустрічного позову, ані достатність вихідних матеріалів для проведення об`єктивного експертного дослідження.

З огляду на викладене, клопотання Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" про призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі №924/1351/20 (924/19/26) від 19.10.2026 залишається без задоволення.

Прокурор в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що спірна гідротехнічна споруда як окремий об`єкт права власності не існує, а є лише приналежністю ставу, як головної речі та не може використовуватися з іншою метою, аніж обслуговування ставу. Вказує, що право власності на гідротехнічну споруду не могло бути зареєстровано за жодною особою.

Враховуючи зазначене, вважає, що право володіння Агрофірми "Проскурів" гідротехнічною спорудою, що розташована на земельній ділянці водного фонду площею 43,5 га з кадастровим номером 6825087200:04:018:0010 на території Розсошанської сільської ради підлягає припиненню.

Обґрунтовуючи підстави для звернення з даним позовом в інтересах держави в особі позивача, прокурор зазначає, що неправомірне, всупереч закону набуття відповідачем права власності на гідротехнічну споруду, що розташована на землях комунальної власності не відповідає інтересам держави. Однак Розсошанською сільською радою, як суб`єктом уповноваженим здійснювати право комунальної власності від імені територіальної громади, захист порушених інтересів держави не здійснено.

Відповідач у відзиві (від 21.09.2026) з урахуванням постанови Верховного Суду від 15.07.2026 у справі №915/268/24, до вирішення якої зупинялося провадження у даній справі, зазначає, що з огляду на різноманітність видів гідротехнічних споруд, суд повинен надавати правову оцінку гідротехнічній споруді як об`єкту цивільних правовідносин у кожній справі виходячи з її технічних характеристик, пов`язаності із земельною ділянкою, функціонального призначення, правового зв`язку з іншими суб`єктами та з урахуванням інших істотних ознак

Із доданих прокурором документів щодо будівництва гідротехнічної споруди, а також тих, що стали підставою для державної реєстрації права власності агрофірми (Акту державної приймальної комісії від 02.09.1998 та Акту прийому в експлуатацію закінченого будівництва від 07.09.1989), вбачаються відмінності із об`єктом у справі №915/268/24, як стосовно суб`єкта, за яким зареєстровано право власності на гідротехнічну споруду, до її виникнення, так і відмінності у характеристиках та функціональному призначенні.

Таким чином, стверджує, що прокурором не доведено те, що спірний об`єкт є приналежністю земельної ділянки.

Крім того, звертає увагу, що у даній справі, на відміну від справи № 915/268/24, жодна рада не передавала колгоспу "Комунар" гідротехнічну споруду, адже остання була ним створена. Натомість у справі № 915/268/24 суб`єкт набув право на неї безпосередньо від ради, у якої вона перебувала на балансі, в процедурі її приватизації.

Прокурор у відповіді на відзив (від 07.10.2026) зазначає, що предметом спору є гідротехнічна споруда (гребля), яка згідно технічних характеристик останньої являє собою земляну греблю, водоскидна споруда шахтного типу і водонапуск для ставків риборозплідника. Земельна гребля збудована із суглинистих ґрунтів. Водоскидна споруду шахтного типу, із збірно-монолітного залізобетону. Обладнана затворами для регулювання рівня води і спуску його на період вилову риби. Виходячи із зазначеного, слід дійти до висновку, що спірна гідротехнічна споруда (гребля) у даній справі №924/1351/20 (924/19/26) за своїми технічними характеристиками є аналогічною гідротехнічній споруді у справі у справі №915/268/24.

Також звертає увагу, що спірна гідротехнічна споруда не підлягала паюванню в силу Закону, зокрема положень ч. 8 ст. 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", положень п. 2 Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об`єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.2003 № 1253. Отже, в силу наведених норм закону, спірна гідротехнічна споруда підлягала безоплатній передачі до комунальної власності. Варто також врахувати, що Закон України "Про приватизацію державного та комунального майна" (ст. 4) прямо забороняє приватизацію водних ресурсів, гідротехнічних споруд та гідротехнічних захисних споруд.

ГУ ДПС у Хмельницькій області у заяві (від 23.02.2026) зазначає, що згідно даних ІКС "Податковий блок" у платника Агрофірма "Проскурів" (код ЄДРПОУ 3788891) станом на 23.02.2026 наявний податковий борг на загальну суму 108001,51 грн., внаслідок несплати грошового зобов`язання в установлені законодавством строки.

Повідомляє, що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження 16.08.2017 о 16:18 внесено відповідні записи про обтяження на підставі акту опису майна №17/25 від 11.08.2017, вид обтяження податкова застава, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження.

Станом на 23.02.2026 податковий борг зазначеного платника податків не погашений, тому підстав для звільнення майна з податкової застави, передбачених статтею 93 Податкового кодексу України немає.

Таким чином, вказує про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині припинення обтяження у вигляді податкової застави гідротехнічної споруди (греблі), за адресою: с/рада Розсошанська, Хмельницький район, Хмельницька область, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1302696468250.

У заяві від 04.09.2026 ГУ ДПС у Хмельницькій області повідомило, що на підставі п. 93.1. ст. 93 розділу ІІ Податкового кодексу України, майно платника податків Агрофірми "Проскурів" станом на 04.09.2026 звільнене з податкової застави у зв`язку з погашенням податкового боргу.

Агрофірма "Проскурів" у зустрічному позові зазначає, що задоволення позовних вимог прокурора, з огляду на обґрунтування підстав позову, призводить до набуття радою активів, що створені колгоспом "Комунар" (Агрофірмою "Проскурів") без жодного відшкодування на таке створення. Зазначене вказує на те, що відповідний актив (гідротехнічна споруда) виникає у ради без жодних правових підстав, що в свою чергу вказує на необхідність його відшкодування, за аналогією ст. 1213 ЦК України.

Розсошанська сільська рада у відзиві на зустрічний позов (від 12.10.2026) визнає, що первісний і зустрічний позови стосуються однієї гідротехнічної споруди, а отже, їх розгляд потребує дослідження частково спільних обставин, зокрема походження споруди, її технічних характеристик, правового режиму та підстав реєстрації права на неї. Водночас сама по собі пов`язаність позовних вимог не свідчить про обґрунтованість зустрічного позову та не звільняє його заявника від доведення всіх обставин, необхідних для стягнення коштів.

Зазначає, що зустрічна вимога про стягнення 225000 грн. не спростовує обставин, на яких ґрунтується первісний позов, та сама по собі не виключає можливості припинення зареєстрованого права на греблю. Навіть якщо суд дійде висновку про наявність підстав для припинення такого права, це не означатиме автоматичного виникнення грошового зобов`язання Розсошанської сільської ради перед підприємством. Первісний позов стосується правового режиму гідротехнічної споруди та правомірності її реєстрації як самостійного об`єкта нерухомого майна. Натомість зустрічний позов передбачає встановлення окремого складу юридичних фактів, які могли б породжувати обов`язок ради компенсувати підприємству вартість майна або витрати на його створення. Отже, взаємозв`язок спорів обумовлює необхідність узгодженого дослідження доказів, однак не дозволяє підміняти встановлення правового режиму споруди презумпцією наявності у ради обов`язку сплатити її вартість.

Вважає, що саме по собі твердження про можливе набуття територіальною громадою майнової вигоди не є достатньою підставою для виникнення грошового зобов`язання.

Вказує, що зустрічний позивач не може обмежитися посиланням на те, що гребля фактично існує, була створена в минулому та має певну господарську цінність. Необхідно довести, що саме Розсошанська сільська рада набула або зберегла конкретне майно чи майнову вигоду за рахунок КП "Агрофірма "Проскурів" без достатньої правової підстави, а також установити обсяг такої вигоди та її грошове вираження. При цьому первісний позов не містить вимоги про стягнення коштів із підприємства на користь ради або про передачу раді гідротехнічної споруди за договором купівлі-продажу чи іншим оплатним правочином. Предметом первісного спору є припинення зареєстрованого права на споруду та пов`язані з цим реєстраційні дії. Отже, наслідки задоволення первісного позову мають визначатися відповідно до предмета заявлених вимог і норм, які регулюють правовий режим спірного об`єкта. Саме по собі припинення державної реєстрації права КП "Агрофірма "Проскурів" не є встановленим законом юридичним фактом, який автоматично породжує обов`язок Розсошанської сільської ради виплатити підприємству вартість греблі. Так само не можна ототожнювати припинення зареєстрованого права на окремий об`єкт нерухомості з доведеним безпідставним набуттям радою майна за рахунок підприємства. Для цього необхідно встановити правову природу самої споруди, її співвідношення зі ставком і гідротехнічним комплексом, належність відповідних майнових прав та конкретний майновий результат, який нібито отримує рада.

Наголошує, що посилання зустрічного позивача на ст. 1213 ЦК України не усуває необхідності доведення передумов, установлених ст. 1212 цього Кодексу.

Стверджує, що вимога про стягнення вартості споруди не може використовуватися як спосіб наперед визначити правовий результат розгляду первісного позову. Визнання за підприємством права на компенсацію лише через те, що воно вважає себе особою, яка створила або утримувала споруду, фактично означало б покладення на раду грошового обов`язку без попереднього встановлення його законної підстави. Розсошанська сільська рада не заперечує, що обставини створення споруди та її технічний стан можуть мати доказове значення для комплексного розгляду справи. Однак ці обставини мають оцінюватися в межах відповідного предмета доказування. Вони не звільняють КП "Агрофірма "Проскурів" від обов`язку довести, що саме рада є особою, яка повинна відшкодувати заявлену суму, та що така сума визначена відповідно до застосовної норми матеріального права.

Таким чином, вказує, що зустрічний позов не може бути задоволений лише з мотивів можливого припинення зареєстрованого права підприємства на спірний об`єкт. Для його задоволення необхідна самостійна та достатня сукупність доказів правової підстави компенсації, належності права вимоги зустрічному позивачу, наявності відповідного майнового результату на стороні ради та обґрунтованості заявленого розміру.

Агрофірма "Проскурів" у відповіді на відзив на зустрічний позов (від 19.10.2026) звертає увагу, що зустрічний позов було подано лише після зміни предмету первісного позову прокурором, адже первісний спосіб захисту не міг бути задоволений, а відтак і не було необхідності додаткового захисту у спосіб подання зустрічного позову.

Зазначає, що не саме-по-собі припинення державної реєстрації є підставою для стягнення коштів, як вказує рада. Передусім такою підставою є створення гідроспоруди та її реконструкція колгоспом "Комунар" та його правонаступником Агрофірмою, відповідно.

Вказує, що якщо навіть виходити з того, що гідроспоруда з моменту її створення чи реконструкції одразу належить раді, а її створення виходячи із доданих прокурором актів, а також доданим нами із цим відзивом контрактом від 01.05.1998 здійснено колгоспом "Комунар" та його правонаступником Агрофірмою, то рада мала б відшкодувати Агрофірмі вартість цього безпідставно набутого нею активу на підставі ст. 1212 ЦК України. А оскільки, як стверджує прокурор, виходячи із висновків Верховного Суду гідроспоруди не можуть перебувати у приватній власності, то слід застосовувати ст. 1213ЦК України, відповідно до якої у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна. У будь-якому разі, виходячи із засади справедливості, добросовісності та розумності (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України) набувач майна, яке він не створював мав би відшкодувати тому хто його створив вартість цього майна на момент такої вимоги.

Прокурор у запереченні на відповідь на зустрічний позов (від 23.10.2026) зазначає, що спірна гідротехнічна споруда (гребля) у с. Розсоша не підлягала паюванню у процесі реформування колективного сільськогосподарського підприємства в силу положень п. 8 ст. 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об`єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.2003 № 1253, постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 № 177 "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки" (зокрема, пункт 21), оскільки повинна передаватись до комунальної власності як об`єкт соціальної сфери, а у підприємства-правонаступника КСП могла перебувати лише на балансі.

Вказує, що сам факт передачі та перебування майна на балансі не підтверджує факт наявності речових прав на таке майно. Перебування майна, у тому числі приміщень, споруд, будинків на балансі підприємства (організації) не є безспірною ознакою його права власності. Баланс підприємства є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов`язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності підприємства (організації).

Прокурор наголошує, що з огляду на встановлену законодавчу вимогу щодо безоплатної передачі до комунальної власності об`єктів соціальної сфери реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, ініціаторами якої могли виступати підприємства правонаступники, державна реєстрація права приватної власності на таке майно за Колективним підприємством "Агрофірма "Проскурів" є незаконною, чим спростовується презумпція права власності зазначеного підприємства на спірну гідротехнічну споруду (греблю).

Крім того, земляна гребля як складова частина речі земельної ділянки водного фонду не має самостійного господарського призначення поза межами конкретно визначеної земельної ділянки водного фонду та не може бути самостійним об`єктом права власності та об`єктом цивільного обороту.

Звертає увагу, що лише до заперечення на відзив Розсошанської сільської ради на зустрічний позов Колективним підприємством "Агрофірма "Проскурів" подано Звіт про розрахунок вартості гідротехнічної споруди, у якому відсутня дата його складання, посада, ініціали та прізвища особи, якою складено даний Звіт. У вказаному Звіті зазначено, що базова вартість гідротехнічної споруди (греблі) станом на 07.08.1989 складає 348,1 тис крб. Разом з тим, відповідно до акту прийому в експлуатацію закінченого будівництва, затвердженого головою колгоспу від 07.08.1989, сума 348,10 тис. крб. є фактичними затратами при будівництві греблі та благоустрою ставку с. Розсоша, а не лише греблі як зазначено у Звіті. Прокурор вважає, що в силу частини 8 статті 80 ГПК України даний Звіт не може бути прийнятий судом до розгляду, оскільки поданий з порушенням встановленого законом строку.

Розсошанська сільська рада у запереченні на відповідь на зустрічний позов (від 23.10.2026) звертає увагу, що у відповіді на відзив КП "Агрофірма "Проскурів" фактично визнає, що підставою для пред`явлення зустрічного позову стало звернення прокурора з первісним позовом про припинення державної реєстрації права власності на гідротехнічну споруду. При цьому підприємство стверджує, що внаслідок задоволення первісного позову Розсошанська сільська рада набуде відповідний актив, створений колгоспом "Комунар" та його правонаступником, а тому зобов`язана відшкодувати його вартість. Однак, наведені міркування ґрунтуються на припущенні про виникнення у сільської ради обов`язку компенсувати вартість спірного об`єкта, тоді як сама наявність такого обов`язку потребує належного правового та фактичного обґрунтування.

Зазначає, що саме на КП "Агрофірма "Проскурів" покладається обов`язок довести не лише факт створення чи реконструкції гідротехнічної споруди, а й наявність у підприємства права вимагати відшкодування її вартості саме від Розсошанської сільської ради. Водночас, факт створення певного об`єкта нерухомого майна попереднім власником, користувачем або іншою юридичною особою сам по собі не породжує безумовного обов`язку територіальної громади відшкодувати вартість такого об`єкта. Для виникнення відповідного обов`язку необхідно встановити конкретну правову підставу, з якої він виникає, обставини набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, а також належність заявленої вимоги саме позивачу за зустрічним позовом. При цьому, Розсошанська сільська рада вказує, що припинення державної реєстрації права власності на спірну гідротехнічну споруду не є тотожним встановленню факту набуття сільською радою відповідного майна за рахунок КП "Агрофірма "Проскурів" у розумінні ст. 1212 ЦК України.

Судом у підготовчому засіданні вчинено всі дії, передбачені ст. 182 ГПК України.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Керуючись ст. ст. 185, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити підготовче провадження у справі №924/1351/20 (924/19/26).

Призначити справу №924/1351/20 (924/19/26) до судового розгляду по суті на 12:00 год. 02 листопада 2026 р.

Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Хмельницької області за адресою: м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1.

Повідомити учасників справи про судове засідання.

Ухвала набирає законної сили 28.10.2026 та оскарженню не підлягає.

Суддя О.Є. Танасюк