Рішення № 14102802, 22.02.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2011 р.Справа №18/63/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сончік", м.Бердичів

до суб"єкта підприємницької діяльнсоті - фізичної особи ОСОБА_1, м.Полтава

про стягнення грошових коштів у сумі 2512,78 грн

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_2, м. Полтава

Суддя Тимощенко О.М.

Представники:

від позивача: відсутні

від відповідача: відсутні

від третьої особи: відсутні

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за отриманий товар в сумі 1012,78грн., поставленої згідно з договором купівлі-продажу №358 від 12.01.2010р. та 1500грн. суми прийнятого на себе боргу відповідно до договору про заміну боржника від 01.06.2010р.

Позивач явку представника у засідання не забезпечив.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, двічі повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи, але ухвали суду повернулись без вручення адресату з поштовою відміткою про закінчення терміну зберігання. Згідно довідки з ЄДР, місцезнаходженням відповідача станом на час розгляду справи є адреса, вказана у позові та на яку судом здійснювалась відправка кореспонденції. Таким чином, відповідач двічі повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, господарський суд двічі повідомляв належним чином відповідача про дату, час і місце судового розгляду, згідно з п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. N 75, і це підтверджується журналом вихідної кореспонденції канцелярії господарського суду Полтавської області, відповідними відмітками на копіях ухвал, наявних в її матеріалах, справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами згідно ст.75 ГПК України.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_2 також належним чином повідомлялась про час та місце розгляду справи; ухвала від 27.01.11р., що направлялась на адресу, вказану у довідці з ЄДР, повернулась до суду з відміткою про закінчення терміну зберігання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

12.01.2010р. між сторонами був укладений договір купівлі-продажу №358 (арк.11 справи), згідно з умовами якого постачальник (позивач) зобов'язався поставити товар покупцю (відповідачу) у терміни, встановлені обома сторонами, а покупець - прийняти і сплатити вартість товару за обумовленою договором ціною (п.п.1.1 договору). Вартість конкретної партії товару вказується у документації (замовленнях, накладних, тощо). Порядок оплати встановлений п.7 договору.

Як вказує позивач, за накладною №32 "в" від 12.01.2010р. (арк.17 справи - копія, оригінал оглянуто у засіданні) позивач відступив відпустив відповідачу продукцію, яка залишилась неоплаченою, на суму 1012,78 грн.

Крім того, згідно з договором від 01.06.2010р. (арк.12 справи), укладеним між сторонами та третьою особою, яка не брала участі у підписанні даного договору, відповідач прийняв на себе борг перед позивачем замість третьої особи в межах вартості товару, отриманого за договором купівлі-продажу №219 від 01.04.2009р. у сумі 1500,00 грн. відповідно до накладної позивача №821 від 07.05.2009р. Договір дійсний з дати підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань. Як вказує позивач, відповідачем не виконано взятого на себе зобов'язання, у зв'язку з чим за даним договором за ним рахується заборгованість у сумі 1500,00 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача, становить 2512,78 грн.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін). Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ст.691 ЦК України). Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст.692 ЦК України).

Відповідно до ст.513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом (ст.520 ЦК України).

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).

Факт наявності заборгованості відповідача та її розмір підтверджується, серед іншого, і актом звірки розрахунків між сторонами станом на 01.03.2010р. та станом на 13.06.2010р. (арк.13-14 справи), підписаними сторонами та скріпленими печатками.

На підставі матеріалів справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню. Судові витрати, понесені позивачем, відповідно до ст.49 ГПК України підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача .

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст.33,43,49,75,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (36021, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 "Приватбанк", МФО 331401, ідент.номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сончік" (13300, м.Бердичів, Житомирська обл., вул.Красіна,16, р/р 26007300407800 в АТ "Укрсиббанк", м. Харків, МФО 351005, ідент.код 34126306) 2512,78 грн., з них - 1012,78грн. заборгованості за отриманий товар згідно з договором купівлі-продажу №358 від 12.01.2010р. та 1500грн. суми прийнятого на себе боргу відповідно до договору про заміну боржника від 01.06.2010р. , а також 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання законної сили рішенням.

СуддяТимощенко О.М.