Рішення № 141027918, 29.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2974/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомГуманітарного відділу (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної радидоКвартирно-експлуатаційного відділу міста Харківпростягнення коштівбез виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Гуманітарний відділ (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної ради, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків, відповідач, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 5 581,72 грн боргу по договору №71 від 19.02.2025. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань по вказаному договору щодо відшкодування витрат за комунальні послуги. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 31.08.2026 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

03.09.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити у задоволенні позову. Відповідач вказує, що не заперечує, проти того, що укладав спірний договір, але підставою для відшкодування відповідачем за В/Ч комунальних послуг є укладені договори на відшкодування окремо за кожним видом наданих комунальних послуг за відповідним пакетом документів. Позивач вчасно не звертався до КЕВ м. Харків з відповідним пакетом документів на відшкодування за спожиту електричну енергію, перетікання реактивної електричної енергії за липень 2025 року, чим позбавив себе можливості вчасно отримати відшкодування за отримані В/Ч комунальні послуги. В діях відповідача не має вини в тому, що позивач не звертався за відшкодуванням у встановлені розумні строки, коли відповідач мав можливість оплатити за взятими на себе зобов`язаннями по договору інакше як за рішенням суду. КЕВ м. Харків є бюджетною установою, яка у своїй діяльності фінансується із державного бюджету, та є розпорядником бюджетних коштів виключно в рамках взятих на себе зобов`язань бюджетного періоду. Дана ситуація зумовлена дефіцитом бюджетних призначень на фінансування таких виплат у загальнодержавному масштабі. В зв`язку з тим, що позивач не звертався у 2025 році до відповідача вчасно з належним пакетом документів за спожиту В/Ч електричну енергію, перетікання реактивної електричної енергії за липень 2025 року, як результат виникла заборгованість, яку неможливо оплатити у 2026 році інакше, як на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.08.2026, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вказує позивач, Гуманітарний відділ (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної ради (далі Гуманітарний відділ, позивач), як власник нерухомого майна нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: Харківська область, Куп`янський район, с. Петрівка, вул. Шкільна, буд. 15, з метою допомоги Збройним силам України, у лютому 2025 року безоплатно передав у тимчасове безоплатне користування зазначене майно Військовій частині НОМЕР_1 .

В подальшому, з підстав врегулювання відносин користування нерухомим майном, 19.02.2025 між Гуманітарним відділом (за договором - Сторона 1), Військовою частиною НОМЕР_1 (за договором - Сторона 2) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харків (за договором - Сторона 3) був укладений Договір №71 спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном, яке належить на праві власності Гуманітарному відділу та розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Договір № 71).

Факт передачі майна у користування Військовій частині НОМЕР_1 підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна до договору спільного тимчасового безоплатного використання від 19.02.2025 № 71.

Умовами Договору № 71, а саме п.1.1. передбачено, що Сторона 1 надає Стороні 2 можливість на спільне тимчасове безоплатне користування нерухомим майном Сторони 1: приміщення нежитлової будівлі, загальною площею 562 кв.м (далі - Майно), розташоване за адресою: Харківська область, Куп`янський район, с. Петрівка, вул. Шкільна, буд. 15. Пунктом 1.2. Договору № 71 передбачено, що Сторона 1 надає Стороні 2 можливість скористатись своїм майном для власних потреб.

Відповідно до пунктів 3.2. та 3.3. Договору № 71, Сторона 3 зобов`язана відшкодувати Стороні 1 всі витрати за комунальні послуги за договорами відшкодування комунальних послуг, які були отримані Стороною 2 за час дії цього Договору. Відшкодування за спожиті Стороною 2 комунальні послуги сплачуються Стороною 3, на підставі укладених договорів на відшкодування окремо за кожним видом наданих комунальних послуг (електричної енергії, водовідведення, водопостачання, теплової енергії або природного газу, вивіз ТПВ) за відповідним пакетом документів до них.

Відповідно до п 8.2. Договору № 71 Сторона 3 зобов`язана відшкодувати Стороні 1 вартість комунальних послуг, що спожиті Стороною 2 у процесі виконання цього Договору.

Строк дії цього Договору відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, з 12 лютого 2025 року до 31 грудня 2025 року, але не довше дії воєнного стану (п.10.1. вказаного Договору).

Гуманітарний відділ є споживачем послуг ТОВ "Юенерджіс", яке здійснює постачання електричної енергії за договором про закупівлю електричної енергії №ЕП25-92 від 02.06.2025. Згідно з вимогами п.6.2.1 Договору про закупівлю електричної енергії споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії.

Крім того, між Гуманітарним відділом та АТ "Харківобленерго", як оператором системи розподілу електричної енергії на території Харківської області, укладено договір про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електроенергії від 22.01.2025 № 65-551. Відповідно до п. 6.1.1 вказаного договору замовник зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість послуг з розподілу електричної енергії та забезпечення перетікань реактивної електричної енергії.

На виконання умов Договору № 71, Гуманітарним відділом кожного місяця укладається Договір про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії з Військовою частиною НОМЕР_1 та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харків.

Відповідно до пункту 1.1 Договору про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії, Сторона 2 (Гуманітарний відділ Шевченківської селищної ради, Балансоутримувач, Сторона 2) забезпечує постачання електричної енергії, що використовується Стороною 3 (Військова частина НОМЕР_1 , Споживач, Сторона 3), а Сторона 1 (Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харків, Платник, Сторона 1) відшкодовує витрати, понесені Стороною 2 з оплати електричної енергії, яка була спожита Стороною 3, за встановленими тарифами в терміни, передбачені даним Договором.

Пунктом 1.2 передбачено, що відшкодування витрат за спожиту електричну енергію здійснюється відповідно до показників лічильників або розрахунку згідно Договору на безкоштовне тимчасове використання приміщення від 19.02.2025 № 71.

Згідно п. 5.2.1 Договору про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії, Сторона 2 має право отримувати від Сторони 1 оплату згідно з п. 1.1. вказаного Договору.

Як вказує позивач, укладення сторонами договорів про відшкодування витрат затягувались у часі з вини відповідача, який повертав Гуманітарному відділу підписані зі свого боку договори про відшкодування витрат тільки після отримання відповідних коштів з Державного бюджету. У випадку відсутності/неотримання коштів з Державного бюджету, такі договори відповідачем не підписувались та, відповідно, позивачу не повертались. Отримання Гуманітарним відділом за укладеними договорами про відшкодування витрат, грошових коштів за спожиту електроенергію та за послуги з розподілу електричної енергії, як правило перевищувало період у півроку з моменту фактичного споживання електричної енергії з боку Військової частини. А за липень 2025 року відповідачем відшкодування витрат за електричну енергію позивачу взагалі не було здійснено.

Так, відповідно до п. 2.1. договору про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії, а також акту виконаних робіт (наданих послуг) до вказаного Договору, вартість спожитої електричної енергії, розподілу електричної енергії та обсяг послуг з перетікання реактивної енергії не сплаченої відповідачем складає 5 581,72 грн (у т.ч. ПДВ - 930,29 грн):

- за спожиту електричну енергію за період з 01.07.2025 по 31.07.2025: 575 кВт*год. х 7,2892834546 грн = 4191,34 грн;

- за послуги з розподілу електричної енергії за період з 01.07.2025 по 31.07.2025: 575 кВт*год. х 2,418048 грн = 1390,38 грн.

Обсяги та вартість поставленої електричної енергії підтверджуються відповідними актами приймання-передачі електроенергії та актами приймання-передачі про надання послуг з розподілу електричної енергії, складеними постачальниками ТОВ "Юенерджіс" та АТ "Харківобленерго", а також актами фіксації показників лічильників електричної енергії, складеними сторонами договірних відносин Гуманітарним відділом та військовою частиною НОМЕР_1 .

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За статтями 626-629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено частиною першою статті 612 ЦК України.

Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу або позов. Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати за спожиту військовою частиною електричну енергію з розподілом електричної енергії у розмірі 5 581,72 грн.

При цьому, суд відхиляє заперечення відповідача проти позову, оскільки за приписами ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів. Тобто, стаття 617 ЦК України прямо передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання. Враховуючи, що чинним законодавством не передбачено винятків або будь-яких особливих вимог для укладання договорів з бюджетними установами, виконання цих договорів також повинно здійснюватися на загальних підставах.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 у справі №911/4249/16, пославшись на рішення Європейського суду з прав людини, зробила з цього приводу наступний правовий висновок:

"п. 59. ЄСПЛ у пункті 48 рішення від 30 листопада 2004 року у справі "Бакалов проти України" та в пункті 40 рішення від 18 жовтня 2005 року у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

п.60. З огляду на викладене вище Велика Палата Верховного Суду відхилила твердження скаржника про відсутність його обов`язку здійснити розрахунок з позивачем за надані послуги у період з 01 січня 2015 року до 01 січня 2016 року через те, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" не було передбачено кошти на ці видатки, оскільки в особи виникає певне право, а в держави - відповідне цьому праву фінансове зобов`язання не із закону про Державний бюджет України та похідних від нього актів (бюджетний розпис, кошторис тощо), а з нормативно-правових актів, що регулюють відносини між особою та державою в певній сфері суспільних відносин.

п.61. Аналогічний правовий висновок про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання викладено в постанові Верховного Суду України від 22 березня 2017 року у справі № 3-77гс17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справах № 925/246/17, № 925/974/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 12-46гс18. Зважаючи на викладене, Велика Палата Верховного Суду не вбачає правових підстав для відступу від цих висновків Верховного Суду України та Верховного Суду".

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, як обґрунтованих, підтверджених доданими до матеріалів справи та не спростованих відповідачем.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 525, 526, 530, 610, 612 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків (61024, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Гуманітарного відділу (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної ради (63601, Харківська область, Куп`янський район, селище Шевченкове, вул. Стуса Василя, 7, код ЄДРПОУ 44031148) 5 581,72 грн боргу по договору №71 від 19.02.2025 та 2 662,40 грн судового збору.

Видати наказ після нарання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач - Гуманітарний відділ (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної ради (63601, Харківська область, Куп`янський район, селище Шевченкове, вул. Стуса Василя, 7, код ЄДРПОУ 44031148).

Відповідач - Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків (61024, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 61, код ЄДРПОУ 07923280).

Рішення підписано 29 жовтня 2026 року.

СуддяО.В. Погорелова