Рішення № 141027764, 28.10.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2026 Справа № 917/1436/26

Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ», 39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Свіштовська, 2, код ЄДРПОУ 42225136,

до Комунального закладу позашкільної освіти «Кременчуцький міський будинок дитячої та юнацької творчості» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, 39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Миколи Залудяка, 14, код ЄДРПОУ 22528055,

про стягнення 173 728,03 грн

Представники сторін: не викликались.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» до Комунального закладу позашкільної освіти «Кременчуцький міський будинок дитячої та юнацької творчості» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про стягнення 173 728,03 грн, з яких 156 252,00 грн заборгованість за Договором з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії № 7133 від 29.10.2025 р., 3 569,07 грн пеня, 10 973,49 грн інфляційні втрати, 2 933,47 грн 3 % річних (в ред. клопотання про зменшення розміру позовних вимог від 07.08.2026 р. (вх. № 10830 від 07.08.2026 р.).

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 23.07.2026 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Також ухвалою від 18.08.2026 р. було прийнято до розгляду та задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» від 07.08.2026 р. (вх. № 10830 від 07.08.2026 р.) про зменшення розміру позовних вимог у справі № 917/1436/26 та повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» з Державного бюджету України судовий збір у сумі 2 481,54 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією № 0001239821 від 16.07.2026 р.

Аргументи учасників справи:

Позивач стверджував, що відповідач не в повному обсязі здійснив оплату за Договором з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії № 7133 від 29.10.2025 р., чим порушив умови господарського зобов`язання, встановлені зазначеним договором та законом, з огляду на що заявив до стягнення з Комунального закладу позашкільної освіти «Кременчуцький міський будинок дитячої та юнацької творчості» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області 173 728,03 грн, з яких 156 252,00 грн заборгованість за Договором з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії № 7133 від 29.10.2025 р., 3 569,07 грн пеня, 10 973,49 грн інфляційні втрати, 2 933,47 грн 3 % річних (в ред. клопотання від 07.08.2026 р. (вх. № 10830 від 07.08.2026 р.).

Відповідач у відзиві від 06.08.2026 р. (вх. № 10795 від 07.08.2026 р.) зазначив, що після подання позовної заяви Комунальним закладом позашкільної освіти «Кременчуцький міський будинок дитячої та юнацької творчості» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області було частково погашено суму основної заборгованості за договором № 7133 від 29.10.2025 р. в розмірі 254 933,29 грн, у зв`язку з чим просив закрити провадження у справі в цій частині на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, оскільки ухвалою від 18.08.2026 р. було прийнято до розгляду та задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» від 07.08.2026 р. (вх. № 10830 від 07.08.2026 р.) про зменшення розміру позовних вимог у справі на суму сплаченої відповідачем основної заборгованості за договором № 7133 від 29.10.2025 р. в розмірі 254 933,29 грн, підстави для закриття провадження у зазначеній частині позовних вимог на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України відсутні.

У відзиві у даній справі відповідач також просив зменшити розмір пені, інфляційних втрат та відсотків річних на 95 %, стверджуючи про те, що затримка розрахунку виникла виключно через особливості бюджетного фінансування, а також посилаючись на необхідність врахування всіх конкретних обставин справи в їх сукупності, балансу інтересів сторін у справі, майнового (фінансового) стану позивача та відповідача, загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність), та компенсаційного, а не карального характеру заходів відповідальності.

Позивач надав суду відповідь на відзив від 07.08.2026 р. (вх. № 10831 від 07.08.2026 р.), у якій зазначив, що відсутність бюджетного фінансування не звільняє відповідача від виконання зобов`язань щодо оплати наданих позивачем послуг з постачання теплової енергії, а тому підстави для зменшення розміру пені, інфляційних втрат та відсотків річних у даній справі відсутні.

17.08.2026 року від Комунального закладу позашкільної освіти «Кременчуцький міський будинок дитячої та юнацької творчості» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до суду надійшло клопотання від 14.08.2026 р. (вх. № 11149), у якому відповідач, зокрема, просив визнати поважними причини неподання платіжної інструкції № 237 (внутрішній номер 528210737) від 10.08.2026 р. на суму 156 252,00 грн разом із відзивом на позов, у зв`язку з тим, що відповідний платіж було здійснено 10.08.2026 року, тобто після подання відзиву, та долучити до матеріалів справи № 917/1436/26 зазначений документ як доказ погашення відповідачем залишку основної суми заборгованості за послуги з теплопостачання.

Відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Суд дійшов висновку про поважність причин неподання відповідачем платіжної інструкції № 237 (внутрішній номер 528210737) від 10.08.2026 р. на суму 156 252,00 грн разом із відзивом на позов, у зв`язку з чим вказаний документ підлягає прийняттю та долученню до матеріалів справи.

18.08.2026 року позивач подав до суду клопотання про зменшення розміру позовних вимог від 17.08.2026 р. (вх. № 11199), у якому повідомив про сплату відповідачем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» коштів у сумі 156 252,00 грн, у зв`язку з чим просив стягнути з відповідача 17 476,03 грн, з яких 3 569,07 грн пеня за невиконання умов Договору з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії № 7133 від 29.10.2025 р., 10 973,49 грн інфляційні втрати, 2 933,47 грн 3 % річних.

Крім того, позивач просив повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» у порядку, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у розмірі 2 481,54 грн, надмірно сплачений згідно з платіжною інструкцією № 0001239821 від 16.07.2026 р., а також стягнути з Комунального закладу позашкільної освіти «Кременчуцький міський будинок дитячої та юнацької творчості» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області решту сплаченого за подання позовної заяви судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Пунктом 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 252 ГПК).

Враховуючи що провадження у даній справі було відкрито за ухвалою суду від 23.07.2026 р., останнім днем строку для звернення позивача із заявою про зменшення розміру позовних вимог є 24.08.2026 року.

Таким чином, клопотання ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» про зменшення розміру позовних вимог від 17.08.2026 р. (вх. № 11199 від 18.08.2026 р.) є таким, що подане в межах встановленого законом строку, а тому суд дійшов висновку про необхідність прийняття вказаного клопотання та розгляд заявлених позовних вимог у відповідній редакції, а саме в розмірі 17 476,03 грн, з яких 3 569,07 грн пеня за невиконання умов Договору з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії № 7133 від 29.10.2025 р., 10 973,49 грн інфляційні втрати, 2 933,47 грн 3 % річних.

Водночас, враховуючи що ухвалою суду від 18.08.2026 р. було повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» з Державного бюджету України судовий збір у сумі 2 481,54 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією № 0001239821 від 16.07.2026 р., повторне клопотання позивача про повернення судового збору у зазначеному розмірі задоволенню не підлягає.

При цьому, оскільки судом було прийнято до розгляду та задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» від 17.08.2026 р. (вх. № 11199 від 18.08.2026 р.) про зменшення розміру позовних вимог у справі на суму сплаченого відповідачем залишку основної заборгованості за договором № 7133 від 29.10.2025 р. в розмірі 156 252,00 грн, підстави для задоволення клопотання відповідача про закриття провадження у зазначеній частині позовних вимог на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, викладеного у клопотанні від 14.08.2026 р. (вх. № 11149 від 17.08.2026 р.), відсутні.

Інших заяв по суті спору до суду не надходило.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

Згідно з рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 1436 від 04.06.2025 року ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» визначено виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука від джерела ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» з покладанням відповідних обов`язків згідно з законодавством.

29.10.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» та Комунальним закладом позашкільної освіти «Кременчуцький міський будинок дитячої та юнацької творчості» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області було укладено Договір з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії № 7133.

Згідно з п. 1 вказаного Договору Виконавець (ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ») зобов`язується надавати Споживачеві (Комунальний заклад позашкільної освіти «Кременчуцький міський будинок дитячої та юнацької творчості» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області) послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення/на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а Споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Відповідно до п. 3 Договору надання послуги з постачання теплової енергії для приміщення відповідача відбувається за адресою: 39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Миколи Залудяка, 14, опалювальна площа будівлі 2 631,70 кв. м., максимальне теплове навантаження будівлі 0,14253000 Гкал/год, втрати 0,00007080 Гкал/год.

Відповідно до п. 5 Договору, будівля відповідача за вищезазначеною адресою обладнана вузлом комерційного обліку теплової енергії.

Згідно з п. 6 Договору № 7133 від 29.10.2025 р. Виконавець забезпечує постачання теплоносія з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Пунктом 10 Договору визначено, що обсяг спожитої у будівлі послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будівлі за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (у редакції наказу Мінрегіону від 28 грудня 2021 р. № 358) (далі - Методика розподілу).

Відповідно до п. 11 Договору у разі коли будівля на дату укладення цього договору не обладнана вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії, до встановлення такого вузла (вузлів) обліку обсяг споживання послуги у будівлі визначається за нормою споживання, встановленою органом місцевого самоврядування, що підлягає щомісячному коригуванню виконавцем за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря.

У разі виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку теплової енергії до відновлення його роботи або заміни ведення комерційного обліку спожитої послуги здійснюється відповідно до Методики розподілу (п. 12 Договору).

Пунктом 15 Договору передбачено, що на час відсутності вузла комерційного обліку у зв`язку з його ремонтом, проведенням повірки засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла обліку, ведення комерційного обліку здійснюється відповідно до Методики розподілу.

Згідно з п. 16 Договору зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється щомісяця з 28 по 31 число виконавцем у присутності споживача або його представника, крім випадків, коли зняття таких показань здійснюється виконавцем за допомогою систем дистанційного зняття показань.

Відповідно до п. 17 Договору у разі відсутності інформації про показання вузла (вузлів) комерційного обліку та/або недопущення споживачем виконавця до вузла (вузлів) комерційного обліку для зняття показань засобів вимірювальної техніки для визначення обсягу теплової енергії, спожитої в будівлі, визначається середній обсяг споживання теплової енергії в будівлі протягом попереднього опалювального періоду, а у разі відсутності такої інформації - за фактичний час споживання протягом поточного опалювального періоду, але не менше 30 днів.

Відповідно до п. 19 Договору, плата виконавцю за послугу за цим договором визначається відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу і розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання.

Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (п. 20 Договору).

Згідно з п. 21, п. 22 Договору, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.

Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

Обсяг фактично спожитої Споживачем теплової енергії за розрахунковий період підтверджується Актом приймання-передачі послуг, який надається (надсилається) Споживачеві у двох примірниках разом з рахунком. У десятиденний строк після надання (надсилання) Акту приймання-передачі послуг Споживач повинен повернути Виконавцю один примірник Акту, підписаний зі свого боку, що буде вважатися узгодженням обсягів фактично зазначених у Акті спожитої теплової енергії за розрахунковий період. У разі неповернення Акту, або відмови від його підписання, або відсутності зворотного зв`язку від Споживача у зазначений вище строк, такий Акт буде вважатися дійсним з дати його виписки, а обсяги спожитої теплової енергії, зазначені в такому Акті, - узгодженими і такими, що підлягають оплаті, за умови підписання Акта приймання-передачі послуг трьома представниками виконавця.

Фактом, що підтверджує надання (надсилання) рахунку та актів приймання-передачі послуг є: особистий підпис споживача або його представника, в тому числі по довіреності з наданням документу, що посвідчує особу, у відповідному реєстрі виконавця; реєстр відправленої кореспонденції виконавця про направлення споживачам рахунків та актів приймання-передачі послуг з поштовою відміткою.

Відповідно до п. 23 Договору Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Згідно з п.п. 3 п. 28 Договору Споживач зобов`язаний оплачувати спожиту послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені цим договором.

Відповідно до п. 38 Договору цей договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками і поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01 жовтня 2025, а в частині надання послуг з постачання теплової енергії - з початку опалювального періоду, що визначений Рішенням органів місцевого самоврядування (згідно частини 3 ст. 631 Цивільного Кодексу України) і діє до 30 вересня 2026 (включно), а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.

Позивач стверджує, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» в період з листопада 2025 року по березень 2026 року було надано відповідачу послугу з постачання теплової енергії на загальну суму 532 929,13 грн, що підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг за період з листопада 2025 року по березень 2026 року, рахунками на оплату за вказаний період, реєстрами виданих на руки рахунків та актів приймання-передачі послуг за листопад 2025 року березень 2026 року та відомостями про фактичні покази засобів обліку теплової енергії (а. с. 25-37).

За даними позивача, відповідач за вказані послуги розрахувався з порушенням встановлених строків, з огляду на що заявив до стягнення з Комунального закладу позашкільної освіти «Кременчуцький міський будинок дитячої та юнацької творчості» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області 17 476,03 грн, з яких 3 569,07 грн пеня за невиконання умов Договору з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії № 7133 від 29.10.2025 р., 10 973,49 грн інфляційні втрати, 2 933,47 грн 3 % річних.

Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: Договір з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії № 7133 від 29.10.2025 р., акти приймання-передачі наданих послуг за період з листопада 2025 року по березень 2026 року, рахунки на оплату, реєстри виданих на руки рахунків та актів приймання-передачі послуг за листопад 2025 року березень 2026 року, відомості про фактичні покази засобів обліку теплової енергії, виписки по рахунку ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» за 05.04.2026 р., 06.08.2026 р., 31.07.2026 р. та 11.08.2026 р. та ін.

Перелік доказів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову: платіжні інструкції № 22 від 30.07.2026 р., № 223 від 05.08.2026 р. та № 237 від 10.08.2026 р. та ін.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України «Про теплопостачання», який визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії, захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

За приписами статті 1 Закону України «Про теплопостачання» постачання теплової енергії господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору. Сфера теплопостачання є сферою діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачам.

Споживачем теплової енергії є, зокрема, юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Згідно з нормами ст. 3 Закону України «Про теплопостачання» відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» теплопостачальні організації зобов`язані забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів. Цьому обов`язку кореспондує обов`язок споживачів теплової енергії, визначений статтею 19 Закону України «Про теплопостачання», згідно з яким споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» одним з основних обов`язків споживача є додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Відповідно до ч. 5 та ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі. Споживач зобов`язаний щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

За приписами ст. 1 Закону України «Про теплопостачання», тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором ч.1 ст. 901 ЦК України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до п. 23 укладеного між сторонами Договору з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії № 7094 від 27.10.2025 р. Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

З урахуванням приписів п. 23 Договору, строк оплати поставленої теплової енергії за спірний період, є таким, що настав.

Позивач належним чином та в повному обсязі виконав зобов`язання за Договором № 7133 від 29.10.2025 р. щодо надання відповідачу послуг з постачання теплової енергії на суму 532 929,13 грн, що підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг за листопад 2025 року та січень 2026 року, підписаними представниками сторін, актами приймання-передачі наданих послуг за грудень 2025 року, лютий та березень 2026 року, які у відповідності до п. 22 Договору № 7133 від 29.10.2025 р. підписані трьома представниками виконавця, рахунками на оплату за вказаний період, реєстрами виданих на руки рахунків та актів приймання-передачі послуг за листопад 2025 року березень 2026 року та відомостями про фактичні покази засобів обліку теплової енергії (а. с. 25-37)

З виписок по рахунку ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» за 05.04.2026 р., 06.08.2026 р., 31.07.2026 р. та 11.08.2026 р., долучених до матеріалів справи, вбачається, що відповідач здійснив оплату за Договором № 7133 від 29.10.2025 р. з порушенням встановлених у ньому строків.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).

Згідно з п. 32 Договору № 7133 від 29.10.2025 р. у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Позивачем наведено розрахунок пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за Договором № 7133 від 29.10.2025 р. в розмірі 3 569,07 грн за період з 01.01.2026 р. по 29.05.2026 р. (а. с. 21).

Здійснивши перевірку вказаного розрахунку, суд прийшов до висновку, що зазначені вимоги відповідають вимогам чинного законодавства, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на вказані нормативні положення, позивачем приведено розрахунок 3 % річних за прострочення оплати послуг, наданих за Договором № 7133 від 29.10.2025 р., в розмірі 2 933,47 грн та інфляційних втрат в розмірі 10 973,49 грн (а. с. 18-20).

Здійснивши перевірку вказаного розрахунку, суд прийшов до висновку, що зазначені вимоги відповідають положенням чинного законодавства України, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач у відзиві від 06.08.2026 р. (вх. № 10795 від 07.08.2026 р.) просив зменшити розмір заявлених позивачем до стягнення пені, інфляційних втрат та відсотків річних на 95 %.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення вказаних сум.

Таким чином, вирішення питання про зменшення неустойки, а також розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Дана позиція викладена в постанові Верховного суду від 11.07.2023 р. у справі № 914/3231/16.

Відповідачем не наведено виняткових обставин, за яких можливе зменшення неустойки, а також не надано доказів надмірності вказаних сум, заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ».

Також у постанові від 02.07.2025 р. у справі № 903/602/24 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що, з огляду на правову природу процентів річних як визначеної законом плати боржника за користування грошовими коштами кредитора, їх розмір може бути зменшено.

При цьому суд при визначенні розміру, до якого можна зменшити проценти річних, обмежений нормою частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, яка визначає, що боржник має сплатити кредитору три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) від простроченої суми.

Отже, три проценти річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатити у разі неналежного виконання грошового зобов`язання. Три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов`язання боржником. Тому зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру, тобто не менше ніж три проценти річних.

Відтак розмір процентів річних, який становить законодавчо встановлений розмір трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом.

Крім того, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що інфляційні втрати не є штрафними санкціями чи платою боржника за користування коштами кредитора, вони, як уже зазначалося, входять до складу грошового зобов`язання і є способом захисту майнового права та інтересу. Тому суд не може зменшити розмір інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Комунального закладу позашкільної освіти «Кременчуцький міський будинок дитячої та юнацької творчості» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про зменшення розміру заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» пені, інфляційних втрат та відсотків річних.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, згідно зі ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010 р. № 4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою № 63566/00 суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» у даній справі в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, частиною 9 статті 129 ГПК України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 2 662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального закладу позашкільної освіти «Кременчуцький міський будинок дитячої та юнацької творчості» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Миколи Залудяка, 14, код ЄДРПОУ 22528055) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» (39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Свіштовська, 2, код ЄДРПОУ 42225136, поточний рахунок № НОМЕР_1 в банку АТ «Ощадбанк», МФО 331467) 3 569,07 грн пеня, 10 973,49 грн інфляційні втрати, 2 933,47 грн 3 % річних, 2 662,40 грн судовий збір.

3. Видати наказ із набранням чинності цим рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 28.10.2026 р.

Суддя О.С. Мацко