Рішення № 141027736, 29.10.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2026 Справа № 917/1052/26

Суддя Семчук О.С., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут", вул. Панянки, 65-Б, м. Полтава, Полтавська область, 36022

до Відділу освіти, молоді та спорту Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, вул. Незалежності, 88 корпус 2, м. Хорол, Полтавська область, 37800

про стягнення коштів,

без виклику учасників,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (далі позивач) звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом (вх. № 1092/26) до Відділу освіти, молоді та спорту Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області (далі відповідач) про стягнення 304 897,68 грн заборгованості за електричну енергію, спожиту у лютому 2026 року за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 22610867/2026 від 29.12.2025, та 3 658,77 грн судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у лютому 2026 року відповідач спожив 27 858 кВт*год електричної енергії, вартість якої визначена позивачем за ціною 10,944708 грн/кВт*год з ПДВ на підставі підпункту 7 пункту 12.12 Договору у зв`язку зі зміною середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед», однак рахунок № А22610867 від 28.02.2026 на суму 304 897,68 грн відповідач не оплатив.

Ухвалою суду від 01.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали.

17.06.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 8450), в якому він просить відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначає, що ціна електричної енергії за Договором становить 9,084 грн/кВт*год (пункт 4.2 Договору); додаткова угода про зміну ціни з 01.02.2026 сторонами не укладена; відповідач письмово заперечив проти зміни ціни; відповідно до пункту 4.5 Договору змінена ціна зазначається в рахунку лише у разі укладення додаткової угоди; згідно з пунктом 4.8.1 Договору нездійснення оплати за рахунком, який не відповідає ціні Договору, не є порушенням Договору. Відповідач також посилається на лист НКРЕКП від 07.04.2026 № 4546/20.4/7-26.

18.06.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 8521), в якій позивач зазначає, що лист від 02.02.2026 № 02-10-3/1385 з проєктом додаткової угоди № 1 надіслано відповідачу на електронну пошту 16.02.2026; ціну на лютий 2026 року визначено за формулою підпункту 7 пункту 12.12 Договору із застосуванням середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед» за січень 2026 року (8,38108 грн/кВт*год); розрахунковим періодом є календарний місяць (пункт 4.6 Договору), тому нарахування за різними цінами в межах одного місяця неможливе; додаткову угоду № 2 від 11.03.2026 відповідач підписав; лист НКРЕКП, на думку позивача, підтверджує правомірність нарахування за лютий 2026 року за ціною додаткової угоди № 2 (12,857619 грн/кВт*год).

07.08.2026 відповідач подав заяву про забезпечення позову (вх. № 10837) шляхом заборони позивачу вчиняти дії щодо припинення постачання електричної енергії. 10.08.2026 позивач подав заперечення на заяву про забезпечення позову (вх. № 10864). Ухвалою суду від 11.08.2026 у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

17.08.2026 від позивача надійшла заява (вх. № 11778), в якій він повідомив, що 14.08.2026 відповідач сплатив 253 062,07 грн згідно з платіжними інструкціями № 546 на суму 43 974,35 грн та № 1089 на суму 209 087,72 грн, та просить стягнути з відповідача 51 835,61 грн заборгованості, 3 658,77 грн судового збору.

20.08.2026 від відповідача надійшли додаткові пояснення (вх. № 11354), в яких він підтвердив сплату 14.08.2026 вартості спожитої у лютому 2026 року електричної енергії в сумі 253 062,07 грн за ціною 9,084 грн/кВт*год, заперечив проти стягнення 51 835,61 грн та долучив копію акта купівлі-продажу електричної енергії № А22610867 з відміткою про незгоду з ціною.

Щодо заяви позивача від 17.08.2026. За змістом заява позивача від 17.08.2026 є заявою про зменшення розміру позовних вимог з 304 897,68 грн до 51 835,61 грн.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 46 Господарського кодексу України (далі - ГПК України) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною третьою статті 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Провадження у справі відкрито 01.06.2026. Строк для зменшення розміру позовних вимог закінчився 01.07.2026. Заява подана 17.08.2026.

Відповідно до частини першої статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Згідно з частиною другою цієї статті заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на викладене заява позивача від 17.08.2026 в частині зменшення розміру позовних вимог залишається без розгляду. Суд вирішує спір у межах позовних вимог про стягнення 304 897,68 грн. Повідомлені позивачем відомості про сплату відповідачем 253 062,07 грн суд враховує при прийнятті рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, суд встановив.

29.12.2025 між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 22610867/2026 (далі Договір) (а.с. 8 12).

Згідно з пунктом 1.1 Договору Постачальник продає Електричну енергію, код за ДК 021:2015 09310000-5 - Електрична енергія, Споживачу для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 4.2 Договору визначено: «На дату укладання договору ціна складових 1 кВт*год. становить: 9,084 грн. 1 кВт*год. = (6,83049 грн. Ціна середньозважена + 0,71368 грн. Ціна передачі + 0,02583 грн. К)*1,2. Ціна електричної енергії, в тому числі за одиницю кіловат години може змінюватися у випадках та в порядку визначеному п.12.12. даного Договору».

Відповідно до пункту 4.5 Договору ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. Змінена ціна електричної енергії зазначається Постачальником у рахунку лише у випадку, якщо сторони досягли згоди щодо зміни ціни за одиницю електричної енергії (1 кВт*год.) шляхом укладання (та підписання уповноваженими представниками сторін) додаткової угоди до даного Договору.

Згідно з пунктом 4.8.1 Договору всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити ціну за одиницю 1 кВт*год. електричної енергії, яка відповідає ціні визначеної у даному Договорі (з урахуванням усіх додаткових угод до даного Договору), чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору. У разі якщо платіжні документи (платіжний документ, в тому числі рахунок наданий Постачальником) не буде відповідати вимогам даного пункту Замовник не здійснює оплату за спожиту електричну енергію до моменту надання Постачальником рахунку, який буде відповідати вимогам даного пункту Договору. У такому випадку не здійснення Замовником оплати за електричну енергію на підставі рахунку, який не відповідає вимогам п. 4.8.1 даного Договору не буде вважатися порушенням умов даного Договору.

Пунктом 12.4 Договору визначено, що у разі якщо сторони досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору такі зміни оформляються шляхом підписання (укладання) уповноваженими представниками Сторін додаткової угоди до даного Договору.

Відповідно до пункту 12.6 Договору Постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов Договору Споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право Споживача розірвати Договір.

Підпунктом 7 пункту 12.12 Договору передбачено, що ціна за одиницю Товару може змінюватися шляхом укладення відповідної додаткової угоди у разі зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед». Сторони погодили, що підставою для зміни ціни є письмове звернення Сторони Договору, у разі зміни середньозваженої ціни на електричну енергію на ринку «на добу на перед»; у разі зміни середньозваженої ціни на електроенергію на ринку «на добу наперед» така ціна застосовується із дати звернення Сторони щодо зміни ціни або з іншої дати зазначеної Сторонами у додатковій угоді до даного договору, але в будь-якому випадку на майбутні періоди постачання. Складовою формули зміни ціни є Сц1 загальна середньозважена ціна на електроенергію на ринку «на добу наперед» у торгівельній зоні «ОЕС України» за місяць, в якому було визначено ціну Договору (або внесені зміни до Договору в частині зміни ціни за одиницю товару).

Листом від 02.02.2026 № 02-10-3/1385 позивач повідомив відповідача про зміну ціни електричної енергії з 01.02.2026 та надіслав проєкт додаткової угоди, згідно з яким ціна становить 10,944707 грн/кВт*год з ПДВ, а дія угоди розповсюджується на правовідносини, що виникли між сторонами з 01 лютого 2026 року (а.с. 21 22). Згідно з даними відстеження поштового відправлення № 3780099284222 лист прийнято до пересилання 19.02.2026 та вручено відповідачу 20.02.2026 (а.с. 23). Позивач стверджує про надсилання листа на електронну пошту 16.02.2026.

Листом від 17.02.2026 № 01-18/362 відповідач заперечив проти зміни ціни з 01.02.2026 та зазначив про можливість внесення змін до Договору з 17.02.2026 або з 01.03.2026. Листом від 23.03.2026 № 01-18/581 (у реквізитах листа зазначено « 23.03.2024») у відповідь на лист позивача від 10.03.2026 № 02-10-3/2615 відповідач повторно заперечив проти зміни ціни з 01.02.2026.

Додаткова угода про зміну ціни з 01.02.2026 сторонами не підписана, що визнається позивачем.

Позивач виставив відповідачу рахунок № А22610867 від 28.02.2026 та акт купівлі-продажу електричної енергії за лютий 2026 року на 27 858 кВт*год за ціною 10,944708 грн/кВт*год з ПДВ на загальну суму 304 897,68 грн, у тому числі ПДВ 50 816,28 грн (а.с. 19 20). Відповідач отримав зазначені документи 16.03.2026 та претензією від 19.03.2026 № 01-18/569 вимагав здійснити перерахунок за ціною 9,084 грн/кВт*год і надати платіжні документи, що відповідають Договору. Платіжних документів з ціною 9,084 грн/кВт*год позивач не надав.

11.03.2026 сторони уклали додаткову угоду № 2 до Договору, якою встановили ціну 12,857619 грн/кВт*год з ПДВ, визначену із застосуванням середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед» за лютий 2026 року (Сц2 = 10,04828 грн/кВт*год) та за грудень 2025 року (Сц1 = 6,88055 грн/кВт*год). Пунктом 5 додаткової угоди № 2 сторони домовились, що її дія розповсюджується на правовідносини, що виникли між Сторонами з 01 березня 2026 року (а.с. 60 зв.).

Листом від 07.04.2026 № 4546/20.4/7-26 НКРЕКП за результатами розгляду звернення відповідача зазначила, що позивач має надати відповідачу платіжні документи за лютий та березень за цінами відповідно до умов Договору, з урахуванням внесених змін до Договору шляхом укладення додаткової угоди № 2.

11.08.2026 відповідач підписав акт купівлі-продажу електричної енергії від 28.02.2026 згідно з Договором (рахунок № А22610867 від 28.02.2026) за лютий 2026 року з відміткою: «фактично спожито 27858 кВт вартістю 9,084 грн за 1 кВт на загальну суму 253062 гривень 07 коп.».

Обсяг електричної енергії, спожитої відповідачем у лютому 2026 року, 27 858 кВт*год підтверджується актом купівлі-продажу електричної енергії та визнається сторонами. Акт № 02 узгодження фактичних (звітних) обсягів розподілу електричної енергії від 28.02.2026 містить загальний обсяг розподілу електричної енергії всім споживачам позивача (27 747 506 кВт*год) і обсяг споживання відповідача окремо не відображає (а.с. 25).

14.08.2026 відповідач сплатив позивачу 253 062,07 грн згідно з платіжними інструкціями № 1089 від 14.08.2026 на суму 209 087,72 грн (а.с. 184) та № 546 від 14.08.2026 на суму 43 974,35 грн з призначенням платежу «За електричну енергію за 02.2026р. (частково); зг. рах. акт № А22610867 від 28.02.2026р.». Цю обставину визнають обидві сторони (заява позивача від 17.08.2026, пояснення відповідача від 20.08.2026). Відповідно до частини першої статті 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом.

Відповідно до частини першої статті 714 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Згідно з частиною другою цієї статті до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до частини сьомої статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі Закон) умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. Згідно з частиною дев`ятою статті 72 цього Закону споживач сплачує за поставлену йому електричну енергію та надані послуги згідно з умовами договорів, укладених відповідно до правил роздрібного ринку.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Згідно з частиною другою цієї статті зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Частиною третьою цієї статті встановлено, що зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з частиною першою статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Пунктами 4.5, 12.4 та підпунктом 7 пункту 12.12 Договору сторони визначили єдиний спосіб зміни ціни укладення додаткової угоди. Додаткову угоду про зміну ціни з 01.02.2026 сторони не уклали, відповідач заперечив проти зміни ціни листами від 17.02.2026 та 23.03.2026. Твердження позивача про ненадання відповідачем вмотивованої відмови від підписання додаткової угоди спростовуються зазначеними листами.

Крім того, підпункт 7 пункту 12.12 Договору допускає застосування зміненої ціни не раніше дати звернення сторони і в будь-якому випадку лише на майбутні періоди постачання. Звернення позивача отримано відповідачем не раніше 16.02.2026 (за доводами позивача) або 20.02.2026 (за даними поштового відстеження), тобто після початку постачання електричної енергії за лютий 2026 року. Умова пункту 4 проєкту додаткової угоди № 1 про поширення її дії на правовідносини з 01.02.2026 суперечить підпункту 7 пункту 12.12 Договору.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» електропостачальник має у чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов`язані повідомляти споживачів в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про їхнє право припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови. Аналогічні вимоги встановлені абзацом першим пункту 3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ) та пунктом 12.6 Договору. Пропозиція про застосування нової ціни з 01.02.2026 надійшла відповідачу не раніше 16.02.2026, тобто з порушенням зазначеного строку.

Абзацом другим пункту 4.1 Договору та абзацом другим пункту 3.2.4 ПРРЕЕ передбачено, що договір вважається зміненим за відсутності письмової заяви споживача про незгоду лише у разі зміни умов, викликаних змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії) та/або змінами в нормативно-правових актах. Зміна середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед» до таких випадків не належить. Крім того, відповідач заявив письмову незгоду зі зміною ціни.

Доводи позивача про те, що розрахунковим періодом є календарний місяць (пункт 4.6 Договору), суд відхиляє. Зазначена умова визначає період розрахунків і не встановлює права постачальника застосовувати ціну, не погоджену сторонами в порядку пункту 12.12 Договору.

Доводи позивача щодо додаткової угоди № 2 від 11.03.2026 та листа НКРЕКП від 07.04.2026 № 4546/20.4/7-26 суд також відхиляє. Пунктом 5 додаткової угоди № 2 сторони поширили її дію на правовідносини з 01.03.2026. Лист НКРЕКП вказує на необхідність виставлення платіжних документів за лютий та березень 2026 року за цінами відповідно до умов Договору з урахуванням додаткової угоди № 2, а отже, за лютий 2026 року за ціною, визначеною пунктом 4.2 Договору.

Посилання позивача на статті 625, 633, 634 ЦК України висновків суду не змінюють: вимог, передбачених статтею 625 ЦК України, позивач не заявляв, а положення статей 633, 634 ЦК України не встановлюють права постачальника змінювати ціну договору без згоди споживача.

Отже, вартість електричної енергії, спожитої відповідачем у лютому 2026 року, визначається за ціною, встановленою пунктом 4.2 Договору, та становить 253 062,07 грн (27 858 кВт*год х 9,084 грн). Заявлена позивачем сума 304 897,68 грн перевищує вартість спожитої електричної енергії за ціною Договору на 51 835,61 грн (304 897,68 грн 253 062,07 грн).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Заборгованість у сумі 253 062,07 грн сплачена відповідачем 14.08.2026, тобто після відкриття провадження у справі. Предмет спору в цій частині припинив існування, тому провадження у справі в частині стягнення 253 062,07 грн підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України.

Вимога про стягнення 51 835,61 грн нарахована за ціною, не погодженою сторонами, всупереч пунктам 4.5, 12.12 Договору та статтям 525, 632, 651 ЦК України, у зв`язку з чим у задоволенні позову в цій частині суд відмовляє.

З приводу судових витрат. Позивач сплатив судовий збір у сумі 3 658,77 грн (304 897,68 грн х 1,5 % х 0,8), а саме: 3 392,53 грн платіжною інструкцією № 1232075 від 22.05.2026 та 266,24 грн платіжною інструкцією № 1220724 від 04.03.2026 (а.с. 5), сплаченою за подання заяви про видачу судового наказу у справі № 917/741/26 (судовий наказ від 16.04.2026 скасовано ухвалою Господарського суду Полтавської області від 30.04.2026 у справі № 917/741/26) і зарахованою відповідно до частини другої статті 151 ГПК України. Згідно з частиною другою статті 151 ГПК України у разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з відмовою в задоволенні позову в частині стягнення 51 835,61 грн судовий збір у сумі 622,03 грн покладається на позивача.

Згідно з частиною третьою статті 130 ГПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Відповідно до частини дев`ятої статті 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позивач виставив рахунок за лютий 2026 року за ціною, не погодженою сторонами, всупереч пунктам 4.5 та 4.8.1 Договору. Відповідно до пункту 4.8.1 Договору нездійснення відповідачем оплати за таким рахунком не є порушенням Договору до надання постачальником рахунку, що відповідає ціні Договору. Такого рахунку позивач не надав ні після претензії відповідача від 19.03.2026, ні до звернення з позовом. Отже, на момент пред`явлення позову відповідач не допустив порушення строку оплати, а спір виник внаслідок неправильних дій позивача. За таких обставин підлягає застосуванню частина дев`ята статті 129 ГПК України, і судовий збір у сумі 3 036,74 грн, що припадає на частину позовних вимог, провадження щодо яких закривається, також покладається на позивача.

Таким чином, судовий збір у сумі 3 658,77 грн покладається на позивача.

Керуючись статтями 46, 73 79, 86, 118, 129, 130, 231, 232, 233, 236 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі в частині стягнення з Відділу освіти, молоді та спорту Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області (вул. Незалежності, 88, корпус 2, м. Хорол, Полтавська область, 37800, код ЄДРПОУ 44133660) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (вул. Панянки, 65-Б, м. Полтава, 36022, код ЄДРПОУ 42223804) 253 062,07 грн заборгованості на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України.

2. У задоволенні позову в частині стягнення 51 835,61 грн відмовити.

3. Судовий збір у сумі 3 658,77 грн покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини перша, друга статті 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 256, стаття 257 ГПК України).

Суддя Олена СЕМЧУК