Рішення № 141027621, 21.08.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року Справа № 915/299/26

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,

представника позивача: Берестовенко О.М. (поза межами зали суду у судовому засіданні 11.08.2026),

представника відповідача: Остап`юка М.П. (поза межами зали суду у судовому засіданні 11.08.2026),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом,

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю Комплітех,

про: стягнення штрафу у сумі 189600,0 грн, -

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №23-0030.06/5000-вих від 11.03.2026 (вх.№3648/26 від 18.03.2026) в електронному вигляді, в якій просить суд стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Комплітех на користь Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі філії Відокремлений підрозділ Південноукраїнська атомна електрична станція Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом штраф у сумі 189600,0 грн за Договором на постачання товару №53-123-01-25-10578 від 04.12.2025.

В обґрунтування вимог позивач вказує, що відповідачем істотно порушено терміни виконання робіт, передбачені п.3.1 укладеного між ними Договору, у зв`язку з чим, на підставі п.4.1.4 Договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 189600,0 грн - 20% штрафу.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2026, - справу №915/299/26 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.03.2026 у даній справі прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

09.04.2026 від відповідача до суду надійшли:

- відзив на позовну заяву б/н від 08.04.2026 (вх.№5040/26), в якому він надав свої пояснення по справі та вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить суд при винесенні рішення в даній справі розмір нарахованого позивачем штрафу зменшити та застосувати розмір штрафу відповідно до п.4.1.1 Договору за порушення строку виконання зобов`язання понад 10 днів, але не більше 30 днів (включно) - у розмірі 3% від суми неналежно виконаного зобов`язання, що складає 28440 грн, а в решті вимог відмовити;

- клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін №08/04/2-26 від 08.04.2026 (вх.№5041/26).

14.04.2026 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив б/н від 14.04.2026 (вх.№5239/26), в якій він виклав свої заперечення на доводи відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву та просить суд позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 20.04.2026 призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження. Почато у справі підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 18.05.2026.

18.05.2026 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 22.06.2026.

22.06.2026 суд в судовому засіданні оголосив перерву до 01.07.2026.

24.06.2026 від відповідача до суду надійшло клопотання про долучення доказів б/н від 23.06.2026 (вх.№9300/26), в якому він просить суд долучити до матеріалів даної справи докази непрацездатності - листок непрацездатності від 22.06.2026, в підтвердження непрацездатності представника відповідача в день судового засідання.

У судовому засіданні 01.07.2026, у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги в Миколаївської області, суд оголосив перерву до 07.07.2026.

07.07.2026 суд в судовому засіданні оголосив перерву до 11.08.2026.

В ході розгляду справи та в судовому засіданні 11.08.2026 сторони підтримували висловлені позиції та доводи, викладені на їх обґрунтування.

У судовому засіданні 11.08.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення до 21.08.2026.

У судовому засіданні 21.08.2026 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

Щодо тривалості судового провадження, суд, з урахуванням критеріїв розумності, які вироблені Європейським судом з прав людини вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. У частині 1 статті 6 Конвенції закріплено елементи права на судовий захист, серед яких є розумний строк розгляду справи, який вважається окремим елементом доступності правосуддя.

Європейський суд з прав людини (надалі ЄСПЛ), правовою основою функціонування та діяльності якого є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, опрацював критерії, які дозволяють зробити висновки про розумність розгляду конкретної справи. Зокрема, у п.47 рішення у справі Бараона проти Португалії 1987 року Суд відзначив: Розумність тривалості розгляду повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформульованих у практиці Суду, зокрема, комплексності справи, поведінки заявника і відповідних державних органів. Критерій комплексності справи означає оцінювання складності справи з урахуванням обставин і фактів, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть за собою певні юридичні наслідки. Вона може бути пов`язана як із питаннями факту, так і з правовими аспектами: характером фактів, які необхідно встановити; кількістю питань, які розглядаються в межах справи; віддаленістю, з точки зору простору та часу, між подіями та фактами, що розглядаються, та процесом судочинства; кількістю свідків та інших проблем, пов`язаних зі збором доказів; міжнародними факторами; приєднанням справи до інших, а також вступом у процес нових осіб. Крім того, складність справи, а відтак й строк її розгляду, залежать, від складності предмету доказування у справі, без чого неможливо правильно вирішити справу по суті та застосувати норми матеріального права; від обсягу фактів предмета доказування, який може змінюватися у зв`язку зі зміною підстав позову, збільшенням чи зменшенням позовних вимог; від кількості доказів, наданих сторонами.

Також ЄСПЛ зазначає, що тривалість строку розгляду справи може бути пов`язана з перевантаженням судової системи, що, в свою чергу, може бути викликано певними надзвичайними ситуаціями. Приймаючи до уваги, що з початку військової агресії Російської Федерації проти України бойові дії ведуться, у тому числі, на території Миколаївської області, Господарський суд Миколаївської області, через оголошення повітряних тривог, перебої з постачанням електричної енергії тощо, працював з певними обмеженнями у здійсненні правосуддя та не мав об`єктивної можливості для повноцінного розгляду справи №915/299/26 в межах строку, передбаченого ГПК України.

Відповідно, розгляд даної справи відбувся у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, та продовженого відповідними указами Президента України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

04.12.2025 між Акціонерним товариством Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі філії Відокремлений підрозділ Південноукраїнська атомна електрична станція, як замовником, та Товариством з додатковою відповідальністю Комплітех, як постачальником, було укладено Договір на постачання товару №53-123-01-25-10578 (надалі Договір), відповідно до якого постачальник зобов`язується передати покупцю, а покупець приймає на себе зобов`язання прийняти і сплатити товар-код CPV 38340000-0 по ДК 021:2015 - Прилади для вимірювання величин (Вимірювальні прилади), (далі товар), у кількості, асортименті і цінам , зазначених у Специфікації №1 (Додаток №1 до Договору), що є невід`ємною частиною цього Договору. Рік виготовлення товару не раніше 2024 року.

У відповідності до п.2.1 Договору, загальна вартість товару є твердою та складає: Разом без ПДВ: 790000,0 грн; крім того ПДВ 20%: 158000,0 грн; Всього з ПДВ: 948000,0 грн.

Згідно п.3.1 Договору постачання здійснюється з дати публікації Договору в системі РгоZогго, але не пізніше 10.12.2025, на умовах - ВВР м. Південноукраїнськ, Вознесенський район, Миколаївська область, відповідно до правил ІNСОТЕRМS в редакції 2010 року, з обов`язковою присутністю представника постачальника. Вантажоодержувач - ПВ філії ВП Складське господарство АТ НАЕК Енергоатом для філії ВП Південноукраїнська АЕС АТ НАЕК Енергоатом.

У відповідності до п.3.2 Договору у випадку порушення постачальником строків встановлених пунктом 3.1 Договору, постачання може відбутися виключно за письмовим погодженням покупця.

Відповідно п.3.5 Договору датою поставки вважається дата отримання товару на складі вантажоодержувача, з відміткою у видатковій накладній, для подальшого приймання товару згідно п.п.6.1, 6.2.

У відповідності до п.4.1 Договору, у випадку порушення постачальником строків виконання зобов`язання за Договором, покупець, залежно від строку фактичного прострочення виконання зобов`язання, має право застосувати до постачальника штраф в одному із розмірів:

- 4.1.1 - за порушення строку виконання зобов`язання до 10 днів (включно) - у розмірі 1% від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання;

- 4.1.2 - за порушення строку виконання зобов`язання понад 10 днів, але не більше 30 днів (включно) - у розмірі 3% від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання;

- 4.1.3 - за порушення строку виконання зобов`язання понад 30 днів, але не більше 60 днів (включно) - у розмірі 10% від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання;

- 4.1.4 - за порушення строку виконання зобов`язання понад 60 днів, але не більше 90 днів (включно) - у розмірі 20% від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання;

- 4.1.5 - за порушення строку виконання зобов`язання понад 90 днів - у розмірі 30% від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

У відповідності до п.6.1 Договору приймання товару за якістю та кількістю здійснюється згідно з вимогами нормативних та виробничих документів АТ НАЕК Енергоатом, зокрема Стандарту ДП НАЕК Енергоатом - Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії СОУ НАЕК 038:2021 (даний Стандарт є загальнодоступним в електронному вигляді і знаходиться на офіційному сайті АТ НАЕК Енергоатом у розділі Стандарти НАЕК Енергоатом за адресою: https://old/energoatom.com.ua/parts/pdf-file/sou/SOU_NAEK_038_2021.pdf).

Згідно п.6.2 Договору належне виконання постачальником свого зобов`язання щодо поставки товару відповідної якості та кількості підтверджується підписанням сторонами акту (актів) приймання-передачі товару.

Згідно п.10.1 Договору будь-які зміни і доповнення до даного Договору, крім випадків встановлених п.3.3 Договору, мають силу тільки в тому випадку, якщо вони оформлені Додатковими угодами, що підписані уповноваженими особами та скріплені печаткою з боку покупця.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема:

- продовження строку дії Договору та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат покупця, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в Договорі.

Позивач стверджує, що строк постачання товару, встановлений Договором, сплив 10.12.2025.

Поставка товару на суму 948000,0 грн була виконана відповідачем з порушенням строку вказаного в Договорі, оскільки постачання відбулося 16.02.2026, що підтверджується видатковою накладною №11 від 16.02.2026.

Відповідно до умов Договору, а саме п.4.1.4 Договору постачальник повинен сплатити штраф у розмірі 20% за прострочення понад 60 днів.

У зв`язку з порушенням термінів постачання товару з 11.12.2025 по 15.02.2026 (67 днів), позивачем, на підставі п.4.1.4 Договору, нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 189600,0 грн штрафу.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що відповідач, всупереч умовам Договору та приписам чинного законодавства, у встановлений Договором строк (до 10.12.2025) не поставив товар позивачу.

За змістом ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до п.4.1.4 Договору, за порушення строку виконання зобов`язання понад 60 днів, але не більше 90 днів (включно) - у розмірі 20% від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

У зв`язку з порушенням термінів виконання позивачем зобов`язання (період прострочення з 11.12.2025 по 15.02.2026), на підставі п.4.1.4 Договору нараховано 20% штрафу на суму 948000,0 грн, яка становить вартість поставленого товару, та заявлено до стягнення з відповідача у даній справі 189600,0 грн.

Відповідачем розрахунки не спростований та не заперечений.

Судом перевірено розрахунок штрафу та встановлено, що такий розрахунок є арифметично вірним.

Разом з тим, відповідач просить суд зменшити розмір штрафу, вважаючи його непомірно високим у порівнянні зі збитками позивача.

При цьому, відповідач наголошує на тому, що прострочення виконання договору виникло у тому числі з вини позивача, оскільки згідно Специфікації №1 від 04.12.2025 країною виробником товару мало бути лише США або Китай. Відповідно до умов Договору та тендерної документації постачання продукції повинно було здійснитись з дати публікації договору в системі «ProZorro», але не пізніше 10.12.2025, на умовах DDP. Однак, незважаючи на те, що тендерна закупівля була оголошена 10.10.2025, Договір підписано позивачем лише 04.12.2025, при кінцевому строку поставки товару -10.12.2025, тобто після підписання Договору залишилось 6 днів з транспортуванням, щоб не порушити умови Договору. Згідно усних домовленостей сторін під час укладення Договору, представники позивача повідомили, що оскільки товар, який є предметом спірного Договору, вкрай необхідний для потреб Південноукраїнської АЕС, строк поставки товару буде продовжено. Відповідач 08.12.2025 (в межах строку поставки) направив покупцю (позивачу) лист №1208/6 з проханням продовжити термін поставки, згідно вищезгаданих усних домовленостей. В листі було зазначено, що Договором поставки товару визначено, що постачальник має надати Сертифікат кінцевого споживача виробнику обладнання компанії «Fluke Corporation», США. Після надання такого Сертифіката можливо розмістити замовлення на виробництво, яке із врахуванням різдвяних свят може тривати 10-12 тижнів. А тому зважаючи на усні домовленості та необхідність отримання Сертифікату кінцевого споживача виробнику обладнання - Fluke Corporation, США відповідач просив укласти додаткову угоду та змінити термін постачання по Договору до 31.03.2026. Однак, позивач, всупереч домовленостям та не зважаючи на те, що поставка товару потребує більшого часу для виготовлення в США, відмовився підписати додаткову угоду та продовжити строк поставки. Вказані вище об`єктивні обставини виникли саме через недобросовісні дії самого позивача. Також, умовами Договору визначено, що тільки після надання Сертифікату кінцевого споживача постачальник (відповідач) може розмістити замовлення у виробника Fluke Corporation, США. Такий Сертифікат, всупереч умовам Договору та тендерної документації, був поданий та підписаний Позивачем в останній день строку поставки - 10.12.2025, про що останній проставив підпис посадової особи та печатку Південноукраїнської АЕС із зазначенням дати на Сертифікаті - 10.12.2025. Зважаючи на вказані вище обставини, відповідач тільки в останній день строку поставки отримав право розмістити замовлення у виробника в США. Відразу після отримання Сертифікату кінцевого споживача від позивача відповідач розмістив замовлення в США та вжив необхідних заходів, щоб в найкоротші терміни був виготовлений та доставлений товар зі США. 08.01.2026 відповідач (постачальник) звернувся з листом до позивача та повідомив про наявність вимірювальних приладів виробництва Fluke Corporation, виробництва США у кількості 14 шт. та готовність до постачання. Знову ж таки, з метою належного виконання умов Договору, на виконання п.3.2 Договору та з огляду на порушення строків постачання Відповідач звернувся з листом №108/2 від 08.01.2026 про погодження позивачем (покупцем) зазначеної поставки. Позивач не надав письмового погодження на поставку товару, а представники усно повідомили, що формується фінансовий план на 2026 року, без якого неможливо надати погодження на поставку товару. 23.01.2026 відповідач повторно звернувся з листом №123/5 про погодження позивачем (покупцем) зазначеної поставки. 11.02.2026 позивач надіслав відповідачу лист №23-2100/3116, в якому повідомив, що філія «ВП «Південноукраїнська АЕС» АТ «НАЕК «Енергоатом» погоджує постачання вимірювальних приладів виробництва Fluke Corporation, у кількості 14 штук за договором від 04.12.2025 № 53-123-01-25-10578 після спливу терміну постачання, встановленого пунктом 3.1 цього договору». Після отримання письмового погодження від позивача, в той же день товар був відвантажений службою доставки «Нова пошта» і доставлено Покупцю 16.02.2026, про що свідчить спільно підписана сторонами видаткова накладна. За наведених обставин відповідач вважає, що саме через дії позивача, відповідач не зміг поставити товар, який був виготовлений у США та був готовий до відправки 08.01.2026. Прострочення поставки з 08.01.2026 до 16.02.2026 відбулось з вини позивача, оскільки саме його зволікання із наданням письмової згоди на постачання товару, призвело до прострочення на більшу кількість днів, а тому вимоги про стягнення штрафних санкцій за цей період не підлягають задоволенню.

Судом враховано, що за приписами ч.3 ст.509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а ч.1 ст.627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені ст.ст.549-552 ЦК України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило ч.3 ст.551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (ч.1 ст.624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер. Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.

Водночас закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві суд дійшов висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір неустойки (пені та штрафу), оскільки вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.

Правовий аналіз норм, які регулюють стягнення неустойки свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, яким приймається рішення. Законодавством надано право суду зменшити неустойку, яка є надмірною порівняно з наслідками порушення грошового зобов`язання, що спрямовано на встановлення балансу між мірою відповідальності і дійсного (а не можливого) збитку, що завданий правопорушенням, а також проти зловживання правом.

Слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 15.03.2019 у справі №910/3652/18 дійшов висновку, що вирішення питання зменшення належних до сплати штрафних санкцій перебуває в межах дискреційних повноважень господарських судів.

Таким чином, у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п.6) ст.3, ч.3 ст.509 та ч.1 ст.627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати з урахуванням усіх конкретних обставин справи. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язань, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідність розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків тощо.

Керуючись вказаними нормами права, господарський суд при розгляді заяви відповідача про зменшення розміру штрафу врахував характер зобов`язання та інтерес сторін у його виконанні; причини порушення та поведінку сторін; оцінив ступень вини відповідача в простроченні виконання зобов`язання та дійшов наступних висновків.

Відповідно до умов Договору та тендерної документації постачання продукції повинно було здійснитись з дати публікації договору в системі «ProZorro», але не пізніше 10.12.2025, на умовах DDP. Однак, тендерна закупівля була оголошена 10.10.2025, а Договір підписано позивачем лише 04.12.2025, при кінцевому терміні поставки товару - 10.12.2025. Суд погоджується з тим, що відповідач мав розуміти наслідки підписуючи Договір 04.12.2025 за шість днів до закінчення строку поставки товару. В той же час, вбачається певне зволікання у діях позивача щодо укладання Договору, а в подальшому у погодженні поставки товару, який вже був у наявності, однак, з 08.01.2026 по 11.02.2026 не міг бути поставлений без згоди позивача.

Крім того, матеріали справи свідчать про те, що відповідачем протягом усього періоду дії Договору прикладались значні зусилля для його належного виконання. Результатом стала поставка замовленого позивачем товару в повному обсязі з незначним простроченням.

Позивачем не надано суду доказів понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором або погіршення матеріального стану підприємства, саме у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору.

Судом враховано кризову ситуацію, яка склалася в країні внаслідок військової агресії російської федерації проти України, що призводить до фінансових труднощів усіх підприємств, без виключення. При цьому, застосування такого правового наслідку, як нарахування пені та штрафів, спрямовано на спонукання сторони, винної у порушенні зобов`язання, до його виконання та дотримання в подальшому, а не має виступати засобом збагачення.

Таким чином, наведені боржником та досліджені судом обставини зумовлюють явну непропорційність стягнення неустойки в повному розмірі.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що даний випадок є винятковим, та, з огляду на очевидну неспівмірність заявленого до стягнення суми штрафу, суд вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, зменшення розміру належної до стягнення неустойки (штрафу) на 80%, - до 37920,0 грн.

На думку суду, стягнення з відповідача на користь позивача штрафу, на визначену судом суму, у значній мірі компенсує позивачу негативні наслідки пов`язані з порушенням відповідачем умов спірного договору, а застосоване судом зменшення не суперечить принципу юридичної рівності учасників спору і не свідчить про явне заниження суми неустойки. Стягнення ж з відповідача неустойки у повному обсязі, на думку суду, не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення останнім зобов`язань.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений судовий збір підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, однак без урахування зменшення судом суми штрафних санкцій.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Комплітех (04119, м.Київ, вул.Деревлянська, буд.8, оф.101в літері А, код ЄДРПОУ 43302347) на користь Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м.Київ, вул.Назарівська, буд.3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Філії Відокремлений підрозділ Південноукраїнська атомна електрична станція Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (55001, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, м.Південноукраїнськ, код ЄДРПОУ ВП 20915546) 37920,0 грн штрафу та 2662,40 грн судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 28.10.2026.

Суддя М.В.Мавродієва